Рішення

від 14.07.2020 по справі 910/4557/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/4557/19 За позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти Харчування", м. Київ

2. ОСОБА_1 , м. Київ

3. ОСОБА_2 , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 1 503 632,33 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Король Г.А. (адвокат за довіреністю від 23.09.2019 року);

від відповідача 1: Степаненко В.В. (директор);

від відповідача-2: не з`явились;

від відповідача-3: Степаненко В.В. (особисто).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.04.2019 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти Харчування" (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3) про солідарне стягнення капіталу в розмірі 1 356 203,14 грн, процентів за неправомірне користування кредитом в розмірі 39 226,67 грн та пені в розмірі 108 202,52 грн, який обґрунтований тим, що відповідачем-1 не виконуються обов`язки покладені на умовами Рамкової угоди FW115.984 від 21.04.2015 року та Договору про відкриття кредитної лінії №115.46456/FW115.984 від 23.12.2016 року, виконання зобов`язань по яким забезпечено за Договором поруки №FIL.82374-ДП1 від 21.04.2015 року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 та Договором поруки №214458-ДП1 від 23.12.2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем-3.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем-2 та відповідачем-3 у даній справі є фізичні особи, що не є підприємцями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві із запитом щодо доступу до персональних даних фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, Затверджених Постановою КМУ №207 від 02.03.2016 та зобов`язано Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

24.04.2019 до суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві надійшло повідомлення із зазначенням місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2019.

В підготовчому засіданні 11.06.2019 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 16.07.2019.

В підготовчому засіданні 16.07.2019 судом оголошено перерву до 01.10.2019.

09.09.2019 до суду від позивача надійшло повідомлення з оголошенням у газеті про виклик відповідачів у справі №910/4557/19 в судове засідання на 01.10.2019 о 10:45 год.

30.09.2019 до суду від відповідача-1 надійшов лист з клопотанням про винесення ухвали про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву, клопотанням про винесення ухвали про зобов`язання сторін про визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, клопотанням про винесення ухвали про зобов`язання позивача забезпечити та долучити до справи докази та клопотанням про винесення ухвали про забезпечення права на захист на укладення договору на надання правової допомоги.

В підготовчому засіданні 01.10.2019 судом було розглянуто лист відповідача-1 з клопотаннями та відмовлено у їх задоволенні, про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 12.11.2019.

11.09.2019 до суду від директора відповідача-1 - Степаненко В.В. надійшли пояснення з клопотаннями: про сприяння у забезпеченні рівності учасників процесу, та у забезпеченні права на захист відповідача, винісши ухвалу про надання дозволу на звернення за безоплатною правовою допомогою, у випадку відмови адвокатів на участь у судовому процесу без попередньої оплати; про винесення ухвали про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву строком 15 днів з моменту отримання позову від Банку та доданих до нього документів та про винесення ухвали про зобов`язання позивача забезпечити та долучити до справи докази та направити копії документів доданих до справи позивачем відповідачу: копію статуту Банку, діючу на момент укладення правочинів; накази (розпорядження), якими встановлюються депозитні ставки у гривні України строком на 12 місяців, за період 2015-2019 років, наказ (розпорядження), яким затверджено розрахунок індексу Банку UIRD12, за період 2015-2019 років; посадові інструкції, щодо осіб, які укладали правочини з відповідачем від імені Банку; копії довіреностей на укладення правочинів договорів від імені Банку; копії нотаріально посвідчених довіреностей на укладення правочинів, у випадку передоручення повноважень керівника Банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

08.01.2020 до суду від відповідача-1 надійшла заява про поновлення процесуальних строків на подачу заяв, клопотань та доказів по справі, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та призначення у справі судової економічної експертизи та клопотання про винесення ухвали про заміну відповідача-1 на відповідача-3 у зв`язку з заміною боржника у зобов`язанні.

В підготовчому засіданні 14.01.2020 та 18.02.2020 судом оголошувались перерви до 18.02.2020 та до 07.04.2020 відповідно.

12.03.2020 до суду від відповідача-1 надійшов лист про долучення квитанції про погашення кредиту в розмірі 10 000,00 грн.

03.04.2020 до суду від позивача надійшли заперечення проти залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В підготовче засідання 07.04.2020 представники сторін не з`явились, про час та місце повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

В судовому засіданні 07.04.2020 судом було розглянуто наявні в матеріалах справи клопотання відповідача-1 про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та призначення у справі судової економічної експертизи та клопотання про винесення ухвали про заміну відповідача-1 на відповідача-3 у зв`язку з заміною боржника у зобов`язанні та відмовлено у їх задоволенні про що оголошено відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 зобов`язано відповідача-1 надати суду додаткові письмові пояснення з доказами на підтвердження того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є поручителями Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти Харчування" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №115.46456/FW115/984 від 23.12.2016, який укладено на підставі рамкової угоди FW115/984 від 21.04.2015 та відкладено судове засідання до 26.05.2020.

14.04.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи і розгляд справи за відсутності представника позивача.

21.04.2020 відповідачем-1 було подано лист з додатками для долучення до матеріалів справи.

20.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судове засідання 26.05.2020 позивач та відповідач-2 не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, проте в матеріалах справи наявні клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника. Також в судовому засіданні було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі третіх осіб. Розгляд справи відкладено до 14.07.2020 року.

17.02.2020 відповідачем-1 було подано відзив на позовну заяву, до якого було долучено квитанцію №351034551/381674602/1085411719/7216 від 30.01.2020 про оплату Степаненко В.В ОСОБА_5 коштів в розмірі 100 000,00 грн.

12.03.2020 відповідачем-1 було подано лист, в якому останній просив долучити квитанцію 352962671/383864170/1091732719/7216 від 28.02.2020 про оплату Степаненко В.В. коштів в розмірі 10 000,00 грн.

В судовому засіданні 14.07.2020 представник позивача підтримала викладені позовні вимоги та просила їх задовольнити, відповідач визнав вимоги щодо стягнення з нього суми тіла кредиту, проте заперечував проти стягнення відсотків та пені.

В судовому засіданні 14.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Продукти Харчування (позичальник, відповідач-1) та Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк , найменування якого змінено на Акціонерне товариство ПроКредит Банк (кредитор, позивач) укладено Рамкову угоду №FW115.984 (далі - Рамкова угода).

Відповідно до п. 2.1. Рамкової угоди, кредитор на підставі угоди зобов`язується здійснити кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасного і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Згідно з п. 2.2. Рамкової угоди, на підставі угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування: еквівалент 6 000 000,00 грн, ліміт строку кредитування: 180 місяців, максимальний розмір процентів: 40% річних.

Відповідно до п. 7.8. Рамкової угоди, сторони погодили, що належним та достатнім доказом наявності, безмірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка Кредитора з розрахунком заборгованості. Такий розрахунок заборгованості Сторони погоджуються вважати безспірним доки Позичальником не буде доведено протилежне.

23.12.2016 року між відповідачм-1 (позичальник) та позивачем (кредитор), на виконання умов Рамкової угоди, укладено Договір про відкриття кредитної лінії №115.46456/FW115.984 (надалі - Договір).

Відповідно п. 1. Договору банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію з 23.12.2016 року по 24.12.2018 року в розмірі 1 940 000,00 грн.

Пунктом 7. Договору встановлено, що на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 21% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.

Договором №1 від 23.06.2018 року про внесення змін до Договору сторони доповнили п. 1.1. про таке: банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію з 23.12.2016 року по 22.06.2018 року в розмірі 1 940 000,00 грн, з 23.06.2018 року по 24.12.2018 року в розмірі 1 840 000,00 грн.

Договором №2 від 22.08.2018 року про внесення змін до Договору сторони доповнили п. 1.1. про таке: банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію з 23.12.2016 року по 22.06.2018 року в розмірі 1 940 000,00 грн, з 23.06.2018 року по 21.08.2018 року в розмірі 1 840 000,00 грн, з 22.08.2018 року по 24.12.2018 року в розмірі 1 789 965,28 грн.

Договором №3 від 11.10.2018 року про внесення змін до Договору сторони доповнили п. 1.1. про таке: банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію з 23.12.2016 року по 22.06.2018 року в розмірі 1 940 000,00 грн, з 23.06.2018 року по 21.08.2018 року в розмірі 1 840 000,00 грн, з 22.08.2018 року по 10.10.2018 року в розмірі 1 789 965,28 грн, з 11.10.2018 року по 24.12.2018 року в розмірі 1 689 965,28 грн.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за Рамковою угодою позивачем (кредитором) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) був укладений Договір поруки №FIL.82374-ДП1 від 21.04.2015 року відповідно до умов якого відповідач-2 поручився перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника (відповідача-1) у їх повному обсязі як солідарний боржник за Рамковою угодою.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Рамковою угодою позивачем (кредитором) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач-3) був укладений Договір поруки №214458-ДП1 від 23.12.2016 року відповідно до умов якого відповідач-3 поручився перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника (відповідача-1) у їх повному обсязі як солідарний боржник за Рамковою угодою.

За доводами позивача, останнім належним чином виконано зобов`язання та надано кредитні кошти позичальнику на умовах визначених Договором, проте відповідачем-1 неналежним чином виконувалися зобов`язання за Договором щодо повноти та вчасності повернення кредиту та сплаті процентів, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом про захист порушеного права.

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем-1 грошового зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Сторони в Договорі погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.

Контррозрахунку сум відсотків, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії (виписка по особовому рахунку №26000210350366.980 системного адміністратора за 23.12.2016), існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 1 356 2503,14 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 39 226,67 грн та процентів за неправомірне користування кредитом станом на 12.03.2019 року.

Умовами п. 8.6. та п. 8.7. Рамкової угоди передбачено, що у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів позичальник зобов`язаний здійснити повне достроково погашення кредиту, виданого на підставі Кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно п. 4.2. Рамкової угоди проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожний день користуванням залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди, а також п. 5 Договору, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом "факт /360" від суми залишку кредиту. Строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Враховуючи положення ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи п.2 Договору про надання траншу, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами станом на момент звернення позивача з даним позовом настав

Оскільки відповідач-1 отримав відповідні кредитні кошти, однак у встановлений строк їх не повернув, порушив зобов`язання зі сплати процентів, та відповіді на направлену банком вимогу не надав, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість відповідача-1 по капіталу у розмірі 1 356 203,14 грн та процентах за неправомірне користування кредитом у розмірі 39 226,67 грн, з урахуванням припису п. 1 Договору, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В той же час, Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як встановлено судом, станом на момент винесення рішення в справі відповідачем-3 частково сплачено тіло кредиту (капітал) на суму в розмірі 352 909,03 грн.

Зазначена обставина підтверджується копіями квитанцій, наданими відповідачем-3 для долучення до матеріалів справи, а також наданим позивачем розрахунком заборгованості, з врахуванням проведених відповідачем-3 платежів за період перебування справи в провадженні суду.

Оскільки, після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у даній справі, відповідачем сплачено позивачеві частину суми заборгованості, а саме капіталу, що підтверджується наявним у матеріалах справи доказами та підтверджено обома сторонами, тому, у зв`язку з відсутністю спору в цій частині, провадження у справі щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Продукти Харчування , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованості по капіталу у розмірі 352 909,03 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Рамковою угодою позивачем (кредитором) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) був укладений Договір поруки №FIL.82374-ДП1 від 21.04.2015 року відповідно до умов якого відповідач-2 поручився перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника (відповідача-1) у їх повному обсязі як солідарний боржник за Рамковою угодою.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Рамковою угодою позивачем (кредитором) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач-3) був укладений Договір поруки №214458-ДП1 від 23.12.2016 року відповідно до умов якого відповідач-3 поручився перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника (відповідача-1) у їх повному обсязі як солідарний боржник за Рамковою угодою.

У п. 2.3. вказаних Договорів поруки сторонами визначено, що порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів з моменту набрання чинності. Якщо зміни та/або доповнення (надалі-зміни) до Рамкової угоди стосуватимуться збільшення вказаних п. 2.2. Договору ліміту кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди Поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до Договору або вчинення Поручителем погоджувального підпису на договорі про внесення змін до Рамкової угоди або до подання Поручителем письмової згоди у формі листа. У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника в межах лімітів умов кредитування, які діяли до внесення таких змін до Рамкової угоди. Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у тому числі зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінювальної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін), а також укладання нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватись без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника з врахуванням усіх змін і нових і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження з Поручителем.

Згідно з пункту 3.2. зазначених Договорів поруки поручитель зобов`язався належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку з порушенням умов кредитного договору чи неможливості виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство, тощо.) Кредитор може вимагати від поручителя достроково виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. зазначених Договорів поруки порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості не тягне за собою припинення Поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і \від будь-кого з них окремо.

Згідно з п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди.

Окрім того, судом надано правову оцінку наданому відповідачем-1 Договору про переведення боргу від 02.01.2020 року.

Так вказаним договором, укладеним між відповіжачем-1 як первісним боржником та відповідачем-3 як новим боржником, а саме п. 1.2., встановлено, що первісний боржник передає права новому боржникові на повний доступ до інформації та банківської таємниці, що стосується платежів, виконання Договору про відкриття кредитної лінії зі всіма змінами та доповненнями. Первісний боржник передає права новому боржникові на врегулювання кредитних відносин, в тому числі права на проведення звірок по платежам та підписанням актів звірок, в повному об`ємі, що на момент укладення угоди наявні у первісного боржника.

Отже вказаним Договором про переведення боргу від 02.01.2020 року відповідач-1 фактично передав відповідачу-3 права щодо врегулювання кредитних відносин, проте вказаним договором не передавалось зобов`язань покладених на основного боржника, передбачених умовами Рамкової угоди та Договору про відкриття кредитної лінії.

Таким чином вважати зазначений договір правочином за яким первісний боржник відступив покладені на нього зобов`язання новому боржнику підстави відсутні.

Більше того, надані до матеріалів справи Договори застави рухомого майна, укладені з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , враховані судом в якості доказів, якими позивачем було забезпечено виконання відповідачем-1 своїх кредитних зобов`язань.

В той же час, наявність вказаних договорів не знімає обов`язку відповідача-1 та відповідачів 2 і 3, як солідарних боржників, із повернення суми кредитних коштів та відсотків.

Позивачем також заявлено до солідарного стягнення з відповідачів суму пені в розмірі 108 202,52 грн.

Судом встановлено, що відповідачі у встановлений строк свого обов`язку по поверненню кредитних коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 5.5. Договору №1 від 23.12.2016 року про внесення змін до Рамкової угоди у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальника відповідно до цієї угоди та укладених на її підставі Кредитних договорів позичальник зобов`язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленти валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості.

Необхідно зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір передбачено ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час згідно з нормою ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 343 ГК України, платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом. Платник зобов`язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.

Таким чином, сума пені, передбачена сторонами в Договорі не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки Договором передбачено нарахування пені не більше розміру встановленого чинним законодавством, тому в даному випадку враховано норми Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок суми пені і визнано його обґрунтованим, а тому до солідарного стягнення з відповідачів підлягає сума в розмірі 108 202,52 грн.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на встановлені факти, та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню повністю із закриттям провадження в частині стягнення заборгованості по капіталу у розмірі 352 909,03 грн.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідачів в повному обсязі.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/4557/19 щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Продукти Харчування , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованості по капіталу у розмірі 352 909,03 грн закрити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Продукти Харчування (ідентифікаційний код 36697928, адреса: 02166, м. Київ, проспект Лісовий, буд. 19, офіс 108), ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк (ідентифікаційний код 21677333, адреса 03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 107 А ) заборгованість по капіталу у розмірі 1 003 294,11 грн (один мільйон три тисячі двісті дев`яносто чотири гривни 11 копійок), проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 39 226,67 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять шість гривень 67 копійок), пеню в розмірі 108 202,52 грн (сто вісім тисяч двісті дві гривні 52 копійки) та судовий збір у розмірі 22 554,49 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири гривни 49 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 23.07.2020 року.

Суддя С.М. Морозов