Ухвала

від 21.07.2020 по справі 902/657/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/657/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України",

на ухвалу Господарського суду Вінницької області

від 20.01.2020

на рішення Господарського суду Вінницької області

(суддя - Тварковський А.А.)

від 21.01.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Коломис В.В., судді - Миханюк М.В., Саврій В.А.)

від 22.06.2020,

у справі за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району,

до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації, Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України",

про визнання незаконним та скасування наказу та скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020, на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020 у справі №902/657/19 з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020 про відмову у заміні сторони у справі правонаступником та постановити нову ухвалу, якою здійснити процесуальне правонаступництво.

Разом з тим, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, Господарським судом Вінницької області не постановлялася ухвала від 20.01.2020 у справі №902/657/19.

Водночас, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 10.02.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020 у справі № 902/657/19 встановив, що у матеріалах оскарження ухвали відсутній такий процесуальний документ, як ухвала Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020 про відмову у заміні учасника справи його правонаступником, у формі окремого документа. Дану ухвалу також не зазначено у внутрішньому описі документів матеріалів оскарження ухвали від 20.01.2020 у справі №902/657/19. Результат розгляду клопотання відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" про відмову у заміні учасника справи його правонаступником відображений тільки в протоколі судового засідання від 20.01.2020 у справі № 902/657/19. Зокрема зазначено: "15:01:53 Суд ухвалив відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки не знаходить підстав, визначених ст. 52 ГПК, які вказують на необхідність заміни сторони її правонаступником. Протокольна ухвала." (т.1 мат. оск. ухвали, а.с.41-43).

Отже, РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" подана касаційна скарга на судове рішення, якого не існує, а тому воно не може бути предметом касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційно-му оскарженню.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в частині оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Перевіривши матеріали касаційної скарги РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в частині оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Проте в порушення вищенаведених вимог процесуального законодавства у поданій касаційній скарзі не визначено конкретної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та не зазначено, які норми матеріального чи процесуального права були неправильно застосовані або порушені судами попередніх інстанцій.

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги в частині оскарження вказаних судових рішень без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.

Також, касаційна скарга РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в частині оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 не відповідає вимогам пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга по-дається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 гривень.

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації №37 від 02.04.2019 про реєстрацію статуту релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району епархії Української Православної Церкви (у новій редакції). Визнано незаконною реєстраційну дію "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019, номер запису 1 166 120 0000 000617. Закрито провадження у справі в частині вимоги про скасування реєстраційної дії "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019, номер запису 1 166 120 0000 000617. У задоволенні позову щодо визнання незаконною та скасування реєстраційної дії "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)" від 06.09.2019 року, якою скасовано реєстраційні дії: включення відомостей про юридичну особу-релігійну громаду парафії смт Вапнярка Томашпільський район єпархії УПЦ до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів в частині зміни найменування, місцезнаходження та керівника юридичної особи - релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" відмовлено. Визнано незаконною та скасовано реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" від 12.09.2019 року, якою внесено зміни до відомостей про юридичну особу позивача (код ЄДРПОУ 39986060), а саме змінено назву місцезнаходження та керівника юридичної особи.

РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка То-машпільського району Православної Церкви України" в касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 в частині задоволення позовних вимог, та прийняте нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Враховуючи вимоги касаційної скарги, при подачі цієї касаційної скарги останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 11 526,00 грн (200 % від (1921 грн x 3 (оскаржуються три немайнові вимоги) = 5 763,00 грн)).

Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі, натомість, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" є неприбутковою та некомерційною організацією, захищає право на свободу віросповідання, які можна віднести до соціальних прав громадян.

Проте, зазначені доводи є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінан-сування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстро-чення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Однак, Суд звертає увагу скаржника на те, що ним не наведено жодних підстав, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі Shishkov v. Russia ).

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безмовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 11 526,00 грн.

Крім того, частиною 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 №390-IX) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере, участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (само-представництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої статті 26 вказаного Закону, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пункту 12.3. Положення посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

Касаційна скарга РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" підписана адвокатом Чудаком В.Д. До матеріалів касаційної скарги додано ордер №1004160 від 08.07.2020.

При цьому, в графі, в якій має бути зазначено інформацію про номер (у випадку наявності) і дату договору про надання правової допомоги зазначено дату - 18 листопада 2020 р. . Отже, такий ордер не може вважатися належним доказом на підтвердження повноваження адвоката Чудака В.Д. на надання правової допомоги РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України".

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ча-стини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в частині оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.01.2020 у справі №902/657/19.

2. Касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в частині оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 залишити без руху.

3. Надати Релігійній організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Релігійній організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Кондратова