Рішення

від 09.07.2020 по справі 522/14572/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/669/20

Справа № 522/14572/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко А.В..

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про захист права власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Приморського районного суду м. Одеси (суддя Чернявська Л.М.) перебувала цивільна справа №522/23675/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.

05.03.2020 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про захист права власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою суду (суддя Чернявська Л.М.) від 15.08.2018 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви та передано її до канцелярії суду для реєстрації в автоматизованій системі та автоматизованого розподілу для визначення головуючого судді.

Справа надійшла до провадження судді Бондаря В.Я. та ухвалою суду від 23.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позову ухвалою суду від 25.09.2018 року провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на28.11.2018 року.

Відтак, відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 , уточнених заявою від 29.11.2018 року та з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просить суд:

- визнати дії ОСОБА_2 по демонтажу несучої стіни будинку АДРЕСА_1 , що проходить між коридором і кімнатами в квартирі НОМЕР_5 , без згоди співвласників та без отримання права на виконання таких робіт - неправомірними;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі суми визначеною судовою будівельно-технічною експертизою 54 660,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 25 000 грн., а так само витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 13 169,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_6 , розташованої на третьому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 . Під квартирою позивачки на другому поверсі розташована квартира НОМЕР_5 відповідачки ОСОБА_2 . З вересня 2017 року відповідачка виконує будівельні роботи по реконструкції квартири, в результаті чого відповідачкою знесена одна з несучих стін будинку. У жовтні в результаті самовільної реконструкції квартири НОМЕР_5 в квартирі позивачки була пошкоджена несуча стіна, розташована над частково знесеною несучою стіною в квартирі НОМЕР_5 . На несучій стіні в квартирі позивачки утворилася тріщина, двері заклинило, балки перекриттів підлоги - прогнулися, паркет деформувався. Крім того, позивачка вказує, що відповідач самоправно знищила частину внутрішньо-будинкового громадського водопровідного стояка, яка знаходилася в її квартирі. Такі дії спричинили те, що ОСОБА_1 не отримує послуги з водопостачання від ТОВ Інфокс . Моральну шкоду мотивує безкінечними будівельними роботами, наявність в квартирі пилу від якого не можна позбутися і який не лише забруднює все, але й пагубно впливає на здоров`я.

У зв`язку з неявкою відповідача підготовче засідання призначене на 28.11.2018 року було відкладено на 21.01.2019 року.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, шляхом витребування доказів від Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

У підготовчому засіданні 21.01.219 року прийнято до провадження уточнену позовну заяву від 29.11.2018 року, оголошено перерву до 06.03.2019 року.

Ухвалою суду від 25.01.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення доказів, шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи.

До суду 06.03.2019 року надійшов відзив ОСОБА_2 , яка просить відмовити у позові ОСОБА_1 .

В обґрунтування відзиву вказано, що 09.11.2017 року відбувся залив квартири відповідача з вини позивача, як власника квартири, що розташована поверхом вище. Жоден наданий позивачем доказ не містить часу виникнення пошкоджень у квартирі позивача, тому відсутній причинний зв`язок між діями відповідача щодо ремонту квартири та завданою шкодою. Реконструкція квартири відповідача була вимушеною мірою, так як від систематичних заливів її квартири з боку позивача, прогнили всі перекриття та несучі стіни. Відповідач отримала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Також вказує, що позивач незаконно та самостійно ще в 1986 році встановила у своїй квартирі додаткові два стояки з водопроводами відводу, а відповідач ніяких перешкод не вчиняє у користуванні системи водопостачання. Моральні страждання позивача не підтверджені жодним доказом.

Протокольною ухвалою від 06.03.2019 року витребувано від КП БТІ Одеської міської ради копію технічного паспорту на квартиру НОМЕР_5 по вул. Велика Арнаутська, 123 в м. Одесі .

Також у підготовчому засіданні 06.03.2019 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 23.04.2019 року.

До суду 25.03.2019 року надійшла відповідь на відзив, згідно якої ОСОБА_1 вказує, що приведені доводи відповідача про зв`язок залиття у кухні та санвузлі з проведеною реконструкцією несучої стіни будинку, яка не розташована ні на кухні, ні у санвузлі є лише припущенням, які суперечать встановленим обставинам в ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2018р. та Постанові апеляційного суду Одеської області від 13.11.2018р. Висновок експерта ОСОБА_4 не має відношення до справи, також експертне дослідження проводилося на підставі акту ЖКС Фонтанський від 09.11.2017 року, який в подальшому було визнано недійсним. Також позивачка вказує, що відповідач проводить будівельні роботи без отримання права на виконання будівельних робіт, а виконавчий комітет Одеської міської ради встановив, що в декларації про готовність об`єкту до експлуатації вказані недостовірні дані. Доводи про встановлення додаткового стояка ще в 1986 році не стосуються позивача як наймача квартири, адже встановленням займався власник Іллічівський РІК м. Одеси. Вказує, що всі доводи вказані у відзиві є надуманими та не відповідають дійсним обставинам.

У судовому засіданні 23.04.2019 року позивач просила відкласти розгляд справи до отримання висновку експерта, клопотання задоволено судом, розгляд справи відкладено на 02.07.2019 року.

Розгляд справи у судовому засіданні 02.07.2019 року було відкладено на 07.08.2019 року.

Ухвалою суду від 01.08.2019 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову повернуто.

У судовому засіданні 07.08.2019 року позивач вручила копію висновку експерта відповідачу, з метою ознайомлення відповідача з висновком проведеної експертизи розгляд справи було відкладено на 22.08.2019 року.

У судовому засіданні 22.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, задоволено заяву позивача про відкладення розгляду справи з метою підготовки заяви про поновлення пропущеного процесуального строку. Наступне судове засідання призначено на 25.09.2019 року.

У судовому засіданні 25.09.2019 року розгляд справи було відкладено на 05.11.2019 року.

У судове засідання 05.11.2019 року не з`явилася представник відповідача та подала заяву про відкладення. Суд зобов`язав представника відповідача надати докази поважності відсутності та відклав розгляд справи на 09.12.2019 року.

У судовому засіданні 09.12.2019 року було оголошено перерву до 04.02.2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Бондар В.Я. в колегії по кримінальній справі №522/16951/18 судове засідання 04.02.2020 року не відбулося. Наступне судове засідання призначене на 11.03.2020 року.

У судовому засіданні 11.03.2020 року було прийнято заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог від 20.01.2020 року (т.2 а.с.216-217), також для надання причин стосовно заподіяної шкоди суд викликав в судове засідання судового експерта Ковальова Костянтина Андрійовича. Наступне засідання призначене на 02.04.2020 року.

Протокольною ухвалою від 11.03.2020 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про поновлення строків від 18.01.2020 року за №5558/20 та №5560/20, докази додані до таких заяв (т.2 а.с.201-209, а.с.213-215) не прийнято до розгляду.

У судове засідання 02.04.2020 року учасники справи не з`явилися, розгляд справи відкладено на 05.05.2020 року.

У судовому засіданні 05.05.2020 року було задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, наступне засідання призначене на 02.07.2020 року.

У судовому засіданні 02.07.2020 року було допитано експерта Ковальова К. А. , відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи та задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_6 про надання часу з метою підготовки до судових дебатів. Закінчено з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами та оголошено перерву до 09.07.2020 року.

У судовому засіданні 09.07.2020 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 , третя особа ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити. Представник відповідача - ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно з`ясувавши всі обставини справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_6 в будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить договір дарування, укладений 16.02.2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 та посвідчений державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. (т.1 а.с.33).

ОСОБА_2 є власником 3/100 частини квартири домоволодіння АДРЕСА_1 , про що свідчить договір дарування, укладений 23.09.1998 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , зареєстрований державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Сєвєровою Н.В. за №1-283 (т.1 а.с.179, 223).

Згідно листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №С-3715 від 27.11.2017 року інформація про реєстрацію дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1. НОМЕР_5 , відсутня, тому в результаті перевірки працівниками Управління ДАБК був складений акт, протокол та видано припис про зупинення будівельних робіт (т.1 а.с.11). Також відсутність дозвільних документів на здійснення ремонтних робіт підтверджується листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.11.2017 року (т.1 а.с.30).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було надано матеріали позапланової перевірки законності проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_5 (т.1 а.с.98-119), за результатами якої виконуючим обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. складено постанову №583/17 від 16.11.2017 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП (т.1 а.с.103-105).

Дійсно, ОСОБА_2 здійснювала будівельні роботи з реконструкції 3/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з технічним та авторським наглядом та подавала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141180091131 (т.1 а.с.202).

Також ОСОБА_2 має експертний висновок про загальний технічний стан несучих та огороджувальних конструкції будинку АДРЕСА_1 та квартири НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1 , складений ТОВ Експреспроектбуд , згідно якого: після проведення ремонтно-відновлюючих робіт квартири НОМЕР_5 її експлуатація можлива з функціональним призначенням (т.1 а.с.203-210).

Наказом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/218 ДАБК від 08.08.2018 року було скасовано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141180091131 від 09.01.2018 року.

ОСОБА_2 оскаржила вищевказаний Наказ про скасування Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/894/19 від 22.07.2019 року визнано протиправним та скасовано Наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/218 ДАБК від 08.08.2018 року (т.2 а.с.135-144).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року (т.2 а.с.183).

Таким чином, декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141180091131 залишилася чинною, адже Одеський окружний адміністративний дійшов висновку, що відповідачем не доказано обов`язок здійснення експертизи, зважаючи на те, що об`єкт будівництва (квартира ОСОБА_2 ) відноситься до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) за класом наслідків (відповідальності).

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Конституцією України та ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316,317,319,321 ЦК України).

Згідно акту власників домоволодіння, що розташоване на придомовій ділянці за адрсою: АДРЕСА_1 (власники квартир НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та мешканці квартири НОМЕР_6 ) станом на 03.11.2017 року в квартирі НОМЕР_6 в будинку АДРЕСА_1 виявлені в коридорах розриви шпалер з яких проглядається тріщина стіни; всередині першої кімнати наявна наскрізна тріщина несучої стіни; всередині другої кімнати - розірвання шпалер з якого видно тріщину в стіні; двері першої та другої кімнат, що розташовані в отворах несучої стіни - не закриваються до кінця (т.1 а.с.14).

Згідно висновку експерта №19-545 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (судовий експерт Ковальов К.А.) від 26.06.2019 року, проведеного за заяво ОСОБА_1 для подання до суду по цивільній справі №522/14572/18 про захист права власності та стягнення відшкодування моральної та матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок проведення незаконної реконструкції квартири відповідача, при натурному обстеженні квартири НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_1 були встановлені наступні пошкодження:

- діагональна наскрізна тріщина з кута дверного отвіра між приміщеннями №1 та НОМЕР_6 уздовж внутрішньо несучої стіни зі сторони приміщення №1 довжиною 70 см.;

- розриви шпалер по периметру ніш над дверними отворами (вхід до приміщень №2, №5, № 6 ) по внутрішній осьовій несучій стіні;

- діагональне відшарування шпалер у приміщенні НОМЕР_6 по перегороднці між приміщеннями НОМЕР_6 та №5;

- розрив шпалер по периметру дверного отвіра, прохід між приміщеннями №5 та НОМЕР_6, який закрито дерев`яним щитом у приміщені НОМЕР_6;

- горизонтальна тріщина довжиною 20 см (видима частина) з розривом шпалер зліва від кута дверного отвіра з середини кімнати №5 у напрямку кутової пічі з топковими дверцятами;

- нахил з від`єднанням кутової пічі від несучої внутрішньої стіни у приміщенні №5 у напрямку зовнішньої стіни;

- нахил підлоги у приміщенням в„–5 та в„–5 спостерігається у напрямку розташування кутової пічки з топковими дверцятами. У зв`язку з тим, що роботи з реконструкції квартири в„– 4 виконувалися без отримання права на виконання таких робіт і об`єкт вважається самовільно реконструйованим, згідно Акту Управління ДАБК Одеської міської ради, можливо була порушена технологія виконання робіт, що призвело до просідання або деформування елементів конструкції капітальної несучої внутрішньої стіни, що посприяло порушенню горизонтальної плоскості у вигляді ухилів підлог та заклинюванню міжкімнатних дверей у приміщеннях в„–5 та НОМЕР_6 квартири НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_1 . Тому, має місце зв`язок між виникненням дефектів та пошкоджень у квартирі НОМЕР_6 та проведенням реконструкції (будівельними роботами) у нижче розташованій квартирі НОМЕР_5 (т.2 а.с.42-50).

Висновок експертизи має бути категоричним та не може ґрунтуватись на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Таким чином, судовий експерт ОСОБА_10 зробив висновок про можливість порушення технології виконання будівельних робіт, на підставі того, що об`єкт є самовільно реконструйованим.

Як встановлено Одеським окружним адміністративним судом у Рішенні від 22.07.2019 року, справа №420/894/19, Управління ДАБК в акті перевірки, зазначаючи те, що об`єкт є самочинним будівництвом посилається на те, що під час перевірки встановлено, що у декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ОД 141180091131 від 09.01.2018 р. вказано про те, що експертиза проектної документації проведена філією ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРИЗА в Одеській області, код ЄДРПОУ 35850107, головний експерт Лисенко Г.І., сертифікат НОМЕР_1 , позитивний експертний звіт №16-1477-17 від 12.10.2017 р. Однак, згідно з листом ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРИЗА в Одеській області №144/04 від 20.06.2018 р. експертиза проектної документації Реконструкції 3/100 частин домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у планів за адресою: АДРЕСА_1 не здійснювалася.

Втім, як вказувалося вище, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доказано необхідність проведення експертизи, тому факт самочинного будівництва відповідно спростовується.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пунктом 4 Постанови НОМЕР_6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 30.03.2012 року передбачено, що самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Втім, наявність істотних порушень норм та правил при будівництві, з матеріалів справи не вбачається.

Згідно статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Тож, з огляду на те, що висновок судового експерта Ковальова К.А. містить припущення про можливість порушення технології виконання будівельних робіт, враховуючи, що судовий експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні не надав категоричного ствердження про порушення відповідачем технології будівництва, зважаючи на те, що висновок експерта також ґрунтується на тому, що відповідачка здійснювала самочинне будівництво, що спростовано матеріалами справи, суд відхиляє експертний висновок.

Крім того, варто відзначити, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 знищила несучу стіну будинку, оскільки вона стверджує про проведення укріплень стін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку , механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною першою та другою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників , якщо інше не встановлено законом.

З огляду, на те, що матеріали справи не підтверджують втручання в несучу стіну будинку, то і наявність згоди співвласників на проведення реконструкції, не передбачається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ОСОБА_2 по демонтажу несучої стіни будинку АДРЕСА_1 , що проходить між коридором і кімнатами в квартирі НОМЕР_5 , без згоди співвласників та без отримання права на виконання таких робіт, у зв`язку з їх необґрунтованість задоволенню не підлягають.

Висновок №ED-2514-1-885.17 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, складеного судовим експертом ОСОБА_4 21.11.2017 року (т.1 а.с.169-177) не приймається судом до уваги, оскільки не стосується предмету доказування, адже висновком встановлено наявність характерних слідів залиття квартири НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_1 та розмір матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_2 . Також судом не приймаються до уваги інші докази, що стосуються залиття квартири ОСОБА_2 , а не предмету спору, зокрема і рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-348/11 від 23.11.2011 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (т.2 а.с.4-5).

Припинення постачання води до квартири позивачки підтверджується численними заявами, скаргами, звернення до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та складення акту-претензії разом з власницею квартири НОМЕР_7 про відсутність водопостачання з листопада 2017 року (т.1 а.с.17-22).

Втім, судом не приймаються до уваги докази, що стосуються водопровідного стояка, зокрема і відключення водопостачання, адже ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог про відновлення громадського стояка внутрішньо-будинкової мережі водопостачання.

Щодо відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди за завдані їй збитки, суд відзначає наступне.

Згідно ст.22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала . Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем доказано наявність пошкоджень її квартири, втім не доказано причинно-наслідковий зв`язок між проведенням реконструкції квартири ОСОБА_2 та наявними пошкодження квартири НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_1 .

Підстави відхилення висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вказані вище.

З огляду на вищевикладене, вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди також не підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди також слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно положень ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року, роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обов`язок доказування наявності моральної шкоди покладається на позивача.

Втім, матеріали справи не містять жодного доказу, щоб свідчив про заподіяння ОСОБА_1 моральних страждань, тому позивачем не доведено наявність моральної шкоди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 судові витрати, включаючи і вимогу про стягнення вартості проведення експертизи як похідної вимоги, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1, НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1, НОМЕР_5 ), за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1, НОМЕР_6 ) про захист права власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20.07.2020 року.

Суддя: В.Я. Бондар