Рішення

від 21.07.2020 по справі 420/7984/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7984/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Султанова Т.З. (згідно ордеру),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.12.2019 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України щодо відмови 11.12.2019 р. в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА : № 733 від 18.11.2019 р.; № 734 від 19.11.2019 р.; № 735 від 20.11.2019 р.; № 736 від 20.11.2019 р.; № 737 від 21.11.2019 р.; № 738 від 21.11.2019 р.; № 739 від 22.11.2019 р.; № 740 від 22.11.2019 р.; № 741 від 25.11.2019 р.; № 742 від 25.11.2019 р.; № 743 від 26.11.2019 р.; № 744 від 26.11.2019 р.; № 745 від 27.11.2019 р.; № 746 від 27.11.2019 р.; № 747 від 28.11.2019 р.; № 748 від 28.11.2019 р.; № 749 від 29.11.2019 р.; № 750 від 29.11.2019 р.;

2. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області та ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних 11.12.2019 р., тобто датою (операційним днем) першого подання їх для реєстрації, наступні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА : № 733 від 18.11.2019 р.; № 734 від 19.11.2019 р.; № 735 від 20.11.2019 р.; № 736 від 20.11.2019 р.; № 737 від 21.11.2019 р.; № 738 від 21.11.2019 р.; № 739 від 22.11.2019 р.; № 740 від 22.11.2019 р.; № 741 від 25.11.2019 р.; № 742 від 25.11.2019 р.; № 743 від 26.11.2019 р.; № 744 від 26.11.2019 р.; № 745 від 27.11.2019 р.; № 746 від 27.11.2019 р.; № 747 від 28.11.2019 р.; № 748 від 28.11.2019 р.; № 749 від 29.11.2019 р.; № 750 від 29.11.2019 р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року судом даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

16 січня 2020 року ухвалою суду продовжено товариству з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між ТОВ АВТОЛОГИСТИКА та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, правонаступником якої є відповідач 1, було укладено договір про визнання електронних документів від 16.01.2017 р. № 160120171. Між позивачем та ТОВ АВТОСІНЕРПЯ ЛТД укладено договір купівлі-продажу автомобільних запасних запчастин від 25.10.2019 р. № 145. На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу позивачем складені спірні 18 податкових накладних, відповідно до яких продавцем зазначено ТОВ АВТОЛОГИСТИКА , покупцем зазначено ТОВ АВТОСІНЕРГІЯ ЛТД на загальну суму 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанцій №1 податкові накладні не прийнято: відсутній укладений з платником '41009667' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору . Позивач засобами електронного зв`язку 20.12.2019 р. подав заяву про приєднання до нового договору про визнання електронних документів від 10.09.2019 р. № 1532001. Зазначена заява була прийнята та зареєстрована відповідачами згідно із квитанцією № 1 від 20.12.2019 р. та квитанцією № 2 від 21.12.2019 р. Позивачем до відповідачів в електронному вигляді було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що підтверджується відповідними квитанціями № 1 від 26.12.2019 р., в яких зазначено, що документи не прийнято: Відсутній укладений з платником '41009667' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору . Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних, які складені та подані у відповідності до всіх існуючих нормативних та технічних вимог, а відтак - мають бути прийнятими та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України.

14 лютого 2020 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області за вх. №6810/20 надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що інформаційні системи центрального рівня ДПС (ІС архів Електродної звітності / Журнал обробки Заяв та повідомлень ), містять відомості щодо укладеного ТОВ АВТОЛОГИСТИКА договору про визнання електронних документів № 160120171 від 16.01.2017 згідно заяви про приєднання від 16.01.2017. Дію зазначеного договору припинено автоматично на центральному рівні 21.12.2019, про що платнику податків з Центрального порталу прийому звітності ДПС України було направлено квитанцію із зазначенням підстав: Дію Заяви про приєднання до Договору від 20.12.2019 № 1 про визнання електронних документів припинено у зв`язку зі зміною особи підписувача платника відповідно до вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообігу . Таким чином, звітність підприємства не приймалась з огляду на наявність об`єктивних підстав, які визначені вимогами Порядку № 557.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

19 лютого 2020 року до суду від позивача за вх. №7485/20 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідач 1 не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Новий договір про визнання електронної звітності, укладений між позивачем та відповідачем 1 від 10.09.2019 р. № 1532001 - станом на 26.12.2019 р. діючий, однак податкові накладні, подані позивачем засобами електронного зв`язку, так само як і вперше (операційний день 11.12.2019 р.) не були зареєстровані відповідачем 2.

18 березня 2020 року ухвалою суду клопотання представників сторін про зупинення провадження по справі задоволено та зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

16 липня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА (ідентифікаційний код юридичної особи 41009667) зареєстроване як юридична особа 07.12.2016 року та взяте на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА за КВЕД є: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ АВТОЛОГИСТИКА (продавець) уклало 25 жовтня 2019 року з ТОВ АВТОСІНЕРГІЯ ЛТД (покупець) договір купівлі-продажу автомобільних запасних частин №145 (т.1 а.с.81-83), відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах чинного договору запасні частини та аксесуари до легкових автомобілів (п.1).

На підтвердження реальності умов даного договору позивачем до суду надано видаткові накладні (т.1 а.с.84-42).

Позивачем на адресу ТОВ АВТОСІНЕРГІЯ ЛТД виписані та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

- № 733 від 18.11.2019 року (т. 1 а.с. 143-148);

- № 734 від 19.11.2019 року (т. 1 а.с. 150-154);

- № 735 від 20.11.2019 року (т. 1 а.с. 156-160);

- № 736 від 20.11.2019 року (т. 1 а.с. 162-166);

- № 737 від 21.11.2019 року (т. 1 а.с. 168-172);

- № 738 від 21.11.2019 року (т. 1 а.с. 174-178);

- № 739 від 22.11.2019 року (т. 1 а.с. 180-185);

- № 740 від 22.11.2019 року (т. 1 а.с. 187-193);

- № 741 від 25.11.2019 року (т. 1 а.с. 195-200);

- № 742 від 25.11,2019 року (т. 1 а.с. 202-208);

- № 743 від 26.11.2019 року (т. 1 а.с. 210-213);

- № 744 від 26.11.2019 року (т. 1 а.с. 215-216);

- № 745 від 27.11.2019 року (т. 1 а.с. 218-220);

- № 746 від 27.11.2019 року (т. 1 а.с. 222-224);

- № 747 від 28.11.2019 року (т. 1 а.с. 226-228);

- № 748 від 28.11.2019 року (т. 1 а.с. 230-232);

- № 749 від 29.11.2019 року (т. 1 а.с. 234-236);

- № 750 від 29.11.2019 року (т. 1 а.с. 238-240).

Позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року (т.1 а.с. 149, 155, 161, 167, 173, 179, 186, 194, 201, 209, 214, 217, 221, 225, 229, 233, 237, 241), в яких зазначено, що документ не прийнято, оскільки відсутній укладений з платником '41009667' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .

Судом встановлено, що 16.01.2017 року ТОВ АВТОЛОГИСТИКА та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області уклали договір №160120171 про визнання електронних документів (т.1 а.с.52-54), за умовами якого предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу (п.1 розділу 1). Договір дії до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (п.2 розділу 6).

Відповідно до квитанції №2 від 18.01.2017 року даний договір прийнято (т.1 а.с.55).

14 січня 2019 року позивачем направлено до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису №140120191 (т.1 а.с.78), яке прийнято 16.01.2019 року, що підтверджується квитанцією №2 (т.1 а.с.79).

Доказів розірвання вищевказаного договору про визнання електронних документів відповідачем до суду не надано.

Однак, враховуючи зміст квитанції №1 про неприйняття спірних податкових накладних щодо відсутності договору про визнання електронних документів, позивачем 20 грудня 2019 року направлено до Головного управління ДПС в Одеській області заяву про приєднання №1 (т.1 а.с.56) до договору про визнання електронних документів від 10 вересня 2019 року №1532001 (т.1 а.с.42-45), відповідно до умов якого предметом цього договору є визнання електронних документів, поданих автором у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з отриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством, засобами телекомунікаційного зв`язку (п.1 розділу І).

Відповідно до квитанції №1 від 20.12.2019 року (т.1 а.с.57-58) вищевказана заява про приєднання до договору про визнання електронних документів доставлена до Державної податкової служби України та збережена на центральному рівні. Також зазначено, що діюча заява присутня: від 16.01.2017 №160120171. Порушено вимоги статті 13 Закону України Про електронні довірчі послуги : сертифікат прострочено за даними АЦСК, дата завершення 15.01.2019, поточна дата 20.12.2019.

Відповідно до квитанції №2 від 21.12.2019 року вищевказана заява про приєднання до договору про визнання електронних документів прийнята (т.1 а.с.77).

Позивачем здійснено повторну спробу зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, однак 26.12.2019 року позивачу направлено квитанції №1 (т.1 а.с.59-76) про те, що спірні податкові накладні позивача не прийнято: відсутній укладений з платником '41009667' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Запропоновано надіслати заяву про приєднання до договору.

Позивач, вважаючи, що йому протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано спірні податкові накладні та надіслано їх до ЄРПН, проте, такі податкові накладні прийняті не були.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 13, 14 зазначеного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п.15 вказаного Порядку у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Таким чином, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

- невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- недотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявність помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- відсутність суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- наявність факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- недотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Отже, визначений пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827.

Додатком 1 до вказаного Порядку затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 3 розділу V якого (у первісній редакції та після внесення змін згідно з Наказом Міністерства фінансів № 444 від 22.10.2019 року), договір припиняється:

- у разі подання Автором в установленому порядку Заяви про припинення дії Договору;

- наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє Автора про припинення дії цього Договору із зазначенням причини у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу Автора.

Згідно п.4 даного розділу, у разі припинення дії цього Договору надісланий Автором електронний документ не приймається.

Отже, чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів. Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами, а не лише припущеннями контролюючого органу.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року по справі №П/811/841/17.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належного обґрунтування правомірності неприйняття податкових накладних позивача, зокрема не надано доказів розірвання чи відсутності договору, укладеного позивачем з податковим органом про визнання електронних документів, станом на момент направлення таких на реєстрацію.

Натомість позивачем до суду надано докази наявності договору про визнання електронних документів від 16.01.2017 року №160120171, чинного станом на момент направлення спірних податкових накладних на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.12.2019 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неприйняття 11.12.2019 року податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА : № 733 від 18.11.2019 року; № 734 від 19.11.2019 року; № 735 від 20.11.2019 року; № 736 від 20.11.2019 року; № 737 від 21.11.2019 року; № 738 від 21.11.2019 року; № 739 від 22.11.2019 року; № 740 від 22.11.2019 року; № 741 від 25.11.2019 року; № 742 від 25.11.2019 року; № 743 від 26.11.2019 року; № 744 від 26.11.2019 року; № 745 від 27.11.2019 року; № 746 від 27.11.2019 року; № 747 від 28.11.2019 року; № 748 від 28.11.2019 року; № 749 від 29.11.2019 року; № 750 від 29.11.2019 року та зобов`язання Державну податкову службу України прийняти податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА : № 733 від 18.11.2019 року; № 734 від 19.11.2019 року; № 735 від 20.11.2019 року; № 736 від 20.11.2019 року; № 737 від 21.11.2019 року; № 738 від 21.11.2019 року; № 739 від 22.11.2019 року; № 740 від 22.11.2019 року; № 741 від 25.11.2019 року; № 742 від 25.11.2019 року; № 743 від 26.11.2019 року; № 744 від 26.11.2019 року; № 745 від 27.11.2019 року; № 746 від 27.11.2019 року; № 747 від 28.11.2019 року; № 748 від 28.11.2019 року; № 749 від 29.11.2019 року; № 750 від 29.11.2019 року - датою їх доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України 11.12.2019 року та вирішити питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, враховуючи те, що позивачем до суду не надано доказів прийняття відповідачами рішень, якими відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних ТОВ АВТОЛОГИСТИКА , суд вважає необґрунтованими та передчасними вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України щодо відмови 11.12.2019 року в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА та щодо зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних 11.12.2019 р., тобто датою (операційним днем) першого подання їх для реєстрації, наступні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА , а саме податкових накладних: № 733 від 18.11.2019 р.; № 734 від 19.11.2019 р.; № 735 від 20.11.2019 р.; № 736 від 20.11.2019 р.; № 737 від 21.11.2019 р.; № 738 від 21.11.2019 р.; № 739 від 22.11.2019 р.; № 740 від 22.11.2019 р.; № 741 від 25.11.2019 р.; № 742 від 25.11.2019 р.; № 743 від 26.11.2019 р.; № 744 від 26.11.2019 р.; № 745 від 27.11.2019 р.; № 746 від 27.11.2019 р.; № 747 від 28.11.2019 р.; № 748 від 28.11.2019 р.; № 749 від 29.11.2019 р.; № 750 від 29.11.2019 р.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд зазначає, що враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог, заявлених ТОВ АВТОЛОГИСТИКА у позовній заяві судом було відмовлено, підстави для стягнення з відповідачів суми сплаченого позивачем згідно квитанції №ПН2621 від 22 січня 2020 року судового збору за такі вимоги відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неприйняття 11.12.2019 року податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА : № 733 від 18.11.2019 року; № 734 від 19.11.2019 року; № 735 від 20.11.2019 року; № 736 від 20.11.2019 року; № 737 від 21.11.2019 року; № 738 від 21.11.2019 року; № 739 від 22.11.2019 року; № 740 від 22.11.2019 року; № 741 від 25.11.2019 року; № 742 від 25.11.2019 року; № 743 від 26.11.2019 року; № 744 від 26.11.2019 року; № 745 від 27.11.2019 року; № 746 від 27.11.2019 року; № 747 від 28.11.2019 року; № 748 від 28.11.2019 року; № 749 від 29.11.2019 року; № 750 від 29.11.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА : № 733 від 18.11.2019 року; № 734 від 19.11.2019 року; № 735 від 20.11.2019 року; № 736 від 20.11.2019 року; № 737 від 21.11.2019 року; № 738 від 21.11.2019 року; № 739 від 22.11.2019 року; № 740 від 22.11.2019 року; № 741 від 25.11.2019 року; № 742 від 25.11.2019 року; № 743 від 26.11.2019 року; № 744 від 26.11.2019 року; № 745 від 27.11.2019 року; № 746 від 27.11.2019 року; № 747 від 28.11.2019 року; № 748 від 28.11.2019 року; № 749 від 29.11.2019 року; № 750 від 29.11.2019 року - датою їх доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України 11.12.2019 року та вирішити питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АВТОЛОГИСТИКА (вул.Балківська, 108, м.Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 41009667).

Відповідачі:

- Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370);

- Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко