Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/262/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства "Олевский лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна трейдінгова компанія "Карбо"
про стягнення в сумі 221 721,73 грн.
секретар судового засідання: Коваль С.М.;
представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
СУТЬ СПОРУ
Державне підприємство "Олевский лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна трейдингова компанія "Карбо" про стягнення в сумі 221 721,73 грн., з яких: 214 186,11 грн. заборгованість за договором, 2 509,03 грн. 3% річних та 5 026,59 грн. пені.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем договорів купівлі-продажу продукції №125 від 01 жовтня 2019 року.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснював відповідачу відправку продукції на загальну суму 268 186,11 грн., однак в порушення умов договору відповідач оплатив поставлений товар лише частково на загальну суму 54 000,00 грн. (04 жовтня 2019 року на суму 20 000,00 грн., 11 листопада 2019 року на суму 15 000,00 грн., 13 листопада 2019 року на суму 19 000,00 грн.), відтак заборгованість відповідача становить 214 186,11 грн..
У зв`язку з простроченням оплати товару позивач нарахував відповідачу 5 026,59 грн. пені та 2 509,03 грн. 3% річних.
У своєму відзиві відповідач зазначив, що частково визнає позовні вимоги по договору та зазначає, що станом на час подачі позову заборгованість відповідача становила 214 186,11 грн. Проте після подання позовної заяви відповідач здійснив оплату 25.03.2020 року на суму 10 000,00 грн., 22.04.2020 року на суму 10 000,00 грн., 30.04.2020 року на суму 20 000,00 грн., 04.05.2020 року на суму 15 000,00 грн.
21 липня 2020 року відповідачем подано клопотання про долучення доказів часткової оплати заборгованості.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28 квітня 2020 року.
Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року оголошено перерву до 19 травня 2020 року.
18 травня 2020 року відповідачем подано відзив на позов.
Ухвалою суду від 19 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2020 року.
Ухвалою суду від 11 червня 2020 року розгляд справи відкладено на 07 липня 2020 року.
Ухвалою суду від 07 липня 2020 року розгляд справи відкладено на 21 липня 2020 року.
21 липня 2020 року відповідачем подано до суду докази часткової оплати заборгованості та акт звірки взаєморозрахунків.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про судове засідання позивач повідомлений належним чином.
В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Явка в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.
Слід зазначити, що тривалий розгляд справи зумовлений запровадженням на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
При цьому судом враховано, що під час розгляду даної справи Розділ X Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 року, та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Судом враховано, що строки розгляду справи по суті продовжувалися на строк дії такого карантину.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
01 жовтня 2019 року між Державним підприємством "Олевский лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна трейдінгова компанія "Карбо" (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №125 (надалі договір), відповідно до предмету якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцю деревину дров`яну промислового використання, а покупець зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 6.1. договору, оплата проводиться на умовах 100% попередньої передоплати за кожну заявлену партію продукції по банківським реквізитам продавця вказаним у договорі.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджується товарно - транспортними накладними, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 268 186,11 грн. (04 жовтня 2019 року на суму 24 204,10 грн., 08 жовтня 2019 року на суму 23 666,23 грн., 16 жовтня 2019 року на суму 25 436,16 грн., 17 жовтня 2019 року на суму 24 870,91 грн., 21 жовтня 2019 року на суму 22 769,78 грн., 04 листопада 2019 року на суму 25 436,16 грн., 13 листопада 2019 року на суму 23 845,52 грн., 15 листопада 2019 року на суму 24 883,20 грн., 15 листопада 2019 року на суму 23 307,65 грн., 18 листопада 2019 року на суму 24 883,20 грн., 21 листопада 2019 року на суму 24 883,20 грн.).
В свою чергу відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар на суму 54 000,00 грн. (04 жовтня 2019 року на суму 20 000,00 грн., 11 листопада 2019 року на суму 15 000,00 грн., 13 листопада 2019 року на суму 19 000,00 грн.), відтак заборгованість відповідача станом на час звернення позивача з позовом до суду становила 214 186,11 грн.
Згідно з умовами пункту 9.1. договору, при несвоєчасній оплат за продукцію, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,05% від суми за кожен день прострочення оплати.
У зв`язку з простроченням оплати позивач нарахував відповідачу 5 026,59 грн. пені, та 2 509,03 грн. 3% річних.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених вище обставин суд встановив, що спірні правовідносини між сторонами виникли з договору поставки.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Суд встановив, що станом на час звернення позивача з позовом до суду (23.03.2020 р.), заборгованість відповідача становила 214 186,11 грн.
Разом з тим, згідно з наданими відповідачем копіями платіжних документів, після відкриття провадження у справі відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 125 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №206 від 25.03.2020 року на суму 10 000,00 грн., №237 від 22.04.2020 року на суму 10 000,00 грн., №242 від 30.04.2020 року на суму 20 000,00 грн., №248 від 04.05.2020 року на суму 15 000,00 грн., №309 від 23.06.2020 року на суму 50 000,00 грн., №331 від 30 червня 2020 року на суму 20 000,00 грн.
Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 125 000,00 грн. заборгованості за договором №125 від 01 жовтня 2019 року суд закриває у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Решта позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 89 186,11 грн. відповідачем не сплачена. Вимоги позивача в цій частині підтверджені долученими до матеріалів справи доказами, а відтак позов в цій частині має бути задоволено.
Згідно з умовами пункту 9.1. договору, при несвоєчасній оплат за продукцію, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,05% від суми за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до норм статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Судом взято до уваги, що згідно з приписами частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Позивач нарахував відповідачу 5 026,59 грн. пені.
Вказаний розрахунок суд перевірив, визнав законним та обґрунтованим.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведені положення позивач нарахував відповідачу 2 509,03 грн. 3% річних.
Вказаний розрахунок суд перевірив, визнав законним та обґрунтованим.
Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що відповідач порушив права позивача за захистом яких позивач звернувся до суду.
Висновки суду
На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем договірних зобов`язань із вчасної оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд погоджується з аргументами позивача стосовно наявності підстав для стягнення заборгованості.
У зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості після відкриття провадження, провадження щодо вимоги в частині стягнення 125 000,00 грн. заборгованості за договором №125 від 01 жовтня 2019 року суд закриває у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги про стягнення 89 186,11 грн. заборгованості мають бути задоволені.
Крім того суд встановив, що позовні вимоги про стягнення 5 026,59 грн. пені та 2 509,03 грн. 3% річних ґрунтуються на умовах укладеного між сторонами правочину та нормах чинного законодавства, а тому мають бути задоволені.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні з позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 325,83 грн.
Згідно з правилами статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення 125 000,00 грн. заборгованості, судовий збір в сумі 1 875,00 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням в порядку встановленому Законом України "Про судовий збір".
Решта судового збору, що становить 1 450,83 грн. стягується з відповідача на користь позивача відповідно до положень статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 231, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 125 000,00 грн. заборгованості.
2. Позов в частині вимог про стягнення 89 186 грн. 11 коп. заборгованості, 5 026 грн. 59 коп. пені та 2 509 грн. 03 коп. 3% річних задоволити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна трейдінгова компанія "Карбо" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи 4А/6а, офіс 505, код ЄДРПОУ 42661680) на користь Державного підприємства "Олевский лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11002, Житомирська область, Олевський район, місто Олевськ, вул. Олевської Республіки 114, код ЄДРПОУ 05418483) 89 186 (вісімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 11 коп. заборгованості, 5 026 (п`ять тисяч двадцять шість ) грн. 59 коп. пені, 2 509 (дві тисячі п`ятсот дев`ять) грн. 03 коп. 3% річних та 1 450 (дна тисяча чотириста п`ятдесят) грн. 83 коп. судового збору.
Позивач (Стягувач): Державне підприємство "Олевский лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11002, Житомирська область, Олевський район, місто Олевськ, вул. Олевської Республіки 114, код ЄДРПОУ 05418483).
Відповідач (Боржник):Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна трейдінгова компанія "Карбо" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи 4А/6а, офіс 505, код ЄДРПОУ 42661680).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Качур А.М.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2020 |
Оприлюднено | 22.07.2020 |
Номер документу | 90489364 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Качур А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні