УХВАЛА
09 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 902/657/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України",
на рішення Господарського суду Вінницької області
(суддя - Тварковський А.А.)
від 21.01.2020
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коломис В.В., судді - Миханюк М.В., Саврій В.А.)
від 22.06.2020,
у справі за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району,
про визнання незаконним та скасування наказу та скасування реєстраційних дій,
ВСТАНОВИВ:
21.08.2020 Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" повторно звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 до суду касаційної інстанції.
Також заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020 касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неповажністю підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку.
27.10.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків та поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень з наведенням інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку.
У клопотанні скаржник зазначає, що відповідно до методичної інформації щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину, яку надав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, строки не продовжуються на строк дії карантину, а зупиняються до його закінчення, а після цього - поновлюються, тобто строк на оскарження рішення розпочинається з дня закінчення карантину. Вказує, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 17.07.2020, останнім днем для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 було 07.08.2020. Скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано 08.07.2020, тобто до початку перебігу процесуального строку відповідно до вказаного закону, 17.08.2020 на його адресу надійшла ухвала Верховного суду від 10.08.2020 про повернення касаційної скарги без розгляду, а вже 21.08.2020 касаційна скарга була подана до суду касаційної інстанції вдруге разом із клопотанням про поновлення строку. Скаржник стверджує, що відповідно до зазначеного вище Закону, всі судові рішення, прийняті з 12.03.2020 по 07.08.2020 набрали законної сили 07.08.2020, а отже початком перебігу строку на подачу касаційної скарги є 07.08.2020. З огляду на викладене, скаржник вважає, що вдруге касаційна скарга була подана в межах двадцяти днів після набрання рішенням законної сили.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (нада-лі - Конвенції) "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру".
Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в про-вадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскаржувана РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" постанова Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалена 22.06.2020, повний текст складено 24.06.2020, а отже строк на оскарження вказаної постанови у справі №902/657/19 сплив 14.07.2020.
Водночас, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 Про за-побігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває дотепер.
Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17 липня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії каран-тину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з урахуванням приписів пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" останнім днем для подання касаційної скарги було 06.08.2020, проте касаційну скаргу було подано лише 21.08.2020.
При цьому, оскільки статтею 284 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, а не після закінчення строку на її оскарження, а пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, яким процесуальні строки були продовжені, не містить статтю 284 Господарського процесуального кодексу України, то доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова набрала законної сили 07.08.2020, а тому початком перебігу строку на подачу касаційної скарги є 07.08.2020 є безпідставними та такими, що не відповідають приписам господарського процесуального законодавства.
Крім того, суд зауважує, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду надав методичну інформацію щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків виключно загальним місцевим та апеляційним судам при здійсненні ними цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Касаційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" не надала належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судових рішень, а отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.
За таких обставин, суд касаційної інстанції відхиляє клопотання про поновлення строку та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Релігійній організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19.
3. Касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2020 |
Оприлюднено | 10.11.2020 |
Номер документу | 92705258 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Стратієнко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні