Ухвала

від 07.10.2020 по справі 902/657/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/657/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України",

на рішення Господарського суду Вінницької області

(суддя - Тварковський А.А.)

від 21.01.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Коломис В.В., судді - Миханюк М.В., Саврій В.А.)

від 22.06.2020,

у справі за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району,

до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації, Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України",

про визнання незаконним та скасування наказу та скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" в частині оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 залишено без руху, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається ка-саційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), не надав суду документи, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі та у зв`язку з наданням до касаційної скарги ордеру, який не може вважатися належним доказом на підтвердження повноваження адвоката Чудака В.Д. на надання правової допомоги РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України".

31.07.2020 до Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого було додано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також новий ордер, на підтвердження повноважень Чудака В.Д.

Проте в порушення вимог процесуального закону щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, скаржник знову не зазначив жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження вказаних судових рішень, а саме: не вказав чітко пункт частини другої статті 287 ГПК України та не зазначив саму статтю.

Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2020 касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 повернуто без розгляду на підставі статті 174 та частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було усунуто недоліки касаційної скарги у повному обсязі.

21.08.2020 Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" повторно звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 до суду касаційної інстанції.

Також заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголо-шення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" постанова Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалена 22.06.2020, повний текст складено 24.06.2020, а отже строк на оскарження вказаної постанови у справі №902/657/19 сплив 14.07.2020. Водночас, вдруге касаційна скарга була подана скаржником 21.08.2020, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Клопотання РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень обґрунтовано тим, що скаржник вважав помилковим залишення його касаційної скарги без руху ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 в частині незазначення конкретної підстави касаційного оскарження, передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує, що в його касаційній скарзі було зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які також були зазначені в скарзі. Стверджує, що з огляду на те, що в касаційній скарзі ним були зазначені підстави касаційного оскарження, то при усуненні недоліків скаржник направив до Верховного Суду тільки квитанцію про сплату судового збору та належним чином оформлений ордер адвоката, а отже Верховний Суду помилково повернув касаційну скаргу РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 без розгляду, оскільки вимоги пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України були ним виконанні.

Проте, суд зауважує, що процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

При цьому, суд звертає увагу РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України", що системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України", яку було повернуто без розгляду, на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачалося, що касаційна скарга хоча і містила посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та посилання на постанови Верховного Суду, висновки яких не було враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, проте скаржником не було зроблено посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, що є відповідно до вимог процесуального закону обов`язковою умовою при зазначенні підстав касаційного оскарження.

При цьому у касаційній скарзі не було навіть зазначено статтю 287 ГПК України, а тому висновки скаржника щодо помилковості залишення його касаційної скарги Верховним Судом без руху в частині не зазначення конкретних підстав, визначених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними, неправильними та не відповідають конкретним обставинам справи.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що в касаційній скарзі, яка була подана ним вдруге 21.08.2020, у тексті самої скарги знову не було зазначено відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу для касаційного оскарження судового рішення, вказана стаття разом з посиланням на конкретний її пункт була вказана ним лише у клопотанні про поновлення строку.

Відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

З огляду на викладене, зазначена причина не визнається Судом поважною для пропуску процесуального строку, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони, вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 та про залишення касаційної скарги РО "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" без руху з наданням заявнику строку для наведення, за наявності, інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду року від 22.06.2020 у справі №902/657/19 залишити без руху.

3. Надати Релігійній організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Релігійній організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець