Рішення

від 09.07.2020 по справі 910/5451/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2020Справа № 910/5451/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укральянспродукт»

про стягнення 195.205,05 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

21.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укральянспродукт» про стягнення 195.205,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про закупівлю товару № 118/ВЗЗ-2019 від 18.07.2019, умовами якого встановлено, що відповідач зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором у строк, що складає 12 календарних днів з моменту подання позивачем письмової заявки, але не пізніше дати вказаної у відповідній заявці. 01.08.2019 позивачем надіслано відповідачу заявку № 78/5/7-1700 щодо поставки товару, в якій зазначено кількість товару 50.000 кг та дату поставки товару, а саме 30.08.2019. 04.02.2020 відповідачем отримано заявку № 78/5/7-261 від 04.02.2020 щодо поставки товару у кількості 10.000 кг, в якій зазначено строк поставки 11.02.2020. Оскільки відповідачем було порушено строки поставки товару, позивач звернувся до останнього з претензіями № 78/6-223 від 27.01.2020 та № 78/6-576 від 16.03.2020 про сплату нарахованої пені та штрафу. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач повідомив відповідача листом № 78/6-619 від 20.03.2020 про відмову від договору та в подальшому звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 195.205,05 грн, з яких 132.163,05 грн пені та 63.042,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5451/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику0 учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.04.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 (номер відправлення 0105473347110), яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.04.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 28.04.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 04.05.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473347110, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 19.05.2020 включно.

21.05.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (поданий до поштового відділення зв`язку 18.05.2020), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на наступне. Відповідач не порушував строки поставки та належним чином виконував зобов`язання у строки визначені письмовими заявками з урахуванням 12-денного строку з моменту отримання письмової заявки, як це передбачено п. 5.1 договору №118/ВЗЗ-2019 від 18.07.2019. Відповідач належним чином виконував обов`язок з поставки товару у строки, що визначені договором, але саме позивач неправомірно та всупереч умовам договору 29.08.2019, 05.09.2019 та 12.02.2020 не приймав товар належної якості, тому відсутні підстави вважати що відповідач прострочив поставку товару та відповідно відсутні підстави для застосування до відповідача будь-яких штрафних санкцій. Відповідачем було направлено позивачу заяву № 37 від 17.03.2020 про відмову від договору у зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем та безпідставною відмовою від прийняття товару. У відповідності до умов договору позивач зобов`язаний був розпочати приймання товару належної якості та у разі наявності сумнівів щодо відповідності товару супровідним документам прийняти товар на зберігання, відібрати зразки товару та направити їх до лабораторії для встановлення остаточно правильних результатів, як це передбачено п. 2.13-2.14 договору та нормами законодавства, але не мав жодних підстав відмовляти у прийнятті доставленого йому товару належної якості та безпідставно відмовляти у його прийнятті. Вважає, що розрахунок пені здійснений невірно, оскільки всупереч нормам чинного законодавства її нарахування здійснено з урахуванням дня, в який відбулась поставка товару. Зазначає, що позивач у свою чергу теж відмовився від договору листом № 78/6-619 від 20.03.2020), тому після відмови від договору обох сторін зобов`язання за ним припиняються, а отже нарахування пені має бути здійснено до моменту припинення договору. У позивача відсутні докази, які б підтверджували, що товар є неякісним. Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20.250,00 грн.

У відзиві міститься клопотання про розгляд справи № 910/5451/20 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 910/5451/20 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено.

01.06.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (подана до поштового відділення зв`язку 28.05.2020), в якій позивач зазначає наступне. Відповідач погодився з умовами договору, яким визначено граничний термін поставки не пізніше дати вказаної у заявці. Зазначає, що товар поставлений відповідачем не відповідав вазі, товщині сала, дотримані температури під час транспортування, які зазначені у ДСТУ 7158:2010. Також на півтушках були розмиті ветеринарні клейма, що унеможливило їх порівняння з клеймом зазначеним у декларації виробника. Окрім цього на одній тушці виявлено залишки щетини, що не відповідає вимогам п. 5.1.13 договору та вказаним ДСТУ. У зв`язку з систематичними поставками відповідачем товару, які не відповідають вимогам договору (зазначені в актах № 78/5/8-1924 від 29.08.2019, № 78/5/8-2026 від 05.09.2019, № 2 від 12.02.2020) позивачем було направлено повідомлення № 78/6-619 від 20.03.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку з 31.03.2020. Тому, позивачем нараховувалися штрафні санкції саме до 31.03.2020. Позивач вважає, що заявлена відповідачем до стягнення сум витрат на професійну правову допомогу в сумі 20.250,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та обсягу наданих адвокатських послуг.

09.06.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (подана до поштового відділення зв`язку 04.06.2020), в яких відповідач зазначає, що скороченням строку поставки у заявці, без урахування 5.1 договору та не включення до розрахунку строку 12 днів з моменту отримання заявки, встановлюється суттєвий дисбаланс прав, інтересів та обов`язків між сторонами, чим погіршується становище відповідача. Позивач зазначив, що ним було відмовлено у прийманні товару на законних підставах, та на дотриманні умов договору. Проте, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач самостійно, без залучення уповноважених осіб та/або органів, без відбору проб/зразків, без проведення незалежних лабораторних досліджень, встановив нібито неналежну якість товару (свинини). Відповідач зазначає, що позивач не є лабораторією, органом з оцінки сертифікації або іншим органом оцінки відповідності, що має право на проведення органолептичних та/або інших досліджень свинини та на формування висновків щодо її якості. Натомість якість товару підтверджена протоколами лабораторних досліджень Центральної науково-дослідної лабораторії та лабораторії промислової токсикології Львівського національного університету ім.. Д.Галицького. Згідно з умовами договору у випадку сумнівів щодо відповідності якості товару супровідним документам проводиться відбір зразків з метою встановлення якості поставленого товару, а не приймається одноособове рішення про відмову у прийнятті товару. Відповідач зазначає, що ним під час поставки підтверджено належну якість товару деклараціями виробника, протоколами випробувань, сертифікатами якості, та надано усі документи позивачу. У позивача відсутні належні докази, які б підтверджували, що товар є неякісним. Акти, що складалися в одноособовому порядку, не є доказами, який б підтверджував, що поставлений товар був неналежної якості.

У запереченнях на відповідь на відзив міститься клопотання про поновлення строку встановленого судом до 29.05.2020 для подачі заперечень на відповідь на відзив, посилаючись на те, що відповідь на відзив була надіслана позивачем відповідачу 28.05.2020 та отримання останнім лише 03.06.2020.

Суд розглянувши клопотання відповідача вважає за можливе, на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подачі заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом прийнято рішення з перевищенням строку визначеного вказаною вище нормою, проте у розумний строк, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність «Укральянспродукт» (учасник, відповідач) було укладено договір № 118/В33-2019 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору учасник зобов`язується у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару код ДК 021:2015 15110000-2-М`ясо (м`ясо свинини (1 категорії)) (далі товар). Кількість товару за договором 50000 кг.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставку товару здійснив не своєчасно, в зв`язку з чим має сплатити пеню в розмірі 132.163,05 грн та штраф в розмірі 63.042,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2019 сторонами внесено зміни до п. 10.1 договору та встановлено строк його дії до 31.03.2020, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору складає 4.503.000,00 грн.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до договору) поставці підлягав наступний товар за кодои ДК 021:2015-15110000-2- М`ясо (м`ясо свинини (1 категорії); місце постачання товару: 04080 м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А з подальшим транспортуванням за рахунок учасника в м. Одеса, м. Харків, м. Дніпро, село Нові Петрівці, м. Львів; у кількості 50000 кг; вартістю 4.503.000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.01.2020 сторонами внесено зміни до п. 3.1 договору та встановлено, що ціна договору становить 5.403.000,00 грн.

Згідно додатку № 2 до договору (Технічний опис) визначено наступні вимоги до товару: М`ясо свинини першої категорії повинно відповідати нормативному документу на цей вид продукції (товару): ДСТУ 7158:2010 «М`ясо. Свинина в тушах і півтушах. Технічні умови», Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та іншим вимогам законодавства в сфері обігу харчових продуктів. М`ясо свинини першої категорії повинно бути заморожене та виготовлено у вигляді півтуш, без голови, ніг, внутрішніх органів, внутрішнього жиру. Запах та колір без стороннього запаху, м`язова тканина в місцях розділення - від світло-рожевого до червоного кольору, сало - від білого до блідо-рожевого. На півтушах не повинно бути залишків внутрішніх органів, щетини, згустків крові, бахромок м`язової і жирової тканин, побитостей, синців, забруднення. На кожній півтуші повинно бути і проставлено ветеринарне клеймо овальної форми, яке підтверджує, що ветеринарно-санітарна експертиза свинини проведена в повному обсязі і цю і свинину можна випускати до реалізації на харчові цілі без обмежень, а також клеймо та штампи, що позначають категорію вгодованості. Строк придатності товару повинен становити не менше 85№ від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад замовника.

Відповідно до п. 5.1 договору дата та місце поставки товару зазначаються у письмовій заявці. Строк поставки товару за цим договором складає 12 календарних днів з моменту подання письмової заявки замовником, але не пізніше дати вказаної в ній.

Не приймаються судом посилання відповідача на те, що товар мав бути поставлений відповідачем протягом 12 днів з моменту отримання письмової заявки, оскільки у п. 5.1 договору містить застереження, що товар має бути поставлений не пізніше дати вказаної в ній.

Посилання відповідача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 910/177/18 є помилковим, оскільки умови договору щодо терміну поставки у справі № 910/177/18 не містить умови «але не пізніше дати вказаної в ній».

Згідно з п. 5.2 договору доставка товару на склад замовника з подальшим транспортуванням (перевезенням) в частини Національної гвардії України, визначені специфікацією, проводиться за рахунок коштів учасника (або транспортом учасника) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010).

01.08.2019 позивачем складено заявку № 78/5/7-1700 щодо поставки товару за договором у загальній кількості 50000 кг (зазначено кількість товару та місця його постачання до 10-ти об`єктів). Строк поставки вказано 27.-30.08.2019. Дана заявка надіслана відповідачу 02.08.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.08.2019.

04.02.2020 позивачем складено заявку № 78/5/7-261 про поставку товару за договором у загальній кількості 10000 кг (зазначено кількість товару та місця його постачання до 3-х об`єктів). Строк поставки вказано 11.02.2020. Дана заявка вручена відповідачу 04.02.2020, що підтверджується написом на цій заявці та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Згідно з п. 5.3 договору при передачі товару учасник повинен направити уповноваженого представника з дорученням (посвідченням), котрий має право підпису на необхідних документах в тому числі на право участі у відборі зразків (проб) та який зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а замовник прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.

Відповідно до п. 5.4 договору на кожну партію товару, що постачається, учасник обов`язково надає замовнику наступні документи, а саме:

- рахунок-фактуру, підписану особою, уповноважену па підписання господарських га фінансових документів;

- видаткову накладну (у трьох примірниках), підписану особою, уповноважену на підписання господарських та фінансових документів;

- товарно-транспортну накладну (у разі перевезення товару автомобільним транспортом);

- оригінал (або нотаріально завірена копія, або копія, завірена виробником продукції) декларації виробника або сертифікат якості на партію наданого зразка одиниці товару;

- оригінал (або нотаріально завірена копія, або копія, завірена лабораторією, що видала документ) протоколу досліджень (випробувань) про безпечність та відповідність товару або експертного висновку про безпечність та відповідність товару, наданого акредитованою лабораторією на ім`я учасника із проведеними лабораторними дослідженнями партії даного товару;

- копія атестату про акредитацію вимірювальної лабораторії (копія завірена мокрою печаткою лабораторії або нотаріально завірена копія), при цьому даний атестат має свідчити про можливість проведення зазначеною лабораторією випробувань щодо предмету закупівлі:

- належним чином завірена копія висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на споживчу тару;

- належним чином завірена копія якісного посвідчення на споживчу тару.

Згідно з п. 5.4.1 договору замовник розпочинає приймання товару при наявності у представника учасника, встановлених нормативно-правовими актами України супровідних документів вказаних у п. 5.4 договору.

Відповідно до п. 5.6 договору замовник (одержувач) має право не приймати товар за кількістю та якістю, у разі встановлення не відповідності товару одиниці товару, яка була подана до замовника під час проведення процедури закупівлі вимогам щодо якості та/або маркування та/або етикетування та/або фасування та/або стану упаковки товару після проведення органолептичного дослідження представниками замовника, на строк достатній для встановлення відповідної якості товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються (експертним висновком, протоколом досліджень, актом, тощо), замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору.

Згідно з п. 2.3 договору під час поставки кожної партії товару замовник протягом двох робочих днів проводить обов`язкову перевірку якості та безпечності (органолептична перевірка) товару, що постачається учасником (далі контрольні заходи).

Відповідно до п. 2.3.1 договору результати проведення контрольних заходів оформлюються актом приймального контролю, який підписується представником замовника, що здійснював перевірку та представником учасника. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін цього договору запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою стороною із сторін цього договору.

Під час проведення контрольних заходів учасник на вимогу представника замовника зобов`язаний протягом 24 годи надати в паперовому або електронному вигляді документи про відповідність декларація (в тому числі декларація про відповідність), або висновок, або свідоцтво, або сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності), або будь-який інший документи, що підтверджує виконання визначених законодавством вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Акт приймання товару на зберігання оформлюється лише після завершення контрольних заходів з обов`язковим зазначенням в акті приймання їх результатів, але не більше 5 календарних днів після проведення контрольних заходів (п. 2.3.2 договору).

Матеріали справи свідчать, що 29.08.2019, 05.09.2019 та 12.02.2020 відповідачем до позивача на виконання умов договору доставлено товар разом з усіма необхідними супровідними документами, проте комісією у складі представників позивача в присутності представника відповідача складено наступні акти під час приймального контролю

Акт № 78/5/8-1924 від 29.08.2019, яким комісією позивача запропоновано не приймати поставлений товар неналежної якості в кількості 12500 кг загальною вартістю 1.125.750,00 грн та повернути його постачальнику, у зв`язку із встановленням, що: маса та товщина сала півтуш не відповідає вимогам таблиці 1 ДСТУ 7158:2010, при транспортуванні не дотримано температурний режим, що визначений ДСТУ 7158:2010; надані декларація виробника та протокол випробувань не містять категорійність поставленого товару за таблицею 1 ДСТУ 7158:2010; виявлено півтушу на якій наявне маркування (клеймування) невідомого походження «UA 13-13-22 Держветнагляд», тоді як згідно декларації виробника ТОВ «Крамар ЛТД» № 58 та № 59 від 29.08.2019 маркування передбачається наступне «UA 13-21-89 Держветнагляд»; на підтушках виявлено згустки крові, синці та побитості.

Акт № 78/5/8-2026 від 05.09.2019 яким комісією позивача запропоновано не приймати поставлений товар неналежної якості в кількості 17500 кг загальною вартістю 1.576.050,00 грн та повернути його постачальнику, у зв`язку із встановленням, що: на півтушах виявлено розмиті ветеринарні клейма, без можливості порівняння їх з клеймом зазначеним у декларації виробника ТОВ «Крамар ЛТД» № 58 від 05.09.2019, передбачено маркування (клеймування) - «UA 13-21-89 Держветнагляд»; також на одній з півтуш під час здійсненні органолептичної перевірки виявлено залишки щетини, що не відповідає вимогам п. 5.1.13. договору та ДСТУ 7158:2010.

Акт № 2 від 12.02.2020 яким комісією позивача запропоновано не приймати поставлений товар неналежної якості в кількості 10000 кг загальною вартістю 900.600,00 грн та повернути його постачальнику, у зв`язку із встановленням, що: маса півтуш не відповідає вимогам таблиці 1 ДСТУ 7158:2010.

Вказані акти, окрім представників позивача (членів комісії), підписаний директором ТОВ «Укральянспродукт» із запереченнями, згідно з якими відповідач категорично заперечує обставини невідповідності товару вимогам ДСТУ та вказує, що Військова частина не має повноважень на встановлення відповідності або невідповідності товару вимогам ДСТУ, оскільки вказаний факт можна встановити лише за результатами лабораторного дослідження.

Згідно з п. 6.1.2 договору замовник зобов`язаний приймати поставлений товар згідно з накладною або актом приймання-передачі товару.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 4.503.000,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними

№ 61 від 12.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 62 від 16.09.2019 на суму 675.450,00 грн (у кількості 7500кг);

№ 63 від 16.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 66 від 19.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 67 від 19.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 70 від 19.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 71 від 19.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 72 від 19.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг);

№ 76 від 25.09.2019 на суму 225.150,00 грн (у кількості 2500 кг);

№ 77 від 25.09.2019 на суму 450.300,00 грн (у кількості 5000 кг).

Згідно з п. 6.4.3 договору у разі невиконання зобов`язань замовником, учасник мас право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це замовника письмовим повідомленням про розірвання договору, що має бути відправлено замовнику не пізніше 15-ти календарних днів до дати розірвання, зазначеної учасником в повідомленні про розірвання договору.

В матеріалах справи наявна заява відповідача № 37 від 17.03.2020, в якій відповідач у зв`язку з систематичним невиконання позивачем зобов`язань за договором щодо прийняття товару повідомив позивача про відмову від договору та вказано, що договір припиняє свою дію з 01.04.2020. Доказів надіслання цього листа позивачу не подано.

Згідно з п. 6.2.1 договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору у разі невиконання зобов`язань учасником, повідомивши про це письмовим повідомленням про розірвання договору, що має бути відправлено учаснику не пізніше 10-ти календарних днів до дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору. Договір вважається розірваним на вимогу замовника з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач письмово повідомив відповідача листом № 78/6-619 від 20.03.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку з 31.03.2020. Дане повідомлення направлено відповідачу 20.03.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист за № 0408030409140.

З огляду на викладене, в даному випадку слід вважати договір розірваним з 31.03.2020.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені заявками строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.1 цього договору учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Оскільки прострочення з постачання товару за заявкою № 78/6/7-261 від 04.02.2020 мало місце понад місяць, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 63.042,00 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).

За розрахунками суду розмір пені за прострочення поставки товару за заявками № 78/5/7-1700 від 01.08.2019 та № 78/6/7-261 від 04.02.2020 становить 126.759,45 грн та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити з огляду на наступне

Позивачем нараховано пеню за прострочення постачання товару за заявкою № 78/6/7-261 від 04.02.2020 у період з 12.02.2020 по 31.03.2020.

Суд не погоджується із вказаним періодом нарахування пені, оскільки у відповідності до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються, а тому оскільки договір є припиненими з 31.03.2020 то нарахування пені має здійснюватись по 30.03.2020.

Відповідно до частини 2 статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені вище норми закону свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Однак, проведений позивачем розрахунок пені не відповідає наведеним вимогам, розрахунок проведено з урахуванням дня, в який відбулася поставка товару, що суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що відповідач належним чином виконував обов`язок з поставки товару у строки, визначені договором, але сам позивач неправомірно відмовляв у прийнятті товару, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 73-79 Господарського процесуального кодексу України.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги щодо прострочення поставки обумовленого умовами договору товару, що в свою чергу підтверджено матеріалами справи, а не вимоги щодо якості товару, тому заперечення відповідача в цій частині також не приймаються судом.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укральянспродукт» (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 28-А, офіс 30, код ЄДРПОУ 42585405) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 126.759 (сто двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 45 коп. пені, 63.042 (шістдесят три тисячі сорок дві) грн 00 коп. штрафу, 2.847 (дві тисячі вісімсот сорок сім) грн 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова