Ухвала

від 03.12.2020 по справі 910/18822/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18822/19

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення ?Спецжитлофонд?,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : 1) Приватне акціонерне товариство ?Холдингова компанія ?Київміськбуд?,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?Аста?,

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 (повний текст постанови складено 04.11.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287-290 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне залишити скаргу без руху з огляду на таке.

Подана касаційна скарга, оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

При цьому, положеннями частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Отже, право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суд застосував не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

Отже звертаючись із даною касаційною скаргою, скаржник мав дотримуватися наведених у статті 290 Господарського процесуального кодексу України положень щодо зазначення у цій скарзі підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на викладене, скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, а отже касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 вказаного Кодексу, тому відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

При цьому слід зауважити, що у разі усунення недоліків поданої касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 294 вказаного Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та визначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, тому, з урахуванням зазначеного, Суд вважає за необхідне, забезпечити усім учасникам судового розгляду право на подання відзиву з врахуванням усунутих недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З урахуванням наведених законодавчих положень, Суд встановлює у цій частині спосіб усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду заяви про усунення недоліків, та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без руху до 04.01.2021.

2. Встановити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г.М. Мачульський