Ухвала

від 21.07.2020 по справі 910/18822/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18822/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Приватного акціонерного товариства "Холдингова Компанія "Київміськбуд",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аста",

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2020 (згідно вхідного реєстраційного номера та дати Верховного Суду) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 (повний текст постанови складено 02.07.2020) та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-IX).

Оскільки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві касаційну скаргу подано 10.07.2020, Верховний Суд здійснює перевірку матеріалів цієї скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №460-IX з 08.02.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини другої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як убачається зі матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 про відмову у забезпеченні позову та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020, якою залишено без змін вказану ухвалу суду.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

За приписами пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.

Зі змісту наведених процесуальних положень вбачається, що вказана ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 4 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або відмову в забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Разом з тим, пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до їх числа належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.

Ухвали про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи замінні заходів забезпечення позову (пункт 4 частини першої статті 255 ГПК України), до переліку таких ухвал не віднесено.

Суд відзначає, що хоча стаття 140 Господарського процесуального кодексу України і передбачає право "заінтересованих осіб" на оскарження ухвали про відмову в забезпеченні позову, однак, при цьому, вона не визначає "інстанційної" можливості використання такого права, тобто пряме касаційне оскарження названої ухвали цією статтею не гарантується.

Водночас, наведені вище приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України не містять положень щодо можливості оскарження таких ухвал (про відмову у забезпеченні позову) до касаційного суду окремо від судового рішення по суті справи.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Отже, виходячи зі змісту приписів пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала про відмову у забезпеченні позову касаційному оскарженню не підлягає.

Суд звертає увагу скаржника на те, що висловлена касаційним судом позиція у цій ухвалі відповідає позиції, наведеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18, у якій зроблено правовий висновок, що положення частини восьмої статті 140 Господарського процесуального кодексу України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, тоді як приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість оскарження таких ухвал до касаційного суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у даній справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 140, 234, 235, 255, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/18822/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

С.К. Могил