Постанова

від 21.07.2020 по справі п/320/855/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/855/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

при секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Ейр Компані на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Ейр Компані до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Ейр Компані звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08 січня 2020 року № КВ1939/1721/АВ/ТД/ФС-6.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною і такою, що порушує законні права та інтереси товариства, оскільки ґрунтується на помилкових висновках відповідача про те, що цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та фізичними особами, містять ознаки трудового договору. Крім того позивач зазначає, що предметом укладених договорів цивільно-правового характеру був кінцевий результат роботи - виконана робота. Працівник, який погоджувався виконувати роботу чи надавати послугу згідно з умовами цивільно-правового договору, самостійно організовував процес роботи, її виконання та забезпечував результат, а підприємством укладалися вказані договори на конкретно визначений термін. У разі закінчення визначеного терміну та досягнення мети договір вважався виконаним і його дія припинялася.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року даний адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08 січня 2020 року № КВ1939/1721/АВ/ТД/ФС-6 в частині накладення штрафу за фактичний допуск працівників ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення стосовно працівників ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Натомість, стосовно ОСОБА_4 суд дійшов висновку, що вона була допущена до виконання трудових обов`язків без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що є підставою для застосування до позивача штрафу.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що несвоєчасне повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника па роботу відноситься до порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абз.2-8 цієї частини ст. 265 КЗпП України.

Відповідач подав відзив на скаргу позивача, заперечував проти її задоволення, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 21 листопада 2019 року № 1939 органом Держпраці у період з 22 листопада 2019 року по 04 грудня 2019 року здійснено інспекційне відвідування позивача з питань наявності у останнього не оформлених трудових відносин. За результатами вказаної перевірки складено акт від 04 грудня 2019 року № КВ1939/1721/АВ (далі - Акт).

Відповідно до вказаного акту встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_4 від 18 листопада 2019 року та наказу позивача від 20 листопада 2019 року № 34-К, ОСОБА_4 прийнято на посаду мийника посуди з 20 листопада 2019 року.

Також квитанцією № 2 від 22 листопада 2019 року підтверджується направлення повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке прийнято Державною податковою службою України.

Крім того, 01 листопада 2019 року між позивачем (далі - Замовник) та ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - Виконавці) укладено договори про надання послуг № 1-01/11, № 2-01/1 та № 3-01/11 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по проведенню поточного ремонту бенкетних залів № 1 та № 2 ГРК Вілла Віта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.3 Договорів виконавці виконують роботу на свій страх та ризик, самостійно організовують виконання роботи, а також не підпадають під дію норм трудового права та загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 3.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 10 грудня 2019 року.

Відповідно до актів здавання-приймання повністю виконаної роботи (послуги) від 10 грудня 2019 року Виконавцями повністю виконано предмети Договорів.

Крім того, за виконану роботу Виконавцям було виплачено винагороду у розмірі 8 050,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 11 грудня 2019 року.

Позивачем було подано до відповідача зауваження № 1 від 09 грудня 2019 року, де зазначено, що товариство само виявило порушення вимог законодавства щодо повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стосовно ОСОБА_4 , однак в подальшому, без участі інспектора, самостійно усунуло виявлене порушення, направивши таке повідомлення від 22 листопада 2019 року о 15:35 год., що підтверджується квитанцією від 22 листопада 2019 року, тому підстави для притягнення до відповідальності за вказане порушення відсутні.

Також відповідно до зауваження № 2 від 09 грудня 2019 року позивач зазначив, що в Акті не повною мірою зазначені об`єми робіт за договорами, а саме у договорі № 1-01/11 зазначено, що виконавець повинен був здійснювати роботи у банкет залі № 2; у договорі № 2-01/11 виконавець повинен був здійснювати роботи у банкет залі № 1; у договорі № 3-01/11 виконавець повинен був здійснювати роботи у банкетних залах № 1 та № 2.

11 грудня 2019 року листом щодо розгляду зауважень № 1 та № 2 № 43/3/19/21500 відповідачем залишено вказані зауваження без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень від 04 грудня 2019 року № КВ 1939/1721/АВ/П, яким зобов`язано ТОВ Грін Ейр Компані усунути виявлені правопорушення.

Повідомленням до припису від 27 грудня 2019 року позивач відзвітував про усунення визначених у ньому порушень, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 - свою роботу по ЦТД виконали, між вказаними виконавцями і замовником було складено та підписано акт здавання-приймання робіт від 10 грудня 2019 року, а також їм було виплачено винагороду за виконану роботу. Щодо усунення порушень, допущених при працевлаштуванні ОСОБА_4 , то позивач повідомив, що зазначенні порушення були усунуті ще до складення Акта.

14 січня 2020 року позивачем отримано повідомлення про розгляд справи про накладення на ТОВ Грін Ейр Компані штрафу, що підтверджується витягом із сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошта за штрих-кодовим ідентифікатором: 0406004498980. При цьому, вказане повідомлення про розгляд справи про накладення на позивача штрафу, дату, час та місце розгляду справи не містило.

08 січня 2020 року відповідачем прийнято спірну постанову № КВ 1939/1721/АВ/ТД/ФС-6 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 500 760,00 грн.

Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, а свої права порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Обговорюючи правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877 визначені терміни, зокрема:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.4,5 статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, у абз.1 та 2 статті 11 вказаного Закону суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з п.7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84 (далі - Положення № 84), Головне управління Держпраці у Київській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Згідно пп.5 п.4 Положення № 84 Управління Держпраці згідно покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пп.50 п.4 Положення № 84 Управління Держпраці накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823, чинний на момент проведення перевірки), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно п. 2 Порядку № 295 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 6 Порядку № 295 визначено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

На підставі пунктів 16 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Частиною 3 статті 24 КЗпП встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, визначення трудового договору міститься у ч.1 статті 21 КЗпП та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Абзацом 2 ч.2 статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у ч.2 статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем та судом першої інстанції зазначено, що позивач не повідомивши центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про працевлаштування ОСОБА_4 допустив її до виконання роботи, чим і вчинив правопорушення, передбачене статтею 265 КЗпП.

Між тим, апеляційним судом встановлено, що на вимогу відповідача під час проведення інспекційного відвідування ТОВ Грін Ейр Компані надало перевіряючим копії первинних документів стосовно ОСОБА_4 : заяви про прийняті на роботу від 18 листопада 2019 року, наказу № 34-К від 20 листопада 2019 року, трудової книжки з записом від 20 листопада 2019 року, форми П-2 із записом про ознайомлення від 20 листопада 2019 року, проходження первинного інструктажу по ТБ, пояснювальну записку заступника головного бухгалтера ОСОБА_8., квитанцію від 22 листопада 2019 року (час направлення 15- 35 год.) про направлення електронного повідомлення ДФС стосовно прийняття на роботу ОСОБА_6 . Копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи.

Відтак, станом на день складання Акту перевірки від 04 грудня 2020 року у відповідача були наявні докази того, що орган фіскальної служби був повідомлений про прийняття на роботу ОСОБА_4 22 листопада 2019 року.

Проте, незважаючи на викладені обставини, відповідач все одно зазначив в акті перевірки від 04 грудня 2020 року про існування факту неналежним чином оформлених трудових відносин між ТОВ Грін Ейр Компані та ОСОБА_4

09 грудня 2020 року позивач надав відповідачу зауваження на Акт, в яких повторно наголосив на тому, що ДФС належним чином повідомлена про прийняття ОСОБА_4 на роботу.

При цьому, товариство визнає, що повідомлення ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_4 було направлено ним несвоєчасно, тобто, неодночасно із виданням відповідного наказу та внесенням запису у трудову книжку. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що ОСОБА_4 приступила до фактичного виконання своїх обов`язків саме 20 листопада 2019 року, а не 22 листопада 2019 року - після направлення відповідного повідомлення до ДФС.

Водночас, на думку колегії суддів, несвоєчасне повідомлення органу фіскальної служби, за умови наявності укладеного трудового договору, оформленого належним чином наказом № 34-К від 20 листопада 2019 року, та запису про прийняття на роботу в трудовій книжці, не можна розцінювати як відсутність оформлення трудового договору в розумінні абз. 2 статті 265 КЗпП України (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) .

Так, стаття 24 КЗпП України розмежовує між собою дві умови допуску працівника до роботи, а саме:

- укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника (в даному випадку оформлення трудового договору відбулося винесенням наказу № 34-К від 20 листопада 2019 року. Даний факт був встановлений відповідачем на початку проведення інспектування та не спростовувався чи не ставився під сумнів);

- повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, оформлення трудового договору здійснюється наказом чи розпорядженням власника, а повідомлення ДФС є окремою умовою допущення до роботи, проте не є складовою частиною (елементом) оформлення трудового договору.

Окремо слід зазначити, що порушення щодо несвоєчасного повідомлення ДФС про працевлаштування особи позивач усунув ще до складання відповідачем Акту інспектування. При цьому жодні права чи інтереси працівника ОСОБА_4 порушені не були. Зокрема, під час виплати заробітної плати ОСОБА_7 за листопад 2019 року позивач нарахував та сплатив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та всі передбачені законом податки та збори, за період, починаючи з дня фактичного допуску до роботи працівника, а не за період, починаючи з дня повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. На підтвердження даного факту товариством надано суду підтверджуючі документи.

Зазначені докази не були подані суду першої інстанції, оскільки факт укладення трудового договору та проведення відповідних виплат та відрахувань не ставилися під сумнів.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зазначені обставини не врахував, що і призвело до винесення незаконного рішення.

Таким чином, оскільки фактичний допуск працівника до роботи здійснено на підставі наказу про прийняття на роботу, тому, відповідно, немає підстав стверджувати, що фактичний допуск до роботи здійснено без оформлення трудового договору.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що станом на день складення акту інспекційного відвідування від 04 грудня 2019 року у відповідача були наявні докази, що громадянка ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з ТОВ Грін Ейр Компані , про прийняття якої було видано відповідний наказ та повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відтак, на думку колегії суддів, притягнення позивача до відповідальності та накладення на нього штрафу в розмірі 125 190,00 грн. є безпідставним та неспіврозмірним.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

Приписи п.1,4 ч.1 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Ейр Компані - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати, визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08 січня 2020 року № КВ1939/1721/АВ/ТД/ФС-6 в частині накладення штрафу за фактичний допуск працівника ОСОБА_4 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев