Ухвала

від 20.07.2020 по справі 911/1537/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1537/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали заяви (вх. №135/20 від 20.05.2020) Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури у справі

за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури

(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом - Алейхема, буд. 38-А)

в інтересах держави в особі: Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845),

Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області

(69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд 2-А)

до Приватного підприємства Агроцентр

(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, буд. 39-В, код ЄДРПОУ 30797840)

про стягнення 136967,76 грн.

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Приватного підприємства Агроцентр про стягнення плати за проїзд дорогами великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у розмірі 136967,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2020 (суддя Подоляк Ю.В.) відкрито провадження у справі та прийнято вказану позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2020 відкладено підготовче засідання на 18.08.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява (вх. №135/20 від 20.05.2020) Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту та заборони Приватному підприємству Агроцентр та будь-яким іншим особам відчужувати тягач марки XCMG модель QY25К5 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття зазначених заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення, з огляду на те, що зазначене майно може бути відчужене на користь третіх осіб.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020, заяву (вх. №135/20 від 20.05.2020) Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури про забезпечення позову у справі № 911/1537/20 розподілено на суддю Господарського суду Київської області Саванчук С.О.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову (вх. №135/20 від 20.05.2020) суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оцінка доводів заявника та висновки суду

Заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також жодних аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, щоб суд зміг оцінити їх обгрунтованість.

Загальне посилання заявника на те, що відповідно до довідки Головного управління Державної податкової служби України відсутні розрахунки між Приватним підприємством Агроцентр та Товариством з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг , що свідчить про спрямованість договору оренди на уникнення відповідачем відповідальності щодо сплати коштів, нарахованих за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, є лише припущенням заявника, з огляду на те, що 30.09.2019 між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт за вересень 2019 року, згідно з яким розмір оренди автокрану за вересень 2019 року складає 10000,00 грн.

Аргументи заявника відносно відсутності фінансових операцій між сторонами не беруться судом до уваги, з огляду на те, що Приватне підприємство Агроцентр не позбавлене можливості відновити порушене право шляхом звернення до суду.

Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.

При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду.

Аргументи заявника відносно можливості відчуження тягача марки XCMG модель QY25К5 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь третіх осіб з метою ухилення від відповідальності зі сплати коштів, нарахованих за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, є лише припущенням, що не підтверджене, як вказано судом вище, жодними доказом чи аргументом та не створює підстав для задоволення відповідної заяви про арешт майна відповідача.

Крім того, судом враховано відмову заявника від пропозицій до зустрічного забезпечення, хоча самим заявником зазначено про значність розміру предмету спору, а, відтак, можливі значні негативні наслідки арешту майна відповідача.

За результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище доводи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною відчуження майна відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову і з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених, статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 6 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, проте, прокурор у своїй заяві таких пропозицій не надав.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист, предметом позову у справі № 911/1537/20 є стягнення грошових коштів, доводів про те, що без арешту майна, що визначене прокурором, значно ускладниться виконання рішення суду чи зв`язок цього арешту з виконанням рішення суду у даній справі прокурором не доведено.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви (вх. №135/20 від 20.05.2020) Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом - Алейхема, 38-А) про забезпечення позову у справі № 911/1537/20 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 20.07.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук