Рішення

від 20.07.2020 по справі 420/1948/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1948/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення від 26.02.2020 року та наказу від 06.03.2020 року, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просило: скасувати рішення від 26.02.2020 р. про скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, об'єкт будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок, замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна ; скасувати наказ № 01-13/101 ДАБК від 06.03.2020 р. про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 від 12.09.2019 р. Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю, літ. П та огорожі № 2 за адресо: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок , замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 12.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна отримало містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, об'єкт будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок (далі - об'єкт будівництва). Із листа - відповіді управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради (вих. № 01-5/45-ОГ від 04.03.2020 р.) на адвокатський запит стало відомо, що 26.02.2020 року департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - ДАБІ) виніс Рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 р. № 01/06/148. Також із відповіді на адвокатський запит від 06.03.2020 р., яку отримали 10.03.2020 р. вих. № 01-1/90, стало відомо, що 06.03.2020 р. управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради винесло наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 щодо об'єкту будівництва, замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна . Позивач вважає, що вищевказані акти: рішення та наказ є незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ Урбан Констракшн Україна .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення від 26.02.2020 року та наказу від 06.03.2020 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вказує, що відповідно до ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.5 п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року за № 698, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18.02.2020 року № 458, довідки про результати документальної перевірки від 14.02.2020 року, направлення на проведення позапланової перевірки від 21.02.2020 року № АПП-2102/1, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції, було здійснено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148. 26.02.2020 року в ході проведення позапланової перевірки, на підставі виявлених порушень, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисенко Андрієм Ігоровичем у присутності в. о. директора Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради Шайденка Михайла Олександровича, було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. За результатами проведеної перевірки встановлено наступне. Враховуючи відсутність документів, об'єктом нагляду при наданні містобудівних умов та обмежень порушено п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Таким чином, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148 надані з порушенням п.1 ч.3 ст.29, п.4 ч.3 ст.29, п.1 ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Враховуючи зазначене правопорушення 26.02.2020 року було прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148.

У відзиві на позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вказує, що на адресу Управління 28.02.2020 року супровідним листом Управління стратегічних розслідувань в Одеській області від 27.02.2020 року за вих. № 1851/55/114/03-2020 надійшов лист Департаменту ДАБІ в Одеській області вих. № 101505/1-1405 від 26.02.2020 року та копія рішення головного інспектора будівельного нагляду Лисенко А. І. про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 112, які затверджені наказом Департаменту № 01-06/148 від 12.07.2019 року на реконструкцію нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Вячеслава Чорновола, 14, 16-А, 16-Б для скасування дозволу на будівельні роботи серії ОД № 112192551454 в порядку ст.28 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності . Враховуючи вищевикладене, рішенням головного інспектора будівельного нагляду Лисенко А. І. скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 112, які затверджені наказом Департаменту № 01-06/148 від 12.07.2019 року на реконструкцію нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Вячеслава Чорновола, 14, 16-А, 16-Б для скасування дозволу на будівельні роботи серії ОД № 112192551454/

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18.02.2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп. 5 п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698, на підставі довідки від 14.02.2020 року прийняла наказ № 458 Про проведення позапланової перевірки .

Відповідно до вказаного наказу від 18.02.2020 року № 458 було наказано Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівної діяльності, а саме надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148.

На підставі наказу від 18.02.2020 року № 458 та направлення від 21.02.2020 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області провів позапланову перевірку Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої було складено акт від 26.02.2020 року, в якому було встановлено, що департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради надано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 № 01-06/148, назва об'єкта будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок, замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна . В наданому пакеті документів, які додаються до заяви замовника, що передбачено ч.3 ст.29 Закону України Про регулювання діяльності відсутні наступні документу, а саме; копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію, передбачений п.1 ч.3 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; витяг із Державного земельного кадастру, передбачений п.4 ч.3 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Враховуючи відсутність вищевказаних документів, об'єктом нагляду наданні містобудівних умов та обмежень вбачається недотримання п.1 ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Отже, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 № 01-06/148 надані з порушенням вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п.1 ч.3 ст.29, п.4 ч.3 ст.29, п.1 ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На підставі акту перевірки від 26.02.2020 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області прийняв рішення про скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, об'єкт будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок, замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна .

На підставі рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26.02.2020 року про скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийняло наказ № 01-13/101 ДАБК від 06.03.2020 року, яким анулювало дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 від 12.09.2019 року Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю, літ. П та огорожі № 2 за адресо: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок , замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна .

Згідно з ч.ч.1-2 ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Згідно з ч.4 ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об'єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону. Про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Відповідно до ч.5 ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об'єкт нагляду.

Відповідно до пп.1 п.3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698, основними завданнями нагляду є виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно з п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698, підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання об'єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; 2) перевірка виконання об'єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду; 3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об'єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; 4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; 5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об'єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Суд встановив, що 12.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна отримало містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, об'єкт будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок .

12.09.2019 року Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради видав Товариству з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю, літ. П та огорожі № 2 за адресо: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок .

Згідно з ч.ч.3-5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання. Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Як вже було зазначено судом вище, підставами для скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, були відсутність наступних документів: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію, передбачений п.1 ч.3 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; витяг із Державного земельного кадастру, передбачений п.4 ч.3 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч.4 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об'єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду. У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: скасування містобудівних умов та обмежень.

Суд встановив, що з листа ДАБІ України від 02.11.2017 року № 40-701-16/9239 Щодо питань забудови земельної ділянки та листа ДАБІ України від 12.09.2016 року № 40-701-(802-83)/8963 Щодо отримання містобудівних умов та обмежень вбачається, що лише реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Крім того, згідно з висновком за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23.06.2020 року № 948/06-2020 судовим експертом було зроблені наступні висновки на поставлені питання: 1. Будівельні роботи, які проводились на об'єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, В'ячеслава Чорновола, 16-А, В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок підпадає під визначення терміну реконструкція наведеного у ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , оскільки передбачає зміну геометричних розмірів раніше існуючого об'єкту з зміною функціонального призначення, внаслідок виконання їх відбувається зміна основних техніко-економічних показників (збільшення поверховості, об'єму, кількості квартир, площі нежитлових приміщень тощо), поліпшення умов експлуатації та якості житла; 2. Будівельні роботи по об'єкту будівництва Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, В'ячеслава Чорновола, 16-А, В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок та габаритні розміри будови не виходять за межі раніше існуючих будівель, що підтверджується наявністю суміжних будівель, а також проектною документацією; 3. Будівельні роботи по об'єкту будівництва Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, В'ячеслава Чорновола, 16-А, В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок проводяться з дотриманням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва в межах переліку робіт передбачених проектною документацією.

Також, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не проводив перевірку об'єкта будівництва.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Суд погоджується з позивачем, що за загальним правилом, рішення об'єкту нагляду, яке порушує вимоги законодавства в сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень скасовується, тим самим порушується принцип справедливості, що суперечить нормам міжнародного права.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справах Кантоні проти Франції від 11 листопада 1996 року, заява № 17862/91, § 31-32 та Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року, заява № 20372/11, § 65).

Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії , заява № 76943/11, § 123).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 наголосив на тому, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Тобто, суд прийшов до висновку, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, висновки відповідача про порушення п.1 ч.3 ст.29, п.4 ч.3 ст.29, п.1 ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності під час видачі позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом від 12.07.2019 року № 01-06/148, є необґрунтованими та безпідставними.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26.02.2020 року про скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, та наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/101 ДАБК від 06.03.2020 року про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 від 12.09.2019 року належать до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з Положенням про Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 994, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є територіальним органом - структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Основними завданнями Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Одеської області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п.7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до п.14 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Тобто, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не є самостійною юридичною особою, а тому не має власного ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності (код ЄДРПОУ) та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, а всі рахунки відкриті в центральному органі Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна (код ЄДРПОУ 42499835) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна (код ЄДРПОУ 42499835) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна (вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 42499835) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 40199728) про скасування рішення від 26.02.2020 року та наказу від 06.03.2020 року - задовольнити.

2. Скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26.02.2020 року про скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, об'єкт будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок, замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна .

3. Скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/101 ДАБК від 06.03.2020 року про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 від 12.09.2019 року Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Ф , житлового будинку літ. Г , льоху літ. І , сараю, літ. П та огорожі № 2 за адресо: м. Одеса, Приморський район, вул. В'ячеслава Чорновола, 14, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-А, вул. В'ячеслава Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок , замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна (код ЄДРПОУ 42499835) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна (код ЄДРПОУ 42499835) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко