Рішення

від 07.07.2020 по справі 942/1907/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 07.07.2020

ЄУ № 942/1907/19

Провадження №2/942/161/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.

за участю секретаря Войтенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року позивачі звернулися до суду з вказаною вище позовною заявою, в якій просили визнати за ними в рівних долях право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), розміром 10,29 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в Танюшівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, що належала померлому відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, який було втрачено.

На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за однією адресою були зареєстровані та проживали: його дружина - ОСОБА_5 , доньки - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 .

Позивачі зазначають, що після смерті батька ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачів - ОСОБА_5 . На день смерті ОСОБА_5 її діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі вказують, що спадщину, яка відкрилася після смерті батьків вони фактично прийняли, оскільки на момент їх смерті проживали разом, після їх смерті користувалися предметами домашньої обстановки та вжитку, які належали батькам.

Для реалізації свого спадкового права позивачі звернулись до державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельний пай, проте отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно - сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13.

Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили суд визнати за ними в рівних долях право на земельну частку (пай), у розмірі встановленому для всіх членів КСП Україна , Новопсковського району Луганської області, площею 10,29 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в Танюшівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, виданого розпорядженням Новопсковської районної державної адміністрації 09.12.1996 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №225 від 31.07.1997 року, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 25.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 24.01.2019 року.

21.12.2019 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на адресу суду надійшло пояснення на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 09.12.1996 року № 623 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, площею 10,29 умовних кадастрових гектарів, про що свідчить запис від 31.07.1997 року за реєстраційним №255 та особистий підпис власника. Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі зазначеного сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 не отримував. В поясненні представник третьої особи зазначає, що з моменту смерті ОСОБА_4 до часу звернення позивачів з зазначеним позовом до суду минуло понад 14 років, а тому у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачами не надано доказів щодо поважних, обґрунтованих та засвідчених належним чином підстав, через які пропущено строк позовної давності або вжиття ними дій та заходів про визнання права на земельну частку (пай), а також не було поставлено перед судом питання про поновлення строків позовної давності. Просив розглянути справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

24.01.2019 року підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого по справі у щорічній основній відпустці. Підготовчий розгляд призначено на 24.02.2020 року. Задоволено клопотання представника позивачів про витребування спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4

24.02.2020 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.03.2020 року.

24.03.2020 року судове засідання відкладено до 29.04.2020 року, у зв`язку з неявкою представника відповідача.

29.04.2020 року розгляд справи відкладений до 04.06.2020 року за клопотання представника позивачів.

04.06.2020 року розгляд справи відкладено до 07.07.2020 року, у зв`язку з ненадходженням витребуваної спадкової справи.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивачів надала суду заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі та участі позивачів,наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Танюшівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про визнання позову, просив справу розглянути без представника сільської ради.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, у відзиві на позов просив розглянути справу без участі представника управління.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.03.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.

З довідки №31-12-0.23-745/109-19 від 28.08.2019 року, виданою Відділом у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, вбачається, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 09.12.1996 року № 623 отримав сертифікат серії НОМЕР_13 на право на земельну частку (пай) площею 10,29 умовних кадастрових гектарів, про що свідчить запис від 31.07.1997 року за реєстраційним №255 та особистий підпис власника. Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі зазначеного сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 не отримував.

За даними довідки №468 від 28.05.2019 року, що видана Танюшівською сільською радою Новопсковського району Луганської області, за ОСОБА_4 на території Танюшівської сільської ради по КСП Україна закріплено земельну частку (пай), рілля площею 6,6254 га, кадастровий номер 4423388200:03:002:0062 та присвоєно №30 земельної ділянки.

В повідомленні в газеті Перемога від 07.09.2019 року зазначено, що загублений сертифікат серії НОМЕР_13 на право на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_4 вважати недійсним.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, щоспадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 була дружина - ОСОБА_5 відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00023966403 від 17.09.2019 року, та його рідні діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 26.02.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 16.08.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.

На день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_5 , донька дружини - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №746 від 08.08.2019 року, виданою виконкомом Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям в часу відкриття спадщини.

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_4 в рівних частках по 1/3 частини успадкували: дружина померлого - ОСОБА_5 та його рідні діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 01.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по оформленню спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки втрачено правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 26.03.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її діти: ОСОБА_3 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 03.09.2019 року Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 17.11.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Марківського районного управління юстиції Луганської області), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідно до свідоцтв про народження зазначених вище), які були зареєстровані та проживали разом з померлою за однією адресою на день її смерті, про що виконкомом Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області видана довідка №745 від 08.08.2019 року.

Згідно постанови державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори від 01.11.2019 року - 22.10.2019 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_3 . Померла ОСОБА_5 була спадкоємцем на 1/3 частину майна померлого ОСОБА_4 , який отримав сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, проте сертифікат був втрачений, у зв`язку з чим у вчинені нотаріальної дії по оформленню спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 відмовлено.

Відомостей про інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріали справи не містять, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 18.06.2020 року за №60598478 та №60598541.

Право на земельну частку (пай) згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

У відповідності до статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Положеннями статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що засобом захисту цивільного права може бути визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на земельну частку (пай) не відноситься до тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, які не входять до складу спадщини, що визначено ст. 1219 ЦК України.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуються саме права та обов`язки спадкодавця, зокрема право на земельну частку (пай).

Судом встановлено наявність у ОСОБА_4 за його життя права на земельну частку (пай) КСП Україна , що розташована на території Танюшівської сільської ради по КСП Україна , вказане право з його смертю не припинилося, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України по 1/3 частини кожний (з урахуванням 1/3 частини, яку прийняла дружина померлого - ОСОБА_5 ), а тому доводи ГУ Держгеокадастру у Луганській області щодо застосування строків позовної давності є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_3 про визнання за нею права на частину спадщину після смерті ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Оскільки спадщину після смерті ОСОБА_4 по 1/3 частки прийняли, але не оформили своїх спадкових прав його діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина - ОСОБА_5 , суд вважає, що позивач ОСОБА_3 не довела своє право на спадкування після смерті ОСОБА_4 ані за законом, ані за заповітом.

Суд зазначає, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як рідні діти спадкодавця ОСОБА_5 мають право в рівних частках успадкувати 1/3 частину спадщини, яку прийняла ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 , проте позивачі з такою вимогою до суду не звертались.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/3 частини права на земельну частку (пай), у розмірі встановленому для всіх членів КСП Україна , Новопсковського району Луганської області, площею 10,29 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в Танюшівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, виданого розпорядженням Новопсковської районної державної адміністрації 09.12.1996 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №225 від 31.07.1997 року, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ціна позову складає 28385,16 грн., а позовна заява подана до суду в листопаді 2019 року, позивачі мали сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2838,52 грн., тобто сума надмірно сплачених коштів складає 2070,12 грн., які позивач має право повернути, звернувшись до суду з відповідним клопотанням згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за закономзадовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по1/3 частини права на земельну частку (пай), у розмірі встановленому для всіх членів КСП Україна , Новопсковського району Луганської області, площею 10,29 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в Танюшівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, виданого розпорядженням Новопсковської районної державної адміністрації 09.12.1996 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №225 від 31.07.1997 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 21.08.2015 року Ананьївським РСУ УДМС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 , виданий 06.01.2015 року Березівським РС ГУ ДМС України в Одеській області, зареєстрований: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_11 , паспорт серії НОМЕР_12 , виданий 23.12.2009 року Марківським РВ ГУМВС України в Луганській області, зареєстрована: АДРЕСА_4 .

Представник позивачів: Островерхова Людмила Іванівна , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №853 від 07.06.2007 року, адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Танюшівська сільська рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336642, адреса: вул. Центральна, 7, с. Танюшівка, Новопсковський район, Луганська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, адреса: пр. Центральний, буд. 17, корп. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України зазначений рішенням строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

Головуючий суддя А.В. Чалий