Постанова

від 08.12.2020 по справі 480/3157/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 р.Справа № 480/3157/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.,

представника позивача - Білогрищенко О. А.,

представника відповідача - Фадєєва В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, повний текст складено 22.07.2020 року) по справі № 480/3157/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів"

до Сумської міської ради

про визнання незаконним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хоружів" (далі - ТОВ "Хоружів", позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали суду від 19.05.2020 про роз`єднання позовних вимог в самостійне провадження, просило:

- визнати незаконним Порядок демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, з посиланням на постанову Верховного Суду від 07.10.2019 по справі № 705/6569/16-а, зазначив, що судом першої інстанції невірно розтлумачено норми діючого законодавства, у зв`язку з чим прийнято передчасне та помилкове рішення про відмову в задоволені позову.

Згідно п.4 ст.28 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд в порядку, встановленому центральним органом влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Зазначений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та житлво-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, п.2.30 якого передбачено підстави демонтажу самовільної споруди.

Зазначає, що Порядок знесення самочинно збудованих об`єктів врегульований ст.38 Закону, в якій зазначено, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені в приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Законодавством України не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь-яких інших дозвільних документів, які регламентують проведення демонтажу встановлених споруд.

Сумська міська рада (далі - відповідач) надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що приймаючи рішення відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законом, оскільки міська рада має повноваження вирішувати питання благоустрою, в тому числі щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та порядку його проведення. При виборі норми права посилається також на постанову Верховного Суду від 27.03.2020 по справі № 2а-72/12.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Хоружів", зареєстровано в Сумській області, с. Хоружівка, має в користуванні на підставі особистого строкового сервітуту - територію м. Суми, вул. Прокофьева, біля буд. 25, площею 17,47 кв.м., згідно договору про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди в м. Суми від 2012р. № 005/12, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.12.2011 № 830 " про надання дозволів на розміщення тимчасових споруд для здійснення господарської діяльності на території м. Суми".

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 № 303 "Про звільнення земельних ділянок від тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Суми" передбачено звільнення земельних ділянок, зокрема за адресою вул. Прокофьева, 25 в м. Суми.

06.02.2019 на сесії Сумської міської ради VII скликання прийнято рішення № 4505-МР Про затвердження Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми (далі - Порядок демонтажу)

Прийняте рішення оприлюднено 11.02.2019 - на Інформаційному порталі Сумської міської ради (www.smr.gov.ua) (а.с.39).(а.с. 61-63).

Проект рішення Сумської міської ради Про затвердження Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми було оприлюднено 17.07.2018 на Інформаційному порталі Сумської міської ради (www.smr.gov.ua) (а.с.38).

Позивач, вважаючи неправомірним Порядок демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми , затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР оскаржив його в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, затверджуючи Порядок діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законами України, оскільки міська рада, як орган місцевого самоврядування і як розпорядник земель комунальної власності, має повноваження визначити та встановлювати Порядок демонтажу тимчасових споруд на території м.Суми.

Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 264 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Спірні правовідносини регулюються Конституції України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" , Законом України Про благоустрій населених пунктів , Законом України " Про регулювання містобудівної діяльності", який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 7 п. а ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені також ч.2 ст.10 Закону України Про благоустрій населених пунктів , згідно якої до повноважень виконавчих органів міських рад належить у сфері благоустрою населених пунктів віднесено: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Частинами 1,3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами , які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно ч. 12 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів щодо повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Отже, законодавством України не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь-яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу встановлених споруд.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.10.2019 по справі № 705/6569/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР затверджено Порядок демонтажу незаконного встановлених/розміщених елементів благоустрою на території м. Суми, який є регуляторним актом.

Відповідно до п. 1.2 Порядку демонтажу, цей Порядок передбачає підстави, механізм, строки проведення демонтажу елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми, що встановлені/розміщені з порушенням вимог чинного законодавства України та рішень органів місцевого самоврядування, а також подальше поводження з ними та відшкодування витрат, пов`язаних з їх демонтажем.

Згідно з п. 2.1 Порядку демонтажу, демонтажу підлягають незаконно встановлені/розміщені елементи благоустрою, ТГ, ТС на території м. Суми, а відповідна територія (місце розташування) прибиранню від сміття, що залишилося після демонтажу, у випадках: 1) відсутності, анулювання, закінчення строку дії паспорта прив`язки ТС, ТГ, договору та/або інших дозвільних документів, на підставі яких встановлено/розміщено об`єкти; 2) самовільного встановлення/розміщення об`єктів; 3)невідповідності розташування об`єктів будівельним нормам та правилам, чинним нормативним актам у сфері благоустрою, паспорту прив`язки ТС, документам на елементи благоустрою (технічним паспортам на об`єкти благоустрою, паспортам дитячих ігрових та спортивних майданчиків, тощо), 4) відсутності документа, що посвідчує право на земельну ділянку для ТС, ТГ; 5) самовільної зміни власником призначення ТС, ТГ; 6) рішення судових органів; 7) передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, Порядок демонтажу незаконно встановлених/ розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових спору для провадження підприємницької діяльності, побутового , соціально- культурного чи іншого призначення на території м. суми , затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР не узгоджується з принципами державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, визначеними Законом України " По засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, а отже наявні підстави для визнання його не чинним, враховуючи його не відповідність чинному законодавству.

Посилання відповідача на правомірність Порядку та прийняття його повноважним органом, оскільки ним вирішувалися питання благоустрою міста, що належать до повноважень виконавчих органів міської ради, колегія суддів вважає помилковими, оскільки в спірних правовідносинах, регуляторний акт затверджено рішенням міської ради.

Питання щодо благоустрою, в тому числі і щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та порядку його проведення, відноситься до компетенції виконавчих органів сільських , селищних , міських рад. Предметом даного спору не є рішення виконавчих органів місцевого самоврядування щодо демонтажу.

Проте, затвердження порядків, положень, чи будь-яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу встановлених спору не віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема міських рад.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 27.03.2020 по справі № 2а-72/12, колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказане судове рішення ухвалено за інших фактичних обставин та щодо іншого предмету спору - оскарження рішення виконавчого комітету міської ради щодо демонтажу конструкцій конкретній особі.

Таким чином, Порядок демонтажу, затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР, прийнято виконавчим комітетом Сумської міської ради не у спосіб та не в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження правомірності прийнятого Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР.

Відповідно до ч.9 ст.264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Отже, Сумська міська рада зобов`язана невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення з вищенаведених підстав підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення , він відповідно змінює розподіл судових витрат.

ТОВ "Хоружів" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги відповідно до квитанцій № 0.0.1621000962.1 від 18.02.2020 на суму 4 204,00 грн. та № 0.0.1815737216.1 від 26.08.2020 на суму 3 153,00 грн.

З урахуванням наведеного та роз`єднання позовних вимог в самостійне провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради на користь "Хоружів" витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 5 255,00 грн. ( 2 102,00 + 3 153,00).

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі № 480/3157/20 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" задовольнити.

Визнати нечинним Порядок демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради (ЄДРПОУ 23823253, пл.Незалежності, 2,м. Суми,40030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружів" (ЄДРПОУ 34337710, с. Хоружівка Недригайлівський район, Сумська область,42130) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 14.12.2020 року