Рішення

від 16.07.2020 по справі 926/900/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

16 липня 2020 року Справа № 926/900/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Чепишка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Управління поліції охорони в Чернівецькій області

до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)

про стягнення заборгованості в сумі 10 256,16 грн

представники:

від позивача - Пендерецький П.В.;

від відповідача - Лунга І.О.;

І. Стислий виклад позицій сторін.

Управління поліції охорони в Чернівецькій області (далі - Управління поліції охорони) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області (замінено ухвалою суду від 15.07.2020 на його правонаступника Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором від 25.01.2018 № 296 про централізовану охорону майна в сумі 10256,16 грн, що виникла за період січня-квітня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач згідно умов вказаного договору надав послуги по централізованій охороні майна 4 об`єктів відповідача з реагуванням наряду поліції охорони, проте останній їх вартість не сплатив, надіслані йому акти приймання наданих послуг за січень-квітень 2020 року не повернув, будь-яких заперечень щодо наданих послуг письмово не висловив.

У відзиві на позов Головне територіальне управління юстиції в Чернівецькій області просить відмовити у задоволенні позову, вказує на те, що дія договору від 25.01.2018 № 296 не могла автоматично продовжитись на 2020 рік, оскільки станом на 01.01.2020 відповідач знаходився в стадії ліквідації, а позивач в спірному періоді здійснював централізовану охорону майна в приміщеннях новоутвореного Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), з яким 14.04.2020 позивач уклав договір про централізовану охорону майна та отримав плату за квітень 2020 року.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що не отримував від Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області жодних письмових повідомлень щодо необхідності припинення дії договору № 296 від 25.01.2018 або надання послуг з охорони приміщень. При цьому, позивач уточнив, що заборгованість, яка є предметом даного спору, утворилась за період з 01.01.2020 по 13.04.2020 та не стосується договору укладеного між ним і Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що поширює свою дію на період з 14.04.2020.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача не скористався.

Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (яке було залучено судом до участі в справі в якості третьої особи ухвалою від 08.05.2020 та виключено зі складу третіх осіб ухвалою від 15.07.2020 у зв`язку із правонаступництвом відповідача ) письмово свою позицію щодо суті позовних вимог не висловило, поряд з цим його представник у ході судових засідань заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Первісно позивач звернувся з цим позовом до двох відповідачів - Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області і Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2020 року позовну заяву Управління поліції охорони передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 24.04.2020 позов Управління поліції охорони залишено без руху через відсутність (1) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів та (2) обґрунтованого розрахунку позовних вимог.

06 травня 2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позову, до якої додана нова редакція позовної заяви та детальний розрахунок суми позову.

При цьому, в новій редакції позовної заяви зазначений лише один відповідач - Головне територіальне управління юстиції в Чернівецькій області, з якого позивач просить стягнути 10256,16 грн заборгованості за договором від 25.01.2018 № 296 про централізовану охорону майна. Вимог до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) нова редакція позову не містить.

Ухвалою суду від 08.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом Управління поліції охорони в Чернівецькій області до Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про стягнення 10256,16 грн заборгованості за договором від 25.01.2018 № 296 про централізовану охорону майна; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, призначено підготовче засідання на 27.05.2020.

Надалі в підготовчих засіданнях судом неодноразово оголошувалась перерва, в останнє - до 06 липня 2020 року.

Ухвалою від 06.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 926/900/20, розпочав її розгляд по суті та призначив судове засідання на 15.07.2020.

За наслідками судового засідання 15.07.2020 суд постановив ухвалу, якою:

1) замінив відповідача по даній справі - Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області на його правонаступника - Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ);

2) виключив Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з числа третіх осіб по даній справі;

3) оголосив перерву в судовому засіданні до 16 липня 2020 року.

У судовому засіданні 16.07.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Натомість представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які позивач і відповідач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

25 січня 2018 року між Управлінням поліції охорони в Чернівецькій області (Виконавець) та Головним територіальним управлінням юстиції у Чернівецькій області (Замовник) укладено договір № 296 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони (далі - договір від 25.01.2018 № 296), за яким Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався здійснювати охорону майна Замовника на об`єкті та обслуговування сигналізації на цьому об`єкті. За цим договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним (пункт 1.1).

Сторони договору від 25.01.2018 № 296 погодили, що під терміном Об`єкт ними розуміється приміщення, яке відокремлене від решти приміщень архітектурно-будівельними конструкціями (капітальними або некапітальними стінами), обладнане сигналізацією з підключенням на окремі вічка (коди) апаратури ПЦС (пульту централізованого спостереження).

Своєю чергою, термін Охорона майна означає комплекс організаційно-технічних заходів по забезпеченню збереження майна, що знаходиться на об`єкті, від протиправних посягань на нього третіх осіб у визначений договором період часу шляхом здійснення ПЦС спостереження за станом сигналізації об`єкту та оперативного реагування НР (наряд реагування поліції охорони) та сигнали тривоги у випадках переходу її у режим тривоги.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 25.01.2018 № 296 охорона майна, що знаходиться на об`єкті, здійснюється Виконавцем у дні і години, вказані у дислокації (додаток 1 до договору).

У матеріалах справи наявні підписані сторонами чотири дислокації по таких об`єктах:

1) архів районного відділу ДРАЦС м. Заставна, вул. Гагаріна, 2;

2) міський відділ ДРАЦС м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 7;

3) районний відділ ДРАЦС смт. Кельменці, вул. Сагайдачного, 24;

4) районний відділ ДРАЦС м. Кіцмань, вул. Сковороди, 3.

При цьому, в дислокаціях узгоджено, що послуги ПЦС (пульту централізованого спостереження) на вказаних вище об`єктах надаються наступним чином: у робочі дні з 18 год. до 9 год. (всього 192 дні), у передвихідні дні з 18 год. до 9 год. (всього 51 день), у вихідні дні з 9 год. до 9 год. (всього 104 дні), у передсвяткові дні з 17 год. до 9 год. (всього 7 днів) та у святкові дні з 9 год. до 9 год. (всього 11 днів). Всього за рік 6517 годин послуг ПЦС по 1 об`єкту.

За приписами пункту 1.4 договору від 25.01.2018 № 296 періодом охорони майна на об`єкті вважається час з моменту прийняття Виконавцем сигналізації, якою обладнаний об`єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження Замовником або його уповноваженими особами у відповідності до Інструкції з правил користування сигналізацією (додаток 5 до договору).

При цьому, під поняттям Спостереження сторони розуміють комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються Виконавцем у визначений договором період часу за допомогою апаратури централізованого спостереження за станом сигналізації об`єкта з метою отримання по каналам зв`язку на ПЦС сповіщень про зміну технічних параметрів, що контролюються.

У якості доказів надання послуг за договором № 296 від 25.01.2020 позивач, серед іншого, подав суду історію з пульту централізованого спостереження (ПЦС) окремо по кожному із 4 об`єктів охорони, що вказані вище. У даній історії за період з 01.01.2020 по 13.04.2020 відображено, зокрема, час і дату взяття та зняття об`єкту на охорону, особу, яка проводила відповідну дію, сигнали тривоги.

Згідно із пунктом 2.1 договору від 25.01.2018 № 296 ціна охоронних послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№ 2, 3 до договору), які є невід`ємною частиною цього договору.

У протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (додаток № 3) сторони засвідчили, що договірна ціна за здійснення заходів охорони становить 1 грн 38 коп. за 1 годину охорони об`єкта. Цей протокол є невід`ємною частиною договору від 25.01.2018 № 296 і є підставою для розрахунків Замовника з Виконавцем, починаючи з 01 січня 2018 року.

25 січня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду № 48 до договору № 296 від 25 січня 2018 року про те, що згідно кошторисних призначень на 2019 рік загальна сума договору складає 35973,84 грн відповідно до додатку № 2 (розрахунок).

Умови зазначеної додаткової угоди застосовуються до правовідносин сторін, що виникли з 01.01.2019 і діють до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

Також позивач подав до суду підписані сторонами 4 розрахунки (додатки № 2) по кожному із вказаних вище об`єктів, в яких містяться відомості про те, що вартість послуг ПЦС 1 одного об`єкта в рік складає 8993,46 грн з розрахунку 1,38 грн за 1 годину.

Сторони у пункті 2.8 договору від 25.01.2018 № 296 передбачали, що до закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

У листі від 23 квітня 2020 № 237/43/44/13/01-2020 позивач зазначає, що він повторно направляє на адресу відповідача (Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області) акти виконаних робіт/послуг за січень-квітень 2020 року та акт звірки взаємних розрахунків.

До даного листа додано по два примірники підписаного позивачем акту прийому-здачі виконаних робіт/послуг по 4 об`єктах охорони, з яких слідує, що позивач надав відповідачу послуг ПЦС об`єктів за договором № 296 від 25 січня 2018 року за період січня-квітня 2020 року на загальну суму 10256,16 грн, зокрема:

а) у січні 2020 року на суму 3069,12 грн, в тому числі 767,28 грн за здійснення охорони 1 об`єкту протягом 556 год. (акти №№ ЧМВ-048572, КЛМ-000091, КЦМ-000313, ЗАС-000113);

б) у лютому 2020 року - 2848,32 грн, в тому числі 712,08 грн за здійснення охорони 1 об`єкту протягом 516 год. (акти №№ ЧМВ-056126, КЛМ-000193, КЦМ-000676, ЗАС-000246);

в) у березні 2020 року - 3063,60 грн, в тому числі 765,90 грн за здійснення охорони 1 об`єкту протягом 555 год. (акти №№ ЧМВ-060259, КЛМ-000299, КЦМ-001035, ЗАС-000376);

г) у квітні 2020 року - 1275,12 грн, в тому числі 318,78 грн за здійснення охорони 1 об`єкту протягом 231 год (акти №№ ЧМВ-064343, КЛМ-001392, КЦМ-000502, ЗАС-000404).

Факт надіслання листа позивача від 23 квітня 2020 № 237/43/44/13/01-2020 разом з додатками Головному територіальному управлінню юстиції в Чернівецькій області підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення до листа від 23.04.2020.

У ході розгляду справи позивач уточнив, що послуги, факт надання яких зазначений в актах №№ ЧМВ-064343, КЛМ-001392, КЦМ-000502, ЗАС-000404, охоплюють не повний місяць, а стосуються лише періоду з 01 квітня по 13 квітня 2020 року, що слідує із заявленої в них загальної кількості годин перебування об`єктів на охороні ПЦС. Даний факт не заперечувався та не ставився під сумнів представником відповідача.

Оплата охоронних послуг здійснюється Замовником згідно акту виконаних робіт шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1 цього договору на рахунок Виконавця не пізніше останнього числа кожного місця, в якому надаються послуги за повний місяць (пункт 2.5 договору від 25.01.2018 № 296). Датою оплати (датою виконання Замовником зобов`язань) є дата зарахування грошей на рахунок Виконавця (пункт 2.6 договору від 25.01.2018 № 296).

Водночас за умови неповернення Замовником підписаного акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк визначений пунктом 2.9 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами (пункт 2.9 договору від 25.01.2018 № 296).

Відповідач не надав, а матеріали справи не містять його заперечень або зауважень щодо обсягу та вартості охоронних послуг, а також доказів їх оплати.

У випадку ненадходження оплати у встановлений пунктом 2.5 цього договору строк Виконавець має право припинити надання послуг охорони за договором з першого числа наступного (наступного за місяцем оплати за який не проведена або проведена не у повному обсязі) місяці автоматично (без письмового повідомлення Замовника) до повного погашення заборгованості. У випадку непогашення заборгованості Виконавець має право розірвати договір в односторонньому порядку (пункт 2.11 договору від 25.01.2018 № 296).

Також пунктом 10.4.1 договору від 25.01.2018 № 296 обумовлено, що Виконавець має право негайно в односторонньому порядку, без узгодження із Замовником, достроково розірвати договір у випадку припинення права Замовника на володіння та користування об`єктом.

Як слідує матеріалів справи та позиції позивача, останній не скористався своїм правом на припинення надання послуг охорони та дострокового розірвання договору від 25.01.2018 № 269 в односторонньому порядку.

Договір починає свою дію з 01 січня 2018 року та діє по 31 грудня 2018 року (пункт 9.1). Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах, що вказані у додатках №№ 1, 2, 3 до цього на наступний календарний рік (пункт 9.2).

Поряд з цим, пунктом 10.3 договору від 25.01.2018 № 296 визначено, що дострокове його розірвання може бути здійсненне відповідно до умов договору або за згодою сторін, після письмового попередження ініціатором про це другу сторону у строк не менше ніж за 10-ть календарних днів до дати розірвання, крім випадків, прямо передбачених даним договором.

Сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази звернення однієї із сторін договору № 269 від 25.01.2018 до іншої з вимогою, проханням чи пропозицією про його припинення, перегляд або розірвання, а тому суд констатує, що договір № 269 від 25.01.2018 є чинним у період, за який позивачем стягується заборгованість.

Як підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 22.04.2020 № 1006568436, 18 жовтня 2019 року прийнято рішення про припинення Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області як юридичної особи. 09 липня 2020 року Головне територіальне управління юстиції в Чернівецькій області припинено як юридичну особу, номер запису в ЄДР 10381110024004159.

Із ЄДР суд також установив, що 29 жовтня 2019 року створено як юридичну особу Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від № 870 від 09.10.2019.

14 квітня 2020 року між Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Замовник) та Управлінням поліції охорони в Чернівецькій області (Виконавець) укладено договір № 257 (далі - договір від 14.04.2020 № 257), за яким Виконавець зобов`язався у 2020 році надати Замовникові охоронні послуги (послуги охоронних підприємств з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації, встановлених у приміщеннях структурних підрозділів Замовника по Чернівецькій області; 13 об`єктів), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Перелік об`єктів, яким надаються послуги за договором від 14 квітня 2020 року № 257, суду не надано, проте сторонами не заперечується той факт, що до їх переліку входять об`єкти за договором від 25.01.2018 № 269.

Також у матеріалах справи наявні підписані Управлінням поліції охорони в Чернівецькій області акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за квітень 2020 року по договору № 257 від 14.04.2020 та платіжні доручення Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про їх сплату.

При цьому, відповідно до пункту 6.1 договору від 14.04.2020 № 257 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторони договору № 257 від 14.04.2020 не передбачали у ньому, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до 14 квітня 2020 року.

ІV. Мотиви суду та оцінка наданих учасниками справи доказів.

Установивши фактичні обставини справи та проаналізувавши зміст позовних вимог, суд зазначає наступне.

За приписами статей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши зміст договору від 25.01.2018 № 296, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Так, згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що позивач належно виконав свої зобов`язання за договором від 25.01.2018 № 296 та надав Головному територіальному управлінню юстиції в Чернівецькій області послуги, що ним обумовлені, на підтвердження чого надіслав останньому акти прийому-здачі виконаних робі/послуг за січень-квітень 2020 року на загальну суму 10256,16 грн.

Натомість відповідач підписані ним акти прийому-здачі виконаних робі/послуг не повернув, заперечень чи зауважень щодо якості, обсягу чи вартості послуг позивачу не заявив.

За таких обставин суд констатує, що відповідно до пункту 2.9 договору від 25.01.2020 послуги за січень-квітень 2020 року вважаються наданими позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем без зауважень.

Разом з тим, суд перевірив, що надані позивачем акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг складені за фактом надання послуг ПЦС об`єктів, зазначених у дислокаціях (додаток № 1 до договору від 25.01.2018 № 296), а при розрахунку вартості послуг позивач керувався вартістю 1 години охорони в розмірі 1,38 грн, що узгоджена сторонами в протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (додаток № 3 до договору від 25.01.2018 № 296). При цьому, з огляду на загальну кількість годин охорони у квітні 2020 року суд погоджується з твердженнями позивача, що такі послуги надавались ним не за повний місяць, а за період з 01 квітня по 13 квітня 2020 року.

Проте відповідач вартість наданих позивачем послуг з охорони в сумі 10256,16 грн у передбачений пунктом 2.5 договору від 25.01.2018 № 269 строк не сплатив, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд зауважує, що ні у відзиві на позов, ні усно в ході розгляду справи представник відповідача не заперечував факт надання позивачем послуг з охорони об`єктів, вказаних у дислокаціях до договору від 25.01.2018, їх обсяг (тобто загальну кількість годин охорони ПЦС) та вартість (зокрема вартість 1 години охорони).

Своєю чергою, заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що дія договору від 25.01.2018 № 296 не могла автоматично продовжитись на 2020 рік, оскільки станом на 01.01.2020 Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області знаходилось в стані ліквідації, в його структурі вже не було відділів ДРАЦС, про що усно повідомлявся позивач, який, на переконання відповідача, у січні-квітні 2020 року надавав послуги охорони приміщень Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що 14.04.2020 уклав договір про централізовану охорону майна та отримав плату за квітень 2020 року.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає, що відповідач не надав доказів звернення до позивача у порядку передбаченому пунктами 9.2, 10.3 договору від 25.01.2018 № 269 із заявою про його припинення (розірвання) або наявності між сторонами належним чином оформленої і взаємної згоди про припинення договірних відносин, отже доводи відповідача про позадоговірне надання послуг позивачем відповідачу відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частин перша). Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята).

Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області припинено 09.07.2020, тобто в період, за який стягується заборгованість, останнє не втратило статус юридичної особи, відтак володіло господарською правосуб`єктністю та було зобов`язане виконувати умови договору від 25.01.2018 № 269.

У той же час прийняття рішення про припинення Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області й перебування останнього в стані ліквідації не є підставою для звільнення від виконання взятих на себе зобов`язань та не є підставою припинення (в тому числі розірвання) договору від 25.01.2018 № 269 відповідно до закону, інше сторонами в зазначеному договорі передбачено не було.

Також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи доводи відповідача про те, що станом на 01.01.2020 в його структурі були відсутні ДРАЦС (які розташовані в охоронюваних позивачем приміщеннях), їх підпорядкування Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), а також факт повідомлення позивача про ліквідацію Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

У цьому контексті суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 установлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, тобто до нього перейшли, зокрема, права та обов`язки за договором від 25.01.2018 № 269 в тому ж обсязі, що були у Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Тому факт зміни структури відповідача або підпорядкування його підрозділів, проведення процесу ліквідації та правонаступництва не впливають на порядок виконання відповідачем обов`язків за договором від 25.01.2018 № 269.

Що ж до тверджень відповідача про отримання позивачем плати за послуги ПЦС у квітні 2020 року за договором від 14.04.2020 № 257, то суд вже зазначив вище, що з огляду на загальну кількість годин охорони у квітні 2020 року (231 год.) послуги ПЦС (охорони) надавались позивачем не за повний місяць квітень 2020 року, а за період з 01 квітня по 13 квітня 2020 року.

Відповідач не оспорював даний факт у ході розгляду справи та не надав свого контррозрахунку позовних вимог.

Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд, беручи до уваги баланс вірогідностей (рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 р. (заява № 22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine)), вважає, що надані позивачем докази у своїй сукупності є більш вірогідними, ніж докази, що надані відповідачем на їх спростування, а тому дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 10256,16 грн заборгованості за договором від 25.01.2018 № 296 про централізовану охорону майна.

V. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн слід покласти на відповідача у порядку статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 20, 129, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код 43316386; адреса місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюндвальська, 11) на користь Управління поліції охорони в Чернівецькій області (вул. У. Кармелюка, 9, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001; ідентифікаційний код 40108976) заборгованість за договором від 25.01.2018 № 296 про централізовану охорону майна в сумі 10256,16 грн (десять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 16 копійок) та 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні) відшкодування судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Згідно із пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК України (у редакції чинній до 17 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до пункту Прикінцевих положень ГПК України (у редакції чинній з 17 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст рішення складено і підписано 22 липня 2020 року.

Суддя І.В. Марущак