Постанова

від 09.12.2020 по справі 404/7811/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 404/7811/15-ц

провадження № 61-12530св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Державного підприємства Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації (далі - ДП Кіровоградстандартметрологія ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 09 червня 2010 року вона прийнята на посаду головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія . Наказом директора ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року

№ 21/к її звільнено із займаної посади у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Вважає, що наказ про її звільнення із займаної посади є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням чинного трудового законодавства.

Зазначала, що наказом від 30 вересня 2014 року № 244/0 її притягнуто

до дисциплінарної відповідальності, а саме їй оголошено догану

за неналежний контроль в організації бухгалтерського обліку підприємства при виконанні посадових обов`язків, що призвело до неодноразових порушень вимог закону. Посилається на те, що наказ

ДП Кіровоградстандартметрологія № 224/о про оголошення догани був винесений 30 вересня 2014 року, а оскаржуваний наказ

ДП Кіровоградстандартметрологія № 21/к про звільнення був винесений 06 жовтня 2015 року, тобто більше ніж через рік після винесення наказу

ДП Кіровоградстандартметрологія № 224/о, тому визначення цього наказу як підставу для її звільнення з посади головного бухгалтера вважає незаконним.

Вказала, що наказом ДП Кіровоградстандартметрологія від 10 червня 2015 року № 119/о їй було оголошено догану за неналежний контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереженням власності підприємства, а також незабезпечення контролю термінів дебіторської заборгованості. Вважає вказаний наказ необ`єктивним, винесеним на порушення вимог статтей 148, 149 КЗпП України.

Крім того, обґрунтовуючи оскаржуваний наказ ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року № 21/к про її звільнення з посади головного бухгалтера підприємства, відповідач вказав, що листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

від 08 квітня 2015 року вих. № 3222-07/11586-08 щодо складання стратегічних планів та подання інформації до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України підприємствами державного сектору, що належать до сфери управління Міністерства, у строк до 01 липня поточного року підприємство мало подати на затвердження стратегічні плани діяльності на 2016 рік.

Вважає, що доручення директора підприємства від 09 квітня 2015 року не виконане нею із поважних причин, які не залежали від неї, а саме доручення від 09 квітня 2015 року особисто підготувати і надати директору на розгляд проект стратегічного плану до 10 червня 2015 року та забезпечити подачу стратегічного плану діяльності на 2016 рік до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в термін до 01 липня 2015 року вона взагалі не отримувала ні від директора ДП Кіровоградстандартметрологія

ОСОБА_2 , ні від іншої посадової особи підприємства; протягом тривалого часу, з 11 червня 2015 року по 05 жовтня 2015 року включно, вона перебувала на лікарняному, тому фізично не могла б виконати доручення, яке до того ж не передавалося.

Вказала, що посадовою інструкцією головного бухгалтера підприємства не передбачено виконання функції планування фінансово-господарської діяльності підприємства, на підприємстві працює економіст, однією із основних функцій якого згідно з кваліфікаційними вимогами до посадової інструкції економіста підприємства є планування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Посилалась на те, що 06 жовтня 2015 року, після виходу з лікарняного на роботу, їй вручили розпорядження № 1 директора підприємства про надання пояснення до 09 год 30 хв. 06 жовтня 2015 року стосовно невиконання доручення директора від 09 квітня 2015 року про особисту підготовку та подання директору на розгляд проекту стратегічного плану діяльності підприємства до 10 червня 2015 року та про забезпечення подачі цього стратегічного плану до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в період до 01 липня 2015 року. Відразу ж, о 09 год. 15 хв., їй вручили запрошення на спільне засідання членів профкому і адміністрації, яке відбудеться 06 жовтня 2015 року о 09 год. 15 хв., та на якому розглядатиметься питання про її звільнення на підставі пункту 3

статті 40 КЗпП України.

Вона склала на ім`я директора підприємства службову записку

від 06 жовтня 2015 року, в якій зазначила, що з розпорядженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 квітня

2015 року № 3222-01/11586-00 щодо складання стратегічних планів діяльності підприємства та подання інформації до міністерства до 01 липня 2015 року не була особисто ознайомлена. Зазначила, що з 11 червня 2015 року по 05 жовтня 2015 року перебувала на лікарняному, тому фізично не могла виконати розпорядження, про яке їй до того ж не було відомо.

Вважає, що протиправні дії відповідача завдали їй глибоких моральних страждань, переживань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що негативно вплинуло на стан її здоров`я та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку із чим їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 30 000 грн.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації

від 06 жовтня 2015 року № 21/к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України);

- поновити її на посаді головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія з дня її звільнення;

- стягнути 840 562,28 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 30 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня

2020 року у складі судді Панфілової А. В.у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні позивача відповідач дотримався вимог трудового законодавства, тому підстави для її поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора

ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року № 21/к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера

ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера

ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Стягнуто з ДП Кіровоградстандартметрологія на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 128 337,58 грн без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду

у розмірі 5 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звільнення

ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера

ДП Кіровоградстандартметрологія відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, було проведено роботодавцем із порушенням вимог законодавства про працю,

у зв`язку з чим позивач підлягає поновленню на роботі.

Оскільки за клопотаннями позивача суд неодноразово зупиняв провадження у справі, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням вимог розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача

5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду,

ДП Кіровоградстандартметрологія , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито

касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП Кіровоградстандартметрологія .

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період зупинення провадження у справі за клопотанням її представника у період з 18 грудня 2015 року до 18 вересня 2018 року та

з 16 листопада 2018 року до 12 лютого 2020 року, оскільки тривалість розгляду справи в судах від неї не залежала.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 ,

від 21 вересня 2017 року у справі № 334/290/15-ц, у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 674/1778/15-ц (провадження

№ 61-14783св18), у постановах Касаційного цивільного у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц (провадження

№ 61-3123зпв18), від 17 липня 2019 року у справі № 757/22752/18-ц (провадження № 61-10320св19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження

№ 11-134ас18).

Касаційна скарга ДП Кіровоградстандартметрологія мотивована тим, що апеляційний суд не врахував того, що звільнення позивача із займаної посади відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, оскільки накази ДП Кіровоградстандартметрологія від 30 вересня 2014 року

№ 244/о та від 10 червня 2015 року № 119/о Про оголошення догани ОСОБА_1 є чинними.

Зазначає, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, що позбавило підприємство можливості надати свої заперечення, необхідні пояснення та належним чином захистити права та законні інтереси.

Посилається на те, що судове рішення підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2020 року ДП Кіровоградстандартметрологія подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ДП Кіровоградстандартметрологія , в якому просить касаційну скаргу ДП Кіровоградстандартметрологія залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі наказу від 09 червня 2010 року № 18-К ОСОБА_1

була прийнята на посаду головного бухгалтера

ДП Кіровоградстандартметрологія (а.с. 42, т. 1).

Наказом ДП Кіровоградстандартметрологія від 30 вересня 2014 року

№ 244/о ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с. 62, т. 1).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року, позов ОСОБА_1 до ДП Кіровоградстандартметрологія про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани від 30 вересня 2014 року № 244/о залишено без задоволення (а.с. 18 -22, 63 -67, т. 1).

10 червня 2015 року юрисконсульт ОСОБА_3 звернувся до директора ДП Кіровоградстандартметрологія із службовою запискою про виявлене невиконання посадових обов`язків головним бухгалтером ОСОБА_1 та із проханням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Вказав, що відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера вона зобов`язана здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереженням власності підприємств, а також особисто забезпечувати контроль термінів дебіторської та кредиторської заборгованості, однак станом на 10 червня 2015 року ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо здійснення такого контролю (а.с. 25, т. 1).

Наказом ДП Кіровоградстандартметрологія від 10 червня 2015 року

№ 119/о Про оголошення догани за неналежний контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереженням власності підприємства, а також незабезпеченням контролю термінів дебіторської заборгованості було оголошено другу догану головному бухгалтеру ДП Кіровоградстандартметрологія ОСОБА_1 (а.с. 23-24, т. 1).

Відповідно до акта від 10 червня 2015 року засвідчено, що 10 червня

2015 року директором ДП Кіровоградстандартметрологія ОСОБА_2 було запропоновано надати письмові пояснення головному бухгалтеру

ОСОБА_1 стосовно невжиття заходів по здійсненню контролю за дебіторською заборгованістю Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит за договором від 13 січня 2014 року № 1 та відповідним контролем за збереженням власності підприємства, від надання яких остання відмовилась (а.с. 80, т. 1).

Листом від 08 липня 2015 року № 3222-07/11586-08 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України проінформовано

ДП Кіровоградстандартметрологія про необхідність подання

на затвердження до 01 липня поточного року стратегічних планів

діяльності на 2016 рік. Згідно з резолюцією керівника

ДП Кіровоградстандартметрологія від 09 квітня 2015 року ОСОБА_1 надано вказівку на особисте виконання доручення щодо підготовки

та подання директору на розгляд проекту стратегічного плану до 10 червня 2015 року та забезпечення подання стратегічного плану до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в термін до 01 липня 2015 року (а.с. 60, т. 1).

09 липня 2015 року за вх. № 669 від Міністерства економічного розвитку

і торгівлі України надійшов лист з проханням повідомити про причини невиконання вимог листа від 08 липня 2015 року № 3222-07/11586-08

(а.с. 61, т. 1).

Листом від 10 липня 2015 року № 606 директором

ДП Кіровоградстандартметрологія направлено запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для надання погодження на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором

(пункт 3 частини першої статті 40 КзпП України) (а.с. 128, т. 1).

Згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

від 04 серпня 2015 року № 2202-15/25527-08 надано погодження на звільнення ОСОБА_1 із посади головного бухгалтера

ДП Кіровоградстандартметрологія з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до протоколу розширеного засідання профспілкового комітету ДП Кіровоградстандартметрологія від 10 червня 2015 року № 108

в результаті обговорення подання адміністрації

ДП Кіровоградстандартметрологія від 06 жовтня 2015 року № 863 щодо отримання згоди на звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1

у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (пункт 3 частини першої статті 40 КзпП України), комітет постановив надати таку згоду (а.с. 71, т. 1).

Розпорядженням директора ДП Кіровоградстандартметрологія

від 06 жовтня 2015 року № 1 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення щодо невиконання нею доручення директора від 09 квітня

2015 року (а.с. 29, т. 1).

Відповідно до службової записки ОСОБА_1 від 06 жовтня 2015 року,

з розпорядженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 квітня 2015 року № 3222-01/11586-00 щодо складання стратегічних планів та подання інформації до міністерства до 01 липня 2015 року особисто ознайомлена вона не була. Зазначила, що з 11 червня 2015 року до 05 жовтня 2015 року перебувала на лікарняному, тому фізично не могла виконати розпорядження, про яке не було відомо. Вважає, що директор підприємства навмисно створює несприятливі умови для неї (а.с. 72, т. 1).

Згідно із наказом ДП Кіровоградстандартметрологія 06 жовтня 2015 року № 21/к Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (пункт 3 частина перша стаття 40 КзпП України), на підставі наказу ДП Кіровоградстандартметрологія

від 30 вересня 2014 року № 244/о; наказу ДП Кіровоградстандартметрологія від 10 червня 2015 року № 119/0; згоди профспілкового комітету ДП Кіровоградстандартметрологія (протокол засідання профспілкового комітету від 10 червня 2015 року № 108); службової записки ОСОБА_1 від 06 жовтня 2015 року; погодження на звільнення ОСОБА_1 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 04 серпня 2015 року № 2202 15/25527-08 (а.с. 16-17, т. 1).

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 22 травня

2018 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до

ДП Кіровоградстандартметрологія про скасування догани від 10 червня 2015 року № 119/о відмовлено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Касаційна скарга ДП Кіровоградстандартметрологія підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями статті 43 Конституції України кожен має право

на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,

яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Державою забезпечується право громадян України на працю, тобто

на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації

або з фізичною особою (стаття 2 КЗпП України).

Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За змістом пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (зі змінами та доповненнями) судам роз`яснено, що у справах

про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України,

чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений

для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок,

і попередня робота працівника.

За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення

за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення,

які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили

за давністю або зняті достроково (стаття151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу

про звільнення минулого не більше одного року.

Виходячи з норм чинного законодавства, для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у пункті 3 частини першої статті 40 КЗпП України, необхідними є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер;

до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим

є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків,

які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору.

Цю підставу не можна застосовувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії,

що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни

до працівника можу бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати

від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник

або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося

з порушенням роботодавцем вимог трудового законодавства, тому позивач підлягає поновленню на попередній роботі.

Ураховуючи зазначене доводи касаційної скарги ДП Кіровоградстандартметрологія про те, що накази ДП Кіровоградстандартметрологія від 30 вересня 2014 року № 244/о та

від 10 червня 2015 року № 119/о Про оголошення догани ОСОБА_1

є чинними, а тому звільнення ОСОБА_1 є законним, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Так, з дня накладення стягнення ДП Кіровоградстандартметрологія наказом від 30 вересня 2014 року № 244/о Про оголошення ОСОБА_1 догани і до дня видачі наказу від 06 жовтня 2015 року № 21/к Про звільнення ОСОБА_1 минуло більше одного року.

Як на підставу звільнення відповідач посилається на систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, зокрема, невиконання розпорядження керівника ДП Кіровоградстандартметрологія від 09 квітня 2015 року.

На підтвердження ознайомлення особисто ОСОБА_1 із зазначеним розпорядженням відповідач надав копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ДП Кіровоградстандартметрологія з відміткою про реєстрацію листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

від 08 липня 2015 року № 3222-07/11586-08 та з вказівкою про передачу цього листа позивачці (а.с. 64 - 65, т. 1).

Надана відповідачем копія витягу не містить графи для підпису особи, яка отримала документ для виконання, а міститься лише відмітка із зазначенням прізвища ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що докази на підтвердження отримання особисто ОСОБА_1 та ознайомлення останньої із зазначеним розпорядженням керівника

в матеріалах справи відсутні.

Згідно із частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року,

не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу,

є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на

2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно

з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим

з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що відповідно до довідки ДП Кіровоградстандартметрологія від 24 листопада № 1085 середньоденний заробіток ОСОБА_1 , обрахований із заробітної плати за червень -липень 2015 року, складає 395,35 грн (а.с. 123, т. 1).

Довідкою від 30 березня 2020 року № 189, наданою ДП Кіровоградстандартметрологія , визначено розмір посадового окладу головного бухгалтера ДП Кіровоградстандартметрологія та коефіцієнт підвищення посадового окладу за період з 01 жовтня 2015 року по дату видачі (а.с. 62, т. 2).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня

2015 року провадження у справі було зупинено за клопотанням представника позивача (а.с. 158 - 159, т. 1).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня

2018 року провадження у справі було відновлено (а.с. 182-183, т. 1).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада

2018 року провадження у справі було знову зупинено за клопотаннями позивача (а.с. 9 - 10, т. 2).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого

2020 року провадження у справі було відновлено (а.с. 21-22, т. 2).

Підставою зупинення провадження у справі районний суд зазначав пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Апеляційний суд вказаного не врахував та, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу, дійшов помилкового висновку про нарахування цієї виплати без врахування днів, коли провадження у справі було зупинено судом до вирішення інших цивільних справ.

Ураховуючи зазначене, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу: з дня звільнення -

06 жовтня 2015 року по день ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про її поновлення на роботі, тобто 21 липня 2020 року.

Отже, судове рішення апеляційного суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Розрахунковий період становить 1 196 робочих днів:

жовтень 2015 року - 17 днів х 395,35 грн = 6 720,95 грн;

листопад 2015 року - 21 день х 395,35 грн = 8 302,35 грн;

грудень 2015 року - (23 дні х 395,35 грн) х 1,133522 = 10 307,17 грн;

січень-листопад 2016 року - (229 днів х 395,35 грн) х 1,133522 =

102 623,58 грн;

грудень 2016 року - (22 дні х 395,35 грн) х 1,213177 = 10 551,85 грн;

січень-квітень 2017 року - (81 день х 395,35 грн) х 1,399757 = 44 824,91 грн;

травень-листопад 2017 року - (147 днів х 395,35 грн) х 1,473741 =

85 648,60 грн;

грудень 2017 року - (20 днів х 395,35 грн) х 1,541920 = 12 191,96 грн;

січень-червень 2018 року - (122 дні х 395,35 грн) х 1,541920 = 74 370,96 грн;

липень-листопад 2018року року - (108 днів х 395,35 грн) х 1,611044 =

68 788,03 грн;

грудень 2018 року - (20 днів х 395,35 грн) х 1,681112 = 13 292,55 грн;

січень-червень 2019 року - (120 днів х 395,35 грн) х 1,681112 =

79 755,32 грн;

липень-листопад 2019 року - (108 днів х 395,35 грн) х 1,756177 =

74 984,89 грн;

грудень 2019 року - (21 день х 395,35 грн) х 1,839206 = 15 269,73 грн;

січень 2020 року - (21 день х 395,35грн) х 1,839206 = 15 269,73 грн;

лютий 2020 року - (20 днів х 395,35 грн) х 1,839206 = 14 542,60 грн;

березень 2020 року - (21 день х 395,35 грн) х 1,839206 = 15 269,73 грн;

квітень 2020 року - (21 день х 395,35 грн) х 1,839206 = 15 269,73 грн;

травень 2020 року - (19 днів х 395,35 грн) х 1,839206 = 13 815,47 грн;

червень 2020 року - (20 днів х 395,35 грн) х 1,839206 = 14 542,60 грн;

липень 2020 року - (15 днів х 395,35 грн) х 1,839206 = 10 906,95 грн;

Заробітна плата ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу складає

707 249,66 грн за 1 196 робочих днів.

З урахуванням вимог розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте

в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Касаційну скаргу Державного підприємство Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року

в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємство Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємство Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємство Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу

у розмірі 707 249,66 гривень.

В іншій частині постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк