Рішення

від 20.07.2020 по справі 906/420/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/420/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім-Агро-СВ" (смт.Черняхів Черняхівського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта +" (с.Кропивня Хорошівського району Житомирської області)

про стягнення 212708,20грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сім-Агро СВ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта +" 212708,20грн заборгованості, яка виникла на підставі договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт №06/09/19-1 від 06.09.19, з яких: 168000,00грн основного боргу, 9772,46грн пені, 1335,74грн 3% річних та 33600,00грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №06/09/19-1 від 06.09.19 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду від 27.04.20 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.06.20.

Ухвалою господарського суду від 01.06.20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.20.

28.06.20 від представника ТОВ "Оранта +" до суду надійшло клопотання від 28.06.20 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим ухвалою суду від 30.06.20 відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.07.20.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав довідку, згідно якої сума основного боргу за надані повивачем послуги по договору підряду №06/09/19-1 станом на 20.07.20 не змінилась та становить 168000,00грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив. Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.19 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сім-Агро СВ" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оранта+" (замовник, відповідач) укладено договір №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати на виробничих площах замовника сільськогосподарські роботи: оранка, сівба, культивація, боронювання, дискування, внесення добрив, збір зернових та/або бобових культур та ін. на умовах цього договору, а замовник зобов`язася прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.9-11).

Пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що конкретне найменування робіт, що підлягають виконанню , їх строки, обсяги і ціна, вимоги до техніки підрядника, її кількість й т.ін. узгоджується сторонами шляхом підписання додатків до договору.

Ціна робіт підрядника визначається в гривнях за 1 гектар оброблених площ й узгоджується сторонами у додатках до договору. Остаточна вартість виконаних підрядних робіт (сума до оплати) та кількість гектарів обчислюється і оплачується в гривнях виходячи із актів здачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами. Якщо інші умови не будуть визначені додатком до договору, оплата робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок підрядника на підставі акту здачі-приймання робіт протягом 5 (п`яти) банківських з днів з дати підписання сторонами відповідного акту (п.п. 3.1-3.3 договору).

Додатком №1 до договору №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19 сторони визначили вид робіт - збір врожаю соняшника; орієнтовний обсяг робіт- 200га; техніка підрядника - комбайн CLAAS LEXION 480 з жаткою; плановий початок робіт - 06.09.19; строк виконання робіт - 30 днів від остаточно визначеної замовником дати; ціна робіт - 840,00грн за 1га з ПДВ; загальна вартість робіт - 168000,00грн; строк оплати робіт - п`ять робочих днів після підписання акту здачі-приймання робіт (а.с.12).

На виконання умов вищевказаного договору, позивачем були належним чином виконані роботи на загальну суму 168000,00грн, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт 08.01.20, який підписаний повноважними представниками сторін без зауважень (а.с.13).

Відповідач в порушення умов договору договору №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19 не здійснив розрахунок за виконані роботи.

28.01.20 року позивач направив відповідачу претензію №1 від 20.01.20 з вимогою сплатити борг, яку останній залишив її без відповіді та задоволення (а.с.19-22).

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи на підставі договору №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами підряду, згідно яких у відповідача внаслідок прийняття робіт виконаних позивачем на підставі договору №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19, виник кореспондуючий обов`язок оплатити їх.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 4 ст.882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання-передачі виконаних робіт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств, що свідчить про прийняття робіт відповідачем.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, умовами договору №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19 та додатковою угодою до нього визначено порядок та строк оплати виконаних робіт.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за виконані роботи в установлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті виконаних позивачем робіт зі збирання сільськогосподарських культур на загальну суму 168000,00грн.

Відповідач не надав суду доказів оплати виконаних позивачем робіт згідно договору №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19.

В матеріалах справи також міститься акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.19 по 10.01.20, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого ТОВ "Оранта+" визнало наявність боргу перед ТОВ "Сім-Агро СВ" у розмірі 168000,00грн (а.с.17).

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 168000,00грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить за порушення строків проведення розрахунків стягнути з відповідача 33600,00грн штрафу та 9772,46грн пені, які нараховані на підставі п.5.4 договору.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що за прострочення оплати замовник сплачує підряднику штрафну господарську санкцію у вигляді пені, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, що нараховується на суму фактичної заборгованості, а також штраф в розмірі 20% від суми фактичної заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення платежів, визначених договором №06/09/19-1 підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 06.09.19, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування штрафу та пені.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку штраф у сумі 33600,00грн та пеня у розмірі 9772,46грн нараховані обґрунтовано, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно ст.625 ГПК України 1335,74грн 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Як вбачається з розрахунку (а.с.27), позивачем здійснено нарахування 3% річних за аналогічні періоди та на суму простроченої заборгованості, що й нарахування пені.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що 3% річних у розмірі 1335,74рн є правомірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач суму основного боргу визнав, доказів сплати пені та 3% річних не надав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 212708,20грн, з яких: 168000,00грн основного боргу, 9772,46грн пені, 33600,00грн штрафу та 1335,74грн 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Розглянувши заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5255,00грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого 30.11.17 Бойко Наталії Сергіївні серії ЖТ№000896 (а.с.31).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача надано укладений 29.01.19 між Бойко Наталією Сергієвною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сім-Агро СВ" (клієнт, позивач) договір №4/2019 про надання правової допомоги (а.с.29-30).

Відповідно до п.п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокат, відповідно до вимог чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

За умовами п.4.1 договору за надані адвокатом послуги клієнт сплачує у грошовій безготівковій формі протягом трьох днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі наданих послуг в сумі, визначеній в рахунку та актах приймання-передачі наданих послуг. Розмір гонорару за надання правової допомоги згідно цього договору встановлюється в розмірі, що визначається тарифами адвоката. Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні.

Суми гонорару зазначаються адвокатом в актах приймання-передачі надання правової допомоги, які оформлюються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням (п.4.3 договору).

Адвокатом складено рахунок №1-21/04/2020 від 21.04.20 до договору про надання правової допомоги №4/2019 від 29.01.19, в якому зазначено перелік виконаних робіт та встановлено гонорар у розмірі 5255,00грн (а.с.32).

Факт наданих послуг підтверджується рахунком №1-21/04/2020 від 21.04.20, а їх оплата платіжним дорученням №124 від 21.04.20 на суму 5255,00грн, в призначенні платежу якого зазначено "витрати пов`язані з розглядом справи за позовом ТОВ "Сім-Агро СВ" до ТОВ "Оранта" згідно рахунку 1-21" (а.с.33).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, суд встановив, що сума гонорару в розмірі 5255,00грн є співмірною із предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом таких послуг, а також понесена фактично, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також судом прийнято до уваги, що заявлена сума на професійну правничу допомогу визначена за погодженням сторін договору на правову допомогу, як гонорар адвоката, без будь-яких застережень, зокрема, як щодо об`єму виконаних робіт, так і щодо результату вирішення спору.

Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не подав.

За вказаного, відповідно до ст.126, ч.9 ст.129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5255,00грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім-Агро СВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта +" про стягнення 212708,20грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта +" (12111, Житомирська область, Хорошівський район, с.Кропивня, вул. Рад, 35, код ЄДРПОУ 37720659)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім-Агро СВ" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт.Черняхів, вул. Індустріальна, 17, код ЄДРПОУ 40616043)

- 168000,00грн основного боргу;

- 9772,46грн пені;

- 33600,00грн штрафу;

- 1335,74грн 3% річних;

- 3190,62грн судового збору;

- 5255,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек)