Рішення

від 09.07.2020 по справі 188/396/19

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/396/19

Провадження № 2/188/13/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Курочкіної О.М. секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

справа 188/396/19

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Селянське (фермерське) господарство ЕНЕЙ

про розірвання договору оренди землі №163 від 16.03.2016 року укладеним між ОСОБА_1 та С ( Ф)Г Еней з підстав систематичної несплати орендної плати

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Решетнікова Андрія Олександровича

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, 16 березня 2016 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Еней був укладений договір оренди землі №163, відповідно до якого ОСОБА_1 надала С(Ф)Г Еней у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області площею 5,4610 га.

Земельна ділянка була передана ОСОБА_1 та прийнята відповідачем в оренду згідно Акту приймання - передачі.

08 квітня 2016року вищевказаний договір оренди землі було зареєстровано приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу та вчинено відповідний запис №14106400.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надала вказану земельну ділянку С(Ф)Г Еней в користування строком на 15 років (п. 2.1 договору) на умовах сплати даним господарством орендної плати у розмірі 3 відсотків від вартості нормативно-грошової оцінки земельної частки (паю), що становить в грошовій формі, або в натуральній: зернові - 1800кг, 150кг соняшнику, 50 кг цукру (або грошова компенсація) і яка вноситься до 31 грудня поточного року (пункт 3.1 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (пункт 3.3 договору).

Крім того, пунктом 3.8 цього договору визначено, що у разі несплати орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 12.3 вказаного договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Позивачка зазначила, що орендну плату за 2017 та 2018 роки вона отримала лише 26.02.2019 року у розмірі 19 900.00 грн., що підтверджує випискою з особового рахунку позивача, тобто в указані роки орендар не платив орендну плату, чим порушив умови договору оренди, тому просить розірвати договір оренди №163 від 16.03.2016 року з підстав систематичної несплати орендної плати.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Окремо зазначила, орендну плату відповідачем підвищено до 10 000 грн., але кошти за перерахунок сплачено за рахунок позивача.

Представник позивача вважає, що договір оренди укладено шляхом шахрайства, привезли мішок цукру, розписалась, більше ніде не розписувалась.

Крім того, відповідач сплатив орендну плату за 2017-2018 роки невчасно, лише 26.02.2019 року в розмірі 19900 грн., вважає, що за 2017 рік недоотримала 100 грн.

Фактично орендна плата не сплачувалась, місце знаходження юридичної особи одне, а орендна плата видавалась за іншою адресою. Позивачка неодноразово усно зверталась до відповідача для отримання орендної плати, але отримала її лише 26.02.2019 року не в повному обсязі, на картку надійшли кошти в меншому розмірі, ніж зазначено в наказі. Кошти перераховано не на картку позивачки, а на банківський рахунок іншої особи.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, зазначив, що кошти сплачені саме на ту картку, яку вказала у власній заяві позивачка.

В обґрунтування зазначив, що позивачка ухилялась від отримання орендної плати. Відповідач не міг і не мав права самостійно вирішувати в якому вигляді сплачувати орендну плату, в 2016 році позивачка отримала сільгосппродукцією, а в 2017-2018 продукцію не отримувала, номер карткового рахунку, для перерахування орендної плати в грошовому еквіваленті, надала лише в 2019 році, кошти перераховано на номер картки відповідно до письмової заяви самої позивачки.

У письмовому відзиві на позовну заяву стороною відповідача також обґрунтовано заперечення проти позову.

Вказаним Договором оренди землі передбачена сплата орендарем орендної плати у розмірі 3% від вартості нормативно-грошової оцінки об`єкта оренди у грошовій або в натуральній формі. Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 31 грудня поточного року, за який вноситься орендна плата за місцем АДРЕСА_1 .

Таким чином, умовами договору оренди передбачено, що орендодавець повинен прибути для отримання орендної плати за конкретно вказаною в п. 3.1 Договору адресою, повідомивши перед цим в якій формі вона має бажання отримати орендну плату (грошовій чи натуральній).

Позивачка не надала суду доказів її прибуття за вказаною адресою для своєчасного отримання орендної плати за 2017-2018 роки.

Крім того, представник відповідача зазначив, при укладенні договору оренди землі позивачка не надавала відповідачу її банківських реквізитів для перерахування орендної плати за вказаним договором.

Після надання банківських реквізитів орендодавцем - орендна плата внесена орендарем шляхом перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок у повному обсязі.

Представник відповідача також вважає, що з листа позивачки від 29.08.2017 р., на адресу СФГ ЕНЕЙ , незалежно від своєчасності внесення орендної плати вбачається, позивачка ще у серпні 2017 року прийняла рішення про повернення їй орендованої земельної ділянки, оскільки не згідна з терміном дії договору оренди, який складає 15 років.

Дотримуючись таких намірів, відповідач вважає, що позивачка навмисно не з`являлася у порядку, передбаченому договором оренди землі для отримання орендної плати з метою штучного створення умов, які можуть стати підставою для розірвання договору оренди землі.

СФГ ЕНЕЙ у своїй відповіді (вих. №6 від 20.09.2017 р.) позивачці на її лист від 29/08/2017 р., зазначив, що очікують побажання щодо виплати орендної плати, навіть за майбутні періоди, якщо цього потребує орендодавець.

На даний час орендна плата сплачена на користь позивачки в повному обсязі і підстави для розірвання договору оренди землі відсутні.

Вислухавши представників позивача і відповідача, вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, відповідно до Державного акту на право приватної власності IV-ДП №026926 ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 5.461 га на територіі Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №159083441, земельна ділянка з кадастровим номером 1223881500:04:001:1287 площею 5.4610 га на підставі договору оренди землі №163 від 16.03.2016 року, видавник С(Ф)Г ЕНЕЙ на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний №29191782 від 11.04.2016 здійснено приватним нотаріусом Свириденко Л.В., орендар: СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО ЕНЕЙ код ЄДРПОУ 30487444, орендна плата становить 3%, кадастровий номер земельної ділянки 1223881500:04:001:1287, площа 5.461 га, орендодавець ОСОБА_1 .

Листом позивача до директора С(Ф)Г Еней від 29.08.2017 року підтверджується, що позивачка письмово зверталась до відповідача один раз, з наміром достроково розірвати з відповідачем договір оренди землі №163 від 16.03.2016 року.

Крім того, листом позивача до директора С(Ф)Г Еней від 29.08.2017 року також спростовуються пояснення сторони позивача щодо неправомірного укладання договору оренди , в якому вона визнає укладання договору та зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки №163 від 16.03.2016 року і має намір його достроково розірвати в зв`язку з допущеними помилками під час складання його тексту, з метою самостійно обробляти земельну ділянку.

Листом директора С(Ф)Г Еней від 20.09.2017 року підтверджується, відповідач своєчасно відреагував на звернення позивачки, роз`яснив їй відсутність правових підстав для розірвання договору оренди.

Випискою з АТ КБ ПриватБанк підтверджується, відповідачем 26.02.2019 року перерахована позивачці орендна плата за 2017-2018 року в розмірі 19900 грн., що значно перевищує плату, передбачену договором .

Судом встановлено, орендна плата за 2017-2018 роки виплачена позивачці в лютому 2019 року після її письмової заяви. В заяві позивачка зазначила номер банківської картки, на яку вона особисто просила перерахувати кошти за орендну плату.

Крім того, в судовому засіданні сторони визнали той факт, що орендна плата за 2016 рік та за 2019 рік виплачена своєчасно та в повному обсязі.

Судом встановлено, орендна плата за всі роки виплачена позивачці в розмірі, що значно перевищує обумовлений в договорі розмір оплати.

Листом №2 від 22.03.2018 року Голови С(Ф)Г Еней Тарєльнік П.В. до позивачки підтверджується, відповідач звертався до неї з проханням визначитись з видом орендної плати за 2017 рік та отримати її.

Заявою позивачки від 25.02.2019 року підтверджується, що за отриманням орендної плати за земельну частку(пай) за 2017-2018 року в грошовому еквіваленті і перерахунку коштів на картку сина, вона з особистою заявою звернулась до орендаря лише 25.02.2019 року, а кошти було перераховано вже 27.02.2019 року.

Стороною позивача визнано і належним чином оформлено довідкою №10 від 21.02.2020 р. щорічна грошова оцінка земельної ділянки, розмір орендної плати, сума фактично нарахованої і сплаченої орендної плати та дата сплати за 2016-2019 роки,

згідно до довідки:

вартість земельної ділянки в 2016 році склала 99398.03 грн.,

відповідно до умов договору оренди сума орендної плати - 2981.94 грн.

фактично отримано натуроплатою на суму 7500 грн.;

вартість земельної ділянки в 2017році склала 148981.51 грн.,

відповідно до умов договору оренди сума орендної плати -4469.45 грн.

фактично отримано натуроплатою на суму 10 000 грн.

оплата, згідно поданої позивачкою заяви від 25.02.2019 року, шляхом

перерахування коштів відповідачем від 26.02.2019 року;

вартість земельної ділянки в 2018 році склала 148981.51 грн.,

відповідно до умов договору оренди сума орендної плати -4469.45 грн.

фактично отримано натуроплатою на суму 10 000 грн.

оплата, згідно поданої позивачкою заяви від 25.02.2019 року, шляхом

перерахування коштів відповідачем від 26.02.2019 року;

вартість земельної ділянки в 2019 році склала 166358.79 грн.,

відповідно до умов договору оренди сума орендної плати -4990.76грн.

фактично отримано натуроплатою на суму 12 000 грн.

оплата, згідно поданої позивачкою заяви від 03.09.2019 року, шляхом

перерахування коштів відповідачем від 11.12.2019 року.

Судом встановлено, затримка відповідачем виплати орендної плати позивачці за 2017-2018 роки, за договором оренди землі №163 укладеному 16 березня 2016 року, мала місце з причин, які не залежали від відповідача. Позивачка для отримання орендної плати натуроплатою, за зазначеною у договорі оренди адресою, не звернулась. Суд приходить до висновку, позивачка визначилась з формою оренднї плати за 2017-2018 року у виді грошових коштів лише 25.02.2019 року, що підтверджується її письмовою заявою, в якій вона також власноручно вказала рахунок картки сина, а не власний.

Суд погоджується з відповідачем, орендар не міг самостійно вирішити питання про вид сплати орендної плати, бо це б позбавило позивачку права вибору орендної плати, не міг відповідач самостійно визначитись і з рахунком, на який слід перерахувати кошти позивачці .

Стороною позивача не надано суду докази про те, що позивачка зверталась до відповідача за отриманням орендної плати за 2017-2018 року, доказів про відмову в отримання орендної плати, чи затримки її виплати з вини відповідача суду також не надано.

Суд бере до уваги пояснення позивача щодо того, що в договорі оренди землі №163 укладеному 16 березня 2016 року по тексту зазначено орендодавець голова С(Ф)Г Еней з прізвищем ім`ям та по батькові як ОСОБА_3 , але в розділі Реквізити сторін орендар зазначений як С ( Ф)Г Евріка з прізвищем ім`ям та по батькові як ОСОБА_3 , суд не вважає цю помилку при складанні договору як підставу для розірвання договору.

Договір належним чином посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належним чином виконується, рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень не оскаржене і не скасоване.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що С ( Ф)Г Евріка зазначено в договорі помилково, реквізити С(Ф)Г Еней в тексті договору зазначені відповідно до правовстановлюючих документів С ( Ф ) Г Еней .

Представниця позивача визнала, позивачка усвідомлювала, що укладала договір оренди з ОСОБА_3 , який є головою С(Ф)Г Еней .

Наказом №26 від 20.03.2017 року по С ( Ф )Г Еней підтверджується, що виплата підвищеного розміру орендної з 2017 року в розмірі 12423 грн., з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, це особисте рішення і бажання орендаря, додатковою угодою до договору не закріплено, рішення прийнято особисто відповідачем і стан позивача не погіршив .

Наказом №20 від 20.03.2019 року по С ( Ф )Г Еней підтверджується, виплата підвищеного розміру орендної плати з 2019 року в розмірі 14907 грн., з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, це особисте рішення і бажання орендаря, додатковою угодою до договору не закріплено, прийнято особисто відповідачем і стан позивача не погіршив.

Відповідач зробив це з власної ініціативи на користь всіх орендодавців, закріпивши зазначене підвищення внутрішнім наказом по С(Ф)Г Еней .

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надала вказану земельну ділянку С(Ф)Г Еней в користування строком на 15 років (п. 2.1 договору) на умовах сплати даним господарством орендної плати у розмірі 3 відсотків від вартості нормативно-грошової оцінки земельної частки (паю) : в грошовій формі, або в натуральній: зернові - 1800кг, 150кг соняшнику, 50 кг цукру (або грошова компенсація) і яка вноситься до 31 грудня поточного року (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.8 цього договору визначено, що у разі несплати орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Сторонами визнано, що отримана позивачкою орендна плата за 2017-2018 роки значно перевищує всі передбачені договором санкції при отриманні орендної плати за 2017-2018 роки , хоча вина відповідача у затримці виплати орендної плати позивачці судом не встановлена.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Судом не встановлено порушення істотних умов договору оренди землі №163 від 16.03.2016 року укладеним між ОСОБА_1 та С ( Ф ) Г Еней , орендна плата виплачена за всі роки в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом, а тому, підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні, оскільки не встановлено систематичної несплати відповідачем орендної плати.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові ВСУ від 11.10.2017 року по справі № 6-1449цс17 на яке посилається і позивач.

Керуючись договором оренди землі №163 від 16.03.2016 року ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.32, 93 Закону України Про оренду землі , ст. 651 ЦК України ст.ст. 4,76-81, 141, 258, 264-265,273, 352, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства ЕНЕЙ про розірвання договору оренди землі №163 від 16.03.2016 року укладеним між ОСОБА_1 та С ( Ф ) Г Еней з підстав систематичної несплати орендної плати відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції , але у відповідності до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) 30 березня 2020 року № 540-IX такий строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна