Рішення

від 15.07.2020 по справі 910/5338/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2020Справа № 910/5338/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікос 2014

до Міністерства юстиції України

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марини Олександрівни

2) Бовтрук Оксани Миколаївни

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас

4) Товариства з обмеженою відповідальністю Скартек

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Савицький В.М.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: Санніков С.Г.

від третьої особи 3: не з`явився

від третьої особи 4: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про: 1) визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; 2) зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення реєстраційних записів, скасованих на підставі наказу Міністерства юстиції України №3007/5 від 19.09.2018р. про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, шляхом внесення записів про реєстрацію договору міни від 15.06.2018р., який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю ВІКОС 2014 (код ЄДРПОУ 39046152) із Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек (код ЄДРПОУ 42155326) та реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКОС 2014 (код ЄДРПОУ 39046152) власником нежитлових приміщень АДРЕСА_4

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушенням відповідачем процедури, встановленої ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та перевищення відповідачем владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, яким останній втрутився у вирішення питання незалежності права власності на спірне майно.

Ухвалою від 22.04.2020р. відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26.05.2020р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марину Олександрівну та ОСОБА_1 .

26.05.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 09.06.2020р.

Ухвалою від 26.05.2020р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 3, 4, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Томас й Товариство з обмеженою відповідальністю Скартек .

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що наказ №3007/5 від 19.09.2018р. про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а отже, підстави для його скасування та відновлення записів про державну реєстрацію, вчинених з порушення норм чинного законодавства, відсутні.

09.06.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 01.07.2020р.

01.07.2020р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2020р

Представником позивача у судовому засіданні 15.07.2020р. було надано усні пояснення по суті справи, згідно змісту яких позовні вимоги підтримано.

Представником третьої особи 2 було надано пояснення по справі.

Представники відповідача та третіх осіб 1,3, 4 у судове засідання 15.07.2020р. не з`явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені наллежним чином.

З приводу неявки вказаних учасників судового процесу суд зазначає наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, за висновками суду, неявка відповідача та третіх осіб 1, 3, 4 не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 15.07.2020р.

В судовому засіданні 15.07.2020р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача та третьої особи 2, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Томас (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, за умовами п.1.1 якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у особисту приватну власність (купує) нежилі приміщення АДРЕСА_4 , і оплачує їх вартість за ціною та у порядку, що передбачені цим договором.

За домовленістю сторін продаж предмета договору здійснюється за 2 850 000 грн. (в тому числі, податок на додану вартість 475 000 грн.). Зазначена ціна відповідає волевиявленню кожного з учасників цього правочину є остаточною і змінам після його укладання не підлягає (п.2.1 договору від 29.08.2017р.).

Згідно п.3.1 договору право власності на предмет договору у покупця виникає з дня державної реєстрації предмета договору на ім`я покупця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасимчуком В.В.

На підставі означеного договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №22065956 від 29.08.2017р. про право власності ОСОБА_1 на нежилі приміщення АДРЕСА_4

Згідно інформаційної довідки №127848956 від 15.06.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 18.05.2018р. на підставі заочного рішення від 13.10.2017р. Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/2966/17 було внесено запис №26237860 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас на нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41193973 від 21.05.2018р. державного реєстратора Гручевич Сергія Григоровича, філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради).

На підставі акту приймання-передавання від 24.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю Скартек , протоколу №1 від 23.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю Скартек було внесено запис №26413552 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Скартек на нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41383912 від 01.06.2018р. державного реєстратора Гручевич Сергія Григоровича, філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради у м.Київ).

15.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 (сторона 2) було укладено договір міни, за умовами п.1 якого сторона 1 міняє належні йому на праві приватної власності нежилі приміщення АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391, та нежилі приміщення АДРЕСА_5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1269360780391, на належний на праві приватної власності стороні 2 житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279813332231, а сторона 2 міняє належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279813332231 на належні на праві приватної власності стороні 1 нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391, та нежилі приміщення АДРЕСА_5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1269360780391.

У п.2 договору від 15.06.2018р. вказано, що міна здійснюється без доплати.

Право власності у сторін на обмінювані об`єкти нерухомого майна посвідчується цим договором і, відповідно до ст.ст.182, 334 Цивільного кодексу України, виникає з моменту державної реєстрації.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О.

З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №127848956 від 15.06.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі договору від 15.06.2018р. було внесено запис №26647282 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 на нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41635750 від 15.06.2018р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О.).

16.07.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії держдавних реєстраторів, в якому третя особа 2 просила:

- провести перевірку законності реєстраційних дій і рішень про державну реєстрацію прав щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 420332880391), вчинених державним реєстратором Грусевичем Сергієм Григоровичем (філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради у м.Київ), державним реєстратором Долженко Олександром Володимировичем (філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради у м.Київ), Бровченко Мариною Олександрівною - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу;

- скасувати рішення та записи державних реєстраторів у реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 420332880391), а саме:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41193973 від 21.05.2018 13:10:46, прийняте державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київської області Грусевичем Сергієм Григоровичем, та внесений на його підставі запис номер 26237860 від 18.05,2018 12:26:37 щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Томас ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41383912 від 01.06.2018 10:43:51, прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київської області Грусевичем Сергієм Григоровичем та внесений на його підставі запис номер 26413552 від 30.05.2018 17:03:53 щодо реєстрації прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек ;

- скасувати рішення про припинення обтяження індексний номер рішення 41617921 від 14.06.2018 17:21:21, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14.06.2018 17:25:45;

- скасувати рішення про припинення іпотеки індексний номер рішення 41614914 від 14.06.2018 15:55:41, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14.06.2018 17:14:06;

- скасувати рішення про припинення обтяження індексний номер рішення 41615692 від 14.06.2018 16:16:56, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14.06.2018 17:16:02;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41635750 від 15.06.2018 14:36:49, прийняте приватним нотаріусом Бровченко Мариною Олександрівною, Київський міський округ, та внесений на його підставі запис про право власності 26647282 від 15.06.2018 13:50:49 щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 .

Наказом Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено скаргу ОСОБА_1 ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2018 № 41193973, від 01.06.2018 № 41383912, прийняті державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київській області Грусевичем Сергієм Григоровичем, від 14.06.2018 №№41614914, 41615692, від 14.06.2018 № 41617921, прийняті державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київській області Долженком Олександром Володимировичем, від 15.06.2018 №41635750, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко Мариною Олександрівною; постановлено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Наразі, за твердженнями позивача, відповідачем було порушено приписи ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір), проте, обставин наявності судових спорів стосовно нежилих приміщень АДРЕСА_4, відповідачем не враховано та розглянуто скаргу третьої особи 2. За твердженнями позивача, вказаними діями відповідач втрутився у вирішення питання стосовно належності права власності на спірне майно, яке було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 на підставі договору міни від 15.06.2018р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек .

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень повинно бути доведено суду обставини порушення прав та законних інтересів позивача вказаним наказом, невідповідність вказаного наказу вимогам чинного на момент його видання законодавства, а також ефективність обраного способу захисту, а саме обставини того, що у разі задоволення позовних вимог порушені права та законні інтереси заявників буде відновлено.

Судом вказувалось вище, що обґрунтовуючи поданий позов позивач посилався на те, що відповідачем було порушено приписи ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір), проте, обставин наявності судових спорів стосовно нежилих приміщень АДРЕСА_4, відповідачем не враховано та розглянуто скаргу третьої особи 2. За твердженнями позивача, вказаними діями відповідач втрутився у вирішення питання стосовно належності права власності на спірне майно, яке було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 на підставі договору міни від 15.06.2018р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек .

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що наказ №3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а отже, підстави для його скасування та відновлення записів про державну реєстрацію, вчинених з порушення норм чинного законодавства, відсутні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 . При цьому, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

Цей Закон України спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ч.1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ).

Статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень передбачено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

За приписами ч.1 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов Товариство з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 посилалось на те, що при розгляді скарги третьої особи 2 відповідачем було порушено приписи п.1 ч.2 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , оскільки станом на момент розгляду скарги були наявними судові спори стосовно нежитлових приміщень АДРЕСА_4

Проте, вказані доводи позивача суд вважає юридично неспроможними, з урахуванням такого.

Судом вище було встановлено, що 16.07.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії держдавних реєстраторів, в якому третя особа 2 просила:

- провести перевірку законності реєстраційних дій і рішень про державну реєстрацію прав щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 420332880391), вчинених державним реєстратором Грусевичем Сергієм Григоровичем (філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради у Київській області), державним реєстратором Долженко Олександром Володимировичем (філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради у Київській області), Бровченко Мариною Олександрівною - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу;

- скасувати рішення та записи державних реєстраторів у реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 420332880391), а саме:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41193973 від 21.05.2018 13:10:46, прийняте державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київській області Грусевичем Сергієм Григоровичем, та внесений на його підставі запис номер 26237860 від 18.05,2018 12:26:37 щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Томас ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41383912 від 01.06.2018 10:43:51, прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київській області Грусевичем Сергієм Григоровичем та внесений на його підставі запис номер 26413552 від 30.05.2018 17:03:53 щодо реєстрації прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек ;

- скасувати рішення про припинення обтяження індексний номер рішення 41617921 від 14.06.2018 17:21:21, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14.06.2018 17:25:45;

- скасувати рішення про припинення іпотеки індексний номер рішення 41614914 від 14.06.2018 15:55:41, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14.06.2018 17:14:06;

- скасувати рішення про припинення обтяження індексний номер рішення 41615692 від 14.06.2018 16:16:56, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14.06.2018 17:16:02;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41635750 від 15.06.2018 14:36:49, прийняте приватним нотаріусом Бровченко Мариною Олександрівною, Київський міський округ, та внесений на його підставі запис про право власності 26647282 від 15.06.2018 13:50:49 щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 .

Наказом Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено скаргу ОСОБА_1 ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2018 № 41193973, від 01.06.2018 № 41383912, прийняті державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київській області Грусевичем Сергієм Григоровичем, від 14.06.2018 №№41614914, 41615692, від 14.06.2018 № 41617921, прийняті державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженком Олександром Володимировичем, від 15.06.2018 №41635750, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко Мариною Олександрівною; постановлено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Тобто, виходячи з того, що предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до відповідних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень в редакції, яка була чинною на момент розгляду відповідачем скарги третьої особи 2 та ухвалення спірного наказу.

Згідно п. 1 ч.2 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство юстиції України розглядає скарги, в тому числі, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Судом вище було встановлено, що згідно інформаційної довідки №127848956 від 15.06.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 18.05.2018р. на підставі заочного рішення від 13.10.2017р. Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/2966/17 було внесено запис №26237860 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас на нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41193973 від 21.05.2018р. державного реєстратора Гручевич Сергія Григоровича, філія Комунального підприємства ДОБРОБУТ Литвинівської сільської ради).

Проте, у даному випадку обставини реєстрації майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас на підставі заочного рішення від 13.10.2017р. Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/2966/17 не вказують на явність виключень, що визначені у п. 1 ч.2 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказаним вище судовим рішенням не було визнано права власності третьої особи 1 на нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391. Зі змісту вказаного судового акту взагалі не вбачається участь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас у спорі в якості учасника справи.

До того ж, ухвалою від 02.03.2018р. Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області вказане заочне рішення було переглянуто та залишено позов у справі без розгляду.

Тобто, виходячи зі змісту інформаційної довідки №127848956 від 15.06.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та судового рішення по справі №175/2966/17, підстави вважати майнові права третьої особи 1 на нежилі приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 420332880391, такими що набуті на підставі рішення суду, відсутні.

Одночасно, перелічені позивачем у позовній заяві судові спори також не вказують на наявність обмеження повноважень Міністерства Юстиції України у розгляді скарги третьої особи 2.

При цьому, суд зазначає, що нормою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідне виключення пов`язане не з наявністю будь-якого спору, а саме спору щодо нерухомого майна.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, під спором щодо нерухомого майна слід розуміти спори з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості обґрунтування відсутності у Міністерства юстиції України повноважень на розгляд скарги третьої особи, позивач посилався на справи: №910/8091/17, №910/2534/18, №910/1571/18, що перебували у провадженні Господарського суду міста Києва; №761/21521/18, що перебувала у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва; №826/9829/18 у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, у провадженні Господарського суду міста Києва дійсно перебували справи:

- №910/8091/17 за позовом ОСОБА_2 до 1. ОСОБА_3 , Зайцева Дмитра Сергійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас від 29.04.2013, оформлене протоколом №5 від 29.04.2013, а також визнання недійсними і скасування змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас , внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас №5 від 29.04.2013;

- №910/2534/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас про визнання права власності на частку в 99%, що становить 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн. 00 коп. у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас ; визнання припиненими корпоративних прав ОСОБА_2 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Фірма Томас та припиненим право власності ОСОБА_2 на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас починаючи з 26 квітня 2013 року ;

- №910/1571/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Томас в особі ліквідатора Зайцева Д.С. в порядку ст. 95 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Одночасно, у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебула справа №761/21521/18 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №12018100060002271, за ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) стосовно ОСОБА_5 .

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними і скасувати рішення та записи державних реєстраторів у реєстрі прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 420332880391), а саме:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41193973 від 21 травня 2018 року 13:10:46 прийняте державним реєстратором Філії комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Грусевич Сергієм Григоровичем та внесений на його підставі запис номер 26237860 від 18 травня 2018 року 12:26:37 щодо реєстрації права власності за ТОВ Фірма Томас ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41383912 від 01 червня 2018 року 10:43:51 прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради у Київської області Грусевич Сергієм Григоровичем та внесений на його підставі запис номер 26413552 від 30 травня 2018 року 17:03:53 щодо реєстрації прав власності за ТОВ Скартек ;

- скасувати рішення про припинення обтяження індексний номер рішення 41617921 від 14 червня 2018 року 17:21:21 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14 червня 2018 року 17:25:45;

- скасувати рішення про припинення іпотеки індексний номер рішення 41614914 від 14 червня 2018 року 15:55:41, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14 червня 2018 року 17:14:06;

- скасувати рішення про припинення обтяження індексний номер рішення 41615692 від 14 червня 2018 року 16:16:56 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Київської області Долженко Олександром Володимировичем, відомості про яке внесено до реєстру 14 червня 2018 року 17:16:02;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41635750 від 15 червня 2018 року 14:36:49, прийняте приватним нотаріусом Бровченко Мариною Олександрівною, Київський міський округ, та внесений на його підставі запис про право власності 26647282 від 15 червня 2018 року 13:50:49 щодо реєстрації права власності за ТОВ Вікос 2014 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 по справі №826/9829/18 року ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою від 14.08.2018р. Київського апеляційного адміністративного суду ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 по справі №826/9829/18 залишено без змін.

У даному випадку відмова у відкритті провадження у справі вказує на відсутність на розгляді у суді відповідного спору.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що жоден з перелічених позивачем судових спорів не вказує на те, що на момент розгляду відповідачем скарги третьої особи 2 існував судовий спір стосовно нежитлових приміщень №15,16 - торгово-виставкового залу з технічними приміщеннями, загальною площею 482, 60 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6, що могло б вказувати на наявність обмежень, визначених у п.1 ч.2 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

За таких обставин, за висновками суду, матеріалами справи спростовуються доводи позивача про те, що наказ Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суперечить п.1 ч.2 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

Одночасно, оцінюючи доводи позивача, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України).

Інших підстав, окрім вказаних в позовній заяві, для визнання наказу відповідача протиправним та його скасування позивачем не наведено (заяви про зміну підстав позову чи їх доповнення не подано), а судом не встановлено.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вікос 2014 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають залишенню без задоволення.

Вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення реєстраційних записів, скасованих на підставі наказу Міністерства юстиції України №3007/5 від 19.09.2018 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, шляхом внесення записів про реєстрацію договору міни від 15.06.2018, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю ВІКОС 2014 (код ЄДРПОУ 39046152) із Товариством з обмеженою відповідальністю Скартек (код ЄДРПОУ 42155326) та реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКОС 2014 (код ЄДРПОУ 39046152) власником нежитлових приміщень №15,16 - торгово-виставкового залу з технічними приміщеннями, загальною площею 482, 60 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6 задоволенню не підлягають як похідні.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу (в тому числі, і щодо розміру матеріальної шкоди)залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. З урахуванням п.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вказаний строк продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст складено та підписано 23.07.2020р.

Суддя Спичак О.М.