Ухвала

від 22.07.2020 по справі 420/6684/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6684/20

УХВАЛА

22 липня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (адреса: пл.Думська 1, м.Одеса, 65004, код ЄДРПОУ 26597691), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Осьміног» (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 21, код ЄДРПОУ 20968442) про визнання протиправним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

21.07.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Осьміног» , у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської міської ради № 5503- VII від 11.12.2019 року, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертногрошової оцінки земельної ділянки, орієнтованою площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Воробйова, 1-В.

Разом з позовною заявою, позивачем, до суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив:

- зупинити дію рішення Одеської міської ради № 553-VII від 11 грудня 2019 року та заборонити Одеській міській раді до набрання законної сили рішенням суду в даній справі вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення стосовно земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, 1-В, зокрема: надання дозволу будь-яким особам на підготовку (розробку) проектів землеустрою, затвердження або погодження проектів землеустрою, прийняття рішень про надання в користування чи надання у власність земельної ділянки, зміни статусу такої ділянки;

- заборонити здійснення будівництва на земельній ділянці, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, 1-В.

В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначає, що рішення Одеської міської ради № 553-VII від 11.12.2019 року за яким надано Виробничо - комерційному товариству з обмеженою відповідальністю Осьміног дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертногрошової оцінки земельної ділянки, орієнтованою площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Воробйова, 1-В, порушує основні права, свободи, інтереси безпосередньо позивача та громадян безперешкодно користуватись дорогою, яка існує для суспільного використання. При цьому, позивачем вказано, що оскаржуване рішення прийнято з грубим порушенням норм чинного законодавства, без погодження з позивачем та без врахування інтересів та прав інших осіб. Також позивач зауважив, що у разі прийняття рішення про скасування рішення Одеської міської ради № 553-VII від 11.12.2019 року, його виконання стане неможливим. Позивачу у зв`язку із цим необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для виконання судового рішення та приведення земельної ділянки комунальної власності у попередній стан.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та відзиву на заяву про забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).

З доданих до позову документів вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності ОСОБА_1 , є власником будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Будівля в цілому складається з нежитлової будівлі під літ. А, загальною площею 428,3 кв.м.; навісів під літ. Б, В; сараю під літ. Г; хвіртки № 1, воріт № 2, розташованих на земельні ділянці площею 2626 кв. м.

11 грудня 2019 року Рішенням Одеської міської ради № 553-VII, надано Виробничо - комерційному товариству з обмеженою відповідальністю Осьміног дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертно грошової оцінки земельної ділянки, орієнтованою площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Воробйова, 1- В., цільове призначення - В.03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для будівництва та експлуатації будівлі магазину.

Отже, предметом спору у даній справі, є оскарження законності рішення Одеської міської ради № 5503- VII від 11.12.2019 року.

Позивач вказує, що відповідно до п. г та п. е ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та, землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

При цьому, позивачем зазначено, що на підставі ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Нормами ст. 41, 50 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 293 ЦК України передбачено право особи на повагу до житла і до приватного життя, на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, суд вважає, що обрання позивачем саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії спірного рішення повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співмірним із заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.

При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити, що задоволення заяви про забезпечення позову в частині зупинення дії оскаржуваного рішення для відповідача не несе будь-яких негативних наслідків, не покладає на відповідача додаткових обтяжень, а утримання від вчинення зазначених у заяві про забезпечення позову дій не має невідворотній характер.

У той час, як відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову в даному випадку призведе до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, третіх осіб стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши заяву про забезпечення позову в частині зупинення дії оскаржуваного рішення, суд звертає увагу на те, що позивачем доведено реальну загрозу його правам та інтересам, а також іншим мешканцям.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову, на підставі ст. 151 КАС України, може відповідною ухвалою як зупинити дію оскаржуваного індивідуально чи нормативно-правового акта, так і заборонити вчиняти певні дії.

При розгляді заяви, суд також враховує принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Крім цього Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказано, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відтак, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить заявник, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, заявник має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Отже, для забезпечення ефективного судового захисту прав позивача, виконання можливого рішення суду в даній справі, необхідно зупинити дію оскаржуваного рішення відповідача, а також заборонити йому вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, 1-В, зокрема: надання дозволу будь-яким особам на підготовку (розробку) проектів землеустрою, затвердження або погодження проектів землеустрою, прийняття рішень про надання в користування чи надання у власність земельної ділянки, зміни статусу такої ділянки

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позивачем до застосування заходи забезпечення відповідають умовам співмірності із заявленими позивачем вимогами, оскільки стосуються лише предмету спору та враховують співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. У даному спорі заінтересованим особами є наразі позивач та відповідач і даний спір на даний час не впливає на права та інтереси третіх осіб. При цьому, вимога про забезпечення позову якраз і переслідує запобігання виникнення під час спору прав (інтересу) на його предмет у третіх осіб, що відповідно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, або виключить ефективність судового захисту, або ускладнить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто, у випадку задоволення позову у цій справі, для повного поновлення порушених прав та їх захисту позивачу потрібно буде звертатися з окремими позовами до суду, витрачати час, нести додаткові витрати, що в такому випадку виключить дотримання принципу ефективності судового захисту у цій справі, а тому подана заява є обґрунтованою та такою, що належить до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 151, 153, 154 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Зупинити дію рішення Одеської міської ради № 553-VII від 11 грудня 2019 року та заборонити Одеській міській раді вчиняти дії та приймати рішення стосовно земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, 1-В, зокрема: надання дозволу особам на підготовку (розробку) проектів землеустрою, затвердження або погодження проектів землеустрою, прийняття рішень про надання в користування чи надання у власність земельної ділянки, зміни статусу такої ділянки до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Заборонити здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, 1-В, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Л.М. Токмілова