Ухвала

від 22.12.2020 по справі 188/396/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 188/396/19

провадження № 61-17999ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Еней про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 16 березня 2016 року № 163, укладений між нею та Селянським (фермерським) господарством Еней , з підстав систематичної несплати орендної плати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що 16 березня 2016 року між нею та Селянським (фермерським) господарством Еней було укладено договір оренди землі № 163, відповідно до якого вона надала відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області площею 5,4610 га. Земельна ділянка була передана нею та прийнята відповідачем в оренду згідно з актом приймання-передачі. 08 квітня 2016 року договір оренди землі було зареєстровано приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу та вчинено відповідний запис № 14106400. Відповідно до умов договору, вона надала вказану земельну ділянку відповідачу у користування строком на 15 років (пункт 2.1 договору) на умовах сплати даним господарством орендної плати у розмірі 3 % від вартості нормативно-грошової оцінки земельної частки (паю), що становить в грошовій формі, або в натуральній: зернові - 1 800 кг, 150 кг соняшнику, 50 кг цукру (або грошова компенсація) і яка вноситься до 31 грудня поточного року (пункт 3.1 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (пункт 3.3 договору). Крім того, пунктом 3.8 цього договору визначено, що у разі несплати орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,01 % від невиплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до пункту 12.3 вказаного договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом. Орендну плату за 2017 та 2018 роки вона отримала лише 26 лютого 2019 року у розмірі 19 900 грн, що підтверджує випискою з її особового рахунку, тобто в указані роки орендар не платив орендну плату, чим порушив умови договору оренди. Враховуючи наведене, позивач просила позов задовольнити.

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 09 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в задоволенні позову відмовив.

28 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що оспорюваний договір оренди землі від 16 березня 2016 року укладений строком на п`ятнадцять років на умовах сплати орендної плати у розмірі 3 % від вартості нормативно-грошової оцінки земельної частки (паю); вартість земельної ділянки в 2017 році склала 148 981,51 грн, орендна плата за договором становила 4 469,45 грн; вартість земельної ділянки в 2018 році склала 148 981,51 грн, орендна плата за договором - 4 469,45 грн; вартість земельної ділянки в 2019 році склала 166 358,79 грн, орендна плата за договором - 4 990,76 грн. Із позовом про розірвання договору оренди землі ОСОБА_1 звернулась у березні 2019 року.

З урахуванням наведеного, ціна позову у даній справі становить 14 972,28 грн (4 990,76 грн х 3 роки) що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine ( Азюковська проти України ) рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження окремому розгляду не підлягає клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Еней про розірвання договору оренди землі.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко