Рішення

від 21.07.2020 по справі 420/1477/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1477/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2020/000009/2 від 04.02.2020 р. та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00030,- вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

22.02.2020 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліон 88", звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

(1) Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2020/000009/2 від 04.02.2020 р.

(2) Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500020/2020/00030.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

16.10.2019 року між позивачем (Покупець) та компанією NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO.LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2, за умовами якого Покупець купив, а Продавець продав Товари згідно з виставленими інвойсами зокрема на умовах поставки СFR- Одеса.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 2 NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO.LTD поставило позивачу товар, перелік якого відображено в інвойсі № ТТN194684 від 19.11.2019 року.

Після прибуття товару до Одеського морського порту, позивач подав відповідачу декларацію № UA500020/2020/203265 та інші документи (пакувальний лист, інвойс, коносамент, навантажувальний документ, декларацію про походження Товару, банківський платіжний документ, контракт, довіреність, документ про зважування) з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару.

Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було складено і відповідно прийняте:

-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 500020/2020/00030;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2020/000009/2 від 04.02.2020 р.

Зокрема в вищезазначених документах Митний орган зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідач з метою забезпечення повноти оподаткування провів аналіз баз даних ПІК (Інспектор 2006) та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим.

Позивач з зазначеними висновками викладеними в картці відмови і рішенні про коригування митної вартості товарів , у відповідності до яких істотно збільшена ціна розмитнення товару позивача, не погоджується . Оскільки митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (вартістю операції), щодо товару, що імпортується.

Також позивач зазначив, що надав відповідачу вичерпний перелік документів, який дозволяє визначити вартість товару і відповідно застосувати основний метод визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору.

(б) Позиція Відповідача

24.03.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що під час митного контролю товарів за митними деклараціями (МД) №UА500020/2020/202776 від 31.01.2020 р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу таї управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією МД №UА500020/2020/202776 від 31.01.2020 р. було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, декларантом та його уповноваженою особою не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а відтак виявленні розбіжності щодо митної вартості товарів спростовані не були.

Таким чином, на думку представника відповідача прийняті рішення є правомірні та не належать до скасування.

ІІІ. Процедура та рух справи

26.02.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

25.05.2020 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.06.2020 р.

25.06.2020 р. ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження по справі у відповідності до ч. 9 ст.205 КАС України.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

16.10.2019 року між позивачем (Покупець) та компанією NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO.LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2, за умовами якого Покупець купив, а Продавець продав Товари згідно з виставленими інвойсами зокрема на умовах поставки СFR- Одеса (а.с.13-15).

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 2 NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO.LTD поставило позивачу товар, перелік якого відображено в інвойсі № ТТN194684 від 19.11.2019 року.

Після прибуття товару до Одеського морського порту, позивач подав відповідачу декларацію № UA500020/2020/203265 (а.с.17-19) з документами, які підтверджують митну вартість товару, а саме: контракт №2 від 16.10.2019 р., прайс-лист від 16.10.2019 р., декларацію країни відправлення за №310120190516138250 від 21.12.2019 р., сертифікат про походження товару №С197111529320301, пакувальний лист за №ТТN194684 від 19.11.2019 р., інвойс за № ТТN194684 від 19.11.2019 р., коносамент за №143981230334, платіжні доручення за №6 від 24.10.2019 р., № 7 від 24.12.2019 р. (а.с.13-26).

Відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було складено і відповідно прийняте (а.с.9-12):

-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 500020/2020/00030;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2020/000009/2 від 04.02.2020 р.

Зокрема в вищезазначених документах Митний орган зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2)відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРК Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3)наданий інвойс не містить (або неможливо ідентифікувати) підписів та печаток відправник, що може свідчити про наявні ознаки підробки;

4)у наданих платіжних дорученнях в іноземній валюті відсутні відмітки банку (печатка та підпис), що може свідчити про наявні ознаки підробки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

03.02.2020 р. було надіслано прайс-лист від 16.10.2019 року та митну декларацію країни відправлення від 21.12.2019 року. Листом від 04.02.2020 року декларантом було надано лист в якому повідомлено про неможливість надання додаткових документів.

Згідно з положеннями п. і ст. 55 органом доходів і зборів здійснюється коригування митної вартості на товар. Відповідно до п. 2 ст. 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. З ст. 58 застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 частини першої ст. 57 МКУ.

У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, тому відповідно до ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичнш та подібних товарів. Відповідно до ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані оскільки в фіскальному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митну вартість не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених в ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається, з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ) Резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК (Інспектор 2006) та ЄАІС Дермитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, є більшим а саме:

Товар № 1:

1)за МД №UА100030/2019/379512 від 23.12.2019 - 5,61 дол. США за 1 кг Нетто товарів;

2) за МД UА100030/2019/379282 від 18.12.2019 - 5,62 дол. США за 1 кг Нетто товарів;

Товар № 2:

1)за МД №UА500020/2020/200742 від 14.01.2020 - 5,62 дол. США за 1 кг Нетто товарів;

2) за МД UА100110/2019/791855 від 13.11.2019 - 5,62 дол. США за 1 кг Нетто товарів;

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (надалі - МК України) та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що позивач після прибуття товару до Одеського морського порту подав відповідачу разом з митною декларацією № UA500020/2020/203265: контракт №2 від 16.10.2019 р., прайс-лист від 16.10.2019 р., декларацію країни відправлення за №310120190516138250 від 21.12.2019 р., сертифікат про походження товару №С197111529320301, пакувальний лист за №ТТN194684 від 19.11.2019 р., інвойс за № ТТN194684 від 19.11.2019 р., коносамент за №143981230334, платіжні доручення за №6 від 24.10.2019 р., № 7 від 24.12.2019 р. (а.с.13-26)

Також позивач додатково подав до митного органу: прайс-лист в якому відображено вартість товару по конкретним позиціям, а також митну декларацію країни відправлення. Суд вважає, що позивач надав документи, передбачені ч.2 статтею 53 МК України, які є достатніми для визначення митної вартості за договором. Однак, відповідач не прийняв вищезазначені документи до уваги .

Однією з підстав прийняття рішення по коригування митної вартості товару відповідач зазначив, що в платіжних документах відсутні відмітки банку (печатка та підпис), що може свідчити про наявні ознаки підробки. Однак суд не погоджується з такими аргументами відповідача, оскільки в документах банку повинні бути відмітки банку у разі оплати рахунку. Позивач зазначає, що рахунки не оплачував.

Правовідносини щодо порядку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами регулюється Законом України Про порядок розрахунків в іноземній валюті . Порядок розрахунків визначається між сторонами самостійно. Таким чином, порядок розрахунків сторін зовнішньоекономічного контракту не має відношення до вартості товару, яка заявлена декларантом. Оскільки позивач зазначає, що він рахунок не оплачував, суд вважає, що відсутні підстави стверджувати про підробку в платіжних дорученнях. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначене відповідачем порушення не впливає на ціноутворення.

Що стосується вимог відповідача про необхідність зазначення чи включені в загальну ціну товару витрати по його страхуванню, суд стверджує, що у відповідності до чинного законодавства у позивача відсутній обов`язок по страхуванню товару. Відповідач не довів жодним чином суду, що позивач здійснював страхування товару.

Стосовно вказаної відповідачем у спірному рішенні підстави для коригування митної вартості товару - незазначення в заявленій ціні за товар витрат по пакуванню, суд зазначає, що відповідно до п.5 контракту №2 від 16.10.2019р. обов`язок по упаковці товару покладається на Продавця (а.с.13). В прайс-листі від 16.10.2019р. зазначено, що ціна товару включає в себе ціну за пакування (а.с.16). Отже, докази, що містяться в матеріалах справи, спростовують вказане твердження відповідача.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підставі зроблених судом вище по тексту висновків, суд вважає, що подані позивачем документи містили достатні та достовірні дані, за допомогою яких можливо було належним чином визначити митну вартість товару за ціною договору.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач впродовж судового розгляду справи не довів обґрунтованість винесених ним спірних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

VI. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України: При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа .

В матеріалах справи міститься квитанція №3361/34 від 20.02.20, згідно з якою позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 4 200 грн. (а.с.32).

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби служби України про коригування митної вартості товару UA500020/2020/000009/2 від 04.02.2020р.

3.Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2020/00030.

4.Стягнути з відповідача, Одеської митниці Держмитслужби, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 4 200 (чотири тисячі двісті), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон 88" адреса:65026, м. Одеса, вул. Буніна 16А, код ЄДРПОУ 40149420)

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, код ЄДРПОУ 43333459.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.