ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/13972/14
адміністративне провадження № К/9901/8523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/13972/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛБУД до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування акта, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛБУД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017 (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Костюк Л.О., Федотов І.В.)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛБУД" (далі - ТОВ "ЕЛБУД", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, позивач просить зобов`язати відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі Податковий блок показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених у акті перевірки, а також визнати протиправним та скасувати акт перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "ЕЛБУД"оскаржило їх у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №826/13972/14 за касаційною скаргою ТОВ "ЕЛБУД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017.
Ухвалою суду від 13.07.2020 розгляд справи у попередньому судовому засіданні призначено на 14.07.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує на незаконність, необ`єктивність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи, порушення судами норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що всі документи по взаємовідносинах з контрагентами-підприємствами втрачені, більшість контрагентів ТОВ ЕЛБУД знаходяться на територіях проведення антитерористичної операції, а саме, в Луганській та Донецькій областях, у зв`язку з складним економіко-політичним становищем у державі та нестабільною роботою поштового сполучення, ТОВ ЕЛБУД здійснює всі можливі заходи по відновленню вказаних документів найближчим часом. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ЕЛБУД з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за період з 01.08.2011 по 30.06.2014.
За результатами перевірки складено акт від 05.09.2014 №858/3-22-07-31662288. Вказаною перевіркою ТОВ ЕЛБУД за період з 01.08.2011 по 30.06.2014 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу.
Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу та вважаючи, що відповідачем були порушені права та інтереси ТОВ ЕЛБУД у проведенні перевірки та здійсненні коригувань показників податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акту, Товариство звернулося до суду з позовом у якому просило суд:
визнати протиправним дії відповідача щодо здійснення заходів з метою проведення перевірки ТОВ ЕЛБУД (код ЄДРПОУ 31662288), за результатами якої складено акт від 05.09.2014 №858/3-22-07-31662288 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЕЛБУД (код ЄДРПОУ 31662288) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за період з 01.08.2011 по 30.06.2014 ;
зобов`язати відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі Податковий блок , зокрема, у підсистемі Аналітична система показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених в акті від 05.09.2014 №858/3-22-07-31662288 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЕЛБУД (код ЄДРПОУ 31662288) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за період з 01.08.2011 по 30.06.2014 ;
визнати протиправним та скасувати акт від 05.09.2014 №858/3-22-07-31662288 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЕЛБУД (код ЄДРПОУ 31662288 з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за період з 01.08.2011 по 30.06.2014 .
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.10.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії ДПІ щодо здійснення заходів з метою проведення перевірки ТОВ ЕЛБУД , зобов`язано ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі Податковий блок , зокрема, у підсистемі Аналітична система показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених в акті перевірки. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.10.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 скасовано, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Мотивуючи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд, касаційний суд вказав, що внесена до ІС Податковий блок інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов`язань та податкового кредиту. Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо формування висновків в акті перевірки та внесення на підставі такого акту змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин. В ухвалі Вищого адміністративного суду України вказано на необхідність витребування у позивача та дослідження доказів щодо місця знаходження контрагентів в зоні АТО, при тому, що в акті перевірки податковий орган зазначив про місце реєстрації контрагентів в м.Києві та посилався на акти про неможливість здійснення їх перевірки в зв`язку з їх відсутністю.
За наслідками нового розгляду, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, у задоволені позову відмовлено. Ухвалюючи рішення, суди посилались на те, що в акті перевірки податковим органом зазначено про місце реєстрації контрагентів - м.Київ. При цьому, вказаний акт перевірки прийнято судом як належний доказ повідомлених в ньому обставин щодо місця реєстрації контрагентів позивача, оскільки ТОВ ЕЛБУД в порушення принципу змагальності сторін, не доведено з посиланням на жодний письмових доказ того, що спірні контрагенти на час проведення перевірки знаходились на окупованій території Луганської та Донецької областей, внаслідок чого отримання відповідних первинних документів не було можливим. Крім того, суди дійшли висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України.
Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні на правлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Крім того, правові норми передбачають, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства на підставі якого виноситься податкове повідомлення-рішення, відповідно довідка навпаки про не встановлення фактів.
Таким чином, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов`язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов`язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного висновку також не порушують права, свободи та інтереси осіб.
Для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.
У даному випадку, висновок податкового органу викладений у акті перевірки, на який посилається позивач у апеляційній та касаційній скаргах, не несе жодних негативних наслідків для позивача, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України).
Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "УКРФРІТ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт" до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехноконструкція" до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.
Крім іншого, в силу підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обстави, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ДПІ надійшли акти перевірок, складені податковими органами за результатами перевірок інших платників податків, зокрема, ПП Будспецпроект , ТОВ Консоль плюс , ТОВ Техностарт ЛТД , ТОВ Стіл Хоукс , ТОВ Саркон , ТОВ ВКФ Рембудреставрація , ТОВ Пролог-Трейл , ТОВ Готика ЛТД , ТОВ Монрей , ТОВ Реалторг-плюс , ТОВ Форм-айті торг , ТОВ Гарант торг інцест , ТОВ Торенія , ТОВ Гатіора , ТОВ Грант тайм , ТОВ Мегаполіс-Лайф-Плюс , ТОВ Укртранстехмаш , ТОВ Сервіс-Трейд-Груп , ТОВ Юридична фірма Джей ді сілс та партнери , ПП Бізнес-партнери та інших, які свідчить про можливі порушення їх контрагентом - ТОВ ЕЛБУД валютного та податкового законодавства.
На підставі отриманої відповідачем інформації, податковим органом 24.04.2014 на адресу ТОВ ЕЛБУД направлено запит №5060/10/26-50-22-0711 Про надання інформації (далі - запит №5060), в якому відповідач просив позивача надати протягом 10 робочих днів інформацію та її документальне підтвердження щодо порядку формування і відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарські відносини із вказаними вище контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2011 по 31.03.2014, а саме: договори купівлі-продажу, інші договори, які укладені з вищевказаними підприємствами, видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг та довіреності, податкові накладні, інші документи, які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин з вищевказаними підприємствами; документ, які підтверджують транспортування та зберігання ТМЦ; розрахункові документи (копії банківських виписок та/або копії векселів); інших документів, що свідчать про факт отримання ТМЦ (робіт, послуг) та правомірність віднесення даних до складу витрат та податкового кредиту у вищезазначених періодах; документи щодо реалізації отриманих ТМЦ (послуг, робіт).
У запиті №5060 відповідачем зазначено про те, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження у 10-денний термін - є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
Листом від 15.05.2014 №15/05/14 ТОВ ЕЛБУД повідомлено відповідача про те, що всі документи по взаємовідносинах із вищезазначеними підприємствами втрачені, а тому позивач просив ДПІ надати 90-денний термін на поновлення відповідних документів.
15.05.2014 до Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві надійшла заява ТОВ ЕЛБУД , з приводу втрати облікових документів. За результатом розгляду заяви позивачу надана відповідь від 16.05.2014 №47/10992 про неможливість встановлення теперішнього місцезнаходження втрачених документів загальною кількістю 16 папок.
Згідно із зазначеним, розглянувши лист позивача від 15.05.2014 №15/05/14, відповідач у своєму запиті від 30.05.2014 №6790/10/26-50-22-0711 Про надання інформації (надалі - запит №6790) надав ТОВ ЕЛБУД встановлений податковим законодавством строк на відновлення викрадених первинних документів для надання їх до перевірки до 18.08.2014.
22.08.2014 позивач у своєму листі вих.№22/08/14 повідомив відповідача про неможливість відновлення втрачених документів у встановлений запитом №6790 строк у зв`язку зі складним економіко-політичним становищем у державі та нестабільною роботою поштового сполучення, мотивуючи тим, що більшість контрагентів ТОВ ЕЛБУД знаходяться на територіях проведення антитерористичної операції, а саме, в Луганській та Донецькій областях, та запевнив відповідача, що ТОВ ЕЛБУД здійснює всі можливі заходи по відновленню вказаних документів найближчим часом.
У подальшому, 28.08.2014 ДПІ прийнято наказ №2233, в якому визначено дату та термін проведення відповідної перевірки ТОВ ЕЛБУД .
Крім того, 28.08.2014 заступником начальника ДПІ видане письмове повідомлення №124, яким повідомлено позивача про місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за період з 01.08.2011 по 30.06.2014 та запропоновано забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов`язаних зі сплатою податків та інших обов`язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, а також дотримання вимог іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на податкові органи.
Вказані вище наказ №2233 та повідомлення №124 податковим органом було вручено позивачу 28.08.2014 під розписку, що позивачем не заперечується.
Як зазначено в акті перевірки, перевіркою ТОВ ЕЛБУД за період з 01.08.2011 по 30.06.2014 непідтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу.
Положенням пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених визначеними документами.
Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пункті 44.1 і пункті 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
У разі втрати податкової та бухгалтерської документації підприємства, з врахуванням приписів законодавства, необхідними є такі дії: складання актів знищення - у разі їх дострокового безпідставного знищення на підприємстві; повідомлення правоохоронних органів, в тому числі органи міністерства внутрішніх справ - у разі крадіжки або їх втрати (загублення) в суспільних місцях чи непередання зобов`язаною особою; а також одержання документального підтвердження втрати у вигляді: акту про знищення - у разі їх дострокового безпідставного знищення на підприємстві; довідки органу міністерства внутрішніх справ - у разі крадіжки або їх втрати (загублення) в суспільних місцях чи непередання зобов`язаною особою тощо з обов`язковим письмовим повідомленням державної податкової інспекції, наручно чи поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення.
Водночас, позивач у листі повідомив відповідача про обставини неможливості надання витребуваної документації у встановлений податковим органом строк, а саме: у зв`язку з тим, що більшість контрагентів ТОВ ЕЛБУД знаходяться на територіях проведення антитерористичної операції, а саме, в Луганській та Донецькій областях.
Розглянувши вказані доводи позивача, суди дійшли висновку про відсутність підстав визнати їх обґрунтованими.
Як вказано судами, в акті перевірки податковим органом зазначено про місце реєстрації контрагентів - м.Київ.
При цьому, відсутні підстави вважати вказаний акт перевірки як неналежний доказ. В акті встановлені обставин щодо місця реєстрації контрагентів позивача. При цьому, ТОВ ЕЛБУД в порушення принципу змагальності сторін, обумовлений частиною першою статті 11 КАС України, всупереч вимогам частини першої статті 71 КАС України, не доведено з посиланням на жодний письмових доказ того, що спірні контрагенти на час проведення перевірки знаходились на окупованій території Луганської та Донецької областей, внаслідок чого отримання відповідних первинних документів не було можливим.
У касаційній скарзі висновки судів попередніх інстанцій позивачем не спростовані.
Відповідно до частин першої-другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛБУД" залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 у справі №826/13972/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді ------------------- В.В. Хохуляк
------------------- Л.І. Бившева
------------------- Т.М. Шипуліна
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2020 |
Оприлюднено | 21.07.2020 |
Номер документу | 90476704 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні