Рішення

від 08.07.2020 по справі 352/995/17

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/995/17

Провадження № 2/352/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої судді Хоминець М.М.

з участю секретарів Гундич Г.В., Кожуховської О.І.

представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «Карпатська нафтова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Драгомирчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, відділу державної реєстрації Тисменицької РДА Івано-Франківської області, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Карпатська нафтова компанія» 14.06.2017 р. звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Тисменицького районного відділу центру державного земельного кадастру, реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності.

Позивач просив: 1) поновити пропущений процесуальний строк для подання даного позову; 2) усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Карпатська нафтова компанія» земельною ділянкою розміром 7,5 га шляхом визнання недійсними наступних договорів купівлі-продажу:

- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2012 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 6203;

- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2012 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 6211;

- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2012 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 6207;

- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2012 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , зареєстрованого в реєстрі за № 6216;

3) скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 23081880 від 23.07.2015 р. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,36 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1108, зареєстрованої за ОСОБА_3 ;

- індексний номер 24575842 від 19.09.2015 р. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1720 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1106, зареєстрованої за ОСОБА_4 ;

- індексний номер 23087654 від 23.07.2015 р. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,1657 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1104, зареєстрованої за ОСОБА_3 ;

- індексний номер 23823951 від 20.08.2015 р. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1105, зареєстрована за ОСОБА_5 ;

4) скасувати державну реєстрацію права власності наступних земельних ділянок:

- земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, вулиця ур. «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1104, загальною площею 1,1657 га, зареєстрованої за ОСОБА_3 ;

- земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, вулиця ур. «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1106, загальною площею 0,1720 га, зареєстрованої за ОСОБА_4 ;

- земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, вулиця ур. «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1108, загальною площею 0,3600 га, зареєстрованої за ОСОБА_3 ;

- земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, вулиця ур. «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1105, загальною площею 0,0816 га, зареєстрованої за ОСОБА_5 ;

5) повернути земельну ділянку площею 7,5 га до земель запасу Драгомирчанській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 25.10.2017 р. проведено заміну первісного відповідача, яким була реєстраційна служба Тисменицького РУЮ, належним відповідачем, яким є відділ державної реєстрації Тисменицької РДА Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 25.10.2017 р. до участі у справі залучено Драгомирчанську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 21.03.2018 р. у даній справі призначено підготовче засідання у рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2018 р. проведено заміну первісного відповідача, яким був Тисменицький районний відділ центру державного земельного кадастру, належним відповідачем, яким є Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Ухвалою суду від 20.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.03.2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ «Карпатська нафтова компанія» був укладений договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П., зареєстрований в реєстрі за № Д0338. Згідно даного договору позивач набув права власності на групу інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 , проданих з аукціону. Даний об`єкт 03.06.2014 р. внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 377346826258. На підставі протоколу № 5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури облдержадміністрації від 03.06.2008 р. ТОВ «Карпатська нафтова компанія» отримало попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області загальною площею 7,5 га. Коли позивач у травні 2015 р. звернувся до ФОП ОСОБА_7 з метою розроблення проекту землеустрою на ділянку в розмірі 7,5 га, виявилось, що з виділених 7,5 га землі ТОВ «Карпатська нафтова компанія» може оформити свої права лише на 1,05 га (0,85 га+0,20 га) земельної ділянки, що знаходиться в урочищі «Горішній помірок». Було встановлено, що розпорядженням Тисменицької РДА № 226 від 05.05.2011 р. надано дозвіл відповідачу ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради, за межами населеного пункту с. Драгомирчани в урочищі «Забереж». 07.07.2011 р. розпорядженням № 389 Тисменицької РДА внесено зміни до розпорядження № 226 від 05.05.2011 р., а саме надано дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами с. Драгомирчани в урочищі «Горішній помірок». 07.07.2011 р. Тисменицькою РДА видано розпорядження № 397 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 », згідно якого голова РДА розпорядився затвердити ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення ОСГ в урочищі «Горішній помірок» на території Драгомирчанської сільської ради, передати у власність ОСОБА_6 дану земельну ділянку та видати останньому державний акт на право власності на земельну ділянку. 22.08.2011 р. відповідачу ОСОБА_6 видано державний акт серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку для ведення ОСГ площею 1,9794 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100. У подальшому ОСОБА_6 вказану земельну ділянку розділив на п`ять окремих земельних ділянок, на які 19.10.2012 р. отримав п`ять державних актів, а саме: площею 1,1658 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 згідно державного акту ЯМ № 658790; площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 згідно державного акту ЯМ № 658791; площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 згідно державного акту ЯМ № 658792; площею 0,2000 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1107 згідно державного акту ЯМ № 658793; площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 згідно державного акту ЯМ № 658794.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2016 р., яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія», визнано недійсними вказані розпорядження Тисменицької РДА № 226 від 05.05.2011 р., № 389 від 07.07.2011 р., № 397 від 07.07.2011 р., визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення ОСГ, видані Тисменицькою РДА ОСОБА_6 , а саме: державний акт серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100 площею 1,9794 га від 22.08.2011 р. та вказаних п`ять державних актів від 19.10.2012 р. Вказаним судовим рішенням, що має преюдиційне значення, встановлено, що відповідно до положень ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, позивач при купівлі майна військової частини набув не лише право власності на будівлі, але й право користування земельною ділянкою загальною площею 7,5 га, яка перебувала у постійному користуванні військової частини.

Під часрозгляду вказаноїцивільної справи№ 352/1245/15-цпозивачу сталовідомо,що ОСОБА_6 розділені нимземельні ділянкивідчужив згіднооспорюваних договорівкупівлі-продажувід 25.12.2012р.,а саме: земельну ділянку площею 1,1658 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 відчужив відповідачу ОСОБА_3 по договору за реєстровим № 6203; земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 відчужив відповідачу ОСОБА_5 по договору за реєстровим № 6216; земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 відчужив відповідачу ОСОБА_4 по договору за реєстровим № 6211; земельну ділянку площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 відчужив відповідачу ОСОБА_3 по договору за реєстровим № 6207. Права власності відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведена реєстрація належних відповідачам спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Оскільки оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ч.1 ст.203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до ст.215 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Шургот О.В. у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вимога позивача про усунення перешкод у користуванні ТОВ «Карпатська нафтова компанія» земельною ділянкою розміром 7,5 га шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу є неналежним способом захисту порушеного права. Захист порушеного права має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача. Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Перелік способів захисту земельних прав викладений у ч.3 ст.152 ЗК України.Як правило,власник порушеногоправа можескористатися небудь-яким,а конкретнимспособом захистусвого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є добросовісними набувачами, оскільки при вчиненні правочинів вони не знали і не могли знати про відсутність у продавця ОСОБА_6 прав на відчуження земельних ділянок. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом цивільного права, майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, проте у визначений законом спосіб. Однак, ТОВ «Карпатська нафтова компанія» віндикаційного позову не пред`явила, а заявлена вимога з огляду на правові позиції Верховного Суду не підлягає до задоволення. Право на звернення до суду із позовом про витребування майна на підставі ст. 387, 388 ЦК України має лише власник майна, яким є не ТОВ «Карпатська нафтова компанія», а Драгомирчанська сільська рада, яка із самостійним позовом про витребування земельної ділянки не зверталася. Позивачем не додано жодних доказів щодо визначення площі земельної ділянки у розмірі саме 7,5 га, яке було б здійснене на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил і де було б вказано, що саме у такому розмірі необхідна земельна ділянка для обслуговування інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в с. Драгомирчани, що належать позивачу на праві власності. Вимоги про скасування державної реєстрації права власності є передчасними. Вимогу про повернення земельної ділянки може заявити лише власник, яким не є позивач. Драгомирчанська сільська рада не надала суду жодних пояснень, своєї позиції щодо цієї вимоги. Крім того, ОСОБА_6 мав у власності земельні ділянки загальною площею менше 2 га, тому не може бути повернута земельна ділянка площею 7,5 га; у цій вимозі не конкретизовано особу, яку зобов`язано повернути земельну ділянку. Просила у позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та представник відповідача відділу державної реєстрації Тисменицької РДА у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, не повідомили суду про причини неявки, не подали відзиву.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. У раніше поданому клопотанні від 26.11.2018 р. відповідач просив провести розгляд даної справи без участі свого представника, у вирішенні позову поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином, не повідомила суду про причини неявки, не подала пояснення.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2016 р. (т.3, а.с.40-45), яке набрало законної сили згідно ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.03.2017 р. (т.3, а.с.46-50), залишеними без змін постановою Верховного Суду від 05.09.2018 р. (т.1, а.с.220-227), у цивільній справі № 352/1245/15-ц за позовом ТОВ «Карпатська нафтова компанія» до Тисменицької РДА Івано-Франківської області, ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Тисменицькому районі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , про скасування розпоряджень Тисменицької РДА та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія».

Вказаним судовим рішенням визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА Івано-Франківської області: № 226 від 05 травня 2011 р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_6 »; № 389 від 07 липня 2011 р. «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05 травня 2011 року № 226»; № 397 від 07 липня 2011 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 ». Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовані в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, видані Тисменицькою РДА Івано-Франківської області Гладуну О.І., а саме: державний акт серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100 площею 1,9794 га від 22 серпня 2011 р.; державний акт серії ЯМ № 658790 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 площею 1,1658 га від 19 жовтня 2012 р.; державний акт серії ЯМ № 658791 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 площею 0,0816 га від 19 жовтня 2012 р.; державний акт серії ЯМ № 658792 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 площею 0,1720 га від 19 жовтня 2012 р.; державний акт серії ЯМ № 658793 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1107 площею 0, 2000 га від 19 жовтня 2012 р.; державний акт серії ЯМ № 658794 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 площею 0,3600 га від 19 жовтня 2012 р.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2625880900:04:044:1106, 2625880900:04:044:1107, 2625880900:04:044:1108 перетинаються із земельною ділянкою, на якій розташована група інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 , придбаних ТОВ «Карпатська нафтова компанія»; що на момент придбання позивачем на підставі договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , у користуванні військової частини НОМЕР_2 (колишня в/ч НОМЕР_3 ) перебувала земельна ділянка загальною площею 7,5 га, на якій розташовані ці об`єкти нерухомого майна, а виділена ОСОБА_6 земельна ділянка площею 1,9794 га частково накладається на земельну ділянку з придбаними ТОВ «Карпатська нафтова компанія» об`єктами нерухомого майна, які функціонально пов`язані між собою та не були відокремлені в окремі об`єкти; що відповідно до положень ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, позивач при купівлі майна військової частини набув не лише право власності на будівлі, але й право користування земельною ділянкою загальною площею 7,5 га, яка перебувала у постійному користуванні військової частини.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 р., з урахуванням тих обставин, які встановлені судами попередніх інстанцій на підставі наданих сторонами доказів та не спростованих відповідачами, щодо наявності на переданій ОСОБА_6 земельній ділянці, яка згодом була розділена на кілька ділянок та відчужена, об`єктів, які належать на праві власності позивачу, право останнього на мирне володіння своїм майном було порушено та підлягало захисту у судовому порядку.

У відповідності з вимогами ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено,що відповідач ОСОБА_6 розділені нимземельні ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства,розташовані вурочищі «Горішнійпомірок» Драгомирчанськоїсільської радиТисменицького районуІвано-Франківськоїобласті,відчужив згіднооспорюваних урамках даноїцивільної справинотаріально посвідченихдоговорів купівлі-продажуземельної ділянкивід 25.12.2012р.,а саме:

-земельну ділянку площею 1,1658 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 відповідачу ОСОБА_3 згідно договору за реєстровим № 6203 (т.1, а.с.7);

-земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 відповідачу ОСОБА_5 згідно договору за реєстровим № 6216 (т.1, а.с.10);

-земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 відповідачу ОСОБА_4 згідно договору за реєстровим № 6211 (т.1, а.с.8);

-земельну ділянку площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 відповідачу ОСОБА_3 згідно договору за реєстровим № 6207 (т.1, а.с.9).

Вказані земельні ділянки, а саме: земельна ділянка площею 1,1657 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104, земельна ділянка площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108, власником яких є відповідач ОСОБА_3 ; земельна ділянка площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106, власником якої є відповідач ОСОБА_4 ; земельна ділянка площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105, власником якої є відповідач ОСОБА_5 , 19.10.2012 р. зареєстровані у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідними витягами з ДЗК (т.1, а.с.11-22).

Права власності відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно оспорюваних у рамках даної цивільної справи рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. За ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,1657 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1104 згідно рішення індексний номер 23087654 від 23.07.2015 р. та право власності на земельну ділянку площею 0,36 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1108 згідно рішення індексний номер 23081880 від 23.07.2015 р.; за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1106 згідно рішення індексний номер 24575842 від 19.09.2015 р.; за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1105 згідно рішення індексний номер 23823951 від 20.08.2015 р. Вказані обставини підтверджуються відповідними інформаційними довідками (т.1, а.с.23-29).

Суд зазначає, що, виходячи із аналізу норм законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, та судової практики, позивач обрав неналежний спосіб захисту у частині вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою розміром 7,5 га шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, що міститься у п.57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Як зазначено у п. 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі № 925/1265/16, під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом.

У висновку Верховного Суду України, сформульованому у постанові від 29.03.2017 р. у справі № 6-3104цс16, викладено наступне. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України). У разі недійсності правочину суд застосовує реституцію: кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Зобов`язання із реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Приписи частини першої статті 216 ЦК України не застосовуються як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача (правовий висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 31.10.2012 р. у справі № 6-53цс12).

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17.12.2014 р. у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (правовий висновок, що міститься у п.66 постанови ВП ВС ВІД 28.11.2018 р. у справі 504/2864/13-ц).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом цивільного права, майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, проте у визначений законом спосіб.

Однак, позивач у даній справі віндикаційного позову не пред`явив, а заявлена вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою розміром 7,5 га шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу з огляду на вказані вище правові позиції не підлягає до задоволення.

Право на звернення до суду з позовом про витребування майна на підставі ст. 387, 388 ЦК України має лише власник майна, яким є не ТОВ «Карпатська нафтова компанія», а Драгомирчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, що визнано самим позивачем при формулюванні останньої позовної вимоги про повернення земельної ділянки 7,5 га до земель запасу даної сільської ради. Драгомирчанська сільська рада не зверталася із самостійним позовом про витребування земельної ділянки.

Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові ВП ВС від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16, перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований обєкт нерухомості, та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Таким чином, особа, яка набула право власності на обєкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє імя документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника обєкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування обєкта нерухомості, розташованого на ній.

Однак, позивач у рамках розгляду даної цивільної справи не надав жодних доказів щодо визначення площі земельної ділянки у розмірі саме 7,5 га, яке було б здійснене на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил і де було б вказано, що саме у такому розмірі необхідна земельна ділянка для обслуговування належних позивачеві інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в с. Драгомирчани.

При цьому у матеріалах справи міститься копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування викуплених складів ТОВ «Карпатська нафтова компанія», які знаходиться на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, виготовленого ТОВ «ВААР» у 2011 р. лише на площу 2,3525 га із доказами формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру (т.2, а.с.223-243).

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що заявлені позивачем вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав ї їх обтяжень та скасування державної реєстрації належних відповідачам земельних ділянок у Державному земельному кадастрі є похідними від основної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу, вони не підлягають до задоволення у зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги.

Крім того, у відповідності з вимогами ч.2 ст.26 Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Щодо останньої позовної вимоги про повернення земельної ділянки площею 7,5 га до земель запасу Драгомирчанської сільської ради суд зазначає наступне.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387 та 388 ЦК України. Відповідно до вимог ст.387 ЦК України та частини третьої ст.12 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Зважаючи нате,що позивачТОВ «Карпатськанафтова компанія»не євласником спірнихземельних ділянок,він ненаділений повноваженнямидля заявленнятакої позовноївимоги вінтересах територіальноїгромади с.Драгомирчани,а такожвраховуючи,що Драгомирчанськасільська радаз такимпозовом досуду незверталась,вимога проповернення земельноїділянки увласність територіальноїгромади дозадоволення непідлягає.Крім того, ОСОБА_6 первинно виділеноу власністьземельну ділянкуплощею 1,9794га,сукупний розмірвідчужених останнімземельних діляноктакож становить1,9794га,заявлені позивачемвимоги стосуютьсяспірних земельнихділянок загальноюплощею 1,7793га.Уцій вимозі, крім того, не конкретизовано особу відповідача, який зобов`язаний повернути земельну ділянку.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 215, 216, 387, 388 ЦК України, ст. 152 ч.3 ЗК України, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у позові ТОВ «Карпатська нафтова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Драгомирчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, відділу державної реєстрації Тисменицької РДА Івано-Франківської області, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія», 76018, м. Івано-Франківськ, вул. С. Петлюри, 10, код ЄДРПОУ 32873378.

Відповідачі: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

ОСОБА_4 , с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

Головне управлінняДержгеокадастру вІвано-Франківськійобласті,м.Івано-Франківськ,вул.Сахарова,34,Івано-Франківськоїобласті,код ЄДРПОУ 39767437;

Відділ державної реєстрації Тисменицької РДА Івано-Франківської області, м. Тисмениця, вул. К. Левицького, 4, Івано-Франківської області;

ОСОБА_6 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Третя особа: Драгомирчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, с. Драгомирчани, вул. Надрічна, 74, Тисменицького району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20559749.

Повне судове рішення складено 20.07.2020 р.

Суддя М.М.Хоминець