Рішення

від 20.07.2020 по справі 440/1208/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1208/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Остапенко І.О.,

представника відповідача - Шимки М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2020 №0001790503, №0001780503.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на помилковість висновків планової виїзної перевірки позивача, які викладені в акті від 20.01.2020 № 59/16-31-05-03-09/40093478. Зазначив, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 31.03.2020 року.

Ухвалою суду від 27.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/1208/20 до 05 червня 2020 року.

Ухвалою від 18.05.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Марк Строй" (ідентифікаційний код 40093478) зареєстроване юридичною особою 30.10.2015, номер запису про державну реєстрацію 10691020000035555. Станом на 20.01.2020 позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, ДПІ у м. Полтаві та у період, який перевірявся, був платником податку на прибуток, податку на додану вартість.

В період з 28.10.2019 по 13.01.2020 (з перервою в роботі з 06.11.2019 по 27.12.2019 на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.11.2019 №702) ГУ ДПС у Полтавській області, на підставі направлення від 23.10.2019 №3205 та відповідно до наказу від 18.10.2019 № 527, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Марк Строй" (код за ЄДРПОУ 40093478) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.10.2015 по 30.06.2019 та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.219.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "Марк Строй" відповідачем складений акт від 20.01.2020 № 59/16-31-05-03-09/40093478, яким зафіксовані порушення:

- п. 1.4, п.3.1, п. 3.2, п. 3.3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16 "Витрати", ст.1, ст.9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 725 403 грн, в тому числі за 4 кв. 2016 року на суму 79 882 грн, 4 кв. 2017 року на суму 542 664 грн, 2 кв. 2018 року на суму 32 833 грн, 4 кв. 2018 року на суму 70 024 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 728 198 грн, у т.ч. за грудень 2016 року - 88757 грн, грудень 2017 року - 602960 грн, квітень 2018 року - 36481 грн.

У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2020:

№0001790503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 639441 грн, та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 159860,25 грн.;

№0001780503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями в розмірі 725403 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 181350,75 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту та у податковій звітності з податку на прибуток сум валових витрат за наслідками здійснення господарських операцій щодо поставки товарів, вчинених між ТОВ "Марк Строй" та ТОВ "Нью Тайм Сіті", ТОВ "Смарт компані", ТОВ "Фокс Компані".

На переконання відповідача, господарські операції ТОВ "Марк Строй" з вищевказаними контрагентами, не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення заниження податку на прибуток загальну суму 725 403 грн, в тому числі за 4 кв. 2016 року на суму 79 882 грн, 4 кв. 2017 року на суму 542 664 грн, 2 кв. 2018 року на суму 32 833 грн, 4 кв. 2018 року на суму 70 024 грн. та заниження суми задекларованих показників ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 728 198 грн, у т.ч. за грудень 2016 року - 88757 грн, грудень 2017 року - 602960 грн, квітень 2018 року - 36481 грн, за результатами здійснення операцій між ТОВ "Марк Строй" та:

1) ТОВ "Нью Тайм Сіті" за квітень 2018 року по придбанню обладнання для басейну на загальну суму ПДВ 36480,63 грн, яке виникло у зв`язку з не наданням до перевірки документів, які підтверджували б транспортування та якість придбаного товару у ТОВ "Нью Тайм Сіті". В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне кримінальне провадження № 32018100000000165 від 02.10.2018, за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України за участю ТОВ Нью Тайм Сіті , згідно з яким, невстановлені особи, незаконно використовуючи реквізити підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі TOB "Нью Тайм Сіті" (код ЄДРПОУ 41495756) вчинили дії, направлені на безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ та завищення витрат реально діючими суб`єктами господарювання за рахунок відображення в обліку операцій, що реально не відбуваються.

Також, відповідач вказав, що проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що придбаний ТОВ "Марк Строй" товар у ТОВ "Нью Тайм Сіті", в свою чергу придбаний ТОВ "Нью Тайм Сіті" у ТОВ "Кайсар торг" (податковий номер 41730741, м.Київ), постачальниками якого з моменту реєстрації (від 10.11.2017 №10651020000025940) є: грудень 2017 року - ТОВ "Мініральні води України" (податковий номер 36001810) - пиво в асортименті; березень 2018 року - ТОВ "Авто-Спринт" (податковий номер 36834568) - напівпричіп MEGA 2007, напівпричіп-цистерна LAG 1987 року, напівпричіп- цистерна MERCERON М343 1996 року; квітень 2018 року - ТОВ "Константа Луцьк" (податковий номер 41499551) - RENAULT MASTER, RENAULT TRAFIC, вантажний автомобіль NISSAN PRIMASTAR. Тобто, відсутнє придбання комплектуючих для обладнання басейну, що підтверджує факт неможливості реальності господарської операції у розумінні статті 1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, ТОВ "Кайсар торг" (податковий номер 41730741, м.Київ), не подавало звітність з моменту реєстрації підприємства. Свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 28.12.2018 року в зв`язку з ненаданням декларацій протягом року. В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне кримінальне провадження № 32017000000000253 від 16.11.2017 за фактом, вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 cm. 205 КК України за участю ТОВ "Кайсар торг", згідно з яким: ...проведеними заходами встановлено, що членами угрупування придбано низку підконтрольних підприємств (ТОВ "Пельм шин" (код ЄДРПОУ 42302414); ТОВ "Паблік інвест" (код ЄДРПОУ 42302393); ТОВ "Кайсар торг" (код ЄДРПОУ 41730741), що зареєстровані на номінальних керівників та засновників, які реального відношення до їх діяльності не мають. На даний час учасниками протиправного фінансового механізму налагоджено надходження безготівкових грошових коштів від підприємств-замовників протиправних фінансових послуг; які зацікавлені в незаконній мінімізації податкових платежів переведенні безготівкових грошових коштів у готівку та подальшому їх привласнення...

2) ТОВ "Смарт компані" за грудень 2016 року по придбанню вікон металопластикових на загальну суму ПДВ 88757,40 грн. оскільки в ході перевірки здійснено аналіз можливості виконання TOB "Смарт компані" оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу товару та встановлено відсутність інформації: про наявність трудових ресурсів, а саме з моменту реєстрації підприємство не подавало податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до податкових органів; про наявність основних засобів та складських приміщень, а саме з моменту реєстрації підприємство не подавало до податкових органів декларацію про прибуток підприємства, баланс та фінансовий звіт. Проведеним аналізом ЄРПН з дати державної реєстрації TOB "Смарт компані" встановлено відсутність придбання товару - вікна металопластикові.

Крім того, від ГУ ДФС у м.Києві відповідачем отримано матеріали результатів опрацювання зібраної податкової інформації по TOB "Смарт компані" (код 40043816) з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за березень-грудень 2016 року, згідно з якою, враховуючи зміст та технологічну специфіку операцій з придбання та продажу великої кількості різноманітних товарів (необхідність зберігання, перевезення (навантаження, розвантаження), його фізичні властивості), а саме враховуючи відсутність на підприємстві власних основних засобів: складських приміщень, транспортних засобів, тощо, а також відсутність залучення відповідних послуг з експлуатації основних засобів у третіх осіб (відсутні контрагенти-постачальники) встановлено неможливість виконання оформлених господарських операцій.

3) ТОВ "Фокс Компані" по придбанню будівельних матеріалів на суму формування податкового кредиту у грудні 2017 року в розмірі 602959,76 грн., яке виникло у зв`язку із не наданням документів, які підтверджували якість придбаного товару, актів приймання-передання матеріалів на передачу на відповідальне зберігання та його повернення. Аналізом ЄРПН встановлено відсутність залучення відповідних послуг з експлуатації основних засобів та оренди складських приміщень у третіх осіб (відсутні контрагенти-постачальники), згідно даних ЄРПН ТОВ "Фокс Компані" отримувало послуги з оренди складського приміщення за травень-вересень 2017 року.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне кримінальне провадження № 32018100000000241 від 20 листопада 2018 року, за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. З ст. 212 за участю ТОВ "Фокс Компані", згідно з яким, вказане підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, не має на балансі трудові ресурси, місця зберігання товарно - матеріальних цінностей, транспортні засоби та інші ознаки, які б свідчили про реальність здійснення господарської діяльності. Згідно проведеного огляду інформаційно - аналітичних ресурсів встановлено, що декларуючи придбання ТМЦ в подальшому маніпулюючи податковою звітністю документально відображає реалізацію в адресу підприємств покупців групи товарів, робіт та послуг відмінних від придбаних.

Виходячи з вищевикладеного, на думку відповідача, у ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" не мали умов для ведення господарської діяльності такого роду, що в свою чергу унеможливлює реалізацію товару в обсягах, які відповідають бухгалтерським розрахункам. В перевіряємому періоді не встановлено можливості виробництва або придбання товару, що в подальшому був реалізований ТОВ "Марк Строй" відповідно.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) /пп.14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Прибуток (доход) суб`єкта господарювання, в розумінні ст. 142 Господарського кодексу України, є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, прибуток (доход) - це мета всієї діяльності та є показником діяльності за певний період, і береться до уваги дохід та витрати за звітний період, а не результат (доход) кожної окремої операції, яка здійснюється в процесі цієї діяльності, як безпідставно без правового обґрунтування, вважає ДПІ.

Отримання підприємством доходу (прибутку) завжди пов`язане із здійсненням витрат. Кожне підприємство діє на свій розсуд, воно самостійно планує свою діяльність, розпоряджається своїм майном, несе відповідальність перед кредиторами за своїми зобов`язаннями, тощо.

Згідно з ст. 3 ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПКУ), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п.137.4 ст.137 ПКУ).

За змістом ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно п.22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

З приводу господарських правовідносин ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані", судом встановлені такі обставини.

ТОВ "Марк Строй" було укладено низку договорів по виконанню підрядних (будівельних) робіт з 3-ю міською клінічною поліклінікою м. Полтави, Відділом освіти, молоді та спорту Хорольської районної державної адміністрації, Полтавською обласною клінічною лікарнею ім. М.В. Скліфосовського, Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавською обласною дитячою клінічною лікарнею, Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунальним закладом Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Супутник", Департаментом будівництва і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації.

Як було встановлено під час розгляду справи, основним видом господарської діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель. Саме для своєчасного виконання будівельних робіт згідно договорів підряду з метою отримання прибутку, позивачем було укладено договори поставки будівельних матеріалів з ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані".

Так, у квітні 2018 року позивач на підставі договору поставки від 01.04.2018 №2018-04-01 придбав у ТОВ "Нью Тайм Сіті" обладнання для басейну на загальну суму 218883,77 грн, в тому числі ПДВ 36480,62 грн. /а.с. 153 т. 1/

Крім того, 19.12.2016 між TOB "Смарт компані" (продавець) та ТОВ "Марк Строй" (покупець) укладений договір поставки №265, згідно якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості і по цінам, згідно погоджених сторонами в рахунках-фактурах до договору, що становлять його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором /а.с. 80 т. 2/.

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Марк Строй" у грудні 2016 року придбало у TOB "Смарт компані" вікна металопластикові. Сума податку на додану вартість по вказаних операціях склала 88757,40 грн.

05.12.2017 між ТОВ "Фокс Компані" (постачальник) та ТОВ "Марк Строй" (покупець) укладений договір поставки №05/12, згідно якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти поставлені матеріали /а.с. 74 т. 4/.

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Марк Строй" у грудні 2017 року придбало у ТОВ "Фокс Компані" будівельні матеріали. Сума податку на додану вартість по вказаних операціях склала 602959,76 грн.

Крім того, 28.12.2017 між ТОВ "Марк Строй" (замовник) та ТОВ "Фокс Компані" (виконавець) укладено договір безоплатного відповідального зберігання №28/12, за умовами якого замовник зобов`язується передати, а виконавець зобов`язується прийняти будівельні матеріали на відповідальне зберігання /а.с. 95 т. 4/.

Позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Марк Строй" та ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані", ТОВ "Фокс Компані" з придбання ТМЦ: рахунок на оплату, рахунок-фактуру, видаткові накладні, податкові накладні /а.с.156-158 т. 1, 82, 84, 87 т. 2, 87-94, 98-99, 108-109, 111-112, 114-115, 118-129, 137-138, 143-144, 152-153 т.4/.

Дослідивши первинні документи, виписані ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" на користь "Марк Строй" в результаті здійснення у грудні 2016 року, грудні 2017 року та квітні 2018 року спірних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому, недоліків податкових накладних, на основі яких позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Матеріалами справи підтверджується, що суми ПДВ по виписаних податкових накладних включено до податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди, податкові накладні зареєстровані у встановленому законодавством порядку без зауважень з боку податкового органу.

Судом встановлено, та не заперечується представником відповідача, що сплата позивачем на користь ТОВ "Фокс Компані" та TOB "Смарт компані" коштів за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями /а.с. 83, т. 2, 79-86 т. 4/.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідно до рахунку на оплату № 25 від 02.04.2018, платіжним доручення № 1447 від 19.04.2018 позивачем проведено попередню оплату за товар, придбаний у ТОВ "Нью Тайм Сіті", у сумі 80 000,00 грн. /а.с. 159 т. 1/.

11.06.2018 між ТОВ "Нью Тайм Сіті" (первісний кредитор), ТОВ "Зернотрейдоптимум" (новий кредитор) та ТОВ "Марк Строй" (боржник) укладено договір № 1106/18-001 про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Нью Тайм Сіті" передає, а ТОВ "Зернотрейдоптимум" приймає на себе право вимоги, що належить ТОВ "Нью Тайм Сіті", і стає кредитором за договором поставки № 2018-04-01 від 01.04.2018 на загальну суму 218 883,77 грн., укладеного між ТОВ "Нью Тайм Сіті" та ТОВ "Марк Строй". За цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов`язання на суму 138 883,77 грн. за основним договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

22.06.2018 позивачем на рахунок ТОВ "Зернотрейдоптимум" було перераховано борг в сумі 138 883,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1657 від 22.06.2018 /а.с. 163 т. 1/.

Представником позивача до матеріалів справи надано дані складського обліку, з яких вбачається оприбуткування товарів, придбаних у ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані", згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаних постачальниках, а операції по поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача /а.с. 220-222 т. 4/.

Із пояснень, наданих представником позивача, судом встановлено, що придбаний у серпні 2016 року, грудні 2017 року та квітні 2018 року товар у ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" поставлявся відразу на об`єкти на яких проводилися ремонтні роботи по договорах підряду.

Щодо умов поставки представник позивача пояснював в судовому засіданні, що фактична поставка за домовленістю сторін здійснювалась автотранспортом покупця зі складу продавця.

На підтвердження реальності транспортування придбаного ТОВ "Марк Строй" товару, представником позивача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних, виписаних TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" /а.с. 85 т. 2, 100-107, 110, 113, 116-127, 130-136, 139-142, 145-151, 154-156 т. 4/.

Суд відхиляє доводи відповідача про не підтвердження реальності господарської операції в зв`язку з відсутністю документів щодо якості придбаного товару та належним чином складеної товарно-транспортної накладної, оскільки сертифікат якості та товарно-транспортна накладна які підтверджують, відповідно, якість товару та його перевезення, та не містять інформацію про господарську операцію з придбання цього товару, отже не є підставою для бухгалтерського обліку такої господарських операції.

Відповідно до статті 545 ЦК України підтвердження факту та належності виконання зобов`язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Надання документів, підтверджуючих якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" є видаткові та податкові накладні.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні та сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не являються єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Як вбачається з наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, будівельні матеріали придбавалася позивачем у вищевказаних контрагентів з метою використання у своїй господарській діяльності, зокрема, для подальшого їх використання при виконанні будівельних, ремонтних робіт, що відповідає основним видам діяльності товариства.

Фактичне повне виконання позивачем договорів підряду на проведення ремонтних робіт для замовників 3-ї міської клінічної поліклініки м. Полтави, Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської районної державної адміністрації, Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального закладу Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Супутник", Департаменту будівництва і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації оформлено необхідними первинними документами, які позивачем залучено до матеріалів справи, перевірено Державною аудиторською службою України, про що наявні письмові докази у справі.

Викладене вказує на надання позивачем для перевірки та суду належних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичне отримання товару від ТТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані", що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Марк Строй" витрат та завищення сум задекларованих показників ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за перевіряємий період за наслідками здійснення господарських відносин з ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані".

На підставі викладеного, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими та спростовані наданими до матеріалів справи письмовими доказами.

Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, не можуть слугувати підставою для визнання неправильним відображення сум ПДВ в обліку позивача, у зв`язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, складське зберігання товару не завжди вимагає від суб`єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод, а складські приміщення можуть придбаватися у контрагентів, які не є платниками ПДВ.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на наявність, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, кримінальних проваджень за фактом вчинення кримінальних правопорушень за участю ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані", та з цього приводу зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

У даному випадку, обставини, встановлені у рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до єиного реєстру досудових розслідувань, не стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності товариства та ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані", ТОВ "Фокс Компані", а отже, не мають преюдиційного значення для цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 року у справі №815/6470/16 зазначив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена і в інших постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №808/2459/1 та від 26 червня 2018 року у справі №826/24815/15.

З огляду на дане, суд зазначає, що позивачем під час судового розгляду було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій, та як наслідок, правомірність формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Поміж іншого, суд вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства за результати аналізу податкової інформації, електронних баз, наявних в органах ДПС, у тому числі даних ЄРПН, контрагентів позивача ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані", оскільки позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, відповідачем не наведено висновків аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між ТОВ "Марк Строй" та його контрагентами, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону. Податкова інформація, результати аналізу баз даних податкового органу, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати податкової інформації щодо контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов`язковими підставами для визначення податкового кредиту, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми податку на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст.61 Конституції України.

Суд також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Нью Тайм Сіті", TOB "Смарт компані" та ТОВ "Фокс Компані" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування витрат та податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов ТОВ "Марк Строй" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 21 020,00 грн. підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2020 №3777.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову ТОВ "Марк Строй", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 020,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" (вул. Котляревського, буд. 22Б, оф.39Б, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 40093478) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 лютого 2020 року №0001790503.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 лютого 2020 року №0001780503.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 липня 2020 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва