Ухвала

від 21.07.2020 по справі 914/2746/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2020 Справа № 914/2746/19

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА , Львівська область, м. Львів

про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020

у справі № 914/2746/19

за позовом: Товариства зобмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОФ , Львівська область, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА , Львівська область, м. Львів

про: стягнення 89357,59 грн

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі Банзулі М. С.

Представники:

Від заявника (боржника): Сухорончак І.С. - представник

Від стягувача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області 08.07.2020 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОФ заборгованості на загальну суму 96525,06 грн на 4 місяці, до 15.11.2020 наступними частинами: до 15.08.2020 - 25000,00 грн; до 15.09.2020 - 25000,00 грн; до 15.10.2020 - 25000,00 грн; до 15.11.2020 - 21525,06 грн.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2020 заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/2746/19 розподілено судді Мороз Н.В., у зв`язку із відпусткою судді Фартушка Т.Б.

Ухвалою суду від 10.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 21.07.2020. Суд, приймаючи до уваги запровадження на території України обмежувальних заходів, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (з наступними змінами), та продовження загальнонаціонального карантину до 31.07.2020, явку представників сторін та інших учасників справи в судове засідання 21.07.2020 судом визнано на власний розсуд (не обов`язкову). Також, даною ухвалою запропоновано позивачу та іншим учасникам справи у строк до 21.07.2020 подати письмові пояснення щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

В судове засіданні 21.07.2020 представник позивача (стягувача) не з`явився, письмові пояснення або заперечення у визначений судом строк на заяву про розстрочку виконання не подав.

Заявник в судове засідання 21.07.2020 з`явився, посилається на скрутне фінансове становище товариства, відсутність коштів на рахунках. Заяву про розстрочення виконання рішення просив задоволити.

Відповідно до ч. 2 ст.331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судом встановлено:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОФ 73564,02 грн - основного боргу, 7842,82 грн - пені, 1943,59 грн - 3% річних, 2626,23 грн - інфляційних втрат, 1848,32 грн - судового збору, 8659,48 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 40,60 грн - витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду.

Мотивуючи заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 заявник зазначає, що в ТзОВ Львівський завод РЕМА існують обставини, котрі істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 по справі № 914/2746/19, зокрема, те, що ТзОВ Львівський завод РЕМА являється підприємством, основним напрямком роботи, якого є виробництво радіологічного, електромедичного й електротерапевтичного устаткування.

Заявник звертає увагу суду на те, що станом на подання заяви та й протягом останнього року, в підприємства немає жодного замовлення щодо виробництва вищевказаного устаткування.

Зазначив, що додатковим напрямком діяльності ТзОВ Львівський завод РЕМА є здача в оренду нежитлових приміщень орендарям для здійснення останніми підприємницької діяльності.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (зі змінами та доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.07.2020 на усій території України карантин з відповідними обмеженнями.

Заявник зазначає, що ТзОВ Львівський завод РЕМА не відноситься до підприємств критичної інфраструктури міста, а відтак, усі працівники відповідача (яких залишилось лише 18 чоловік), працюють віддалено.

Згідно вищевказаної ситуації, котра склалась в усьому світі та й в Україні зокрема, підприємство боржника не здійснює, протягом останніх трьох місяців ніякої діяльності, а відповідно орендарі, котрі орендують у нього нежитлові приміщення не проводять підприємницької діяльності в таких, а відтак не сплачують орендної плати до закінчення карантинних обмежень.

З врахуванням наведеного заявник зазначає, що у ТзОВ Львівський завод РЕМА склалась складна фінансова ситуація, котра підтверджується довідками з обслуговуючих банківських установ підприємства, у яких зазначено про відсутність коштів на рахунках підприємства, як для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 по справі № 914/2746/19 так й для виплати заробітної плати працівникам.

Відтак, заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОФ заборгованості на загальну суму 96525,06 грн на 4 місяці, до 15.11.2020 наступними частинами: до 15.08.2020 - 25000,00 грн; до 15.09.2020 - 25000,00 грн; до 15.10.2020 - 25000,00 грн; до 15.11.2020 - 21525,06 грн.

Надаючи оцінку доводам ТзОВ Львівський завод РЕМА щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України , судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України , за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як передбачено ч.ч. 3,4 ст.331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України ).

Розстрочка-це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний Кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Обґрунтовуючи необхідність надання розстрочки виконання рішення, заявник посилається на важке фінансово-економічне становище підприємства, зумовлене встановленням карантинних обмежень на території України, відсутність грошових коштів на рахунках підприємства (довідки АТ Кредобанк вих.№152-24127/20 від 02.07.2020 із сумою залишку на рахунку коштів станом на 07.01.2020 - 0,09 грн, АТ Банк Український капітал вих.№268 від 02.07.2020 із сумою залишку на рахунку коштів станом на 02.07.2020 - 0,00 грн; АТ Таскомбанк вих.№152/554 від 02.07.2020 із сумою залишку на рахунках коштів станом на 02.07.2020 - 0,00 грн)

Згідно із ст. 129 Конституції України , однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України , встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Скрутне фінансове становище заявника не є винятковою обставиною у розумінні приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України , адже, укладаючи господарський договір, стягнення заборгованості згідно якого було предметом розгляду даної справи, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником (відповідачем) не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту неможливості виконання рішення.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду протягом чотирьох місяців з серпня по листопад 2020 року зі сплатою заборгованості щомісячно визначеними частинами. Станом на день подання заяви про розстрочення виконання рішення суду, боржником не надано доказів сплати жодної частини на погашення, стягнутої рішенням суду у справі № 914/2746/19, суми. Про таку сплату не заявлено також і позивачем.

З приводу посилань відповідача на норми Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 від 17.03.2020 № 530-ІХ та віднесення установленого з 12.03.2020 на всій території України карантину до форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати від 02.12.1997 № 671/97-ВР , торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: … введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України … (ч. 2 ст. 14-1 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в редакції Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ ).

Разом з тим, у матеріалах доданих до заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі відсутній сертифікат (чи інший документ) Торгово-промислової палати України чи уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, який би засвідчував факт наявності форс-мажорних обставин (введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України) за відповідним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА .

Суд також зазначає, що посилання заявника на введення на території України карантинних заходів, як на підставу для надання розстрочення виконання рішення, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження виняткових обставин, беручи до уваги відсутність згоди стягувача на надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Проте, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення в порядку та за наявності підстав, передбачених ст.331 ГПК України.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 234, 235, 331 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви від 08.07.2020 (вх. № 1595/20 від 08.07.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі № 914/2746/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз