Рішення

від 14.07.2020 по справі 480/3157/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 р. Справа № 480/3157/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Білогрищенка О.А.,

представника відповідача - Фадєєва В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №480/3157/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до Сумської міської ради про визнання незаконним Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хоружів" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, третя особа - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 33 додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 № 303 "Про звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми" щодо демонтажу тимчасової споруди зупинка громадського транспорту громадського транспорту по вул. Прокоф`єва, біля буд. 25;

- визнати незаконним Порядок демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР.

Ухвалою суду від 27.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

18.03.2020 представником Сумської міської ради подано до суду клопотання про роз`єднання позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.05.2020 задоволено клопотання Сумської міської ради про роз`єднання позовних вимог в самостійне провадження.

Роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, третя особа - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання протиправним і скасування пункту 33 додатку до рішення та Порядку, а саме:

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання протиправним і скасування пункту 33 додатку до рішення;

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до Сумської міської ради про визнання незаконним Порядку. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказаній адміністративній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №480/3157/20.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР ( далі - Порядок від 06.02.2019 № 4505-МР), позивач зазначає про те, що жодним законодавчим актом не передбачено повноважень на прийняття міською радою Порядків, положень чи будь-яких інших нормативних актів щодо демонтажу тимчасових споруд.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 прийнято до провадження справу №480/3157/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до Сумської міської ради про визнання незаконним Порядку. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що оскаржуваний Порядок демонтажу тимчасових споруд вирішує питання у сфері благоустрою території населеного пункту та контролю за земельним законодавством і управління землями комунальної власності. На переконання відповідача, Сумська міська рада, як орган місцевого самоврядування і як розпорядник земель комунальної власності, має всі повноваження визначати та встановлювати Порядок демонтажу тимчасових споруд на території м.Суми.

Також звертає увагу суду на те, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду, оскільки в даних правовідносинах відсутнє порушене право чи законний інтерес, що підлягає судовому захисту і в даному позові належить відмовити саме з цих підстав.

У відповіді на відзив, позивач наполягає на тому, що оскаржуваним Порядком права ТОВ "Хоружів" порушені, зокрема тим, що приймаючи рішення про демонтаж належної товариству тимчасової споруди, виконавчий комітет керувався саме Порядком про демонтаж тимчасових споруд у м. Суми, який затверджений Сумською міською радою і саме на підставі цього Порядку здійснюється безпосередньо демонтаж. У зв`язку з чим, позивач вважає Порядок незаконним та таким, що порушує права та інтереси ТОВ "Хоружів".

Ухвалою суду від 10.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Сумської міської ради про зупинення провадження у справі №480/3157/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до Сумської міської ради про визнання незаконним і скасування Порядку до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/1141/20.

Ухвалою суду від 10.06.2020 закрито підготовче провадження по справі №480/3157/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до Сумської міської ради про визнання незаконним Порядку і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи та додаткові пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що проект рішення Сумської міської ради Про затвердження Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми було оприлюднено 17.07.2018 на Інформаційному порталі Сумської міської ради (www.smr.gov.ua) (а.с.38). Через 6 місяців і 20 днів після оприлюднення проекту рішення 06.02.2019 на сесії Сумської міської ради VII скликання було розглянуто і прийнято рішення № 4505-МР Про затвердження Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми .

Прийняте рішення оприлюднено 11.02.2019 - на Інформаційному порталі Сумської міської ради (www.smr.gov.ua) (а.с.39).

Не погоджуючись із рішенням від 06.02.2019 № 4505-МР Про затвердження Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми , позивач звернувся до суду із даним позовом.

При цьому, вимога про визнання вказаного Порядку незаконним обгрунтовується позивачем виключно відсутністю у Сумської міської ради повноважень, визначених законом, на прийняття Порядку демонтажу тимчасових споруд. Зауважень щодо порушення відповідачем процедури при прийнятті оскаржуваного нормативно-правового акта позовна заява позивача не містить.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів врегульовано Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

У відповідності до статті 5 Закону України Про благоустрій населених пунктів управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) стандартизацію і нормування у сфері благоустрою населених пунктів; 5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

Статтею 20 зазначеного Закону визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм.

У преамбулі рішення Сумської міської ради Про затвердження Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми від 06.02.2019 №4505-МР зазначено, що Порядок демонтажу тимчасових споруд затверджено відповідно до Законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про благоустрій населених пунктів , Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, ураховуючи рекомендації постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради (протокол від 31.05.2018 № 117) та керуючись статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно із пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.

З аналізу вказаної норми слідує, що органу місцевого самоврядування надано право затверджувати правила благоустрою території населеного пункту, які включають, зокрема, порядок встановлення та демонтажу тимчасових споруд.

Враховуючи те, що оскаржуваний Порядок демонтажу тимчасових споруд, затверджений рішенням СМР від 06.02.2019 № 4505-МР, вирішує питання у сфері благоустрою території населеного пункту, та контролю за земельним законодавством і управління землями комунальної власності, а тому Сумська міська рада, як орган місцевого самоврядування і як розпорядник земель комунальної власності має всі повноваження визначити та встановлювати Порядок демонтажу тимчасових споруд на території м.Суми, а відтак, оскаржуване рішення відповідачем прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законами України.

Вказана правова позиція щодо наявності у органів місцевого самоврядування повноважень щодо затвердження правил благоустрою, що врегульовують порядок встановлення та демонтажу тимчасових споруд, відображена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2020 у справі № 2а-72/12.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відтак, і підстави для стягнення на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" до Сумської міської ради про визнання незаконним Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено та підписано 22.07.2020.

Суддя Н.В. Савицька