Ухвала

від 18.08.2020 по справі 904/4576/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/4576/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Халілова Вугара Агамали Огли (далі - Підприємець)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020

зі справи № 904/4576/19

за позовом Підприємця

до товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Підприємець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020, у якій просить скасувати їх і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Підприємця задовольнити, не передаючи справи на новий розгляд.

За результатами розгляду матеріалів даної скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки вона оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При зверненні з касаційною скаргою скаржник зазначає, що підставою оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції "є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо утримання та неповернення власнику його майна новоствореною юридичною особою, на базі попередньої юридичної особи, яка була ліквідована".

Однак в силу приписів абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України скаржник не зазначає, щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття) відсутній висновок Верховного Суду. А сама касаційна скарга містить лише виклад фактичних обставин справи, які встановлені судами, та обставини, що були відхилені ними, а зміст касаційної скарги зводиться до власної оцінки скаржником рішень судів попередніх інстанції, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, скаржник повинен чітко зазначати у касаційній скарзі, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею ГПК України, із зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом у прийнятті відповідного висновку.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки подається за відсутності норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом у прийнятті відповідного висновку.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставку судового збору за подання позовної заяви (у 2019 році) немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1 921,00 грн.

Отже, скаржник, звернувшись з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого суду, та з огляду на немайновий характер позову (одна позовна вимога) мав сплатити судовий збір у сумі 3 842,00 грн., тоді як до касаційної скарги він додав дублікат квитанції від 03.08.2020 № 0.0.1789485043.1 про сплату судового збору в сумі лише 3 776,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Підприємцю необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: скаржник має визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) 287 статтею ГПК України, із зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані судами у прийнятті відповідного висновку; надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 66,00 грн., на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Халілова Вугара Агамали Огли на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 зі справи № 904/4576/19 залишити без руху.

2. Надати фізичній особі - підприємцю Халілову Вугару Агамали Огли строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати на адресу: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити фізичній особі - підприємцю Халілову Вугару Агамали Огли, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скаржнику буде повернуто касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Львов