Постанова

від 29.04.2020 по справі 521/4057/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/4057/20

Номер провадження 3/521/2550/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

за участю секретаря - Дорич А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці держмитслужби ДМС України, за протоколом складеним відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ Интертехнос ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 43167809), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт гр. України серії НОМЕР_1 , виданий 08.11.2002 Києво-Святошинським РВ ГУ УМВС України в Київській області, ІНПП - НОМЕР_2 ,

про порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України,

за участю сторін провадження:

представника Одеської

митниці Держмитслужби - Євдокимова Д.А.,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0243/50000/20 про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З протоколу про порушення митних правил №0243/50000/20 вбачається, що 17.08.2019 року між ТОВ Интертехнос та компанією Dives-Lit Company ltd (Великобританія) було укладено контракт №DC-IN/2019 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці Держмитслужби з Китаю на судні закордонного плавання СМА CGM ARKANSAS прибув контейнер CCLU7917246 з товаром в асортименті.

10.02.2019 року директором ТОВ Интертехнос гр. України ОСОБА_1 була підготовлена та подана до Одеської митниці Держмитслужби митна декларація типу ІМ 40 ДЕ (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2020/204746.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення органу доходів і зборів України були надані: коносамент №COSU6200407560 від 27.12.2019, інвойс №17246 від 09.01.2020, пакувальний лист до інвойсу, контракт № DC- IN/2019 від 17.08.2019 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № UA500070/2020/204746 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія Dives-Lit Company ltd (Великобританія), відправником товару є компанія Yiwu sunshine imp&exp co.ltd (Китай), a покупцем та одержувачем є ТОВ Интертехнос (43024, Україна, Волинська область, м. Луцьк, пр. Відродження, 53, кв. 38, ЄДРПОУ 43167809).

Згідно графи 31 МД № UA500070/2020/204746 було заявлено:

-товар №1 акумуляторні батареї, електричні, літій-іонні, нові: батарея акумуляторна універсальна для побутових пристроїв, літій-іонна - 179560 пгг. (вага брутто 14720 кг, нетто 14013 кг);

-товар №2 освітлювальне обладнення, з пластмаси для використання з діодними лампами, без радіообладнення: лампа переносна - 460 кг (вага брутто 482 кг, нетто 460 кг);

-товар №3 батарейки циліндричні, діоксид-марганцеві, ліжні - 705630 шт. (вага брутто 10032 кг, нетто 9861 кг).

11.02.2020 року в ході проведення спільного переогляду товару, згідно рішення Одеської митниці Держмитслужби про здійснення переогляду від 11.02.2020 №7.10.-20-01/326 та доручення на переогляд ГВ БКОЗ Управління Служби безпеки України в Одеської області від 10.02.2020 №65/4/354 було встановлено, що серед загальної партії заявленого вантажу без ознак приховування було виявлено товар, який не було задекларовано у МД та не заявлено у товаросупровідних документах, а саме:

-батарейки Крона, т/м RABLEX Super Heavy Duty 9V у кількості 19900 шт.;

-батарейки циліндричні солеві т/м RABLEX у кількості 479400 шт.

За результатами проведення вищевказаного переогляду товару, який було заявлено за МД № UA500070/2020/204746 складено акт про проведення переогляду товарів, транспортних засобів, ручної покражі та багажу від 11.02.2020 року.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні громадянина України ОСОБА_1 , було складено протокол про ПМП №0243/50000/20 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, разом з тим захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил адвокат Єршов Р.В. подав заперечення, відповідно до яких просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.08.2019 року між ТОВ Интертехнос та компанією Dives-Lit Company ltd (Великобританія) укладено контракт №DC-IN/2019 щодо поставки в Україну товарів, відповідно до п.п.1.1. якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар, згідно з інвойсами до зазначеного Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Після надходження, на судні закордонного плавання, товару в Україну в контейнері CCLU7917246, ОСОБА_1 (як декларантом) 10.02.2020 до Одеської митниці Держмитслужби подана для митного оформлення ЕМД № UA500070/2020/204746 на 3 найменування товару:

-товар №1 акумуляторні батареї, електричні, літій-іонні, нові: батарея акумуляторная універсальна для побутових пристроїв, літій-іонна - 179560 шт. (вага брутто 14720 кг, нетто 14013 кг);

-товар №2 освітлювальне обладнання, з пластмаси для використання з діодними лампами, без радіообладнання: лампа переноска (вага брутто 482 кг, нетто 460 кг);

-товар №3 батарейки циліндричні, діоксид-марганцеві, лужні - 705630 шт. (вага брутто 10032 кг, нетто 9861 кг).

Митна вартість товарів у ЕМД № UA500070/2020/204746 визначена за першим методом, а саме за ціною договору.

Згідно з коносаментом № COSU6200407560 від 27.12.2019, інвойсом № 17246 від 09.01.2020, пакувальним листом до інвойсу, в контейнері CCLU7917246 переміщувався товар загальною вагою брутто 25 234 кг., 1720 місць. При цьому, відповідно до інвойсу №17246 від 09.01.2020 вартість товарів №№ 1,3 вказана за одиницю (штуки).

11.02.2020, в ході проведення спільного переогляду товару, серед заявленого в митній декларації вантажу акумуляторні батареї, освітлювальне обладнання, батарейки без ознак приховування виявлено такий же самий товар: батарейки Крона, т/м RABLEX Super Heavy Duty 9V, у кількості 19900 шт. та батарейки циліндричні солеві, т/м RABLEX , у кількості 479400

При цьому, безпосередньо посадовими особами митниці в Акті про проведення переогляду товарів від 11.02.2020 зазначено, що у контейнері CCLU7917246 Фактична кількість місць, вага брутто та нетто товарів, відповідають заявленим в МД №UA500070/2020/204746. Тобто, має місце так званий пересорт , оскільки співпадає номенклатура товару - батарейки .

Відповідно до статей 268, 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Однак, матеріали даної справи не містять документальних підтверджень, що викладені в протоколі про порушення митних правил №0243/50000/20 факти призводять до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання, тобто митницею на припущеннях зроблено висновок про відсутність підстав для застосування положень статей 268, 460 МК.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При заповненні електронної МД № UA500070/2020/204746 ОСОБА_1 відображав відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією Dives-Lit Company ltd (контрагентом) відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Декларування здійснювалось в електронному вигляді, декларант ( ОСОБА_1 ) не був присутній в місті знаходження товару (вантажний термінал ТОВ Сільгосппостач в зоні діяльності відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса Одеської митниці Держмитслужби - м. Одеса, вул. Новомосковська, 23)

До того ж, фізичний огляд проводився не ОСОБА_2 , а особою за довіреністю - ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 08.02.2020 №468/1, в порядку ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею декларації, з метою перевірки відповідності опису (відомостям), зазначеному в товаросупровідних документах представником за довіреністю від 10.10.2019 ОСОБА_3 проведено фізичний огляд товарів у контейнері CCLU7917246.

Візуальним оглядом, враховуючи повну ідентичність упаковок (картонні коробки без маркування та написів) та вибіркову перевірку їх вмісту, розбіжностей в описі (батарейки) виявлено не було. Враховуючи велику кількість товарів №№ 1,3 (майже 1 млн. штук), перерахувати вручну, поштучно батарейки в ході фізичного огляду не можливо.

Після складання протоколу, ТОВ Интертехнос зв`язалось з контрагентом для одержання коментарів щодо ситуації з товаром в контейнері CCLU7917246.

Відправник - компанія Yiwu Sunshine Imp&Exp Co.Ltd (Китай) повідомила, що так званий пересорт товару батарейки виник з їх вини, оскільки ними не було узгоджено з продавцем та українською стороною точний асортимент кожної відправки.

За попередньою домовленістю з ТОВ Интертехнос останні надали замовлення щодо придбання значної товарної партії батарейок та освітлювального обладнання (близько 70 тон).

При завантаженні контейнера CCLU7917246, з метою прискорення процесу формування контейнеру для відправки та мінімізації витрат по навантажувально-розвантажувальним роботам, працівниками компанії відправника самостійно прийнято рішення про завантаження найближчого в складі товару із загальної партії, що має бути направлена на адресу ТОВ Интертехнос . Контроль при цьому був зосереджений тільки на відповідності кількості місць та ваги, оскільки за їх розумінням саме вага має суттєве значення при оформленні імпорту в Україні.

В свою чергу це призвело до того, що не було внесено змін до попередньої домовленості по асортименту товару, який повинен бути направлений до України, зазначеному в товаросупровідних документах, наданих компанією Dives-Lit Company ltd . Також про даний факт не було повідомлено ТОВ Интертехнос .

На даний час сформовано до відправлення наступну партію батарейок із асортиментом, в тому числі, який вказаний в попередніх документах, що супроводжували контейнер CCLU7917246. Вказане підтверджується доданими листами компанії - контрагента Dives-Lit Company ltd від 30.03.2020 б/н та компанії- відправника Yiwu Sunshine Imp&Exp Co.Ltd (Китай) від 27.03.2020 б/н.

Як вбачається з вищевикладеного, ОСОБА_1 заповнював електронну митну декларацію № UA500070/2020/204746 на підставі представлених компанією продавцем Dives-Lit Company ltd комерційних документів (зокрема інвойс №17246 від 09.01.2020, пакувальний лист до інвойсу), в яких, з вини відправника, не було внесено коригування, про що декларант не знав та не міг знати. На час декларування товару ОСОБА_1 не знаходився в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби, в ході фізичного огляду вантажу в контейнері присутній не був.

Крім того, зважування товару в контейнері CCLU7917246 підтвердило зазначені в документах його вагові характеристики, що також, в свою чергу, виключало підстави для ОСОБА_1 припускати якісь неточності та можливу плутанину в асортименті товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ст. 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Тобто, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування та недекларування за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Однак, при складанні протоколу про порушення митних правил, митним органом не були враховані наступні обставини.

Так, матеріали справи не містять доказів про наявність в діях гр. ОСОБА_1 противоправних, винних дій, оскільки даних про те, що він знав, що наявні в нього товаросупровідні документи містять недостовірні відомості про товар, та за їх допомогою навмисно чи з необережності хотів перемістити товари через митний кордон України, а навпаки, діяв в межах своїх повноважень та обов`язків, передбачених ст. 266 МК України, виходячи з наданих від фірми відправника документів. Це також підтверджується наданими листами компанії - контрагента Dives-Lit Company ltd від 30.03.2020 б/н та компанії- відправника Yiwu Sunshine Imp&Exp Co.Ltd (Китай) від 27.03.2020 б/н., якими у відповідь на звернення покупця, щодо виниклих непорозумінь з кількістю відправленого товару, повідомлено, що відмінності в кількості товару виникли з їх вини відправника - компанії Yiwu Sunshine Imp&Exp Co.Ltd (Китай), оскільки при завантаженні контейнера CCLU7917246, з метою прискорення процесу формування контейнеру для відправки та мінімізації витрат по навантажувально-розвантажувальним роботам, працівниками компанії відправника самостійно прийнято рішення про завантаження найближчого в складі товару із загальної партії, що має бути направлена на адресу ТОВ Интертехнос .

Що в свою чергу і призвело до того, що не було внесено змін до попередньої домовленості по асортименту товару, який повинен бути направлений до України, зазначеному в товаросупровідних документах, наданих компанією Dives-Lit Company ltd . Про даний факт не було повідомлено ТОВ Интертехнос .

Таким чином, ці обставини підтверджують відсутність прямого умислу з боку ОСОБА_1 на приховування даних про товар від митних органів, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які дані на доведення того, що ОСОБА_1 мав підстави для сумніву у правильності інформації (наявності, кількості та найменуванні) в зазначеному пакеті товаросупровідних документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не міг знати та навіть передбачати, що кількість товару не відповідає товаросупровідним документам, тому в його діях відсутня форма вини - необережність.

Таким чином, у діях особи не вбачається умислу і необережності, що є відсутністю суб`єктивної сторони правопорушення. Склад правопорушення, наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Так, митним органом не надано жодних даних про зайву саме вагу товару, а лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру. Будь - яких доказів того, що вага товару була перевищена митними органами не надано. Отже, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до принципу поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах Надточій проти України та Гурепка проти України ).

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, таким чином, приходить до висновку, що у діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, слід повернути вилучений митними органами товар його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, ст.ст. 268, 460, 472, 527, 528, 529 МК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про порушення митних правил № 0243/50000/20, щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0243/5000/20 від 13.02.2020 року товар повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі, для завершення всіх необхідних митних процедур у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Непорада