Ухвала

від 21.07.2020 по справі 925/424/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 липня 2020 року Черкаси справа № 925/424/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., представники сторін у судове засідання не з`явилися, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву Публічного акціонерного товариства ВЕРК про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовною заявою Корсунь-Шевченківської міської ради до Публічного акціонерного товариства ВЕРК про стягнення 1004122 грн 91 коп,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.09.2019 повністю відмовлено у позові Корсунь-Шевченківської міської ради.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2019 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства ВЕРК на користь Корсунь-Шевченківської міської ради 776 649,53 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 11649,74 грн судового збору за подання позовної заяви та 17474,61 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

26.12.2010 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 видано наказ.

Постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 20.05.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 залишено без змін.

19.06.2020 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства ВЕРК про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 за наступним графіком погашення заборгованості:

115110,55 грн до 04.07.2020,

115110,55 грн до 04.08.2020,

115110,55 грн до 04.09.2020,

115110,55 грн до 04.10.2020,

115110,55 грн до 04.11.2020,

220221,10 грн до 04.12.2020.

Заява мотивована тим, що на підприємстві працюють працівники, які отримують заробітну плату за рахунок фонду заробітної плати, що формується від систематичності надходжень за використання (від оренди) нерухомого майна товариства, та відсутності інших джерел доходу, а також у зв`язку із загальнодержавною економічною кризою, викликаною пандемією COVID-19, та тяжким фінансовим станом товариства, реальне виконання судового рішення, як вказує боржник, безумовно ускладнюється. Зазначені обставини і свідчать про необхідність розстрочення виконання судового рішення.

10.07.2020 стягувач надіслав до суду відзив від 06.07.2020 №269/03-02 на заяву про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019, у якій у задоволені заяви просить відмовити, оскільки боржник станом на 01.07.2020 ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності Закритого акціонерного товариства ВЕРК , відповідно ухиляється від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Заяву про розстрочення виконання рішення суду боржник обґрунтовує тяжким фінансовим станом у зв`язку з економічною кризою, викликаною пандемією COVID-19. На думку, стягувача, таке обґрунтування не відповідає дійсності, оскільки заборгованість з орендної плати виникла у 2015 році - задовго до пандемії COVID-19. Крім цього боржником не вжито ніяких заходів щодо сплати безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та укладення договору оренди земельної ділянки і після отримання судового наказу та вступу в дію постанови Верховного Суду. Стягувач вказує, що заява про розстрочення рішення суду є затягуванням часу та ухиленням від виконання рішення суду.

Враховуючи доводи та пояснення представників сторін, оцінюючи докази у справі, суд дійшов висновку про таке:

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або прядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, серед іншого також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 Публічному акціонерному товариству ВЕРК на користь Корсунь-Шевченківської міської ради присуджено до стягнення 776649,53 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, за земельну ділянку комунальної власності, за користування якою боржник не сплачував протягом трьох років (2015-2018), що позбавляло місцеву громаду доходу від використання комунального майна.

Водночас, боржник, зазначаючи про неможливість виконання рішення у зв`язку з відсутністю коштів для погашення заборгованості, не надав жодних доказів в обґрунтування своїх доводів. Більше того, наведені боржником (заявником) доводи є взаємосуперечливими. Так, зазначаючи про необхідність розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців, у відповідності до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, боржник не навів доводів та не представив доказів можливості сплати боргу частинами протягом такого строку. Наведене свідчить про не доведення заявником обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і за таких обставин це може спричинити затягування виконання рішення суду. На підтвердження цього висновку свідчить також відсутність сплати боржником першого платежу за запропонованим ним же графіком погашення заборгованості.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Проаналізувавши заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, з метою реального виконання судового рішення та дотримання балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки боржником (заявником) не доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим, а представлені доводи та докази є не переконливими та недостатньо обґрунтованими.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ВЕРК про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Суддя О.І.Кучеренко