29/183а
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.06 р. Справа № 29/183а
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропром” м. Добропілля
до відповідача – Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Добропілля
про визнання рішення ДПІ нечинним
за участю представників сторін
від позивача – не з'явився
від відповідача – Лисак Т.Г.- держподатковий інспектор (за довір.)
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропром”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.12.2005р. №0002162340\0 про нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 56021 грн..
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність з його боку порушень правил оподаткування. Позивач вважає, що він не може нести відповідальність за дії іншої юридичної особи, яка являючись платником єдиного податку виписала податкову накладну. Позивач зазначив, що законом не передбачено право та можливість підприємства для перевірки свого контрагента на наявність права на видачу податкової накладної. Відповідно положень цивільного та господарського законодавства України ні фізична, ні юридична особа не може бути притягнута до відповідальності без наявності у діях особи вини. Крім того, позивач зазначив, що інспекторами, які проводили перевірку, у порушення наказу ДПА України №429 не витребувані у керівника та головного бухгалтера пояснення по суті порушень, що було виявлено. Також в порушення наведеного наказу до акту перевірки не були додані розрахунки штрафних санкцій.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що оспорене податкове повідомлення-рішення складено ним з додержанням вимог діючого законодавства по факту порушень, встановлених актом перевірки від 01.12.2005р. №237\23-0\30685325. Відповідач вважає, що позивачем в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту в квітні та травні2005р. витрати по сплаті податку за податковою накладною №1 від 21.03.2004р., що була виписана СТОВ “Нептун” в порушення чинного законодавства. Відповідач зазначив, що за заявою платника СТОВ “Нептун” №2621 від 24.12.2003р. згідно акту №8 від 25.12.2003р. було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. СТОВ “Нептун” був платником єдиного податку та застосовував спрощену систему оподаткування і не був платником ПДВ. Відповідно до вимог ст..2,9 Закону України “Про податок на додану вартість” з 01.01.2005р. по теперішній час СТОВ “Нептун” як платник податку з ПДВ не зареєстрований.
У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд встановив:
Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №30685325 та знаходиться на податковому обліку у Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції.
Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складений акт від 01.12.2005р. №237\23-0\30685325 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2005р. №0002162340\0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 56021 грн., у тому числі основний платіж 37347 грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 18674 грн.
Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення суми податкового зобов‘язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту в квітні та травні2005р. витрати по сплаті податку за податковою накладною №1 від 21.03.2004р., що була виписана СТОВ “Нептун” в порушення чинного законодавства.
Позивачем за накладною №1 від 21.03.2005р. було отримано від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нептун” просо, соняшник на загальну суму 224080,48 грн., у т.ч. ПДВ 37346,75 грн.
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Нептун” була складена податкова накладна №1 від 21.03.2004р. на загальну суму 224080,48 грн., у т.ч. ПДВ 37346,75 грн., яка була облікована позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) у квітні 2005р.
Згідно розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005р. сума ПДВ по податковій накладній СТОВ “Нептун” №1 від 21.03.2005р. у розмірі 8347 грн. включена до податкового кредиту квітня 2005р. та згідно розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2005р. сума ПДВ по податковій накладній СТОВ “Нептун” №1 від 21.03.2005р. у розмірі 29000 грн. включена до податкового кредиту травня 2005р.
Викладені обставини були визнані позивачем під час підготовчого провадження.
За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За приписами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 наведеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією складений акт №8 від 25.12.2003р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №06848052, виданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Нептун”, на підставі заяви платника у зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування з 01.01.2004р.. Згідно до акту дата анулювання Свідоцтва 25.12.2003р., платник ПДВ виключений із реєстру 29.12.2003р.
З викладеного вбачається, що спірна податкова накладна була складена особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто особою, яка не мала права її складати.
Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж вказано у п. 2 цього порядку.
За таких обставин, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на суму податку по додану вартість за цією податковою накладною суд вважає таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
За приписами п.п.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись п.п.7.2.4. п.7.2. ,п.п.7.4.1, 7.4.5. п.7.4. ст.7, ст..9 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,128,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропром” до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.12.2005р. №0002162340\0 про нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 56021 грн..
Судові витрати по справі у вигляді судового збору покласти на позивача.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гаврищук Т.Г.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 90501 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Гаврищук Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні