ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
19 червня 2020 р.Справа №160/6655/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
18.06.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Лихівської селищної ради Пятихатьського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VII про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів .
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить:
- зупинити дію рішення Лихівської селищної ради Пятихатьського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VII про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів .
- заборонити Лихівській селищній раді Пятихатьського району Дніпропетровської області ЄДРПОУ 04338523, КОАТУУ 1224555600 розукомплектовувати та розбирати приміщення і обладнання Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів .
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 27 травня 2020 року було прийнято рішення Лихівської селищної ради №1551-51/VII про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів . 28 травня 2020 року по вказівці голови Лихівської селищної ради ОСОБА_2 , керівництво вказаного закладу без складання будь-яких актів прийому передачі, почало здійснювати вивіз майна, комп`ютерної та оргтехніки з приміщення Байдаківської школи. Таким чином, на думку позивача, відповідач користується своїми владними повноваженнями, розібравши та розукомплектувавши приміщення та обладнання вказаного закладу до прийняття остаточного рішення судом по розгляду заяви у випадку задоволення позовних вимог, намагається зробити рішення суду нікчемним, та неможливим до виконання. Вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
За положеннями частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Суд не вбачає у даному випадку наявних очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Лихівської селищної ради Пятихатьського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VII, а встановлення протиправності оскаржуваного позивачем рішення можливе тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Встановлення протиправності чи обґрунтованості оскаржуваного рішення відповідача, що є предметом позову, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.
Згідно тексту заяви про забезпечення позову, позивач ставить питання про зупинення дії рішення Лихівської селищної ради Пятихатьського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VII до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та вказане рішення є предметом адміністративного позову.
Проте, забезпечивши позов шляхом зупинення дії правового акту, судом фактично буде ухвалено рішення про задоволення позову (хоча і тимчасове) без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Вищенаведене також стосується і визначеного позивачем способу забезпечення шляхом заборони Лихівській селищній раді Пятихатьського району Дніпропетровської області ЄДРПОУ 04338523, КОАТУУ 1224555600 розукомплектовувати та розбирати приміщення і обладнання Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів . Крім того відсутні будь-які докази, які б свідчили, про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у клопотанні, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2020 |
Оприлюднено | 20.07.2020 |
Номер документу | 90463678 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні