Ухвала

від 03.02.2021 по справі 910/18822/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18822/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 (колегія суддів: Євсіков О.О. - головуючий, Корсак В.А., Мартюк А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача :

1) Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аста",

про розірвання договору

за участю третьої особи-1: ОСОБА_1 (самопредставництво),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись в суд з даним позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - відповідач), Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) просило розірвати Договір №1 від 15.08.2016 про реалізацію проекту будівництва пожежного депо та житлового будинку в Солом`янському районі м. Києва.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору не склав Календарний графік Реалізації проекту будівництва, який мав бути складений протягом 30-ти календарних днів з дня затвердження проектної документації на будівництво, а також не склав Протокол розподілу об`єкта, який підписується після погодження проектної документації, що є істотним порушенням договору і за вимогою позивача є підставою для розірвання договору.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, в позові відмовлено.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що позивач не навів аргументів, на підставі яких можна було б дійти висновку про наявність підстав для розірвання договору відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов вказаного договору).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. В касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення і постановити нове, яким позов задовольнити.

3.2. В скарзі позивач посилається на те, що судами неправильно було застосовано норми матеріального права, не були враховані правові позиції щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду, а саме в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/7275/19, в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/9388/17, в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 910/15004/18, в постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 916/547/19.

3.3. Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" та відповідачем подано відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційну скаргу, з урахуванням заяви про усунення недоліків, позивач мотивував тим, що суди при застосуванні норм права не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах.

4.2. Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач неналежним чином виконує умови Договору №1 від 15.08.2016 про реалізацію проекту будівництва пожежного депо та житлового будинку в Солом`янському районі міста Києва та свідомо затягує реалізацію проекту будівництва, а також, на думку позивача, не має наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, тобто істотно порушує умови договору, що відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для розірвання договору.

Істотним порушенням Договору №1 від 15.08.2016 позивач зазначає те, що відповідачем не складено і не надано позивачу Календарний графік Реалізації проекту будівництва, який відповідно до умов Договору має бути складений відповідачем протягом 30-ти календарних днів з дня затвердження проектної документації на будівництво, та Протокол розподілу об`єкта, який підписується після погодження проектної документації.

При цьому, як встановлено судами, позивачем наказом від 05.07.2018 №431/5-07 та ТОВ "Компанія "Аста" затверджено проект Будівництво, експлуатація та обслуговування багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі міста Києва згідно з Експертним звітом від 22.06.2018 №2Р_2018_RA. У зазначеному Експертному висновку передбачено, що строки будівництва становлять 36 місяців.

Крім того, із встановлених обставин справи вбачається, що при виконанні Договору №1 від 15.08.2016 у зв`язку зі змінами у техніко-економічних показниках будівництва проект потребував коригування і 15.03.2019 був складений новий Експертний звіт від №1336/КБ щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту Будівництво, експлуатація та обслуговування багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу на вул. Петра Радченка, 27 у Солом`янському районі міста Києва . А ПрАТ "Холдингова компанія "Київмісьбуд", якому договором з відповідачем від 24.07.2017 було делеговано частину функцій замовника, листами від 05.04.2019 та 25.10.2019 двічі зверталось до позивача з проханням затвердити вказаний Експертний звіт, чого позивач не виконав.

В касаційній скарзі позивач зазначає, що дії відповідача зумовлюють неможливість виконання зобов`язань за вказаним договором вчасно відповідно до строків, зазначених в Експертному звіті від 22.06.2018.

4.3. Суди попередніх інстанцій при винесенні рішення про відмову у задоволенні позову виходили з того, що позивачем не доведено істотність порушенням відповідачем умов договору, що може потягнути його розірвання, оскільки відсутність Протоколу розподілу та Графіку реалізації проекту жодним чином не позбавляє позивача частки майна в об`єкті будівництва. Судами визнано необґрунтованим твердження позивача, що відповідач свідомо затягує реалізацію проекту будівництва та взагалі не має наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, оскільки такі твердження спростовуються належними та допустимими доказами. А враховуючи визначені Експертним звітом від 22.06.2018 строки будівництва у 36 місяців, суди визнали не доведеними твердження позивача про те, що будівництво не буде завершено в обумовлені строки.

4.4. В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судами не було враховано правовий висновок, що викладений в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/7275/19. В даній справі було розірвано договір на проведення робіт з монтажу системи пожежної сигналізації з посиланням на статтю 651 ЦК України у зв`язку з тим, що відповідачем було порушено умови договору щодо строків виконання робіт, роботи в повному обсязі не виконані, позивач був позбавлений того, на що розраховувала при укладенні договору, наслідки неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором призвели до отримання позивачем припису щодо усунення недоліків пожежної системи. У справі встановлено, що відповідно до умов договору відповідач мав виконати і здати роботи до відповідного строку, проте вони були виконані не в повному об`ємі, частина обладнання не встановлена. Позивач вже більше ніж 10 місяців був позбавлений того, на що він розраховував при укладанні договору і поніс додаткові витрати на виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також на укладення договорів на придбання матеріалів, яких не вистачає для приведення системи пожежної сигналізації на об`єкті в робочий стан, та виконання робіт з монтажу.

В постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/9388/17, на яку посилається скаржник, за результатами розгляду справи було розірвано договір підряду щодо монтажу системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб) та здачі системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб) Державній службі з надзвичайних ситуацій з посиланням на статтю 651 ЦК України. В даній справі був чітко встановлений строк для виконання робіт за договором підряду та в договорі передбачено право замовника достроково розірвати договір в разі невиконання зобов`язань підрядником.

В постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 916/547/19, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, було розірвано договір виконання проектних робіт по об`єкту укріплення Бердянської коси, оскільки підрядник відмовився всупереч взятих на себе обов`язків за договором усунути недоліки виконаної роботи.

Отже, фактичні обставини в названих справах та у справі, що розглядається, є відмінними.

В постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №910/15004/18, на яку також посилається скаржник в касаційній скарзі, за результатами розгляду справи було розірвано інвестиційний договір з посиланням на статтю 651 ЦК України та статтю 846 ЦК України з підстав того, що відповідач повинен був виконати свої зобов`язання за договором у розумні строки, оскільки в інвестиційному контракті конкретних строків виконання відповідачем своїх зобов`язань по облаштуванню фундаменту і встановленню фундаментної плити не було перебачено, проте відповідач не здійснював будівельні роботи протягом більше 10 років, що не є розумним строком.

Разом з тим в справі, що розглядається, позивач в якості підстав розірвання Договору №1 посилався на невиконання відповідачем умов договору щодо надання для затвердження позивачу Календарного графіку Реалізації проекту будівництва та Протоколу розподілу об`єкта, що, як зазначає позивач, є істотним порушенням умов договору. Тобто підставою позову не є невиконання підрядником роботи з відповідним результатом, для отримання якої позивачем укладався договір, а є невиконання відповідачем певного проміжного етапу в організації будівництва, що, на думку позивача, затягує процес будівництва. Зазначене не дає підстави застосовувати статтю 846 ЦК України та визначати розумні строки щодо виконання відповідачем своїх обов`язків по будівництву об`єктів нерухомості.

Отже, правовідносини у вказаній справі та у справі, що розглядається, є неподібними.

4.5. Враховуючи викладене, вищевказані постанови Верховного Суду ухвалені хоча й за правового регулювання, зокрема, статті 651 ЦК України, спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і справа, що переглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

Наведені скаржником доводи не свідчать про невідповідність висновків апеляційного суду висновкам Верховного Суду.

4.6. Відповідно до п.5 ч.1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.7. Отже, оскільки законодавцем обмежено доступ до касаційного суду щодо касаційного оскарження, а відповідно і на касаційний перегляд судових рішень, що є передбачуваними для учасників судового процесу виходячи із наведених вище конкретних норм ГПК України, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав виходячи із доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, для перегляду у касаційному порядку судових рішень.

4.8. За вказаних обставин, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

4.9. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі Господарського суду міста Києва № 910/18822/19 закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич