Постанова

від 22.07.2020 по справі 163/2563/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 163/2563/19 Головуючий у 1 інстанції: Чишій С. С. Провадження № 22-ц/802/731/20 Категорія: 44 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Любомльської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна екологічна інспекція у Волинській області, до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 05 травня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Любомльська районна громадська організація Українського товариства мисливців та рибалок, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна екологічна інспекція у Волинській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди. Позовні вимоги мотивовано тим, що єгер Любомльського РО УТМР ОСОБА_2 повідомив в чергову частину поліції, що 26.05.2019 близько 23 години невстановлена особа неподалік урочища Полігон , що за селом Лисняки Любомльського району, здійснила близько 5 пострілів. 27.05.2019 при обході цієї території виявив двох мертвих тварин породи олень благородний з вогнепальними пораненнями. Відомості по даному факту були внесені в ЄРДР за ознаками ч. 1 ст. 248 КК України. Постановою слідчого від 30.09.2019 кримінальне провадження закрите. З огляду на зібрані докази (висновок балістичної експертизи, лист Волинського НДЕКЦ, інформації оператора мобільного зв`язку) досудовим розслідуванням встановлено вчинення зазначеного правопорушення відповідачем ОСОБА_1 . Постановою суду від 18.11.2019 встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП правопорушення. Оскільки постановами слідчого та судді встановлено здійснення відповідачем незаконного полювання без дозвільних документів на добування мисливських тварин, яке мало наслідком добування двох особин оленя європейського (благородного), що є порушенням вимог Законів України Про мисливське господарство та полювання , Про тваринний світ . Внаслідок умисних, протиправних дій по факту незаконного добування двох особин оленя європейського (благородного) ОСОБА_1 заподіяв шкоду в розмірі 120 000грн. Вимоги претензії про сплату збитків ОСОБА_1 не виконано. Просив стягнути з ОСОБА_1 120000 грн шкоди, завданої незаконним добуванням двох особин оленя європейського (благородного).

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 05 травня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Любомльської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок 120000 грн шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування двох особин оленя європейського (благородного). Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Любомльської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок 1 921,00 грн судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення суду незаконним. Вказує, що на позивачеві лежить обов`язок доказування протиправності поведінки ОСОБА_1 та причинного зв`язку між його протиправною поведінкою та заподіянням шкоди. Суд, окрім встановленої законом презумпції вини завдавача шкоди у деліктних правовідносинах, на власний розсуд додатково встановив презумпцію протиправності поведінки відповідача, бездоказово ототожнив відповідача із завдавачем шкоди, та переклав тягар доказування зворотного на нього. На підтвердження того, що заподіювачем шкоди є саме відповідач, позивач доказів не надав. Єдиним документом, на якому ґрунтується висновок суду про те, що заподіювачем шкоди в даному випадку є саме відповідач, є постанова слідчого Любомльського ВП ГУПН у Волинській області від 30.09.2019 про закриття кримінального провадження за відсутності складу злочину. У мотивувальній частині вказаної постанови слідчий констатує, що вказане правопорушення було вчинене ОСОБА_1 . Суд оцінив цей документ як доказ в порядку ст. 78 ЦПК України. Відповідно до положень ст. 110 КПК України дана постанова є процесуальним рішенням та не належить до процесуальних джерел доказів в силу приписів ч. 2 ст. 99 КПК України.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, якиму задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що одним із належних і допустимих доказів у справі є постанова слідчого від 30.09.2019, якою кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 284 КК України. Дане кримінальне провадження стосовно відповідача закрите виключно з підстав відсутності істотної шкоди, яка в даному випадку не перевищувала 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Іншим належним доказом є постанова суду від 18.11.2019. У мотивувальній частині постанови суд встановив факт події порушення правил використання об`єктів тваринного світу, яка мала місце 26.05.2019, та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП з огляду на досліджені матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, постанову про закриття кримінального провадження від 30.09.2019, висновок експерта № 143 від 14.06.2019, протокол огляду місця події від 27.05.2019, довідку проведення аналізу моніторингу телефонних з`єднань, довідку про результати радіотехнічного обстеження. Як вбачається з змісту постанови захисник ОСОБА_1. клопотав про закриття провадження у справі саме з підстав закінчення строку для накладення стягнення, а не за відсутністю в діях його підзахисного складу правопорушення. Вважає, що наведеними доказами доводиться неправомірність поведінки відповідача ОСОБА_1 , яка виразилась у незаконному полюванні без дозвільних документів на добування мисливських тварин, в результаті чого було добуто дві мисливські тварини олень благородний , відповідно наявність шкоди, причинного зв`язку між такою його поведінкою і заподіяною шкодою, а також його винуватість у заподіянні цієї шкоди.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна відповідно до норм ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів, а відповідач не спростував той факт, що саме з його вини внаслідок незаконного полювання було завдано позивачу, як користувачу мисливського угіддя, збитків у вигляді здобуття двох особин оленя європейського (благородного).

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із постановою слідчого СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області від 30.09.2019 на підставі повідомленням єгера Любомльської РО УТМР ОСОБА_2 від 27.05.2019 в ЄРДР 28.05.2019 були внесені відомості за № 12019030150000193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України.

За повідомленням єгера, 26.05.2019 приблизно о 23 годині невстановлена особа неподалік урочища Полігон , що за селом Лисняки Любомльського району, здійснила близько 5 пострілів зі зброї, після чого при обході території 27.05.2019 у вказаному місці єгер виявив двох мертвих тварин породи олень благородний з вогнепальними пораненнями.

Проведеним 27.05.2019 оглядом місця події було виявлено п`ять стріляних гільз, які згідно висновку балістичної експертизи придатні для ідентифікації зброї та відстріляні з одного екземпляра зброї - самозарядного, нарізного мисливського карабіну.

Відповідно до листа Волинського НДЕКЦ від 12.07.2019 перевіркою за обласним балістичним обліком виявлених і вилучених п`яти стріляних гільз вставлено збіг слідів з контрольними відстрілами мисливського карабіну Тигр № НОМЕР_1 , зареєстрованого за ОСОБА_1 .

З отриманої на підставі ухвали слідчого-судді інформації ПрАТ КиївСтар встановлено, що на час вчинення правопорушення ОСОБА_1 перебував та виходив на зв`язок в зоні дії базових станцій, що в урочищі Полігон біля села Лисняки Любомльського району.

На підставі наведених доказів слідчий дійшов висновку про вчинення вище вказаного правопорушення ОСОБА_1 , однак з огляду на розмір заподіяної шкоди в сумі 120 000,00 гривень, яка не є істотною, прийняв рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України. Матеріали щодо відповідача слідчий надіслав екологічній інспекції у Волинській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП.

23.10.2019 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Волинської області склав протокол про адміністративне правопорушення № 001998 за ознаками ч. 2 ст. 85 КУпАП про те, що 26.05.2019 о 23 годині в урочищі Полігон поблизу села Лисняки Любомльського району в мисливських угіддях Любомльської РО УТМР ОСОБА_1 в порушення ст. 12, абз. 4 ч. 1 ст. 14, ч.ч. 2, 6 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про мисливське господарство та полювання , абз. 4 ст. 23 Закону України Про тваринний світ з використанням належного йому мисливського карабіну Тигр калібру 7,62 х 54, Н07500820, здійснював незаконне полювання без дозвільних документів на добування мисливських тварин, в результаті чого добув дві мисливські тварини олень благородний .

Постановою Любомльського районного суду від 18.11.2019 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 85 КУпАП закрите на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за збігом передбаченого ст. 38 КУпАП строку для накладення стягнення. Вказана постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 29.11.2019.

Постановою суду від 18.11.2019 встановлено факт події порушення. Вказана постанова стосується саме ОСОБА_1 , а не інших осіб, а тому суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги про те, що постанова не містить прямої вказівки про винуватість ОСОБА_1 безпідставними.

Відповідно до складеного старшим державним інспектором з ОНПС у Волинській області розрахунку розмір заподіяної шкоди в результаті незаконного видобування двох особин оленя європейського (благородного) складає 120 000,00 гривень (2 (особини) х 60 000 грн (таксовий розмір шкоди за особину)).

02.12.2019 Державна екологічна інспекція у Волинській області надіслала ОСОБА_1 претензію про відшкодування вказаних збитків, яку останній отримав 06.12.2019.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Статтею 42 Закону України Про мисливське господарство та полювання передбачено, що порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже для відшкодування завданої шкоди необхідна одночасна наявність таких обставин, як неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, інші обставини повинен довести належними та допустимими доказами позивач.

Суд першої інстанції підставно врахував, що постановою слідчого від 30.09.2019 кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 284 КК України. Дане кримінальне провадження стосовно відповідача було закрите виключно з підстав відсутності істотної шкоди, яка в даному випадку не перевищувала 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Любомльського районного суду від 18.11.2019 встановлено факт події порушення правил використання об`єктів тваринного світу, яка мала місце 26.05.2019, та що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП з огляду на досліджені матеріали справи. Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, а його захисник Усаченко О. В. клопотав про закриття провадження у справі саме з підстав закінчення строку для накладення стягнення, а не за відсутністю в діях складу правопорушення.

На підставі встановлених фактичних оставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що наведеними доказами доводиться неправомірність поведінки відповідача ОСОБА_1 , яка виразилась у незаконному полюванні без дозвільних документів на добування мисливських тварин, в результаті чого було добуто дві мисливські тварини олень благородний , відповідно наявність шкоди, причинного зв`язку між такою його поведінкою і заподіяною шкодою, а також його винуватість у заподіянні цієї шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростоввують правильних висновків суду. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії судді

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 05 травня 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді