Постанова

від 20.04.2021 по справі 352/995/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 352/995/17

провадження № 61-818 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія»;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_4 ;

третя особа Драгомирчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 рокуу складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» (далі ТОВ «Карпатська нафтова компанія») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тисменицького районного відділу центру державного земельного кадастру Івано-Франківської області, Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки недійсними, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки до земель запасу сільської ради.

Позов мотивовано тим, що 23 березня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ «Карпатська нафтова компанія» було укладено договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісом І. П., зареєстрований в реєстрі за № Д0338, згідно з яким позивач набув права власності на групу інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 , проданих з аукціону. Даний об`єкт 03 червня 2014 року внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 377346826258.

На підставі протоколу № 5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації Івано-Франківської області від 03 червня 2008 року ТОВ «Карпатська нафтова компанія» отримало попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області загальною площею 7,5 га.

Однак коли позивач у травні 2015 року звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі ФОП ОСОБА_6 ) з метою розроблення проекту землеустрою на ділянку у розмірі 7,5 га, виявилось, що з виділених 7,5 га землі ТОВ «Карпатська нафтова компанія» може оформити свої права лише на 1,05 га (0,85 га+0,20 га) земельної ділянки, що знаходиться в урочищі «Горішній помірок».

Було встановлено, що розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 05 травня 2011 року № 226 надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, за межами населеного пункту с. Драгомирчани в урочищі «Забереж».

07 липня 2011 року розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області № 389 внесено зміни до розпорядження від 05 травня 2011 року №226, а саме надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами с. Драгомирчани в урочищі «Горішній помірок».

07 липня 2011 року Тисменицькою районної державної адміністрації Івано-Франківської області видано розпорядження № 397 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 », згідно з яким голова районної державної адміністрації розпорядився затвердити ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Горішній помірок» на території Драгомирчанської сільської ради, передати у власність ОСОБА_4 дану земельну ділянку і видати останньому державний акт на право власності на земельну ділянку.

22 серпня 2011 року ОСОБА_4 було видано державний акт серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9794 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100.

У подальшому ОСОБА_4 вказану земельну ділянку розділив на п`ять окремих земельних ділянок, на які 19 жовтня 2012 року отримав п`ять державних актів, а саме: площею 1,1658 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 згідно з державним актом ЯМ № 658790; площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 згідно з державним актом ЯМ № 658791; площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 згідно з державним актом ЯМ № 658792; площею 0,2000 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1107 згідно з державним актом ЯМ № 658793; площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 згідно з державним актом ЯМ № 658794.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2016 року, що набрало законної сили, позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія» задоволено. Визнано недійсними вказані розпорядження Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 05 травня 2011 року № 226, від 07 липня 2011 року № 389, від 07 липня 2011 року №397; визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, видані Тисменицькою районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_4 , а саме: державний акт серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100 площею 1,9794 га від 22 серпня 2011 року та п`ять державних актів від 19 жовтня 2012 року. Вказаним судовим рішенням, що має преюдиційне значення, встановлено, що відповідно до положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, позивач при купівлі майна військової частини набув не лише право власності на будівлі, але й право користування земельною ділянкою загальною площею 7,5 га, яка перебувала у постійному користуванні військової частини.

Під час розгляду вказаної цивільної справи позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 розділені ним земельні ділянки відчужив згідно оспорюваних договорів купівлі-продажу від 25 грудня 2012 року, а саме: земельну ділянку площею 1,1658 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 відчужив ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу за реєстровим № 6203; земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 відчужив ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу за реєстровим № 6216; земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 відчужив ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу за реєстровим № 6211; земельну ділянку площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 відчужив ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу за реєстровим № 6207. Права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведена реєстрація належних відповідачам спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Оскільки оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, частини першої статті 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до статті 215 ЦК України.

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Карпатська нафтова компанія» просило суд поновити пропущений процесуальний строк для подання даного позову; усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Карпатська нафтова компанія» земельною ділянкою розміром 7,5 га шляхом визнання недійсними наступних договорів купівлі-продажу: від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6203; від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 6211; від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6207; від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 6216; скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 23081880 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,36 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1108, зареєстрованої за ОСОБА_1 ; індексний номер 24575842 від 19 вересня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1720 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1106, зареєстрованої за ОСОБА_2 ; індексний номер 23087654 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,1657 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1104, зареєстрованої за ОСОБА_1 ; індексний номер 23823951 від 20 серпня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:004:1105, зареєстрована за ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності наступних земельних ділянок: земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1104, загальною площею 1,1657 га, зареєстрованої за ОСОБА_1 ; земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1106, загальною площею 0,1720 га, зареєстрованої за ОСОБА_2 ; земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1108, загальною площею 0,3600 га, зареєстрованої за ОСОБА_1 ; земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:004:1105, загальною площею 0,0816 га, зареєстрованої за ОСОБА_3 ; повернути земельну ділянку площею 7,5 га до земель запасу Драгомирчанській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалами Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року замінено первісного відповідача у справі Реєстраційну службу Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області належним відповідачем, яким є Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, а також залучено третьою особою до участі у справі Драгомирчанську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2018 року замінено первісного відповідача у справі Тисменицький районний відділ центру державного земельного кадастру на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківській області від 09 липня 2020 року у складі судді Хоминець М. М. у задоволенні позову ТОВ «Карпатська нафтова компанія» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право позивача на мирне володіння своїм майном дійсно порушене та підлягає захисту. Однак позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав у частині вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою розміром 7,5 га шляхом визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу, оскільки права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Однак, позивач у даній справі віндикаційного позову не пред`явив.

Крім того право на звернення до суду з позовом про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України має лише його власник, яким є Драгомирчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, але остання не зверталася із самостійним позовом про витребування земельної ділянки. Також позивач у рамках розгляду даної цивільної справи не надав жодних доказів щодо визначення площі земельної ділянки у розмірі саме 7,5 га, яке було б здійснене на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил, і де було б вказано, що саме у такому розмірі необхідна земельна ділянка для обслуговування належних позивачеві інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у с. Драгомирчани. З огляду на те, що заявлені позивачем вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та скасування державної реєстрації належних відповідачам земельних ділянок у Державному земельному кадастрі є похідними від основної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу, вони не підлягають задоволенню у зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Карпатська нафтова компанія» задоволено частково. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківській області від 09 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія задоволено частково. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, а саме: земельної ділянки площею 1,1658 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625880900:04:044:1104, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований в реєстрі за № 6203; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, а саме: земельної ділянки площею 0,1720 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625880900:04:044:1106, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований в реєстрі за № 6211; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, а саме: земельної ділянки площею 0,3600 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625880900:04:044:1108, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований в реєстрі за № 6207; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, а саме: земельної ділянки площею 0,0816 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625880900:04:044:1105, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований в реєстрі за № 6216; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 23087654 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,1657 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:044:1104, за ОСОБА_1 ; індексний номер 24575842 від 19 вересня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1720 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:044:1106, за ОСОБА_2 ; індексний номер 23081880 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,3600 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:044:1108, за ОСОБА_1 ; індексний номер 23823951 від 20 серпня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер земельної ділянки 2625880900:04:044:1105, за ОСОБА_3 ; скасовано державну реєстрацію права власності: земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:044:1104, загальною площею 1,1657 га, зареєстрованої за ОСОБА_1 ; земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:044:1106, загальною площею 0,1720 га, зареєстрованої за ОСОБА_2 ; земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:044:1108, загальною площею 0,3600 га, зареєстрованої за ОСОБА_1 ; земельної ділянки, яка розташована в с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області, урочище «Горішній помірок», кадастровий номер 2625880900:04:044:1105, загальною площею 0,0816 га, зареєстрованої за ОСОБА_3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «Карпатська нафтова компанія», набувши право власності на групу інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , також набула право на земельну ділянку, на якій вони розміщені, що відповідає загальному принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Земельна ділянка, яка є предметом спору, належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі державного акту серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку площею 1,9794 га від 22 серпня 2011 року. В подальшому він розділив цю земельну ділянку на п`ять окремих земельних ділянок та 19 жовтня 2012 року отримав п`ять державних актів.

Разом з тим, рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2016 року, що набрало законної сили, вищевказані державні акти визнано недійсними.

Отже, за оспорюваними договорами купівлі-продажу ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельні ділянки, набуті ним на підставі державних актів, визнаних недійсними в судовому порядку, що свідчить про невідповідність таких угод положенням статті 203 ЦК України і є правовою підставою для визнання угод недійсними в порядку статті 215 ЦК України.

Разом з тим, вимога повернути земельну ділянку площею 7,5 га до земель запасу сільської ради с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області не підлягає задоволенню, оскільки сільська рада залучена до участі у справі третьою особою, відповідно, таких вимог не заявляла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права,й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22серпня 2018року у справі № 925/1265/16, від 28листопада 2018року у справі № 504/2864/13, у постанові Верховного Суду України від 29березня 2017 року у справі №6-3104цс16, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2021 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 352/995/17 із Тисменицького районного суду Івано-Франківській області.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом цивільного права, майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, проте у визначений законом спосіб. Однак, ТОВ «Карпатська нафтова компанія» віндикаційного позову не пред`являло. При цьому послалася на відповідні правові позиції Верховного Суду.

Вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року ТОВ «Карпатська нафтова компанія» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Вказувало, що права особи, яка по суті немає статусу неволодіючого власника, не підлягають захисту шляхом пред`явлення позову до власника земельних ділянок з використанням правового механізму, установленого статтею 388 ЦК України. ТОВ «Карпатська нафтова компанія» в результаті укладеного договору купівлі-продажу з Фондом державного майна України має право на користування земельною ділянки площею 7,5 га. Це право було порушено відповідачами, а тому підлягає відновленню в судовому порядку.

Віндикація у такому випадку не є ефективним способом захисту порушеного права землекористувача. Правова конструкція віндикації, що передбачена статтями 387 і 388 ЦК України не захистить право ТОВ «Карпатська нафтова компанія» користуватись земельною ділянкою.

Крім того, ТОВ «Карпатська нафтова компанія»подано клопотання про залишення касаційної скарги без руху з посиланням на те, що касаційна скарга містить недоліки, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід залишити без руху.

Також ТОВ «Карпатська нафтова компанія» подано клопотання про закриття касаційного провадження з посиланням на пункт 2 частини першої статті 396 ЦПК України, оскільки касаційну скаргуподано особою, яка не має права її підписувати.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23 березня 2007 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ «Карпатська нафтова компанія» було укладено договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І. П., зареєстрований у реєстрі за № Д0338 (а.с. 232-233, т. 2).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 червня 2007 року № 14993574 право власності ТОВ «Карпатська нафтова компанія» на придбане за вказаним правочином нерухоме майно 21червня 2007 року зареєстровано обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» у Реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним № 9640840 (а.с. 234, т. 2).

На підставі протоколу № 5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації від 03 червня 2008 року ТОВ «Карпатська нафтова компанія» отримало попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки площею 7,5 га під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області.

03 червня 2014 року право власності ТОВ «Карпатська нафтова компанія» на об`єкт нерухомого майна військове містечко № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 377346826258.

У травні 2015 року при розробці ФОП ОСОБА_6 проекту землеустрою цієї земельної ділянки було виявлено, що з виділених 7,5 га землі ТОВ «Карпатська нафтова компанія» може оформити свої права лише на земельну ділянку орієнтовною площею 1,05 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , що знаходиться в урочищі «Горішній помірок».

Розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 05 травня 2011 року № 226 надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, за межами населеного пункту с. Драгомирчани, в урочищі «Забереж».

07 липня 2011 року розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області № 389 внесено зміни до розпорядження від 05 травня 2011 року № 226, а саме надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами с. Драгомирчани в урочищі «Горішній помірок».

07 липня 2011 року Тисменицькою районної державної адміністрації Івано-Франківської області видано розпорядження № 397 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 », згідно з яким голова районної державної адміністрації розпорядився затвердити ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9794 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Горішній помірок» на території Драгомирчанської сільської ради, передати у власність ОСОБА_4 дану земельну ділянку і видати останньому державний акт на право власності на земельну ділянку.

На підставі розпорядження від 07 липня 2011 року № 397 ОСОБА_4 22 серпня 2011 року отримав державний акт серії ЯП №409534 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9794 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100, а в подальшому розділив її на п`ять окремих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства ділянку площею 1,1658 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 державний акт серії ЯМ № 658790, на земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 державний акт серії ЯМ № 658791, на земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 державний акт серії ЯМ № 658792, на земельну ділянку площею 0,2000 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1107 державний акт серії ЯМ № 658793, на земельну ділянку площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 державний акт серії ЯМ № 658794.

Як вбачається з договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_1 земельні ділянки площею 1,1658 га та 0,3600 га з кадастровими номерами 2625880900:04:044:1104 та 2625880900:04:044:1108, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 (а.с. 7-10, т. 1).

Вказані земельні ділянки, а саме: земельна ділянка площею 1,1657 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104, земельна ділянка площею 0,3600 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108, власником яких є ОСОБА_1 ; земельна ділянка площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106, власником якої є ОСОБА_2 ; земельна ділянка площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105, власником якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідними витягами з (а.с. 11-22, т. 1).

Права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно оспорюваних у рамках даної цивільної справи рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,1657 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1104 згідно з рішенням від 23 липня 2015 року індексний номер 23087654 та право власності на земельну ділянку площею 0,36 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1108 згідно з рішенням від 23 липня 2015 року індексний номер 23081880; за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1720 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1106 згідно з рішенням від 19 вересня 2015 року індексний номер 24575842; за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0816 га з кадастровим номером 2625880900:04:004:1105 згідно з рішенням від 20 серпня 2015 року індексний номер 23823951. Вказані обставини підтверджуються відповідними інформаційними довідками від 16 травня 2017 року (а.с. 23-29, т. 1).

Судом встановлено також, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року, у справі № 352/1245/15-ц позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія» до Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , треті особи: відділ Держгеокадастру у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , про скасування розпоряджень та визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними задоволено. Визнано недійсними розпорядження Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 05 травня 2011 року № 226 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 »; від 07 липня 2011 року № 389 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05 травня 2011 року № 226»; від 07 липня 2011 року № 397 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 ». Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовані в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, видані Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області Гладуну О. І., а саме: державний акт серії ЯП № 409534 від 22 серпня 2011 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100 площею 1,9794 га; державний акт серії ЯМ № 658790 від 19 жовтня 2012 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 площею 1,1658 га; державний акт серії ЯМ № 658791 від 19 жовтня 2012 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 площею 0,0816 га; державний акт серії ЯМ № 658792 від 19 жовтня 2012 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 площею 0,1720 га; державний акт серії ЯМ № 658793 від 19 жовтня 2012 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1107 площею 0,2000 га; державний акт серії ЯМ № 658794 від 19 жовтня 2012 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 площею 0,3600 га (а.с. 220-227, т. 1; а.с. 40-50, т. 3).

Вказаним рішенням суду встановлено факт порушення земельних прав ТОВ «Карпатська нафтова компанія» та не підлягає доказуванню відповідно до вимог статті 82 ЦПК України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Клопотання ТОВ «Карпатська нафтова компанія» про залишення касаційної скарги без руху та про закриття касаційного провадження задоволенню не підлягають, оскільки касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено у розмірі, передбаченому законом. Посилання товариства на пункт 2 частини першої статті 396 ЦПК України та твердження про те, що касаційну скаргу подано особою, яка не має права її підписувати, необґрунтовані, оскільки на підтвердження повноважень представника подано належним чином оформлені ордер та договір про надання правової допомоги, а суд не уповноважений перевіряти справжність підпису особи, в інтересах якої подано касаційну скаргу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 328 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Частинами першоютретьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України, у редакції від 13 січня 2007 року, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 23 березня 2007 року групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у с. Драгомирчани Тисменицького району, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ «Карпатська нафтова компанія», при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Отже, чинне на час укладення вказаного договору земельне та цивільне законодавство не передбачало автоматичного переходу права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості. За умов, визначених у вказаній статті, для отримання права власності на земельну ділянку необхідно було укласти договір, і право користування земельною ділянкою має посвідчуватися договором оренди.

Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.

Однак передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування, зокрема, щодо об`єктів нерухомості, які мають режим військового майна.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Таким способом може бути, зокрема визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюваними договорами купівлі-продажу ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельні ділянки, набуті ним на підставі державних актів, визнаних недійсними в судовому порядку, що свідчить про невідповідність таких угод положенням статті 203 ЦК України і є правовою підставою для визнання угод недійсними в порядку статті 215 ЦК України.

Посилання касаційної скарги на обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав, так як права особи, що вважає себе власником майна, підлягають захисту на підставі статті 388 ЦК України, безпідставні, оскільки, як встановлено судами, ТОВ «Карпатська нафтова компанія» є лише власником нерухомого майна колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у с. Драгомирчани Тисменицького району, що розташоване на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_4 , і, оскільки спір у справі стосується земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу майно, апеляційний суд дійшов обґрунтовано висновку про те, що права особи, яка по суті не має статусу неволодіючого власника, не підлягають захисту шляхом пред`явлення позову до власника земельних ділянок з використанням правового механізму, установленого статтею 388 ЦК України.

Позивач на час розгляду справи у суді не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій у постановах Верховного Суду: від 02 липня 2020 року у справі № 352/1246/15-ц (провадження № 61-4910св20), від 26 лютого 2020 року у справі № 761/4097/17 (провадження № 61-14050св19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Посилання касаційної скарги на відповідні судові рішення Верховного Суду безпідставні, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постановах, на які посилається заявник.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Отже, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» про залишення касаційної скарги без руху та про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович