Постанова

від 21.07.2020 по справі 404/7811/15-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

21 липня 2020 року м. Кропивницький

справа № 404/7811/15-ц

провадження № 22-ц/4809/1083/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2020 року у складі судді Панфілової А.В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державного підприємства Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації (далі по тексту - ДП Кіровоградстандартметрологія ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 09 червня 2010 року вона була прийнята на посаду головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія . Наказом директора ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року №21/к позивачку було звільнено з займаної посади у зв`язку з систематич ним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що наказ про її звільнення із займаної посади є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням чинного законодавства.

Зазначає, що наказом від 30 вересня 2014 року №244/0 позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності, а саме їй оголошено догану за ненале жний контроль в організації бухгалтерського обліку підприємства при вико нанні посадових обов`язків, що призвело до неодноразових порушень вимог закону. Посилається на те, що наказ №224/о про оголошення догани був винесений 30 вересня 2014 року, а оскаржуваний наказ № 21/к про звільнення був винесений 06 жовтня 2015 року, тобто, більше ніж через рік після винесення наказу №224/о, то визначення цього наказу як підставу для її звільнення з посади головного бухгалтера вважає незаконним.

Вказала, що наказом від 10 червня 2015 року №119/о їй було оголошено догану за неналежний контроль за ощадли вим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереженням власності підприємства, а також незабезпечення контролю термінів дебіторської заборгованості. Вважає вказаний наказ необ`єктивним, винесеним у порушення вимог ст.ст.148, 149 КЗпП України.

Крім того, обґрунтовуючи оскаржуваний наказ №21/к від 06 жовтня 2015 року про її звільнення з посади головного бухгалтера підприємства відповідач вказав, що листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 квітня 2015 року вих. №3222-07/11586-08 щодо складання стратегічних планів та подання інформації до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України підприємства державного сектору, що належать до сфери управління Міністерства, у строк до 1 липня поточного року підприємство мало подати на затверджен ня стратегічні плани діяльності на 2016 рік.

Вважає, що доручення директора підприємства від 09 квітня 2015 року не виконане нею із поважних причин, які не залежали від позивачки, а саме доручення від 09 квітня 2015 року особисто підготувати, надати директору на розгляд проект стратегічного плану до 10 червня 2015 року та забезпечити подачу стратегічного плану діяльності на 2016 рік до Мінекономрозвитку України в термін до 01 липня 2015 року вона взагалі не отримувала ні від директора ДП Кіровоградстандартметрологія ОСОБА_2 , ні від іншої посадової особи підприємства; протягом тривалого часу хворіла, з 11 червня 2015 року по 05 жовтня 2015 року включно перебувала на лікарняному, тому фізично не могла б виконати доручення, яке до того ж не передавалося.

Вказала, що посадовою інструкцією головного бухгалтера підприємства не передбачено виконання функції планування фінансово-господарської діяльності підприємства, на підприємстві працює економіст, однією із основних функцій якого згідно з кваліфікаційними вимогами до Посадової інструкції економіста підприємства є планування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Посилалась на те, що 06 жовтня 2015 року, після виходу з лікарняного на роботу, їй зранку вручили розпорядження №1 директора підприємства про надання пояснення до 09 години 30 хвилин 06 жовтня 2015 року стосовно невиконання доручення директора від 09 квітня 2015 року про особисту підготовку та подання директору на розгляд проекту стратегічного плану підприємства до 10 червня 2015 року та про забезпечення подачі стратегічного плану до Мінекономрозвитку України в період до 01 липня 2015 року. Одразу ж о 09 годині 15 хвилин вручили запрошення на спільне засідання членів профкому і адміністрації, яке відбудеться 06 жовтня 2015 року о 09 годині 15 хвилин. На засіданні розглядатиметься питання про її звільнення на підставі пункту 3 ст. 40 КЗпП України.

У зв`язку із зазначеними обставинами позивачка склала на ім`я директора підприємства службову записку від 06 жовтня 2015 року, в якій зазначила, що з розпорядженням Мінекономрозвитку від 08 квітня 2015 року №3222-01/11586-00 щодо складання стра тегічних планів та подання інформації до міністерства до 01 липня 2015 року не була особисто ознайомлена. Зазначила, що з 11 червня 2015 року по 05 жовтня 2015 року перебувала на лікарняному, тому фізично не могла виконати розпорядження, про яке їй до того ж не було відомо.

Вважає, що протиправні дії відповідача завдали глибоких моральних страждань, переживань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що негативно вплинуло на стан її здоров`я та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку із чим їй було завдано моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 30000 гривень.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації від 06 жовтня 2015 року № 21/к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), поновити її на посаді головного бухгалтера Державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації з дня її звільнення, стягнути 840562,28 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 30000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Представник ДП Кіровоградстандартметрологія Волосян Т.П. направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що на підставі наказу від 09 червня 2010 року №18-К ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія (т.1 а.с.42).

Наказом від 30 вересня 2014 року наказом ДП Кіровоградстандартметрологія №244/о ОСОБА_1 було оголошено догану (т.1 а.с.62).

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 січня 2015 року, залишеним без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року, позов ОСОБА_1 до ДП Кіровоградстандартметрологія про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани від 30 червня 2014 року №244/о залишено без задоволення (т.1 а.с.18-22, 63-67).

У подальшому 10 червня 2015 року юрисконсульт ОСОБА_3 звернувся до директора ДП Кіровоградстандартметрологія із службовою запискою про виявлене невиконання посадових обов`язків головним бухгалтером ОСОБА_1 та із проханням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Вказав, що відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера вона зобов`язана здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереженням власності підприємств, а також особисто забезпечувати контроль термінів дебіторської та кредиторської заборгованості, однак станом на 10 червня 2015 року ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо здійснення такого контролю (т.1 а.с.25).

Наказом від 10 червня 2015 року №119/о Про оголошення догани за неналежний контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереженням власності підприємства, а також не забезпеченням контролю термінів дебіторської заборгованості було оголошено другу догану головному бухгалтеру ДП Кіровоградстандартметрологія Горловій Л.О. (т.1 а.с.23-24).

Відповідно до акту від 10 червня 2015 року засвідчено, що 10 червня 2015 року директором підприємства ОСОБА_2 було запропоновано надати письмові пояснення головному бухгалтеру ОСОБА_1 стосовно невжиття заходів по здійсненню контролю за дебіторською заборгованістю ПАТ Банк Фінанси та Кредит по договору від 13 січня 2014 року №1 та відповідним контролем за збереженням власності підприємства, від надання яких остання відмовилась (т.1 а.с.80).

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2018 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП Кіровоградстандартметрологія про скасування догани від 10 червня 2015 року №119/о відмовлено (т.1 а.с.167-173-181).

Відповідно до листа від 08 липня 2015 року №3222-07/11586-08 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України інформувало відповідача про необхідність подання на затвердження до 01 липня поточного року стратегічних планів діяльності на 2016 рік. Згідно з резолюцією керівника ДП Кіровоградстандартметрологія від 09 квітня 2015 року ОСОБА_1 надано вказівку на особисте виконання доручення щодо підготовки та подання директору на розгляд проекту стратегічного плану до 10 червня 2015 року та забезпечення подання стратегічного плану до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в термін до 01 липня 2015 року (т.1 а.с.60).

09 липня 2015 року за вх.№669 від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов лист з проханням повідомити про причини невиконання вимог листа від 08 липня 2015 року №3222-07/11586-08 (т.1 а.с.61).

Листом від 10 липня 2015 року №606 директором ДП Кіровоградстандартметрологія було направлено запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для надання погодження на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (п.3 ч.1 ст.40 КзпП України) (т.1 а.с.128).

Згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04 серпня 2015 року №2202-15/25527-08 було надано погодження на звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія з дотриманням вимог чинного законодавства (т.1 а.с.73).

Як убачається з протоколу розширеного засідання профспілкового комітету від 10 червня 2015 року №108 в результаті обговорення подання адміністрації ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року №863 щодо отримання згоди на звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (п.3 ч.1 ст.40 КзпП України), комітет постановив надати таку згоду (т.1 а.с.71).

Розпорядженням директора ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року №1 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення щодо невиконання нею доручення директора від 09 квітня 2015 року (т.1 а.с.29).

Відповідно до службової записки Горлової Л.О. від 06 жовтня 2015 року з розпорядженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3222-01/11586-00 від 08 квітня 2015 року щодо складання стра тегічних планів та подання інформації до міністерства до 01 липня 2015 року особисто ознайомлена вона не була. Зазначила, що з 11 червня 2015 року по 05 жовтня 2015 року перебувала на лікарняному, тому фізично не могла виконати розпорядження про яке не було відомо. Вважає, що директор підприємства навмисно створює несприятливі умови для неї (т.1 а.с.72).

Відповідно до наказу 06 жовтня 2015 року №21/к Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (п.3 ч.1 ст.40 КзпП України), на підставі наказу ДП Кіровоградстандартметрологія від 30 вересня 2014 року №244/о; наказу ДП Кіровоградстандартметрологія від 10 червня 2015 року №119/0; згоди профспілкового комітету ДП Кіровоградстандартметрологія (протокол засідання профспілкового комітету від 10 червня 2015 року №108); службової записки Горлової Л.О. від 06 жовтня 2015 року; погодження на звільнення ОСОБА_1 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 04 серпня 2015 року №2202 15/25527-08 (т.1 а.с.16-17).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивачки відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства, підстави для її поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України, ст.5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, сприяння у збереженні роботи. Право громадян на працю забезпечується тим, що трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як убачається з матеріалів справи, як на підставу звільнення відповідач посилається на систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, зокрема, невиконання розпорядження керівника ДП Кіровоградстандартметрологія від 09 квітня 2015 року.

Проте, встановлено, що матеріали справи містять дві копії листа від 08 липня 2015 року №3222-07/11586-08 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з двома різними за змістом резолюціями.

Як убачається з резолюції керівника ДП Кіровоградстандартметрологія від 09 квітня 2015 року на листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 липня 2015 року №3222-07/11586-08, наданого відповідачем, ОСОБА_1 надано вказівку на особисте виконання доручення щодо підготовки та подання директору на розгляд проекту стратегічного плану до 10 червня 2015 року та забезпечення подання стратегічного плану до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в термін до 01 липня 2015 року (т.1 а.с.60).

Відповідно до резолюції керівника ДП Кіровоградстандартметрологія від 09 квітня 2015 року на листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 липня 2015 року №3222-07/11586-08, наданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_1 надано вказівку особисто забезпечити складення та подачу стратегічного плану до 01 липня 2015 року (т.1 а.с.133).

Крім того, на підтвердження ознайомлення особисто ОСОБА_1 із зазначеним розпорядженням відповідачем було надано копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ДП Кіровоградстандартметрологія з відміткою про реєстрацію листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 липня 2015 року №3222-07/11586-08 та з вказівкою про передачу цього листа позивачці (т.1 а.с.64-65).

Відповідно до п.170 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242, чинної на час виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту Інструкція) передбачено використання журнальної форми реєстрації документів в установах з обсягом документообігу до 600 документів на рік (додатки 11 і 12). Згідно із додатком 11 вказаної Інструкції журнал реєстрації вхідних документів передбачає наявність шести граф: 1) дата надходження та індекс документу; 2) кореспондент та індекс одержаного документу; 3) короткий зміст; 4) резолюція або відповідальний виконавець; 5) підпис особи, яка отримала документ; 6) відмітка про виконання документа.

Всупереч зазначеним вимогам надана відповідачем копія витягу не містить графу для підпису особи, яка отримала документ для виконання, а міститься лише відмітка із зазначенням прізвища ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене вище колегія суддів вважає, що докази на підтвердження отримання особисто ОСОБА_1 та ознайомлення останньої із зазначеним розпорядженням керівника в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).

Велика Палата Верховного Суду у справі №452/970/17, провадження №14-10цс19, від 29 травня 2019 року вказала, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги та не наведено жодних доводів на підстави відхилення доводів позивачки щодо необізнаності з внутрішнім документом ДП Кіровоградстандартметрологія , невиконання вимог якого як наслідок мало звільнення ОСОБА_4 .

На підставі викладеного вище апеляційний суд вважає, що висновок суду про законність наказу директора ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року №21/к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором ( п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), є передчасним та таким, що висловлений з порушенням вимог чинного законодавства. Тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити, поновивши позивачку на раніше займаній посаді.

Згідно з частиною другою ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 Порядку).

Крім того, положеннями розд. ІІІ Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки ДП Кіровоградстандартметрологія від 24 листопада №1085 середньоденний заробіток ОСОБА_1 , обрахований із заробітної плати за червень-липень 2015 року складає 395 грн 35 коп (т.1 а.с.123).

Довідкою від 30 березня 2020 року №189, наданою відповідачем, визначено розмір посадового окладу головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія та коефіцієнт підвищення посадового окладу за період з 01 жовтня 2015 року по дату видачі (т.2 а.с.62).

Колегія суддів при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача враховує ту обставину, що провадження по справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, триває з листопада 2015 року.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 грудня 2015 року провадження по справі було зупинено за клопотання представника позивачки (т.1 а.с.158-159).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 вересня 2018 року провадження по справі було відновлено (т.1 а.с.182-183).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 листопада 2018 року провадження по справі було знову зупинено за клопотання позивачки (т.2 а.с.9-10).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 лютого 2020 року провадження по справі було відновлено (т.2 а.с.21-22).

Кількість робочих днів за період з 06 жовтня 2015 року по 21 липня 2020 року (день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) складає 205 дні.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за вищевказаний період з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу становить 128 337 грн 58 коп ((395,35 грн х коеф.1,0) х 39 робочих днів з 06.10.2015 по 30.11.2015 = 15418,65 грн; (395,35 грн х коеф.1,133522) х 14 робочих днів з 01.12.2015 по 18.12.2015 = 6273,93 грн; (395,35 грн х коеф.1,611044) х 43 робочі дні з 18.09.2018 по 16.11.2018 = 27387,82 грн; (395,35 грн х коеф.1,839206) х 109 робочих днів з 12.02.2020 по 21.07.2020 = 79257,18 грн), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди роз`яснив, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Встановивши порушення прав ОСОБА_1 апеляційний суд вважає, що при визначенні розміру завданої моральної шкоди необхідно брати до уваги не тільки факт неправомірності звільнення, а й усі особливості даного спору, взаємовідносини між позивачем та відповідачем, їх суб`єктивне ставлення до наданих прав та обов`язків.

З урахуванням вимог розумності та справедливості суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору при подачі позову та апеляційної скарги на підставі пп.1 п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у дохід держави відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України у загальному розмірі 3334 грн 25 коп, 1333 грн 70 коп з яких подання позову до суду, 2000 грн 55 коп за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації від 06 жовтня 2015 року № 21/к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Державного підприємства Кіровоградський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Стягнути з Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02568199, адреса 25015, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 1) на користь ОСОБА_1 , (ІН НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 128 337 (сто двадцять вісім тисяч триста тридцять чотири) грн 58 коп без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02568199, адреса 25015, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 1) на користь ОСОБА_1 , (ІН НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02568199, адреса 25015, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 1) в дохід держави судовий збір у розмірі 3334 (три тисячі триста тридцять чотири) грн 25 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний