Постанова

від 22.07.2020 по справі 904/4576/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 місто Дніпро Справа № 904/4576/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Халілов В.А. фізична особа - підприємець;

від позивача: Гула С.Є. адвокат, ордер серії КС №567154 від 13.01.2020;

від відповідача : Пришедько А.Л., адвокат, ордер серії ДП №2185/011 від 11.11.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 (повний текст оформлений 17.01.2020, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/4576/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли, смт. П`ятихатки, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", с. Лозуватка, Дніпропетровська область

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" передати будівельні матеріали, а саме: бетонні плити (висота-2м., ширина-3м., товщина-20см.) у кількості 832 шт., про що оформити відповідний акт приймання-передачі майна.

10 січня 2020 року електронною поштою та 13 січня 2020 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли надійшла уточнена позовна заява, яка залишена місцевим господарським судом без розгляду відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України як таку, що подана з порушення частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, тобто подану після закінчення підготовчого провадження.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4576/19 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю позивачем наявності підстав для зобов`язання саме Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" передати йому будівельні матеріали - бетонні плити, а також наявності порушеного суб`єктивного права, на захист якого поданого позов, оскільки матеріали справи не містять доказів передачі активів, у тому числі й спірних плит після припинення СФГ "Гермес" до ТОВ "СФГ Гермес".

Як зазначено місцевим господарським судом, позивач просить повернути не індивідуально визначені речі (плити), а речі, визначені за родовими ознаками: бетонні плити у кількості 832 шт., які придбані на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2008, але не вивезені з території СФГ "Гермес", вони не є індивідуально визначеними речами, містять загальну характеристику - висота-2м., ширина-3м., товщина-20см., тому позивач, як покупець, може витребовувати у відповідача за наявності підстав саме ті плити, які він придбав за договором купівлі-продажу від 21.08.2008, а не такі ж плити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли подала до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4576/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом безпідставно не прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, оскільки ухвалою місцевого господарського суду від 10.12.2019 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів, тобто до 10.01.2020, тому уточнену позовну заву подано у строк, а саме 10.01.2020.

Також апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що спірне майно від Селянського (фермерського) господарства "Гермес" не перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", посилаючись на те, що надані до суду докази, а саме протокол огляду місця події від 01.03.2019 підтверджує факт перебування на території відповідача придбаних позивачем плит за договором купівлі-продажу від 21.02.2008, а також письмовим підтвердженням ОСОБА_1 , яка була керівником Селянського (фермерського) господарства "Гермес". Апелянт вважає, що ОСОБА_1 місцевим господарським судом безпідставно не заслухано як свідка, тому разом із апеляційною скаргою подав клопотання про виклик вказаної особи як свідка для надання пояснень.

Апелянт наполягає на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" є правонаступником Селянського (фермерського) господарства "Гермес", оскільки має місце ідентична назва підприємств, однаковий основний вид діяльності, місцезнаходження, використання всіх активів (землі, будівель, споруд та спірних плит), тому відповідач зобов`язаний повернути плити, які знаходяться на його території та є власністю позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4576/19.

08.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Відповідач зазначає, що не є правонаступником Селянського (фермерського) господарства "Гермес", у Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" відсутні будь-які записи стосовно правонаступництва. Відповідач вважає помилковими доводи апелянта про наявність у відповідача обов`язку передати плити на користь позивача. Також відповідач погоджується із залишенням без розгляду уточнення позовних вимог як таких, що подані не у строки, встановлені законом та судом.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4576/19 призначений у судове засідання на 06.07.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) задоволено заяву адвоката Гули Сергія Євгеновича (представника Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/4576/19 та призначено судове засідання за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 визначено для розгляду справи №904/4576/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 справу №904/4576/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Подобєда І.М., Березкіної О.В.

У судовому засіданні 06.07.2020 оголошена перерва до 22.07.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.) задоволено заяву адвоката Гули Сергія Євгеновича (представника Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/4576/19 та призначено судове засідання за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

15.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач наполягає на відмові у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що ніколи не отримував від позивача спірного майна; не укладав із позивачем договорів щодо спірного майна; не є правонаступником Селянського (фермерського) господарства "Гермес", тому позовні вимоги вважає безпідставними.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.07.2020, представники апелянта підтримали апеляційну скаргу, представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.07.2020, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2008 між Селянським фермерським господарством "Гермес" (ідентифікаційний код 32254925) в особі голови Ісабалієва Ф.Ф. (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Халіловим Вугар Агамали Огли (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця плити б/у, які знаходяться на території тваринницького комплексу за адресою: с. Лозуватка, П`ятихатський район, Дніпропетровська область та належить Селянському фермерському господарству "Гермес" на праві приватної власності на умовах франко-склад і на умовах 100% передоплати, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2 договору одиниця виміру - штука. Ціна за одну штуку товару на момент підписання договору встановлюється в сумі 309,99 грн., у тому числі ПДВ; кількість товару, що поставляється - 680 штук; загальна вартість договору 210 797,28 грн.

Покупець зобов`язується оплатити товар протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунків. Моментом виконання продавцем своїх зобов`язань є момент відвантаження і передачі товару покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на примірнику належним чином засвідченої товарної накладної, виданої продавцем (пункт 3 договору).

Згідно із пунктом 5 договору оплата проводиться покупцем на поточний рахунок або в касу продавця на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань у відповідності до умов цього договору (пункт 10 договору).

Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли здійснила оплату вартості плит б/у 3х2 на суму 210 797,28 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 21.02.2008 та №19 від 13.10.2012 на суму 13 680,00 грн.

За доводами Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли, за накладною №3 від 21.02.2008 ним придбано 680 шт. плит, у 2012 році ним додатково придбано ще 152 плити (накладна №1 від 13.10.2012).

Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли посилається на те, що плити у кількості 832 шт. придбані на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2008, знаходяться на території Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" (ідентифікаційний номер 39268929), яке, за доводами позивача, є правонаступником Селянського фермерського господарства "Гермес", проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" передати Фізичній особі-підприємцю Халілову Вугару Агамали Огли будівельні матеріали, а саме: бетонні плити (висота-2м., ширина-3м., товщина-20см.) у кількості 832 шт., про що оформити відповідний акт приймання-передачі майна.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" передати будівельні матеріали, а саме: бетонні плити (висота-2м., ширина-3м., товщина-20см.) у кількості 832 шт., про що оформити відповідний акт приймання-передачі майна.

При цьому, Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли посилається на невиконання Селянським фермерським господарством "Гермес", правонаступником якого, на думку позивача, є Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", договору купівлі-продажу від 21.02.2008.

Між тим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", до якого позивач спрямовує свої вимоги, не є стороною договору купівлі-продажу від 21.02.2008; зі спірного договору купівлі-продажу у Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" не виникає обов`язку щодо повернення на вимогу позивача плит б/у у кількості 832шт.

Фізична особа-підприємець Халілов Вугар Агамали Огли стверджує, що бетонні плити (висота-2м., ширина-3м., товщина-20см.) у кількості 832 шт., які придбані ним на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2008, але не вивезені з території Селянського фермерського господарства "Гермес", знаходяться за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", яке є правонаступником Селянського фермерського господарства Гермес" та відмовляється їх повертати.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань господарська діяльність Селянського фермерського господарства "Гермес" 07.05.2015 припинена, а місцезнаходженням вказаної юридичної особи є: 03191, м. Київ, вулиця Лятошинського, буд. 28, кв. 73.

Адресою місцезнаходження Селянського фермерського господарства "Гермес" у свої позовній заяві позивач вказує адресу: 52150, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Лозуватка, вул. Щорса; саме на цю адресу було надіслано позовну заяву позивача про зобов`язання вчинити певні дії. Зазначена адреса є адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес".

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно зі статтею 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до частини 1 статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Виходячи з положень статті 107 Цивільного кодексу України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №910/1879/17).

Так, враховуючи зазначене вище, після прийняття рішення про припинення юридичної особи її учасники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення, публікують про це повідомлення у спеціалізованих засобах масової інформації. Це надає кредиторам можливість вчасно скористатися наданим їм правом, а саме: звернутися до юридичної особи з вимогою про припинення або дострокове виконання зобов`язань. Вказане положення може стосуватися різного роду зобов`язань, як грошових, майнових, так и стосовно дострокового виконання робіт і послуг.

При цьому, вимоги кредиторів повинні бути виражені у письмовій формі. Протягом не менше ніж два місяці з моменту розміщення повідомлення про припинення юридичної особи в засобах масової інформації комісія з припинення юридичної особи розглядає подані до неї вимоги кредиторів. Вона має право задовольняти чи відхиляти заявлені вимоги. За результатами своєї діяльності комісія складає передавальній акт (у разі злиття. приєднання, перетворення), або розподільчий баланс (у разі поділу). Вказані документи мають обов`язково містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, а також стосовно її всіх боржників та кредиторів, включаючи зобов`язання, які оспорюються.

Отже, враховуючи наведені норми, кредитором є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до іншої фізичної або юридичної особи щодо його майнових зобов`язань.

У частині 2 статті 107 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 №910/23312/14).

Аналогічні дії зі складання передавального акту з огляду на зміст статті 107 Цивільного кодексу України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №5026/1056/2012).

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №922/2301/18).

Матеріалами справи підтверджується, що відносини між Селянським фермерським господарством "Гермес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" не врегульовані ні рішенням засновника, ні передавальним актом, ні договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" було створено за рішенням засновника Білик Антоніни Миколаївни від 23.06.2014, Статут Товариства зареєстровано 23.06.2014, номер запису 12241020000069341; у розділі 7 Статуту та рішенні засновника від 23.06.2014 не міститься жодних відомостей про правонаступництво Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" прав і обов`язків Селянського (фермерського) господарства "Гермес".

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, співпадіння основного виду діяльності у Селянського (фермерського) господарства "Гермес" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", місця укладання спірного договору, не є ознаками правонаступництва.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що ідентичність назв підприємств не знайшли свого підтвердження, ідентифікаційні коди цих підприємств різні, Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" створено та зареєстровано до дати припинення Селянського (фермерського) господарства "Гермес"; в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" не міститься записів щодо правонаступництва Селянського (фермерського) господарства "Гермес", як і записів про правонаступників Селянського (фермерського) господарства "Гермес" під час припинення.

Не є належним доказом правонаступництва і протокол огляду місця події від 01.03.2019 за заявою Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли, оскільки докази передачі активів, у тому числі й спірних плит після припинення Селянського (фермерського) господарства "Гермес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" матеріали справи не містять.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Виходячи із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження належності Фізичній особі-підприємцю Халілову Вугару Агамали Огли на праві власності бетонних плит (висота-2м., ширина-3м., товщина-20см.) у кількості 832 шт. надані договір купівлі-продажу від 21.02.2008, накладні №3 від 21.02.2008, №1 від 13.10.2012, квитанції про сплату №19 від 13.10.2012 та №15 від 21.02.2008, постанова від 19.07.2019 про закриття кримінального провадження (а.с. 19), висновок судової товарознавчої експертизи №63 від 21.06.2019; протокол огляду місця події від 01.03.2019, складений слідчим СВ П`ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом Кім В.А.

Як встановлено місцевим господарським судом, договір купівлі-продажу від 21.02.2008 між Фізичною особою-підприємцем Халіловим Вугаром Агамали Огли та Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" не укладався, тож зобов`язання з виконання саме договору купівлі-продажу в частині передачі (повернення) за актом приймання-передавання бетонних плит б/у у кількості 832 шт. (висота-2м., ширина-3м., товщина-20см.) у Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", як особи, що не є стороною за спірним договором, не виникло. Квитанції про сплату №15 від 21.02.2008 та №19 від 13.10.2012 підтверджують факт придбання Фізичною особою-підприємцем Халіловим Вугаром Агамали Огли у Селянського (фермерського) Господарства "Гермес" бетонних плит, однак не підтверджують обставини їх утримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес".

Після припинення 07.05.2015 господарської діяльності Селянського фермерського господарства "Гермес" (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), спірне майно від Селянського фермерського господарства "Гермес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" не передавалось, договір зберігання не укладався, протилежне не доведено позивачем.

01.03.2019 Слідчим СВ П`ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом Кім В. А. здійснено огляд місцевості за адресою: с. Лозуватка, вул. Щорса,1 (зерновий тік), про що складено протокол огляду місця події від наведеної дати.

В протоколі огляду місця події від 01.03.2019 вказано, що на момент огляду встановлено, що огорожа зернового току збудована з бетонних плит розмірами висота-2м., ширина-3м., товщина-20см. Підхід до території здійснюється зі сторони вул. Щорса. На передній огорожі розташовані 22 секції бетонних плит, права огорожа складається із 56 бетонних плит, задня огорожа становить стіну складського приміщення та одну бетонну плиту, ліва огорожа складається з 51 бетонної плити. Загальна кількість бетонних плит, які використані для огорожі зернового току за адресою: с. Лозуватка, вул. Щорса,1 становить 130 одиниць. Під час огляду було встановлено, що на зазначеній території розташоване складське приміщення, яке частково складається з бетонних плит, які на вигляд схожі на ті, з яких складається огорожа території. Оскільки огляд проводився за межами території зернового току, приблизна кількість бетонних плит, з яких побудоване складське приміщення становить 170 одиниць. Також за адресою: с. Лозуватка, вул. Щорса,1 розташована тракторна бригада, на території якої на землі викладені площадки з бетонних плит, розміри яких зазначені вище. Приблизна кількість бетонних плит, з яких складені площадки, становить 92 одиниці. До протоколу огляду місця події від 01.03.2019 додані копії фотоматеріалів лівої частини огорожі зернового току та площадки, викладеної з бетонних плит на території тракторної бригади.

21.06.2019 на виконання ухвали П`ятихатського районного суду про призначення товарознавчої експертизи Фізичною особою-підприємцем Монохоновою Т.Г. надано висновок №63, згідно якого вартість 392 залізобетонних плит станом на 08.02.2019 складає 1 034 880 грн.

19.07.2019 слідчим СВ П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Ніколою Д.В, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040550000091 від 08.02.2019, винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. За змістом цієї постанови вина ОСОБА_1 (зазначена особа підписала від імені СФГ "Гермес" договір купівлі-продажу бетонних плит від 21.08.2008) та ОСОБА_2 по факту здійснення шахрайських дій відносно громадянина Халілова В.А. доведена, але строк досудового розслідування відповідно до ст. 219 КПК України закінчився і жодній особі не повідомлено про підозру, тому кримінальне провадження було закрито.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суд про недоведеність позивачем наявності підстав для зобов`язання саме Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" передати йому будівельні матеріали - бетонні плити, а також наявності порушеного суб`єктивного права, на захист якого подано позов.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо безпідставної відмови місцевим господарським судом заслухати як свідка ОСОБА_2 та незадоволення клопотання про виклик цієї особи для дачі пояснень.

Відповідно до частини першої статті 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Згідно з частиною першою статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Правовий аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Разом з тим, частиною 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Апеляційний господарський суд зазначає, що факт укладення договору купівлі-продажу від 21.02.2008 між позивачем та Селянським (фермерським) господарством "Гермес" (підписано Ісабалієвим Ф.Ф.) не оспорюються сторонам; обставини передачі активів та правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес" від Селянського (фермерського) господарства "Гермес" мають бути підтверджені первинними документами та не можуть підтверджуватись показаннями свідків.

З огляду на викладене клопотання апелянта про виклик свідка ОСОБА_2 , яке подане разом з апеляційною скаргою, задоволенню не підлягає.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення місцевого господарського суду, а тому відхиляються апеляційним господарським судом.

Також апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для залишення заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу місцевого господарського суду 10.01.2020 (електронною поштою), 13.01.2020 (через канцелярію), без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Частиною 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Так, 09.01.2020 місцевим господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №904/4576/19 до судового розгляду по суті на 13.01.2020, тому є правильним висновок місцевого господарського суду про залишення заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу місцевого господарського суду 10.01.2020 (електронною поштою), 13.01.2020 (через канцелярію), без розгляду.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про подання заяви про уточнення позовних вимог вчасно (10.01.2020), посилаючись на те, що ухвалою місцевого господарського суду від 10.12.2019 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів, тобто до 10.01.2020. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання у справі №904/4576/19 на відкладено на 09.01.2020.

За приписами частини 1 статті 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Законодавець розрізняє строки "до закінчення підготовчого провадження" та "до початку судового розгляду справи по суті", зокрема, наприклад, надаючи право позивачу змінити предмет або підстави позову, а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог саме до закінчення підготовчого засідання.

Розгляд справи по суті розпочинається з дати закриття підготовчого засідання у випадку призначення справи до розгляду по суті на іншу дату, ніж дата закриття підготовчого засідання та винесення відповідної ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладену в постанові від 29.11.2018 у справі №910/22824/17.

Таким чином, Фізичною особою-підприємцем Халіловим Вугаром Агамали Огли заяву про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу місцевого господарського суду 10.01.2020 (електронною поштою), 13.01.2020 (через канцелярію), подано з пропуском встановленого строку та правильно залишено місцевим господарським судом без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4576/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4576/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Халілова Вугара Агамали Огли.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений - 23.07.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Березкіна