Рішення

від 24.11.2020 по справі 911/1537/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1537/20

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Приватного підприємства Агроцентр третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруТовариство з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг про стягнення 136967,76 грн. за участю представників:

прокуратури:Борисюк А.А. - посвідчення від 12.06.2018 № 050033 позивача:Шабатіна І.О. - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань відповідача:не з`явились третьої особи:не з`явились суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного підприємства Агроцентр (далі - відповідач) про стягнення плати за проїзд дорогами великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у розмірі 136967,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що посадовими особам Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 20.09.2019 виявлено факт руху належного відповідачу транспортного засобу автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу, у зв`язку з чим відповідачу нарахована плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у заявленому до стягнення розмірі, яку відповідач не сплатив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк до 19.06.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Запропоновано відповідачу подати суду до 19.06.2020 належні та допустимі докази сплати нарахованої Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у заявленому до стягнення розмірі за виявлений факт руху належного відповідачу транспортного засобу автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 18.06.2020, в якому проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що позовні вимоги прокурора до відповідача у даній справі є безпідставними, позаяк на момент здійснення габаритно-вагового контролю належного відповідачу транспортного засобу та виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу, транспортний засіб передано відповідачем в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19. Оскільки належний відповідачу транспортний засіб на час виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу перебував в оренді у ТОВ Джейніс Кейтерінг , то, на думку відповідача, саме ТОВ Джейніс Кейтерінг повинно нести відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.

Також відповідач зазначає, що з наданих прокурором акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019 № 00016285 та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.09.2019 № 0009785 не вбачається яким вимірювальним приладом здійснювалось зважування автомобіля, а тому виникає запитання чим здійснювалось зважування (якими саме вагами) і чи відповідає обладнання встановленим вимогам законодавства. Розрахунок плати за проїзд, який додано прокурором до позовної заяви передбачає стягнення плати як за пройдену частину маршруту - відстань 540 км, так і за відстань після проведення зважування у 144 км, при цьому взагалі не зрозуміло звідки було визначено, що транспортний засіб вже проїхав 540 км, та ще має проїхати 144 км. Прокурор в позовній заяві посилається на те, що відповідач не оскаржував нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами, в той же час, ПП Агроцентр не був перевізником на час здійснення перевірки оскільки транспортний засіб перебував в оренді ТОВ Джейніс Кейтерінг , а тому відповідач не повинен сплачувати нараховану плату, отримувати дозволи на рух транспортного засобу та відповідно і оскаржувати будь-які рішення щодо нарахованої Укртрансбезпекою плати. З наданих прокурором актів вбачається, що на час здійснення перевірки транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 , однак вказана особа не перебуває в трудових чи інших відносинах з ПП Агроцентр . Відповідач не видавав вказаному водієві ані маршрутний лист, ані лист відрядження, ані будь-яких інших документів на здійснення поїздок орендованим транспортним засобом чи іншим транспортним засобом. Крім того, відповідач зазначає про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави за позовом у цій справі. За вказаних обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У встановлений судом строк прокурор подав до суду відповідь на відзив від 13.07.2020 № 39-964вих20, в якій зазначає про те, що відповідно до довідки ГУ ДПС у Київській області за 3, 4 квартали 2019 року та 1 квартал 2020 року жодних розрахунків між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг за договором оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19 не проводилось. В акті проведення перевірки та в акті перевищення транспортирним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019, власником транспортного засобу зазначено ПП Агроцентр . Водій, пояснення та підписи якого містяться у вказаних актах, не зазначив, що не є водієм ПП Агроцентр , а ТОВ Джейніс Кейтерінг . Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що договір оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19 спрямований на уникнення ПП Агроцентр від відповідальності по сплаті коштів, нарахованих за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. За вказаних обставин відповідачем у даному позові прокурор визначив саме ПП Агроцентр . Відповідно до графіку щоденної роботи габаритно-вагового контролю на вересень 2019 року, зважування мало проводитись вагами, зокрема, ППГВК № 2. Згідно чеку від 20.09.2019, доданого до матеріалів позовної заяви, зважування транспортного засобу, який проходив перевірну, було здійснено з використанням ППГВК № 2, а саме вагами ESITI AS 09-224 ( Esit Electronik Sistemler Imalt Imalt ve Ticaret LTD.STI ), якість яких підтверджується доданими до позовної заяви копією свідоцтва про повірку та копією свідоцтва про державну метрологічну атестацію. Відповідно до розрахунку, плата за проїзд транспортного засобу розрахована з урахуванням повного маршруту (540 км до ППГВК та 144 км після ППГВК, разом 684 км) у зв`язку з тим, що відповідачем не використано право привезти габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб на відстані 540 км, а продовжено рух до місця розвантаження до с. Надєждіне Запорізької області, а тому при здійсненні розрахунку плати за проїзд автомобільними дорогами використано відстань, яку реально в дійсності подолав порушник - 684 км.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 14.08.2020 № 1410, в яких зазначає, що ТОВ Джейніс Кейтерінг зволікає з проведенням оплати за договором оренди транспортного засобу, з приводу чого відповідач надіслав претензію орендарю. Акти, на які прокурор посилається в якості доказів, які підтверджують його вимоги, несуть лише в собі інформацію, що транспортний засіб належить відповідачу і не несуть інформації про те, що саме відповідач користувався (експлуатував) даний транспортний засіб на час здійснення перевірки, а тому посилання на такі акти як на підставу стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами є необґрунтованим. Необґрунтованими є також посилання прокурора про те, що водій, пояснення та підписи якого містяться в актах, не зазначив, що є водієм не ПП Агроцентр , а ТОВ Джейніс Кейтерінг та здійснює перевезення за дорученням останнього, оскільки це є лише припущенням прокурора, так як акти не містять взагалі пояснень водія щодо того у кого в експлуатації перебуває транспортний засіб і що казав та пояснював водій під час складання актів невідомо і можливо водій саме вказував, що транспортний засіб перебуває в оренді, з`ясування чого можливо шляхом допиту водія в судовому засіданні. Відповідачу не відомо хто підписував акти чи водій чи якась інша особа. Посилання прокурора на те, що відповідач не використав своє право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб є безпідставними, оскільки відповідач не міг у будь-який спосіб привести параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормами, позаяк не здійснював експлуатацію даного транспортного засобу і автокран перебував в оренді.

На адресу суду від позивача надішли пояснення від 25.08.2020, в яких зазначається, що на момент перевірки - 20.09.2019 перевізником було ПП Агроцентр , про що свідчать документи, які надані водієм під час перевірки, на підставі яких був сформований розрахунок та визначено маршрут транспортного засобу. Під час розгляду акта від 20.09.2019 належним перевізником був визначений ПП Агроцентр , про що свідчить копія припису доданого до вказаних пояснень.

Відповідач подав до суду пояснення від 11.09.2020, в якому міститься клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг , з тих підстав, що рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки щодо однієї із сторін, позаяк встановлені у даній справі обставини можуть безпосередньо стосуватись прав даної юридичної особи, з огляду на те, що належний відповідачу транспортний засіб на час виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу перебував в оренді у ТОВ Джейніс Кейтерінг , саме який, на думку відповідача, повинен нести відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.

Оскільки відповідач заперечував факт користування належним йому транспортним засобом на момент здійснення Укртрансбезпекою габаритно-вагового контролю та виявлення факту перевищення вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу, позаяк транспортний засіб перебував в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг , а у відповідності до положень чинного законодавства України, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник, то встановлення перевізника на момент здійснення габаритно-вагового контролю належного відповідачу транспортного засобу та виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу, належало встановити для правильного вирішення спору в даній справі, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що рішення з даного спору може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг щодо однієї із сторін, а тому ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у даній справі задовольнив клопотання Приватного підприємства Агроцентр про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг . Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг . Встановив прокурору та відповідачу строк до 29.09.2020 для подачі до суду доказів надіслання третій особі всіх документів поданих ними до суду у даній справі. Встановив третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору строк до 20.10.2020 для подачі суду письмових пояснень щодо заявленого позову.

У встановлений судом строк третя особа своїм правом на подачу письмових пояснень щодо предмета спору не скористалася, письмових пояснень щодо предмета спору чи інших документів до суду не надала.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020 о 10:00.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав заяву від 23.11.2020 № 911/1537, в якій просив суд не здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача та перенести розгляд даної справи на іншу дату, у зв`язку з захворюванням представника відповідача, в задоволені якої судом відмовлено протокольною ухвалою, про що відображено в протоколі судового засідання від 24.11.2020 у даній справі, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, представник Приватного підприємства Агроцентр , який на час розгляду даної справи хворіє, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу її місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

На підставі направлення на рейдову перевірку від 13.09.2019 № 007439, погодженого графіка щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю (ваги № 17-393, або № 17-378, або № 17-398, або ППГВК № 2, або ППГВК № 1) у Запорізькій області на вересень 2019 року, щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області у період з 16.09.2019 по 22.09.2019 проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та здійснено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на ділянці дороги Перехрестя а/д М-18 та а/д Р-37; 474 км. а/д Н-08; 264км. а/д М-18. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідно до акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.09.2019 № 159894, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 20.09.2019 на дорозі 264 км а/д М-18 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - автокраном ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019 № 00016285, в якому зазначено що на транспортному засобі виявлено перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень чим порушено вимоги п. 22.5 Постанови КМУ від 10.10.2001 № 1306 та рух транспортного засобу з перевищенням вагових обмежень автомобільними дорогами України без наявності дозволу, виданого уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушено вимоги Постанови КМУ від 18.01.2001 № 30, а також складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.09.2019 № 0009785. Завірені копії акта та довідки залучені до матеріалів справи.

Результати зважування транспортного засобу підтверджуються довідкою про зважування від 20.09.2019 № 20583, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Зазначені вище акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.09.2019 № 159894 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019 № 00016285 підписані посадовими особами, що провели перевірку та водієм транспортного засобу, що проходив перевірку.

В зазначених актах від 20.09.2019 № 159894 та від 20.09.2019 № 00016285 вказано маршрут руху транспортного засобу - автокрану, ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 , що проходив перевірку - з м. Біла Церква (Київська обл.) до с. Надєждіне Запорізької області із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування 684 км.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28.11.2009, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, власником транспортного засобу - автокрану більше 20т-С, ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 є відповідач - ПП Агроцентр .

Враховуючи перевищення транспортним засобом - автокраном ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів до акту від 20.09.2019 № 0016285, яким відповідачу нарахована плата за проїзд автомобільними дорогами у розмірі 5027,40 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на дату складання такого рахунку відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України складає 136967,76 грн., роздруківка офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на 20.09.2019 залучена до матеріалів справи.

Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області листом від 27.09.2019 № 55154/24-19, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, направило на адресу відповідача розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів до акту від 20.09.2019 № 0016285, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019 № 00016285 та вказано, що ПП Агроцентр має здійснити оплату за проїзд автомобільними дорогами. У разі несплати у добровільному порядку Укртранспезпека буде змушена звертатися до прокуратури області, ініціювавши примусове стягнення нарахованих коштів ПП Агроцентр .

Листом від 05.11.2019 № 109, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, відповідач повідомив Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про те, що на момент виявлення порушення, автокран ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 перебув в оренді ТОВ Джейніс Кейтерінг відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, а тому накладений штраф на ПП Агроцентр є безпідставним. Також відповідач повідомив, що водій вказаний в акті не є працівником ПП Агроцентр , не перебував у трудових відносинах чи договірних відносинах з підприємством відповідача.

Між Приватним підприємством Агроцентр (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг (далі - орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування транспортний засіб автокран ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 для здійснення господарської діяльності (п.п. 1.1 - 1.3 договору).

Підпунктами 2.3.3, 2.3.6 пункту 2.3 договору у випадку порушення, вимог чинного законодавства у процесі використання предмету оренди, у тому числі але не виключно здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії, здійснення господарської діяльності, що заборонена чинним законодавством України на території, порушення правил охорони праці, вимог безпеки на наземному транспорті, правил технічної безпеки, правил дорожнього руху, орендар несе повну відповідальність, встановлену чинними нормативними актами. Орендар зобов`язався використовувати предмет оренди з дотриманням вимог чинного законодавства: Закону України Про автомобільний транспорт , Закону України Про транспорт , Закону України Про дорожній рух , чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень, вимог щодо охорони праці, тощо.

Договір набуває чинності в момент підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019 (п. 5.1, 5.3 договору).

На виконання умов зазначеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв транспортний засіб автокран ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується актом прийому-передачі від 02.09.2019 до договору оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, який підписаний уповноваженими представника орендодавця та орендаря, підписи яких скріплені печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Згідно листа Головного управління ДПС у Київські області, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, за період 2019-2020 років згідно бази даних ГУ ДПС у Київській області взаємовідносини між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг не проводились. Інформація щодо трудових відносин ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ) з зазначеними суб`єктами господарювання згідно звіту № 1 ДФ за 3-4 квартали 2019 року відсутня.

Згідно довідки ПП Агроцентр від 18.06.2020 № 1, завірена копія якої залучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 в 2019 році не перебував у трудових чи інших відносинах з ПП Агроцентр .

Згідно лита Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.09.2020 № 100-0603-5/71431, який залучений до матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомляє про те, що застрахована особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував у трудових відносинах з ПП Агроцентр у 2018 році. Дані про перебування зазначеної особи у трудових відносинах з ТОВ Джейніс Кейтерінг відсутні.

Згідно листа Головного управління ДПС у Київській області від 27.08.2020 № 24562/9/10-36-33-01, який залучено до матеріалів справи, Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до бази даних ІТС Податковий блок станом на 01.01.2019 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з ТОВ Джейніс Кейтерінг та ПП Агроцентр не перебуває у трудових відносин.

Звертаючись з даним позовом прокурор стверджує, що договір оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, укладений між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг спрямований на уникнення ПП Агроцентр від відповідальності по сплаті коштів, нарахованих за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підтвердження чого прокурор посилається на зазначену вище довідку ГУ ДПС у Київській області відповідно до якої за 3, 4 квартали 2019 року та 1 квартал 2020 року жодних розрахунків між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг за вказаним договором оренди не проводилось, а також те, що в акті проведення перевірки від 20.09.2019 та в акті перевищення транспортирним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019 власником транспортного засобу зазначено ПП Агроцентр , а водій, який керував належним відповідачу транспортним засобом на час перевірки, пояснення та підписи якого містяться у вказаних актах, не зазначив, що не є водієм ПП Агроцентр , а ТОВ Джейніс Кейтерінг . У зв`язку з чим на переконання прокурора, відповідачем у даному позові є саме ПП Агроцентр , який, на його думку, повинен нести відповідальність за виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Враховуючи, що відповідач нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами у зв`язку з виявленим фактом руху належного відповідачу транспортного засобу автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу, в добровільному порядку не сплатив, прокурор звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в заявленому до стягнені розмірі 136967,76 грн.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, прокурор в поданій позовній заяві посилається на те, що позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якими не вжито заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами в заявленому до стягненні розмірі, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, чим порушуються економічні інтереси держави, що дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, зокрема, що нести відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів повиненно ТОВ Джейніс Кейтерінг , позаяк на момент здійснення габаритно-вагового контролю належного відповідачу транспортного засобу та виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу, транспортний засіб передано відповідачем в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19 та вказаний транспортний засіб відповідно відповідачем не експлуатувався.

З огляду на зазначені підстави вимог та заперечень суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт , який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Частиною 7 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 27 п. 5 Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

З наведених положень вбачається, що Укртрансбезпека та її територіальні органи, виконують функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховують відповідну плату за перевищення вагових або габаритних параметрів транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Частиною 12 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт , що кореспондується з п. 2 Порядку № 1567 встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт ).

Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 1567 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

У відповідності до п. 15 Порядку № 1567 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 16 Порядку № 1567 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 21 Порядку № 1567 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за встановленою формою. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

Згідно абз. 2 п. 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 (далі - Порядок № 422) водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи .

Відповідно до п. 5 Порядку № 422 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за встановленою формою та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення (п. 6 Порядку № 422 в редакції чинній на час здійснення перевірки).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт (в редакції чинній на час здійснення перевірки) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством . У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, що наведений в додатку до постанови, відповідно до якого (в редакції чинній на час здійснення перевірки):

1. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

2. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

3. Крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових або габаритних параметрів - дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696 затверджено Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання.

Підпунктом 14 підпункту 6 пункту 6 розділу VI Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (в редакції чинній на час здійснення перевірки) встановлено, що працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані, повинен направляти стрілові самохідні крани і мобільні підйомники на дільниці проведення робіт тільки за заявкою , в якій зазначається: прізвища працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт; прізвища стропальників із зазначенням дати перевірки знань з охорони праці; напруги лінії електропередачі та відстані місця проведення робіт від лінії, за необхідності виконання робіт поблизу лінії електропередачі. Зазначені дані вписуються у подорожній лист , а за необхідності роботи поблизу лінії електропередачі, - ці дані записуються в наряді-допуску. У подорожньому листі зазначається, що кран перебуває у справному стані.

З наведеного слідує, що на час здійснення перевірки обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення як на договірних умовах так і для власних потреб, є зокрема, дорожній лист, в якому, крім іншого, вписуються дані про те, що кран перебуває у справному стані. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з ст. 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до п. 2, 3 Правил (в редакції чинній на час здійснення перевірки) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306; транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил (в редакції чинній на час здійснення перевірки) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил в редакції чинній на час здійснення перевірки).

У відповідності до ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції чинній станом на час здійснення перевірки) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до підпункту 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Відповідно до п. 15 Порядку № 879 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

У відповідності до п. 21 Порядку № 879 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 22 Порядку № 879 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 27 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України , справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 28 Порядку № 879 визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту , кількості перевезень.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (п. 30 Порядку № 879).

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. (стаття 7 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 225 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктом 37 Порядку № 879 передбачено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 926/16/19, від 12.02.2020 у справі № 917/210/19.

В підтвердження наявності правових підстав для нарахування відповідачу плати за проїзд автомобільними дорогами у зв`язку з виявленим фактом руху належного йому транспортного засобу автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу, прокурор надає суду зазначені вище акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.09.2019 № 159894, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.09.2019 № 00016285, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.09.2019 № 0009785, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів до акту від 20.09.2019 № 0016285.

Судом встановлено, що на час здійснення посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів, належний відповідачу транспортний засіб щодо якого 20.09.2019 проведено перевірку, відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, укладеного між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг , перебував в оренді ТОВ Джейніс Кейтерінг , про наявність якого (договору) на час звернення з даним позовом було відомо прокурору та позивачу у справі, що ними не заперечується та підтверджується змістом позовної заяви та доданими до неї документами.

За таких обставин транспортний засіб на момент перевірки не перебував в користування відповідача, і як наслідок він не був перевізником в розумінні розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 на час перевірки.

Прокурор стверджує, що договір оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19 спрямований на уникнення ПП Агроцентр від відповідальності по сплаті коштів, нарахованих за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів без відповідного дозволу. Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема, судове рішення про визнання зазначеного договору недійсним чи доказів того, що його недійсність прямо встановлена законом, прокурор та позивач суду не надали.

Положення ст. 204 Цивільного кодексу України визначають презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначене, на час розгляду даної справи, договір оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, укладений між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг є правомірним, протилежного суду не доведено.

Згідно ч. 1, 2 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу (ст. 800 Цивільного кодексу України).

Положення ст. 801 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Доказів, які б підтверджували, що на момент здійснення габаритно-вагового контролю належного відповідачу транспортного засобу та виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу, відповідач у справі використовував належний йому транспортний засіб та був перевізником, зокрема, дорожній лист, який на момент здійснення перевірки у відповідності до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження від 25.02.2009 № 207 є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення як на договірних умовах так і для власних потреб, прокурор та позивач суду не надали.

Матеріали справи не містять доказів того, що водій ОСОБА_1 , який керував належним відповідачу транспортним засобом на час здійснення перевірки - 20.09.2019 перебував у трудових чи інших відносинах з відповідачем у справі.

Відсутність зауважень водія в складених за результатами здійсненої перевірки актах про те, що він не є водієм ПП Агроцентр , а ТОВ Джейніс Кейтерінг , не свідчить про те, що на час здійснення перевірки, перевізником та відповідальною особою за експлуатацію орендованого транспортного засобу був відповідач у справі та відсутність таких зауважень не є підставою для покладення відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів на власника транспортного засобу, а не на дійсного перевізника - відповідальної особи в користуванні якого перебував транспортний засіб на час перевірки. Надане водієм під час перевірки свідоцтво про реєстрацію права власності жодним чином не свідчить про те, що транспортний засіб експлуатував відповідач, а не інша особа, свідоцтво є лише документом, що засвідчує використання водієм транспортного засобу на законних підставах.

Прокурор та позивачі не надали суду належних та допустимих доказів, з яких вбачається маршрут руху транспортного засобу, що проходив перевірку, наявність якого (маршруту руху) є необхідним для визначення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу за вставленою формулою наведеною в пунктах 30, 31 Порядку № 879. Нарахування плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу без документально підтвердженої протяжності маршруту (кілометрів) транспортного засобу, на підставі лише наданих пояснень водія, не є правомірним, оскільки пояснення водія, без підтверджуючих на те документів, зокрема, дорожнього (маршрутного) листа, не є належним та допустимим доказом, за яким встановлюється протяжності маршруту (кілометрів) транспортного засобу.

Надані прокурором перелічені вище акти, на які він посилається в якості доказів, які підтверджують його вимоги до відповідача у справі, лише фіксують виявлений Укртрансбезпекою факт перевищенням вагових обмежень на належному ПП Агроцентр транспортному засобі без відповідного дозволу, але вказані докази не підтверджують твердження прокурора, що саме відповідач на час перевірки був перевізником та особою відповідальною за виявлені порушення.

Надана позивачем копія припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт № 0251050, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, який винесено ПП Агроцентр за результатами перевірки, проведеної 20.09.2019, як доказ який доводить вимоги прокурпора не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на таке.

Пунктом 31 Порядку № 1567 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов`язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб`єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю. Припис складається за встановленою формою у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

В порушення вказаних вимог, надана позивачем копія припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт № 0251050 не містить відмітки про його отримання наручно уповноваженою особою відповідача, та не надано доказів його надіслання відповідачу за його місцезнаходженням. Крім того, вказаний припис не встановлює особу перевізника на час здійснення перевірки належного відповідачу транспортного засобу.

Укртрансбезпека, як орган на який покладено обов`язок здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, встановивши під час проведення рейдової перевірки 20.09.2019 порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - автокраном ХСMG, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу та відсутність у водія вказаного транспортного засобу всіх визначених чинним законодавством на час здійснення перевірки документів, зокрема, ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт та Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, не вжила всіх необхідних, можливих та передбачений чинним законодавством дій, маючи відповідні повноваження на їх вчинення, не встановила перевізника, відповідальну особу на час здійснення перевірки за експлуатацію транспортного засобу, не встановила пройдену відстань дорогами загального користування (кілометрів) транспортним засобом, щодо якого здійснено перевірку на підставі обов`язкового дорожнього листа, не затримала транспортний засіб до з`ясування перевізника, відповідальної особи на час здійснення перевірки за експлуатацію транспортного засобу.

Наведене в сукупності свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог до відповідача у справі, оскільки прокурором та позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виявлених під час перевірки 20.09.2019 належного йому транспортного засобу, який на час здійснення перевірки перебував в оренді ТОВ Джейніс Кейтерінг відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.09.2019 № 02-09/19, укладеного між ПП Агроцентр та ТОВ Джейніс Кейтерінг , а відтак і відсутність правових підстав для нарахування відповідачу плати за проїзд дорогами великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у заявленому до стягненні розмірі та покладення на нього відповідальності з її відшкодування. Доказів протилежного суду не надано.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Приватного підприємства Агроцентр , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг про стягнення плати за проїзд дорогами великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у розмірі 136967,76 грн.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог з підстав того, що прокурор звертаючись з даним позовом не навів жодних причин, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, не навів наявності в нього правових підстав для звернення до суду з даним позовом, не надав жодного доказу в обґрунтування невжиття позивачем покладених на нього законом заходів по захисту інтересів держави, не приймаються судом при вирішенні даного спору та відхиляються, з огляду на те, що прокурор навів наявні в нього правові підстави для представництва інтересів держави та звернення з даним позовом до суду за їх захистом, оскільки позивач, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, з часу виявлення порушень законодавства, не вжив заходів щодо стягнення нарахованої плати, шляхом звернення до суду з позовом, чи за допомогою інших заходів, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, чим порушуються економічні інтереси держави, що дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Щодо посилань відповідача на те, що прокурор не дотримався процедуру встановлену ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки в листі в якому прокурор повідомив Укртрансбезпеку про подачу даної позовної заяви, не роз`яснено вказаному суб`єкту владних повноважень, права на оскарження підстав для представництва, то вони не приймаються судом при вирішенні даного спору та відхиляються, з огляду на те, що чинним законодавством України не встановлено форму, якій повинно відповідати повідомлення прокурора про представництво інтересів держави в суді. Укртрансбезпека, як суб`єкт владних повноважень незалежно від наявності чи відсутності роз`яснень прокурором щодо права вказаного органу на оскарження підстав для представництва повинна бути обізнана про наявність в неї, як суб`єкту власних повноважень такого права.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на прокуратуру.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Приватного підприємства Агроцентр , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Джейніс Кейтерінг про стягнення плати за проїзд дорогами великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у розмірі 136967,76 грн., відмовити повністю.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17.12.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк