Рішення

від 14.07.2020 по справі 910/11678/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/11678/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О. розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/11678/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЛАК ЛТД" (код 41212863, 04210, м.Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 20-А)

і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЛІТ ПАРФУМ" (код 32209914, 04074, м.Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ КОНОПЛЯНСЬКА, будинок 12)

до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ Державної податкової служби У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код 431 41377, 03151, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 5-А) та

ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код 37955989, 01196, м.Київ, Печерський район, ПЛОЩА ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 1),

до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ Державної фіскальної служби У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код 39393260, 03151, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 5-А) та

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

- старший слідчий з ОВС відділу розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ФДС Київській області майора податкової міліції Бойко Надія Валеріївна (03151, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 5-А)

про стягнення шкоди

без участі представників через їх неявку

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЛАК ЛТД" (далі - ТОВ "ВЛАК ЛТД") і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЛІТ ПАРФУМ" (далі - ТОВ "ЕЛІТ ПАРФУМ") до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - УПРАВЛІННЯ ДФС) та ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА), у якому просить 5 305 083,00 грн. шкоди у вигляді збитків, 344 151,00 упущеної вигоди і 100 000,00 моральної шкоди.

Позовні вимоги позивачі обґрунтовані тим, що у зв`язку з порушенням їх прав внаслідок незаконних дій та бездіяльності посадових осіб Слідчого управління Фінансових розслідувань Управління ДФС при здійсненні ними своїх повноважень втаречно майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження замінено відповідача за клопотанням його представника, потім, з урахуванням змін законодавства залучено іншого відповідача, засідання відкладались та в них оголошувались перерви відповідно до вимог ст..183 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 залишено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Парфум" (код 32209914, 04074, м.Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ КОНОПЛЯНСЬКА, будинок 12) в частині позовних про стягнення вартості вилученого товару розчинника органічного універсального технічного "Сольвентол" у розмірі 531480,95 грн. без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 залишено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Влак ЛТД" (код 41212863, 04210, м.Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 20-А) у частині позовних вимог по стягнення вартості вилученого товару - розчинник складний органічний "Солвент спеціал" у розмірі 421200,00 грн, розчинника органічного універсального технічного "Сольвент" у розмірі 554611,00 грн газового конденсату у розмірі 511104,12 грн., без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

Позивачі клопотали про розгляд справи без їх представника.

Всі відповідачі та третя особи повідомлені належно.

Відповідачі - податкові органи через свого представника систематично клопотали про перенесення судового розгляду по суті посилаючись на карантин.

Суд врахував, що послаблення введені КМУ дали змогу податківцям з`явитись в засідання.

Разом з тим однак їх неявка не є перешкодою для вирішення спору по суті за відсутності будь-яких нових заяв по суті справи та з процесуальних питань крім перенесення.

Відповідачі у заявах по суті проти задоволення позовних вимог заперечували повністю.

Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у цій категорії спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (Постанова ВПВС від (ВС/ВП № 641/8857/17 від 25.03.2020).

У судовому засіданні 14.07.2020 в порядку ч. 4 статті 202 ГПК України було розглянуто справу по суті та після нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Вимоги заявлені до стягнення, були понесені позивачем у зв`язку з бездіяльністю державного органу, яке не повернуло вилучений на підставі ухвали суду товар після скасування арешту на цей товар у повному обсязі та своєчасно.

За таких обставин особою, відповідальною перед потерпілими за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

Спірні деліктні правовідносини виникли у зв`язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України,

Питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

За положеннями ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. При цьому держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України ).

Одночасно відповідно до ч. 2 ст. 48 , ч. 4 ст. 58 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Так, у період з 23.01.2019 по 28.01.2019 у кримінальному проваджені № 12018110000000562 від 02.10.2018 старшим слідчим слідчого Управління Головного управління Національної поліції в Київській обл. Шеверун В.О. було проведено обшук території, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 за результатами якого 28.01.2019 складено Акт приймання-передачі на відповідальне зберігання майна, яке було виявлено слідчим, що підтверджується Протоколом обшуку від 23.01.2019, Актом приймання-передачі на відповідальне зберігання від 28.01.2019

У період з 30.01.2019 по 08.02.2019 у цьому ж кримінальному проваджені №12018110000000562 від 02.10.2018 обшук території, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 було проведено слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 760/2649/19, що підтверджується протоколом обшуку від 30.01.2019

Як вбачається з протоколу обшуку, розпочатого 30.01.2019 та завершеного 08.02.2019 слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. було вилучено документи та речовини з характерним запахом спирту та паливно-мастильних матеріалів.

Вилучене майно слідчими передано на зберігання ТОВ Делівері Трейд , що підтверджується протоколом обшуку від 30.01.2019 , Договором № 48/19 від 05.02.2019 , укладеного між ГУ ДФС у Київській обл. та ТОВ Делівері Трейд , Актами приймання-передачі до протоколу обшуку.

Як зазначають позивачі, слідчими було вилучено майно, яке належить на праві власності позивачам, що підтверджується Договором № ПС-007 від 28 квітня 2017 оренди складу ПММ між ПП Мотор-Сервіс та ТОВ Еліт Парфум , Додатковою уодою від 27.04.2018 , Договором поставки № 22-12-2018-СОЛ від 22.12.2018 між ТОВ Травелінг та ТОВ Еліт Парфум , видатковою накладною № 32 від 27.12.2018 , товарно-транспортною накладною № 27/1 від 27.12.2018 , видатковою накладною № 31 від 25.12.2018 , товарно-транспортною накладною № 25/3 від 25.12.2018 , Договором поставки № 260318-01/1 від 26.03.2018 між ТОВ Біопаливно-енергетична компанія та ТОВ Еліт ПАрфум , видатковою накладною № 451 від 18.12.2018 , товарно-транспортною накладною на відпуск готової продукції № 451 від 18.12.2018 , Договором № 3Б-1209/02 від 12.09.2018 зберігання нафтопродуктів та хімічних матеріалів між ТОВ Влак ЛТД та ТОВ Еліт Парфум , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 10.01.2019 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 17.01.2019 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 10.01.2019 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 03.01.2019 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 17.01.2019 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 18.12.2018 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 14.01.2019 , Актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 21.12.2018 , Договором № 2 від 04.09.2018 купівлі-продажу між ТОВ Зіффейн та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № РН-0000002 від 17.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 8 від 17.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 12 від 17.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 18 від 17.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 19 від 17.01.2019 , вантажно-митною декларацією № UA805130/2019/000223, Договором поставки № 10-01-2019-СОЛ від 10.01.2019 між ТОВ Натурал Петрол та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № 1 від 10.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 10/01 від 10.01.2019 , Договором поставки № 03-01-2019-СОЛ від 03.01.2019 між ТОВ Травелінг та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № 1 від 03.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 03/1 від 03.01.2019 , Договором поставки № 16-01-19-ЕТ від 16.01.2019 між ТОВ Травелінг та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № 5 від 17.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 17/1 від 17.01.2019 , Договором № ГК01-02-05 від 05.02.2018 купівлі-продажу газового конденсату між ТОВ Куб-Газ та ТОВ Влак ЛТД , Актом № 67 від 18.12.2018 прийому-передачі до договору купівлі-продажу газового конденсату № ГК01-02-05 від 05.02.2018 , накладною № ГК-0001786 від 18.12.2018 , Актом № 68 від 21.12.2018 прийому-передачі до договору купівлі-продажу газового конденсату № ГК01-02-05 від 05.02.2018 , товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 390714 від 21.12.2018 , накладною № ГК-0001787 від 21.12.2018 , видатковою накладною № 52 від 14.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 52 від 14.01.2019

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.02.2019 у справі № 760/4071/19 було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київські області Бойко Н.В., накладено арешт на вилучені у ході проведення обшуку в період 31.01.2019 року по 08.02.2019 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна ), буд. 49 майно, а саме: рідина прозорого кольору з характерним запахом спирту у кількості 321 999 літрів; системний блок MODISC з написом Мото Обухів ; копія акту № 340040 здачі-приймання наданих послуг на 1 арк; копія договору №340040 про надання послуг від 17.01.2019, без підписів на 2 арк.; лист до ДП Укрметртестстандарт на 1 арк; копія паспорту якості №1/2018 від 07.12.2018 з мокрою печаткою в 6 (шести) примірниках на 2 арк. кожний, загалом на 12 арк.; копія паспорту якості №2/2018 від 05.11.2018 на 2 арк.; 3 (три) примірники інформаційної довідки залишків продукції на базі за адресою: Київська обл. Білоцерківський район, с. Пилипча, вул.Леніна, 49 , від TOB Еліт Парфум без підписів та печатки, загалом на 3 арк.; бланки Акту №_ приемки нефтепродуктов по количеству от _20_г. без підпису та печатки у незаповненому вигляді, у 14 (чотирнадцяти) примірниках, загалом на 14 арк.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.04.2019 у справі № 11-сс/824/1756/2019 апеляційна скарга представника ТОВ Еліт Парфум адвоката Яценко О.В. задоволена, Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року про арешт майна - скасовано, постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовлено. Судом у справі № 11-сс/824/1756/2019 встановлено, що обставини, які слугували підставою для арешту майна не відповідають обставинам кримінального провадження, а тому ні стороною обвинувачення ні слідчим суддею під час розгляду клопотання не досягнуто мету арешту майна, а відтак належним чином не встановлено відповідної правової підстави для застосування у даному випадку такого заходу кримінального провадження, як арешт майна.

На підставі скасування Київським апеляційним судом ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.02.2019 про арешт майна, ч.3 ст. 173, ч.1 ст. 16, ч.2 ст. 21 КПК України 04.04.2019 Директор ТОВ Еліт Парфум Рогоза Г.М. звернувся до старшого слідчого з ОВС СУ ФР ДФС у Київській обл. Бойко Н.В з письмовою вимогою не пізніше 3-х днів з моменту отримання вимоги повернути все вилучене під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019 на території Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 майно.

Як зазначають позивачі, не вчиняючи дії, направлених на негайне повернення вилученого майна як це передбачено п. 2 ч.1 ст. 169, ч.3 ст. 173 КПК України, старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київські обл. Бойко Н.В. в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 32017110200000016 від 24.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1, 3 ст. 204 КК України було подано повторне клопотання про арешт вилученого під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019 на території Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 майна.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі № 760/11532/19 у задоволені клопотання слідчого Бойко Н.В. про арешт майна було відмовлено з підстав недоведеності та необґрунтованості заявленого клопотання.

Не оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.04.2019 , ст. слідчим з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київські обл. Бойко Н.В., без фактичного повернення майна, було подано повторне клопотання арешт цього майна.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 760/12928/19 у задоволені клопотання слідчого Бойко Н.В. про арешт майна відмовлено. Слідчим суддею встановлено, що долучено до клопотання слідчого постанова про приєднання речових доказів від 08.02.2019 є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч.1 ст. 98 КПК України. В ній не вказано, з яких мотивів слідчий виходив при вирішенні питання про визнання вищевказаного майна речовими доказами.

28.05.2019 ст.слідчим з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київські обл. Бойко Н.В. в рамках розслідування кримінального провадження за № 32017110200000016 від 24.03.2017 у приміщенні СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а каб. 416 у період часу з 12 год 28 хв до 12 год. 39 хв. на виконання ухвали суду про скасування арешту на майно, яке вилучено у ході проведення обшуку з 30.01.2019 по 08.02.2019 , за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 складено Протокол повернення тимчасово вилученого майна, в якому слідчий вказує, що повернув директору ТОВ Еліт Парфум 29 938 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №19; 12 000 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №19; 17 000 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №15; 29 938 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №15; 29 585 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №10; 29 720 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №11; 29 893 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №11,12; 29 938 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №12,13; 29 760 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №13; 29 893 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №13; 29 893 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №16,18; 24 441 літрів рідини з характерним запахом спирту, яка знаходилась у цистерні №18; копія акту № 340040 здачі-приймання наданих послуг на 1 арк; копія договору №340040 про надання послу від 17.01.2019 , без підписів на 2 арк.; лист до ДП Укрметртестстандарт а 1 арк; копія паспорту якості №1/2018 від 07.12.2018 з мокрою печаткою в 6 ( шести ) примірниках на 2 арк. кожний, загалом на 12 арк.; копія паспорту якості №2/2018 від 05.11.2018 на 2 арк.; 3 ( три ) примірники інформаційної довідки залишків продукції на базі за адресою : Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Леніна, 49 , від ТОВ Еліт Парфум без підписів та печатки, загалом на 3 арк.; бланки Акту №_ приемки нефтепродуктов по количеству от _20_г. без підпису та печатки у незаповненому вигляді, у 14 (чотирнадцяти) примірниках, загалом на 14 арк.

З Протоколу та наданих до нього зауважень вбачається, що представники ТОВ Еліт Парфум Рогоза Г.М. та Яценко О.В. відмовились від його підписання, оскільки майно фактично володільцю не поверталось.

Цього ж дня 28.05.2019 ст.слідчим Бойко Н.В. в рамках розслідування кримінального провадження за № 32017110200000016 від 24.03.2017 у приміщенні СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а каб. 416 складено Опис речей і документів, які вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, згідно якого слідчим повторно вилучено у ТОВ Еліт Парфум майно, що було вилучено під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019

З ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 760/14407/19 вбачається, що слідчим суддею було частково задоволено клопотання ст.слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Бойко Н.В., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Коваль В. та надано слідчим Су ФР ГУ ДФС у Київській області тимчасовий доступ до речей та їх вилучення (виїмку), що належать ТОВ Еліт Парфум , вилучених у ході проведення обшуків 28.08.2018 та з 30.01.2019 року до 08.02.2019 року, за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (колишня назва вул. Леніна) 49.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.07.2019 у справі № 11сс/824/3557/2019 апеляційну скаргу представника ТОВ Еліт Парфум було задоволено, ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.05.2019 у справі 760/14407/19 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого Бойко Н.В. відмовлено. Судом у справі № 11сс/824/3557/2019 встановлено, що попри попередні відмови суду у задоволенні клопотань про арешт майна, майно власнику не повернуто. Разом з цим звернення з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення, на переконання колегії суддів, суперечить нормам ст. 42 Конституції України та гарантіям ст. 1 Першого протоколу Європейського суду з прав людини.

Нехтуючи попередніми судовими рішеннями, ст.слідчий Бойко Н.В. вчергове звернулась з клопотанням про арешт цього майна.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.08.2019 у справі № 760/19325/19 у задоволені клопотання слідчого Бойко Н.В. про арешт майна відмовлено. Слідчий суддя вказує, що незважаючи на те, що матеріали справи містять постанови слідчого про визнання вилучених рідин речовими доказами в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що слідчим належним чином не доведено відповідність вказаних рідин критеріям, передбаченим у ст. 98 КПК України, а з наданих експертних висновків цього встановити не можливо. З огляду не вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого є недоведеним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/7148/19 від 19.07.2019 вбачається, що адвокат Яценко О.В. в інтересах ТОВ Еліт Парфум звернулась зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку. Скарга мотивована тим, що слідчі СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. ініціюючи арешт вилученого під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019 майна, просили накласти арешт на 321 999л. майна, а фактично за даними протоколу обшуку було вилучено 322 957 л.

За результатами розгляду скарга адвоката Яценко О.В. задоволена, зобов`язано уповноважену особу, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110000000562 від 02.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364-1, ч.3 ст.204 КК України повернути уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Парфум майно, яке було вилучене за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна),49 а саме 958 літрів вилученої продукції.

04.06.2019 , 08.07.2019 , 08.08.2019 представником ТОВ Еліт Парфум прокурору Прокуратури Київської обл. Ковалю В. та ст.слідчому СУФР ГУ ДФС у Київській обл. Бойко Н.В, було направлено вимоги про повернення вилученого майна з посиланням на вищезазначені судові рішення, проте майно власникам не було повернуто.

Також позивачі посилаються на те, що вилучення майна та подальше його зберігання відбувалось з порушеннями, що підтверджується відсутністю у Єдиному державному реєстрі місць зберігання інформації щодо зберігача ТОВ Делівері Трейд , відсутністю необхідної матеріально технічної бази для зберігання вилученого товару, що підтверджується листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.06.2019 № 26-8370/261, листом Державної служби України з питань праці від 10.06.2019 № 4697/3/12-ДП-19, листом Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 № 70255/Я/26-15-13-09-15.

Як слідує з наданих позивачами документів на придбання товарів, протоколів випробувань ДНУ УкрНДІспиртбіопрод № 10170 від 13.03.2019 , № 10171 від 13.03.2019 , № 10172 від 13.03.2019 , № 10173 від 13.03.2019 , № 10174 від 13.03.2019 , № 10175 від 13.03.2019 , протоколу випробувань Акредитованого випробувального центру ДП НДІННП МАСМА № 16/П-19 від 12.03.2019 , Акту приймання-передачі від 28.01.2019 на відповідальне зберігання до протоколу обшуку від 23.01.2019 по КП № 1201811000000562 від 02.10.2018 на момент вилучення у період 30.01.2019-08.02.2019 на території за адресою: Київська обл.. Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 зберігались: розчинник-розбавник РЕ20 М80; розчинник органічний універсальний технічний Сольвент ; розчинник складний органічний Solvent Special ; розчинник універсальний органічний Сольвентол ; етанол, як складний бензину; газовий конденсат; розчинник органічний Сольвент .

Представник ТОВ Еліт Парфум вказує, що 10.09.2019 вона була присутня під час огляду місця зберігання вилучених у ТОВ Еліт Парфум товарів за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. О.Онікієнка 127б, який проводився слідчою СУФР ГУ ДФС у Київській обл. Федоровою А.І . Під час огляду у Протоколі огляду від 10.09.2019 , складеного слідчим Федоровою А.І. було зафіксовано, що все вилучене під час обшуку у період 30.01.2019-02.08.2019 майно зберігається в одній ємності, що на думку позивачів призвело до фактичної втрати хімічних властивостей вилучених товарів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 було витребувано у Слідчого управління Фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській обл. належним чином засвідчені копії протоколу огляду за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. О. Онікієнка, 127 Б від 10 вересня 2019, складеного слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. Федоровою А.І. в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 32017110200000016 від 24.03.2017

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 було повторно витребувано копію протоколу огляду за адресою: Київська обл. м. Бровари, вул. О. Онікієнка, 127 Б від 10 вересня 2019

ГУ ДФС у Київській області вимоги ухвал від 21.11.2019 та від 10.12.2019 виконані не були.

Факт зберігання вилученого під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019 майна в одній ємності підтверджується протоколом обшуку від 13.12.2019 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 757/60342/19-к.

З Висновків Департаменту податкових та митних експертиз № 142005701-0164 від 12.02.2019 , № 142005701-02-92 від 18.03.2019 , Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №4406/19-34/9771-9781/19-34/10717-10720/19-53 від 17.04.2019 , № 5492/19-34/9757-9763/19-34 від 12.04.2019 слідує, що зразки вилучених під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019 рідин мають різний хімічний склад.

На підтвердження втрати первісних хімічних властивостей вилучених товарів представником позивачів надано відповідь ДНУ УкрНДІспиртбіопрод № 06-01/408 від 10.12.2019 з якої вбачається, що суміш отримана в результаті змішування вилучених продуктів не відповідає нормативним документам на жоден з окремих продуктів.

Посилаючись на те, що неповернення вилученого майна порушує майнові права, Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом та з урахуванням заяв про залишення частини позовних вимог без розгляду, просять стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Влак ЛТД вартість вилучених товарів: розчинника-розбавника у кількості 143667 літрів у сумі 2 097 843,72грн; розчинника органічного універсального технічноо Сольвент у кількості 39 837 літрів у сумі 672 473,00 грн.; газовий конденсат у кількості 29 893 літрів у сумі 444 048,10грн.; Етанол як складник бензину у кількості 36 590 літрів у сумі 603 804,00грн.. Всього на суму 3 818 169,82 грн. На користь ТОВ Еліт Парфум вартість вилученого розчинника органічного універсального технічного Сольвент у кількості 72 970 літрів у сумі 1 259 012,00грн.

ГУ ДФС у Київській області у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, посилаючись на наступне.

Слідче управління Фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській обл. розслідується кримінальне провадження № 32017110200000016 від 24.03.2017

28.02.2019 постановою прокурора прокуратури Київської області матеріали кримінальних проваджень № 32017110200000016 від 24.03.2017 та 12018110000000562 від 02.10.2018 , що надійшли з ГУ НП в Київській області, об`єднані в одне кримінальне провадження № 32017110200000016.

В ході обшуку, проведеного слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. з 30.01.2019 по 08.02.2019 слідчими виявлено та вилучено 321 999 літрів рідини, компютерну техніку та документи. Вилучення та вивезення здійснювалось силами ТОВ Делівері Трейд , із яким у ГУ ДФС у Київській обл. 05.02.2019 укладено Договір № 48/19.

Також, ГУ ДФС у Київській обл. вказує, що ухвала Київського апеляційного суду у справі № 11-сс/824/1756/2019 від 03.04.2019 надійшла до СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. тільки 16.05.2019 , і на її виконання слідчим Бойко Н.В. було визначено дату повернення майна, однак у призначену дату представник ТОВ Еліт Парфум Рогоза Г.М. у присутності свого адвоката та понятих від отримання вилученого майна відмовився.

20.06.2019 слідчим здійснено огляд вилученого майна, що передано на відповідальне зберігання ТОВ Делівері Трейд , в ході якого встановлено 14 резервуарів, в яких міститься рідина у кількості 321 999 літрів.

Посилається на те, що листами від 07.08.2019 № 27786/10/10-36-23-002 та від 09.08.2019 № 1157/10-36-23-02 представники ТОВ Еліт Парфум викликались слідчим для проведення майна, однак на виклики не прибули.

Залучене до справи ГУ ДПС у Київській області заперечувало проти позовних вимог з тих же підстав, що і ГУ ДФС

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області відзив на позов у встановлені судом строки надав з пропуском строку. Разом з тим, суд врховуючи введений карантин та створюючи умови сторонам щоб продемонструвати, що вони є почуті судом, взяв відзив до відому.

ДКСУ заперечило свою причетність до даних правовідносин просив у позові відмовити.

Також вказував на відсутність доказів встановлення протиправності відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу.

Суд зауважив, що наявність між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Третя особа без самостійних вимог заяв про суті справи та з процесуальних питань суду не надала.

Крім того, ТОВ Влак ЛТД посилається на те, що внаслідок невиконання ст. слідчим з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. Бойко Н.В. обов`язку з повернення вилученого майна позивач поніс збитки у виді упущеної вигоди, а саме не отримало дохід від реалізації розчинника-розбавника РЕ220 М80 обсягом 117 500 кг у сумі 203 275,00 грн., від реалізації газового конденсату обсягом 22 т у сумі 19 800,00 грн., від реалізації етанолу, як складника бензину обсягом 30,04 т у сумі 57 076,00 грн., від реалізації розчинника Сольвент обсягом 22 т у сумі 64 000,00 грн. Всього на суму 344 151,00 грн.

Судом встановлено, що 10.01.2019 між ТОВ Влак ЛТД та ТОВ Ліндерман було укладено Договір № 10/01 за умовами якого Продавець (ТОВ Влак ЛТД ) передає у власність Покупця (ТОВ Ліндерман), а Покупець отримує товар в кількості та за видами, що зазначаються в товаросупровідних документах. Відповідно до Специфікації № 1 від 10.01.2019 до Договору № 10/01 від 10.01.2019 предметом поставки є розчинник-розбавник РЕ20 М80; газовий конденсат; Етанол, як складник бензину; Розчинник органічний універсальний технічний Сольвент на загальну суму 4 014 505,00 грн. Поставка здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів з моменту підписання Договору.

Пойменований товар зберігався ТОВ Еліт Парфум за адресою: Київська обл. Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49, що підтверджується Договором ЗБ-1209/02 зберігання нафтопродуктів та хімічних матеріалів від 12.09.2018 , укладений між ТОВ Влак ЛТД та ТОВ Еліт Парфум , Актами приймання-передачі майна на зберігання від 17.01.2019 , 10.01.2019 , 18.12.2018 відповідно до яких ТОВ Влак ЛТД передало, а ТОВ Еліт Парфум прийняло на зберігання Розчинник-розбавник РЕ20 М80 обсягом 121 826кг., Розчинник органічний універсальний технічний Сольвент обсягом 30,22т., розчинник органічний універсальний технічний Сольвент обсягом 30,08т., Етанол як складник бензину обсягом 30,04т., газовий конденсат обсягом 39050л. та обсягом 34 000л.

З Акту приймання-передачі від 28.01.2019 на відповідальне зберігання до протоколу обшуку від 23.01.2019 по КП № 1201811000000562 від 02.10.2018 , підписаного представником ПП Мотор-Сервіс та старшим слідчим СУГУ Національної поліції в Київській обл. Шеверун В.О. встановлено, що слідчим передано на зберігання ПП Мотор-Сервіс майно ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914), яке було вилучено відповідно до протоколу обшуку від 23.01.2019 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49 , у тому числі є розчинник-розбавник РЕ20 М80; газовий конденсат; Етанол, як складник бензину; Розчинник органічний універсальний технічний Сольвент .

З протоколу обшуку, проведеного слідчими СУФР ГУ ДФС у Київській обл. у період 30.01.2019 по 08.02.2019 вбачається, що ідентифікація вилученого майна слідчим не здійснювалась.

Доказів, що на момент початку обшуку 30.01.2019 на території було наявне інше, ніж зазначено у Акті приймання-передачі на відповідальне зберігання від 28.01.2019 майно, суду не надано.

Листом № 16-ВН-19 від 16.04.2019 ТОВ Ліндеман повідомлено ТОВ Влак ЛТД , що товар, який був предметом поставки за договором № 10/01 від 10.01.2019 не було поставлено у строки, встановлені договором (до 11 лютого 2019 ), відповідно до усних домовленостей, які були пов`язані з поверненням товару згідно ухвали Київського апеляційного суду від 03.04.2019 Товариство не виконало зобов`язання, у зв`язку з чим ТОВ Ліндеман повідомило про розірвання укладеного Договору з посиланням ч.3 ст. 612 ЦК України.

Також, ТОВ Еліт Парфум просить стягнути понесені витрати для відновлення порушеного права у сумі 31 714,20грн. вартості послуг з проведення досліджень, у сумі 106 580,54 грн. витрат по оплаті орендної плати та у сумі 654 671,03грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження заявлених вимог Позивач-2 посилається на те, що для підтвердження, що вилучена під час обшуку продукція за своїми характеристиками відповідає товаросупровідним документам виробника, а відтак не є фальсифікованою, ним було замовлено послуги з дослідження зразків вилучених речовин за результатами яких було отримано Протоколи випробувань від 13.03.2019 № 10170, 10171, 10172, 10173,10174,10175 ДНУ УкрНДІспиртбіопрод , Протокол випробувань № 16/П-19 від 12.03.2019 Акредитованого випробувального центру ДП НДІННП МАСМА . Результати даних протоколів випробувань використовувались Позивачем-2 для захисту своїх прав, що підтверджується Доповненнями до апеляційної скарги від 25.03.2019 у справі № 760/4071/19.

Згідно Акту надання послуг № 69 до Договору № 53-С/19 від 26.02.2019 ДНУ Українським науково-дослідним інститутом спирті і біотехнологій продовольчих продуктів надано послуги з дослідження зразків та оформлення протоколу на загальну суму 31 714грн. Оплата вартості послуг підтверджується платіжним дорученням № 809 від 26.02.2019 на суму 31 714,20грн.

28.04.2017 між ПП Мотор-Сервіс та ТОВ Еліт Парфум укладено Договір № ПС-007 оренди складу ПММ. Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених договором, Орендодавець (ПП Мотор-Сервіс ) зобов`язується передати Орендареві (ТОВ Еліт Парфум ), а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нафтосховище з прилеглими комунікаціями (далі - Об`єкт) для промислового використання, яке розташоване за адресою: Київська обл. Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49. Згідно п. 1.2. Договору в оренду надається нафтосховище: РГС25-9шт, РГС-50 12 шт., трубопровід сполучення ємностей, насос СВН80 -3шт, зливна та наливна рампа, кімната оператора. Згідно п. 4.1. строк оренди встановлюється з 01.05.2017 по 01.05.2018 Згідно п. 5.1. Договору розмір орендної плати становить 40000грн. (сорок тисяч грн.) за один місяць. Згідно п. 5.2. Договору орендну плату Орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця. Згідно Додаткової угоди від 27.04.2018 До Договору оренди складу ПММ № ПС-007 від 28.04.2017 строк дії договору продовжено до 01.05.2019

Оплата орендної плати підтверджується платіжним дорученням № 793 від 18.01.2019 на суму 40 000,00грн., платіжним дорученням № 802 від 08.02.2019 на суму 40 000,00грн., платіжним дорученням № 818 від 11.03.2019 на суму 40 000,00грн., платіжним дорученням № 835 від 25.04.2019 на суму 40 000,00грн. Також між сторонами підписано Акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 1012019 від 31.01.2019 , № 2022019 від 28.02.2019 , № 3032019 від 31.03.2019

ТОВ Еліт Парфум посилається на те, що внаслідок вилучення всього майна воно призупинило свою господарську діяльність. Після судових рішень, які зобов`язували повернути майно Товариство сподівалось на відновлення діяльності, яка передбачала необхідність наявності бази зберігання, а відтак продовжувало сплачувати оренду плату, хоча фактично не використовувало, оскільки майно не поверталось. Загальний розмір витрат за період 30.01.2019 по 18.04.2019 складає 106 580грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу Позивач-2 посилається на те, що в рамках укладених між ТОВ Еліт Парфум та АК Файнгольд та Волинець договорів про надання правової допомоги № Е-А/54/17 від 07.09.2017 , № Е-А/18-02/19 від 18.02.2019 адвокатами об`єднання надавалась правова допомога із захисту інтересів Позивача-2 та відновлення його права володіння влученим під час обушку 30.01.2019-08.02.2019 майном.

Актами приймання-передачі наданих послуг від 18.02.2019 , 04.04.2019 та 31.10.2019 підтверджується надання послуг Позивачу-2 у розмірі 27 131 доларів США, що за курсом НБУ на момент подання заяви про збільшення позовних складає 654 671,03 грн.

У зв`язку із зупиненням господарської діяльності внаслідок неповернення вилученого майна, вартість наданих послуг була сплачена Позивачем-2 частково у розмірі 120 000грн., що підтверджується випискою по рахунку за 19.11.2019

Як слідує з Актів приймання-передачі наданих послуг від 18.02.2019 , 04.04.2019 , 31.10.2019 , а також підтверджується матеріалами справи, адвокатами АК Файнгольд та Волинець у період з 23.01.2019 по 28.10.2019 надавались послуги правової допомоги під час проведення обушків, складання процесуальних документів для оскарження судових рішень про арешт та вилученого майна, брали участь у судових засіданнях у справах під час розгляду клопотань про арешт вилученого майна, здійснювали збір доказів, складали вимоги про повернення майна, оскаржували бездіяльності слідчих, надавали правову допомогу пов`язану з розглядом справи № 910/11678/19, тощо.

Також, ТОВ Влак ЛТД заявлено вимогу про стягнення моральної шкоду у розмірі 100 000, грн., яка мотивована тим, що оскільки позивач, здійснює свою діяльність з оптової торгівлі хімічними продуктами та паливними матеріалами, але не взмозі виконати взяті на себе зобов`язання з поставки товарів внаслідок бездіяльності слідчих щодо повернення товарів, а дані про проведення обшуку та вилучення товарів з підстав їх нібито фальсифікації стали публічними, контрагенти ТОВ Влак ЛТД систематично під час переговорів висловлюють недовіру щодо можливої якості товарів, які їм пропонується. Водночас, посилання на рішення суду, яким відмовлено у задоволені клопотання слідчого про арешт майна з підстав недоведеності, не відновлює довіру до діяльності позивача, оскільки вилучений товар позивачу не повернутий. Такі обставини (неповернення майна) створюють у стороннього спостерігача уявлення про правомірність утримання товарів посадовими особами СУ ФР ДФС у Київській області, як фальсифікованих.

ТОВ Еліт Парфум просить стягнути моральну шкоду у розмірі 500 000грн. мотивуючи позовні вимоги наступним.

Позивач-2 здійснює свою діяльність на ринку України більше 20 років. За цей час позивач має стійку репутацію надійного постачальника, проте піддався систематичному тиску з боку слідчих СУ ФР ДФС у Київській області, що вплинуло як на його господарську діяльність так і на ділову репутацію.

У період з 28.08.2018 по 29.08.2018 року слідчими СУ ФР ДФС у Київській області було проведено обшук на території де зберігав свій товар Позивач-2: Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) 49. За результатами обшуку, слідчими було вилучено документи та продукцію, яка зберігалась. Таке обмеження права власності було мотивовано слідчими тим, що нібито виявлені товари є фальсифікованими. Проте, жодних процесуальних дій за участі Позивача-2 після цього щодо даного факту не проводилось.

У подальшому, розуміючи, що на даній території продовжується діяльність і наявне майно, яке становить інтерес для посадових осіб СУ ФР ДФС у Київській області, 25 січня 2019 року отримавши матеріали досудового розслідування з СУ НП у Київській області та інформацію про те, що на території наявна велика кількість продукції, ігноруючи наявність у матеріалах товаросупровідних документів на товар наданих слідчим СУ НП у Київській області 23.01.2019 , посадові особи СУ ФР ДФС у Київській області ініціювали клопотання про надання дозволу на проведення обшуку приховавши від слідчого судді той факт, що обшук вже провожиться слідчими поліції. Після початку другого обшуку, який вже проводили слідчі СУ ФР ДФС у Київській області, директором Позивача-2 було повторно надано всі товаросупровідні документи на товар, які підтверджували законність його походження. Проте, слідчою Бойко Н.В. у клопотаннях про арешт майна систематично зазначалось, що вилучені товари є фальсифікованими, оскільки не мали товаросупровідних документів, хоча у протоколі обшуку зазначено 62 документа. Також слідчою Бойко Н .В. було призначено ряд експертиз на перевірку вилученого товару вимогам нормативних документів. Проте, будучи достеменно обізнаною у виді товару, який було вилучено, експертизи призначались на відповідність іншим видам товарів, а результати експертиз, якими встановлено невідповідність іншим видам товарів, використовувались для обґрунтування подальшого незаконного утримання майна. Всі ці обставини (систематичні обшуки, необгрунтовані припущення щодо фальсифікації та результати експертиз) відображені у судових рішеннях про арешт та тимчасовий доступ до речей і документів із зазначенням назви Позивача. Оскільки дані рішення містяться у Єдиному реєстрі судових рішень, є відкритими і назва Позивача-2 зазначена у формі достатній для його ідентифікації, репутація Позивача-2, як надійного постачальника, який працював на ринку України 20 років фактично знищена.

Оскільки така недостовірна інформація мала розголос і стала публічною, контрагенти Позивача-2 під час переговорів ставили під сумнів якість товару, що пропонується.

Водночас, посилання на рішення судів, якими відмовлено у задоволені клопотання про арешт майна з підстав недоведеності та незаконності, не відновлює довіру до діяльності позивача, оскільки вилучений товар позивачу не повернутий. Такі обставини (неповернення майна) створюють у стороннього спостерігача уявлення про правомірність дій посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, у т.ч. щодо утримання товарів, як фальсифікованих.

Свавільні і незаконні дії посадових осіб державного органу - слідчих СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, вилучення товару та незаконна бездіяльність, яка виразилась у його неповернені, призвели до втрати ділової репутації, наслідком чого є фактичне припинення Позивачем господарської діяльності.

Як вбачається, слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва від 14.11.2018 у справі № 760/25043/18 розглядалась скарга адвоката Веніамінової А.П. в інтересах ТОВ Еліт Парфум на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32017110200000016 від 24.03.2017 , за результатами скаргу задоволено частково, повернуто власнику майна - ТОВ Еліт Парфум тимчасово вилучене 28.08.2018 майно.

Згідно ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києві від 17.01.2019 у справі № 759/951/19 надано дозвіл слідчим СУ ГУ ГН у Київській обл. на проведення обушку нежитлових будівель та споруд за адресою: Київська обл. Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна), 49.

Згідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 760/2649/19 надано аналогічний дозвіл для слідчих СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл.

З Листа Солом`янського районного суду міста Києва № 1.4/122/2019 від 05.02.2019 вбачається, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджували інформацію щодо постановлення 17 січня 2019 року слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва про надання дозволу на проведення обшуку, а також будь-яких відомостей, щодо його проведення у період з 23 січня 2019 року по 28 січня 2019 року слідчими СУ НП Гу у Київській обл.

Слідчим до протоколу обшуку від 30.01.2019 внесено відомості про надання під час обшуку представником ТОВ Еліт Парфум копій 62 документів, які свідчать про походження рідин, що містяться у металевих резервуарах.

З ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва від 12.02.2019 , 25.04.2019, 14.05.2019 , вбачається, що обгрунтовуючи клопотання про арешт майна ст.слідчий Бойко Н.В. посилалась на те, що вилучені рідини були без документів щодо їх походження, а ТОВ Еліт Парфум здійснюється незаконна діяльність.

В Наказі ТОВ Еліт Парфум № 1/02 від 28.02.2019 зазначено, що у зв`язку із свавіллям працівників ДФС, дії яких призвели до припинення фінансово-господарської діяльності товариства, як наслідок неотримання прибутку та відсутності можливості виплати заробітної плати - звільнено трьох працівників товариства. Згідно Довідки ТОВ Еліт Парфум від 30.05.2019 станом на 23.01.2019 на підприємстві працювало 4 особи.

Припинення фінансово-господарської діяльності також підтверджується фінансовими звітами суб`єкта малого підприємництва ТОВ Еліт Парфум станом на 31.03.2019 та на 30.09.2019, виписками з банківського рахунку ТОВ Еліт Парфум за період 01.05.2019-08.11.2019

ГУ ДФС у Київській області у додаткових поясненнях надало заперечення проти позовних вимог позивачів посилаючись на те, що вимагаючи відшкодування збитків позивач не довів, що протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли - наслідком такої протиправної поведінки, тобто причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та отриманими збитками від таких дій.

Також ГУ ДФС у Київській обл. заперечує проти стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ГУ ДФС у Київській області не поширювало про позивача недостовірну інформацію, яка порушує її особисті немайнові права, доказів позивачами не надано. Позивачем належними засобами доказування не доведено суду наявності складу правопорушення у діях відповідача, наявності та розміру збитків, протиправної поведінки, вини та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та внаслідок цього отриманими збитками.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України . Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України , а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173 , 1174 ЦК України ).

Статті 1173 , 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України .

Зміст статей 1173-1174 ЦК України прямо вказує, що шкода відшкодовується незалежно від вини органів або посадової особи, яка її завдала, а отже в цій справі не підлягає встановленню наявність або відсутність вини державного органу, який не забезпечило збереження майна позивачів та не виконало приписи КПК.

Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України .

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 1104 від 19.11.2012 Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

За статтею 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Згідно ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно або відмови у задоволенні клопотання про накладені арешту прямо передбачені чинним законодавством.

Також суд зазначає, що ст. 169 КПК України обов`язок з повернення тимчасово вилученого майна покладено саме на слідчого та прокурора, а не на особу, яка здійснює відповідальне зберігання вказаного майна.

Суд враховує положення Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , а також практику Європейського суду з прав людини, що правовому захисту на підставі норм Конвенції підлягають як право позивача вимагати виконання судового рішення про повернення майна, так і право мирного володіння майном, яке полягає в отриманні (поверненні у власність) майна й отриманні прибутків від нього, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідачі заперечуючи проти позовних вимог зазначали, що ними будь-які протиправні дії не вчинялись.

Суд зауважує, що протиправною може бути не тільки активна дія, а й бездіяльність.

Бездіяльність Відповідача-3 виявилася у невиконанні приписів ст. 169, ч.3 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України , та рішень слідчих суддів, а саме у неповерненні майна його законному власнику.

Відповідачами та третьою особою не надано доказів на підтвердження того, що старший слідчий з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. Бойко Н.В. вчиняла дії, направлені на повернення вилученого майна власникам після постановлення судами рішень від 03.04.2019 , 25.04.2019 , 14.05.2019 , 04.07.2019 та 02.08.2019 , якими у задоволенні клопотань слідчого Бойко Н.В. про арешт майна було відмовлено.

Суд відхиляє доводи ГУ ДФС у Київській обл., що 28.05.2019 вилучене під час обшуку у період 30.01.2019-08.02.2019 майно було повернуто ТОВ Еліт Парфум як власнику та як зберігачу майна ТОВ Влак ЛТД , з тих підстав, що з Протоколу повернення тимчасово вилученого майна, зауважень представників ТОВ Еліт Парфум до нього, а також факту його складання в кабінеті слідчого, об`єктивно виключається можливість фактичного повернення майна володільцю обсягом 321999л.

Також, суд не приймає як належне заперечення ГУ ДФС у Київській області про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 03.04.2019 була отримана слідчим тільки 16.05.2019 Матеріалами справи підтверджується, що у період з 03.04.2019 по 16.05.2019 ст.слідчий Бойко Н.В. двічі зверталась до слідчих суддів з ідентичними клопотаннями про арешт вилученого під час обшуку 30.01.2019-08.02.2019 майна. Отже, суд приходить до висновку, що слідчий Бойко Н.В. була обізнана у наявності судового рішення від 03.04.2019 , яким у задоволенні її клопотання про арешт було відмовлено у зв`язку з чим повторно зверталась з новими аналогічними клопотаннями.

Посилаючись на вчинення дій, направлених на забезпечення повернення майна, ГУ ДФС у Київській обл. не надано доказів отримання директором ТОВ Еліт Парфум повідомлення про виклик з метою повернення майна на 08.08.2019 про отримання якого позивач-2 заперечує, а наданий на підтвердження цих обставин лист від 07.08.2019 № 27786/10/10-36-23-02 адресований іншій юридичний особі.

Щодо листа СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. від 09.08.2019 № 1157/10-36-23-02 про необхідність прибуття директора ТОВ Еліт Парфум для повернення вилученого майна, то як встановлено з офіційного сайту Укрпошта, даний лист було направлено на адресу Позивача-2 тільки 28.08.2019

Крім того, суд звертає увагу, що виконання слідчим обов`язку з негайного повернення майна не може ставитись в залежність від необхідності встановленням судовим рішенням протиправності неповернення майна. Вказане не передбачено нормами Кримінального процесуального кодексу України чи іншими нормативно-правовими актами, оскільки обов`язок повернути тимчасово вилучене майно, встановлений в ст. 169 та 173 КПК України , законодавець пов`язує з єдиною умовою скасуванням арешту або відмовою у задоволенні клопотання про арешт. Отже, пов`язання повернення майна з додатковими умовами суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України .

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З цих норм слідує, що в силу диспозитивності господарського судочинства сторони вільні самостійно обирати докази і засоби доказування, якими доводити певні обставини, окрім тих обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Так, законодавством не встановлено обов`язок підтверджувати протиправність дій окремим судовим рішенням, ці обставини можуть бути встановлені в даному судовому процесі, такий правовий висновок наведено у Постанові Великої палати Верховного суду у справі № 920/715/17 від 12.03.2019

За таких обставин суд вважає, що позивачами доведена протиправна бездіяльність Відповідача-3, яка виразилась у бездіяльності Головного управління ДФС у Київській області, щодо неповернення вилученого майна позивачам .

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України , та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами підтверджується факт неправомірної поведінки Відповідача-3 та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною бездіяльністю Відповідача-3 та збитками, які понесли позивачі.

Відповідачами та третьою особою не надано жодних заперечень щодо визначеного позивачами розміру збитків, а також обсягу та виду майна, вартість якого просять стягнути позивачі.

Суд також констатує, що відповідачами не надано суду жодних доказів на спростування твердження позивачів та наданих ними доказів на підтвердженнях того, що майно, яке було вилучене під час обшуку та мало різний хімічний склад станом на 10.09.2019 зберігалось в одній ємності, що призвело до втрати первинних властивостей.

Оскільки відповідачами, витребуваних судом протоколу огляду від 10.09.2019 не надано, заперечень факту зберігання майна в одній ємності не заявлено, доказів на спростування тверджень позивачів також не надано, суд вважає встановленим факт зберігання вилученого під час обушку 30.01.2019-08.02.2019 майна в одній ємності.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, суд вважає, що заявлений позивачами спосіб відшкодування шкоди шляхом стягнення вартості вилученого товару є обґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Влак ЛТД було придбано: розчинник-розбавник РЕ20 М80 обсягом 121 826 кг, вартістю 2 097 843, 72, що підтверджується Договором купівлі-продажу товарів № 2 від 04.09.2018 , укладеного між ТОВ Зіффейн та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № РН-0000002 від 17.01.2019 . товарно-транспортними накладними № 8 від 17.01.2019 , 12 від 17.01.2019 , № 18 від 17.01.2019 , № 19 від 17.01.2019 , вантажно-митною декларацією № UA805130/2019/000223; Паспортом на растворитель-разбавитель від 28.12.2018 , паспортом безопастности химической продукции від 09.10.2019 , Висновком Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142008800-1003 від 09.10.2018 ; розчинник органічний універсальний технічний Сольвент обсягом 30,22т вартістю 610 444,00 грн., що підтверджується Договором поставки № 10-01-2019-СОЛ від 10.01.2019 між ТОВ Натурал Петрол та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № 1 від 10.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 10/01 від 10.01.2019 , Посвідченням про якість розчинника органічного універсального технічного Сольвент , виданого ДП Тростянецький спиртовий завод , Сертифікатом відповідності № UA.1О196.І.00083-17 від 25.07.2017 , розчинник органічний універсальний технічний Сольвент обсягом 30,08т вартістю 616 640,00грн., що підтверджується Договором поставки № 03-01-2019-СОЛ від 03.01.2019 між ТОВ Травелінг та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № 1 від 03.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 03/1 від 03.01.2019 , етанол як складник бензину обсягом 30,04т вартістю 603 804,00грн., що підтверджується Договором поставки № 16-01-19-ЕТ від 16.01.2019 між ТОВ Травелінг та ТОВ Влак ЛТД , видатковою накладною № 5 від 17.01.2019 , товарно-транспортною накладною № 17/1 від 17.01.2019 , Сертифікатом відповідності № UA.1О196.І.00082-17 від 25.07.2017 , газового конденсату обсягом 25,23т вартістю 444 048,00- грн, що підтверджується Договором № ГК01-02-05 від 05.02.2018 купівлі-продажу газового конденсату між ТОВ Куб-Газ та ТОВ Влак ЛТД , Актом № 68 від 21.12.2018 прийому-передачі до договору купівлі-продажу газового конденсату № ГК01-02-05 від 05.02.2018 , товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 390714 від 21.12.2018 , накладною № ГК-0001787 від 21.12.2018 , сертифікатом якості конденсату № 9142 від 28.10.2015

З урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог, довідки № 16/20-01 від 16.01.2020 ТОВ Влак ЛТД просить стягнути вартість вилучених товарів у сумі 3 818 169,82 грн., з яких 2 097 843,72грн. вартість 143 667л. розчинника-розбавника РЕ20 М80; 672 473,00 грн. вартість 39 873 л розчинника Сольвент ; 444 048,10грн. вартість газового конденсату; 603 804грн. вартість 36 590л. Етанолу як складника бензину.

З урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог, довідки № 1601/2020-П від 16.01.2020 ТОВ Еліт Парфум просить стягнути вартість 72 970л. розчинника універсального технічного Сольвент вартістю 1 259 012,00грн., який було придбано на підставі Договору поставки № 22-12-2018-СОЛ від 22.12.2018 , укладений між ТОВ Травелінг та ТОВ Еліт Парфум , видатковою накладною № 32 від 27.12.2018 , товарно-транспортною накладною № 27/1 від 27.12.2018р,видатковою накладною № 31 від 25.12.2018 , товарно-транспортною накладною № 25/3 від 25.12.2018 , Посвідченням про якість розчинника органічного універсального технічного Сольвент , виданого ДП Тростянецький спиртовий завод , Сертифікатом відповідності № UA.1О196.І.00083-17 від 25.07.2017

Всього позивачі просять стягнути вартість майна загальним обсягом 322 957 літрів, що відповідає обсягу майна, встановленого у судових рішеннях, які містяться у матеріалах справи.

Враховуючи те, що визначений законом обов`язок повернути майно не виконаний державою Україна, шкода, завдана позивачам перебуває у прямій залежності від протиправної поведінки Відповідача-3, у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних ТОВ Влак ЛТД збитків у розмірі 3 818 169,82грн. та ТОВ Еліт Парфум у розмірі 1 259 012,00грн.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Як вже зазначалось, між ТОВ Ліндеман та ТОВ Влак ЛТД було укладено Договір № 10/01 від 10.01.2019 та специфікація до нього від 10.01.2019 за умовами якого ТОВ Влак ЛТД взяло на себе зобов`язання з поставки товарів загальною вартістю 669 084,17грн. до 11 лютого 2019 Проте ТОВ Ліндеман Листом № 16-ВН-19 від 16.04.2019 відмовилось від договору з підстав прострочення поставки.

Матеріалами справи підтверджується, що товар, який був предметом поставки за Договором № 10/01 від 10.01.2019 був переданий на зберігання під час обшуку 23.01.2019 , у подальшому вилучений під час обшуку 30.01.2019 після чого не повернутий власнику.

Виходячи з того, що судом встановлена протиправність поведінки службової особи відповідача-3, аналізуючи матеріали справи, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідачів та третьої особи щодо розрахунку розміру заявлених збитків у сумі 344 151,00, посилання ТОВ Ліндеман у повідомленні від 16.04.2019 на підтвердження наявність усної домовленості про відтермінування поставки на час повернення товару згідно ухвали Київського апеляційного суду від 03.04.2019 , суд приходить до висновку, що ТОВ Влак ЛТД підтверджено належними доказами, що Товариство реально могло отримати дохід від виконання зобов`язань за укладеним договором у випадку, якби слідчим належним чином були виконані вимоги КПК України щодо негайного повернення вилученого майна.

Матеріалами справи також підтверджується, що ТОВ Еліт Парфум було понесено збитки у сумі 31 714,20 грн. витрат на оплату послуг проведення досліджень зразків вилучених товарів, результати яких використовувались Позивачем-2 для захисту своїх порушених прав під час судового розгляду питань про арешт вилученого майна.

Відповідачами та третьою особою заперечення щодо розрахунку даних витрат не надано.

Суд приходить до висновку, що надані доповнення до апеляційної скарги у справі № 760/4071/19 провадження № 11-сс/824/1756/2019 підтверджують використання результатів Протоколів випробувань для захисту порушених право ТОВ Еліт Парфум , оскільки судом апеляційної інстанції скаргу ТОВ Еліт Парфум було задоволено, ухвалу про накладання арешту на вилучене майно скасовано.

Щодо збитків у розмірі 106 580,54грн. витрат на оплату оренди нафтосховища за адресою: Київська обл. Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна 9Леніна)49, то матеріалами справи підтверджується, що у період з 23.01.2019 ТОВ Еліт Парфум було обмежено, а з 30.01.2019 позбавлено можливості використання майна, яке перебувало на нафтобазі. Надані позивачем докази свідчать про відсутність здійснення Товариством фінансово-господарської діяльності. Водночас, згідно п. 5.2. Договору оренди складу ПММ № ПМ-007 від 28.04.2017 Позивач-2 був зобов`язаний сплачувати орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Таким чином, Позивач-2, все майно якого було вилучено слідчими, ніс витрати з сплати орендної плати нафтобази, яка фактично не використовувалась з причин відсутності товарних запасів, які було вилучено та не повернуто слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Київській області.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків на відновлення порушеного права у сумі 654 671,03грн, суд виходить з наступного.

З листа Начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. № 22249/Адв/10-36-23-02 від 23.09.2019 встановлено, що ТОВ Еліт Парфум не є учасником кримінального провадження № 32017110200000016.

Нормами КПК України не передбачено для особи, яка не є учасником кримінального провадження порядку відшкодування витрат на отримання правової допомоги, здійснених такою особою для захисту своїх прав та інтересів, які були порушені під час здійснення досудового розслідування.

За таких обставин, позивачу не може бути відмовлено у розгляді таких вимог в порядку господарського судочинства, оскільки право вимоги відшкодування збитків у позивача виникає згідно ст. 22 ЦК України, і таке право не може бути невільоване виключно з тих підстав, що нормами кримінального процесуального законодавства не встановлений порядок відшкодування витрат на правову допомогу для осіб, які не є учасниками кримінального провадження.

Водночас, надані суду докази свідчать про те, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110000000562, № 32017110200000016 ТОВ Еліт Парфум систематично залучало адвокатів для надання правової допомоги з метою скасування арешту вилученого майна та його повернення.

Проте, аналізуючи Акт приймання-передачі наданих послуг між АК Файнгольд та Волинець та ТОВ Еліт Парфум від 31.01.2019 суд встановив, що даний Акт містить послуги з правової допомоги, які було надано в рамках розгляду справи № 910/11678/19 та заявлені Позивачем-2 у складі судових витрат на професійну (правничу) допомогу згідно ст. 126,129 ГПК України.

Приймаючи до уваги наведене, а також відсутність заперечень відповідачів та третьої особи щодо розрахунку даних витрат, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивачів про стягнення моральної шкоди, Суд зазначає, що відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що заподіяння моральної шкоди юридичній особі проявляється у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Поняття моральна шкода визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 . Тож моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.

У ч. 2 п. 5 Інформаційного листа Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію № 01-8/184 від 28 березня 2007 р . Вищий господарський суд України роз`яснив, що діловою репутацією юридичної особи є престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгових марок та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг. Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб`єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166 , 1167 ЦК . Положення цих норм щодо категорій поширювачів такої інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди ТОВ Влак ЛТД не надав суду жодних доказів, які б свідчили про приниження ділової репутації позивача відповідачем або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ТОВ Влак ЛТД у вказаній частині суд відмовляє.

Разом з цим, ТОВ Еліт Парфум посилається на те, що внаслідок систематичних обшуків та неповернення вилученого майна тратило ділову репутацію, що змусило Товариство припинити діяльність.

Оцінюючи докази суд приходить до висновку, що Товариство, незважаючи на те, що судами встановлювалась безпідставність клопотань ст. слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській обл. Бойко Н.В. про арешт майна було позбавлено своєчасного відновлення своїх порушених прав в наслідок бездіяльності слідчого, що призвело до припинення фінансово-господарської діяльності Товариства та звільнення найманих працівників. Таким чином, суд приходить до висновку, що втрата ділової репутації Товариства підтверджується фактом припинення фінансово-господарської діяльності.

Позивач заявив розмір вимог про стягнення моральної шкоди суд, враховуй вище викладене дійшов висновку про часткове задоволення цієї вимоги в сумі

грн. з огляду на таке.

У статтях 55 , 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України , статті 10 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом статей 15 , 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Статтями 2 , 4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з пунктом 5 статті 3 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Тобто чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування моральної шкоди.

Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України , в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173 , 1174 цього Кодексу ).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до норм діючого кримінально-процесуального законодавства, процесуальний керівник і слідчий під час досудового слідства здійснюють свої процесуальні права і виконують покладені на них обов`язки у відповідності до вимог закону.

Прийняття слідчим або прокурором процесуального рішення по кримінальному провадженню, яке в подальшому скасовується компетентною особою у встановленому законом порядку, саме по собі не тягне за собою настання відповідальності з боку вказаних суб`єктів.

Можливість прийняття стороною кримінального провадження процесуального рішення і подальше скасування цього рішення у встановленому порядку передбачена нормами КПК України і само по собі не тягне за собою будь-якої відповідальності. Така відповідальність має настати лише за умови вчинення відповідною особою дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення чи кримінального злочину.

Позовні вимоги в частині відшкодування заподіяної моральної шкоду обґрунтовані тим, що у зв`язку з вилученням через сумніви у якості і придатності товару, який позивач пропонував у вільний цивільний оборот (продаж), неналежна якість якого у подальшому не було доведено викликала спад попиту, недовіру контрагентів та припинення господарської діяльності, і позивач зазнав вимушених змін у діяльності життєвих і виробничих стосунках та зазнав репутаційних втрат, як продавець товару сумнівної якості.

Згідно з п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Слід зазначити, що у п. 60 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 справа ОСОБА_5 проти України вказано, що одноосібний власник товариства може вважати себе потерпілим від втручання в його особисті права за статтею 1 Першого протоколу в результаті дій, спрямованих проти його товариства (див., серед інших джерел, ухвали щодо прийнятності у справах Анкаркрона проти Швеції (Ankarcrona v. Sweden), заява № 35178/97, від 27 червня 2000 року, Носов проти Росії (Nosovv. Russia), заява № 30877/02, від 20 жовтня 2005 року, а також зазначене вище рішення у справі Гумбатов проти Азербайджану (Humbatov v. Azerbaijan), п. 21). У нещодавній справі Хамідов проти Росії (Khamidov v. Russia) (заява № 72118/01, п. 125, ECHR 2007-XII (витяги)).

Відтак суд вважає, що висновки про тісний зв`язок між інтересом позивача щодо діяльності товариства і власників та працівників товариства так само стосуються і цієї справи.

Отже, розмежування термінів юридична та фізична особи у класичному розумінні цих визначень, наведених в Цивільному кодексі України , щодо даного спору не є правильним.

З огляду на викладене, до стягнення на користь позивача підлягає 47823,00 грн моральної шкоди за 12 місяців за період з серпня 2018 по липень 2019 включно в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць завданої шкоди.

Отже, позов в частині вимог про відшкодування моральної шкоди мотивовано завданою зокрема зниженням престижу і довіри до діяльності товариства та інших немайнових прав позивача підлягає задоволенню частково виходячи з розміру .

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Що ж до витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені ТОВ Еліт Парфум , то слід вказати, що у позовній заяві Товариство зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10% ціни позову, що складає 242 878,73 грн.

06.07.2020 від ТОВ Еліт Парфум надійшло клопотання про вирішення питання щодо розміру судових витрат до якого, на підтвердження обсягу наданих послуг надано копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 02.07.2020 , опис робіт (наданих послуг) наданих адвокатом по судовій справі № 910/11678/19.

Відповідно до частин першої і третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи відсутність клопотань інших сторін про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відсутність заперечень з приводу розміру вимог, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача -3 та стягнути за рахунок Державного бюджету України у розмірі 86 210,56 грн.

Щодо порушення прав Позивачів відповідачем-1 ГУ ДПС у Київській області суд виходить з наступного. Як вбачається зі змісту Постанови КМУ від 18.12.18 N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 25.09.2019 N 846 якою постановлено Утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України .

Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України .

Враховуючи вказані положення постанови КМУ, згідно до яких утворено нові органи замість попередніх, однак функції структурних підрозділів залишені в компетенції не ліквідованих, судом було становлено порушення прав Позивачів Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області та не встановлено порушення їх прав Відповідачем-1.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. 1 Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЛАК ЛТД" та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЛІТ ПАРФУМ" до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ Державної податкової служби У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код 43141377), ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код 39393260) та ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ( КОД 37955989) про стягнення з Держави Україна ( державного бюджету ) 5 305 083,00 грн. шкоди у вигляді збитків, 344 151, 00 ГРН упущеної вигоди і 100 000,00 грн. моральної шкоди, задовольнити частково .

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Влак ЛТД (код ЄДРПОУ 41212863, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-А) шкоду у вигляді збитків завданих товариству у розмірі вартості вилучених товарів у сумі 3 818 169,82 грн. (три мільйони вісімсот вісімнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 82 копійки)

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Влак ЛТД (код ЄДРПОУ 41212863, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-А) упущену вигоду у розмірі 344 151,00 грн. (триста сорок чотири тисячі сто п`ятдесят одну гривню 00 копійок).

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914, м. Київ, вул. Коноплянська,12 ) шкоду у вигляді збитків завданих товариству у розмірі вартості вилучених товарів у сумі 1 259 012,00 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч дванадцять гривень 00 копійок).

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914, м. Київ, вул. Коноплянська,12 ) шкоду у вигляді збитків, у розмірі витрат на відновлення порушеного права в сумі 31 714,20 грн. (тридцять одна тисяча сімсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914, м. Київ, вул. Коноплянська,12 ) шкоду у вигляді збитків, у розмірі витрат на оренду у сумі 106 580,54 грн. (сто шість тисяч пятсот вісімдесят гривень 54 копійки).

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914, м. Київ, вул. Коноплянська,12 ) моральну шкоду в сумі 47826, 00 грн (сорок сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 00 копійок).

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914, м. Київ, вул. Коноплянська,12 ) шкоду у вигляді збитків, у розмірі витрат на відновлення порушеного права в сумі 596 517,73грн. (п`ятсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот сімнадцять гривень 73 копійки).

9. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Еліт Парфум (код ЄДРПОУ 32209914, м. Київ, вул. Коноплянська,12 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 86 210,56 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті десять гривень 56 копійок).

10. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.07.2020

Суддя І.Д. Курдельчук