Постанова

від 14.07.2020 по справі 804/4755/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 804/4755/16

адміністративне провадження № К/9901/14337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №804/4755/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Центросталь" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 (суддя Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Центросталь" (далі - ПП "Науково-виробниче підприємство "Центросталь", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровська митниця, відповідач) про скасування рішень про визначення коду товару від 14.07.2016 №КТ-110000013-0207-2016, №КТ-110000013-0209-2016, №КТ-110000012-0208-2016, №КТ-11000000013-0210-2016.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі №804/4755/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/4755/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2020 касаційний розгляд справи №804/4755/16 призначено до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 14.07.2020.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що спірним питанням між сторонами чим є товар: відходами металургійного виробництва у вигляді шлаку, піни тощо або - брухт (шихтові зливки), враховуючи існуючі обмеження, що пов`язані з експортом відходів та брухту кольорових металів, зокрема сплавів цинку. Як вважає відповідач, проведеними дослідженнями встановлено процентний вміст основної речовини - цинку у складі товару, який є достатнім для його кваліфікації. У свою чергу, позначка експерта про звернення до іншої установи для здійснення більш точного вмісту хімічних елементів у зразку товару не свідчить про неякісне проведення досліджень. Відповідач звертає увагу, що судами попередніх інстанцій зроблено висновки щодо класифікації товару виключно з урахуванням доводів позивача про неврахування митним органом технологічного процесу, наслідком якого є утворення товару, а також тим, що термін шихтові зливки має відношення до чорних металів. Відповідач зауважує, що під час митного оформлення товару та відбору проб було здійснено фотозйомку товару. Фотозображення приєднані в електронному вигляді до митної декларації. Саме ці зображення і були надані експерту при проведенні досліджень та долучені до матеріалів справи. При цьому, за цими зображеннями товар не має форми, яка притаманна шлакам. Крім того, як вказує відповідач, що згідно обставин справи виробником товару є ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча , який здійснив продаж товару ПП Завод Імпекс Сплав , відповідно до укладеного контракту, У свою чергу, цей контракт не має відношення до позивача, оскільки останній купує товари у ПП Завод Імпекс Сплав за іншим договором. Надані позивачем накладні заводу-виробника та продавця товару не містять інформації, за якою можлива ідентифікація товару. Стосовно технології отримання товару, то жодний документ в матеріалах справи такої інформації не містить. Відповідач вважає, що висновки судів про встановлені обставини справи не підтверджені відповідними доказами. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі №804/4755/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу. Підприємство посилається на те, що суди попередніх інстанцій об`єктивно вказали, що висновки лабораторії не містять всіх необхідних та достатніх даних, які б однозначно визначили невідповідність товару, зазначеного позивачем у митній декларації. На думку позивача, Дніпропетровська митниця прийняла рішення про зміну коду УКТЗЕД товару з огляду лише на його зовнішній вигляд, натомість в описах до коду товару УКТЗЕД 2620190000 немає посилань на зовнішню форму, в якій повинні зберігатись такі відходи. Позивач наголошує, що склад, технологію та місце виготовлення товару згар цинку , який утворився в процесі гарячого цинкування в ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча , підтверджено виробником товару, яким є ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча . Також, позивач зазначає, що згідно Поясненням до товарної позиції 7902 до цієї товарної позиції не включається: шлак, зола і відходи від виробництва цинку, від процесів цинкування та інше (товарна позиція 2620). Позивач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі контракту від 25.01.2016 №25/01, додатку до нього від 22.04.2016 №1, інвойсів від 05.07.2016 №22-U, №23-U, №24-U, №25-U, ЦМР від 06.07.2016 №865274, №777202, №577512, №402897 ПП "Науково-виробниче підприємство "Центросталь" до Дніпропетровської митниці подано митні декларації №110070001/2016/307695, №110070001/2016/307697, №110070001/2016/307698, №110070001/2016/307699, відповідно до яких задекларовано товар - згар цинку у блоках.

У графі 33 "Код товару" поданих декларацій позивачем визначено код 2620 19 00 00, що в графі 31 розшифровується як згар цинку у блоках (zinc skimmings). Шлакові відходи виробництва кольорових металів, що містять цинк та являє собою побічний продукт металургійного виробництва і відповідають вимогам пункту 7.2 таблиці 16 ДСТУ 3211:2009 (ГОСТ 1639:2009). Країна виробництва Україна. Виробник: ПП "Завод Імпекс Сплав".

За результатами здійсненого контролю посадовими особами відповідача здійснено відбір проб товару, що зафіксовано у відповідних актах, та надіслано запити від 07.07.2016 №96/04-50-66-1-34, №94/04-50-66-1-34 від 08.07.2016, №95/04-50-66-1-34, №97/04-50-66-1-34 до Дніпропетровського відділення з питань експертизи та досліджень стосовно експертизи товару ПП "Науково-виробниче підприємство "Центросталь".

Дніпропетровською митницею з метою встановлення відповідності визначеного коду товару за УКТЗЕД, а саме за кодом 2620 19 0000 були проведені дослідження.

Згідно висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 11.07.2016 №142008200-0628, №142008200-0629, 142008200-0630, 142008200-0631 визначені в результаті дослідження показники суперечать інформації, зазначеній у графі 31 МД, в частині шлакові відходи. За результатами досліджень проби товару та аналізу фотозображень товар являє собою відходи та брухт з цинкових сплавів (шихтові зливки).

На підставі висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 11.07.2016 Дніпропетровською митницею було прийнято рішення від 14.07.2016 №КТ-110000013-0207-2016, №КТ-110000013-0209-2016, №КТ-110000012-0208-2016 про визначення коду товару, якими позивачу змінено код УКТЗЕД товару на код товарної позиції 7902 - шихтові зливки.

Вважаючи рішення Дніпропетровської митниці від 14.07.2016 №КТ-110000013-0207-2016, №КТ-110000013-0209-2016, №КТ-110000012-0208-2016 протиправними позивач оскаржив їх до суду.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем при вивезенні товару було вірно зазначено код УКТЗЕД товару, та визначено товар у відповідності до його якостей та властивостей, а також у відповідності до супровідних документів виробника товару. У свою чергу, відповідачем прийнято рішення про зміну УКТЗЕД товару на підставі суперечливих відомостей проведеної експертизи, які було зроблено лише на підставі візуального дослідження фотознімків експортованого товару, вказане, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що за результатами дослідження товару, який було подано до експорту позивачем експертною установою ДФС було складено висновки про невідповідність коду товару, зазначеного в графі 31 декларації. За наслідками дослідження було встановлено, що товар відноситься до іншої категорії УКТЗЕД, з урахуванням індивідуальних якостей товару та його хімічний вміст, поданий позивачем товар є шихтовими зливками, які відповідачем вірно віднесено до товарної категорії 7902. Отже, на думку відповідача, рішення про зміну коду товару є правомірними та не підлягають скасуванню в судовому порядку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що висновок митниці про неправильне визначення декларантом коду товару зроблений не на підставі основної характеристики товару, на яку є вказівка у поясненні до товарної позиції 2620, а з урахуванням лише зовнішнього вигляду без належного обґрунтування впливу цієї обставини на класифікацію товару. Суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про зміну коду товару, оскільки експертні висновки на підставі яких приймались рішення носять якісний/напівкількісний оціночний характер, а визначена відповідачем категорія товару розуміє під собою інший процес та складові виробництва товару ніж той, за яким було виготовлено товар, що експортується позивачем.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 544 МК України реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання: ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно частин першої, другої статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД .

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердженн язаявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно з пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додаток до Закону України Про митний тариф України N2371-III від 05.04.2001 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatismutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватись відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД до товарної позиції 26 відносяться: руди, шлак і зола.

З матеріалів справи слідує, що позивач у графі 33 "код товару" поданих декларацій визначив код 2620 19 00 00, що в графі 31 розшифровується як згар цинку у блоках (zinc skimmings). Шлакові відходи виробництва кольорових металів, що містять цинк та являє собою побічний продукт металургійного виробництва.

Згідно Додаткових пояснень до товарних категорій товарної позиції 2620 УКТ ЗЕД, у товарну категорію 26201900 включаються: штейни від рафінування, які видобуті з дна ванн рафінуванням сирого цинку. Вони містять від 4 до 8 мас.% свинцю і до 6 мас.% заліза; цинкову золу, яка складається з цинку (від 65 - 70 мас.%) і оксиду цинку з вуглецем та іншими домішками; цинкову піну, що складається з металевого цинку, хлориду цинку хлориду амонію, оксиду цинку і оксиду заліза, видобуті з поверхні гальванічних ванн або з чанів для переплавлення старого цинку; цинковий шлам, який є залишком у певних промислових галузях, що використовують цинк як відновлювальний агент; цинковий шлак, отримуваний як залишок від виробництва оксиду цинку з цинкових штейнів; в той же час вони містять приблизно 60 мас.% цинку, решта складається з заліза та інших домішок; залишки оксиду цинку, екстраговані з газів під час перероблення різноманітних металів або сплавів, наприклад, латуні.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами здійснення контролю посадовими особами митниці здійснено відбір проб товару, що було оформлено відповідними актами та надіслано запити до Дніпропетровського відділення з питань експертизи та досліджень стосовно експертизи товару ПП "Науково-виробниче підприємство "Центросталь". Дане експертне відділення згідно наказу Міндоходів і зборів України від 29.05.2013 №133 є спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень, одним із завдань якого є проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у податковій та митній сферах.

Приймаючи рішення про зміну коду товару митний орган виходив з того, що поданий до оформлення товар згар цинку у блоках являє собою відходи та брухт з цинкових сплавів та фактично є шихтовими зливками , які слід класифікувати за товарною позицією 7902.

Вказане рішення відповідачем було прийнято на підставі експертних висновків Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, згідно яких вбачається, що дослідження були проведені: органолептичним методом (зовнішній вигляд, фізичний стан), рентгенофлауоресцентним методом.

Експертом зазначено, що метод рентгенофлауресцентного аналізу на приладі Аналізатор елементарного складу EXPERT 3L для визначення хімічного складу неоднорідних матеріалів, феросплавів, порошків тощо, носить якісний/напівкількісний оціночний характер. Для більш точного визначення хімічного складу проб товару запропоновано звернутись до випробувальних лабораторій, акредитованих Національним агентством з акредитації України.

За результатами дослідження товару 11.07.2016 складено висновки №142008200-0629, №142008200-0630, №142008200-0631, №142008200-0628. Згідно висновків, надані на дослідження проби товару, заявлені в графі 31 МД як згар цинку у блоках (zinc skimmings) шлакові відходи виробництва кольорових металів, що містять цинк та являє собою побічний продукт металургійного виробництва і відповідають вимогам пункту 7.2 таблиці ДСТУ 3211:2009 (ГОСТ 1639:2009) за визначеними показниками ідентифікована як відколотий металевий шматок неправильної форми сріблястого кольору, з нерівними боковими поверхнями, верхня поверхня груба, шорстка, поперечний скол проби не суцільного поперечного перерізу та має крупнокристалічну структуру (не гладка, не однорідна поверхня) та невеликі металеві шматки неправильної форми сріблястого кольору. На поверхні наданих проб не зазначений товарний знак підприємства - виробника та номер плавки. Визначений хімічний склад (з урахуванням метрологічних властивостей приладу) відноситься до цинкових сплавів (S). За результатами досліджень проб товару та аналізу фотозображень товар являє собою відходи та брухт з цинкових сплавів (шихтові зливки). Визначені в результаті дослідження показники суперечать інформації зазначеній у гр.31 МД в частині …Шлакові відходи… .

Судами попередніх інстанцій вказано, що експертний висновок ґрунтується на методах рентгенофлауресцентного аналізу на приладі Аналізатор елементарного складу EXPERT 3L, який під час дослідження експертами визначено таким, що має якісний/напівкількісний оціночний характер, внаслідок чого замовнику експертизи рекомендовано звернутись до іншої, акредитованої експертної установи, та на аналізі фотознімків товару, який на думку судів також носить оціночний та суб`єктивний характер, оскільки не несе за собою встановлення об`єктивної істини щодо складу та якості товару.

Відтак, суди вважали, що надані експертні висновки не є належними та допустимими доказами на підтвердження іншого хімічного складу товару, фізичних властивостей та умов його застосування, наявність яких зумовила б достатність підстав для зміни визначеного декларантом коду товару.

Суди констатували, що підставою для висновку про невідповідність зазначеного декларантом в гр. 33 декларації товару та його коду, експерти дійшли з огляду на аналіз наданих фотозображень товару. Саме з огляду на візуальні сприйняття експертів, відповідальних за проведення експертизи відповідач дійшов висновку про необхідність зміни коду товару на товарну позицію 7902 (шихтові зливки).

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, вважає їх передчасними. Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається не знайшли свого підтвердження висновки судів, що саме з огляду на візуальні сприйняття експертів, відповідальних за проведення експертизи відповідач дійшов висновку про необхідність зміни коду товару на товарну позицію 7902 (шихтові зливки), експертні дослідження здійснювались, лише, за результатами аналізу фотозображень.

Як слідує, відповідачем були взяті у встановленому порядку проби і зразки товару для митного оформлення, що підтверджується актами про взяття проб і зразків товарів для митного оформлення. З висновків вбачається, експерт досліджував надані проби товару, до висновків додавалися фото-таблиці.

Відповідно до частини п`ятої статті 82 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) висновок експерта для суду не є обов`язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно положень статті 108 КАС України (у чинній редакції) висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Крім того, як зазначено судами попередніх інстанцій, встановлені обставини справи свідчать про те, що склад, технологію та місце виготовлення товару згар цинку , який утворився в процесі саме гарячого цинкування в ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча підтверджено і виробником товару та його продавцем ПП Завод Імпекс Сплав листом №250 від 18.07.2016, вказане послугувало достатньою підставою для віднесення позивачем товару до товарною позиції 2602.

При цьому, в порушення принципів офіційного з`ясування обставин та змагальності сторін, судами не надано правову оцінку доводам та не наведено обґрунтувань для висновку, що лист №250 від 18.07.2016 слугував достатньою підставою для віднесення позивачем товару до обраної товарної позиції.

Верховний Суд наголошує, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам митного органу, якими він мотивує правомірність прийнятих рішень.

З оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами здійснено належну оцінку як поданих позивачем документів, так і відповідності спірних рішень положенням митного законодавства.

Приписи Глави 5 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 КАС України (у чинній редакції), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідно до вимог статті 86 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) та статті 90 КАС України (у чинній редакції) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд звертає увагу, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи.

У світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Зазначені вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для декларанта негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

За вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що судами з`ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій передбачені вимоги процесуального законодавства не виконано, обставини справи встановлено неповно, не досліджено доказів, які мають першочергове значення для встановлення достовірних обставин, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Наведені судами обставини не можуть свідчити про відповідність рішень судів першої та апеляційної інстанцій вимогам статті 242 КАС України (у чинній редакції), статті 159 КАС України (у редакції до 15.12.2017).

При новому розгляді справи необхідно перевірити доводи митного органу щодо обґрунтованості виникнення сумніву щодо достовірності заявленого коду товару; встановити, чи подавав декларант на вимогу контролюючого органу необхідні додаткові документи для підтвердження заявленого коду товару; чи є обсяг відомостей, що містилися у таких документах, достатнім для висновку про усунення розбіжностей між сторонами щодо визначення коду товару, чи наявні підстави у контролюючого органу визначити код товару іншими методами; встановити всі обставини, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити обставини справи, належним чином їх оцінити, перевірити якими доказами вони підтверджуються, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 340, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі №804/4755/16 скасувати.

Передати справу №804/4755/16 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді ------------------- В.В. Хохуляк

------------------- Л.І. Бившева

------------------- Т.М. Шипуліна