Рішення

від 16.07.2020 по справі 520/12905/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 липня 2020 р. № 520/12905/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М,

у присутності представника відповідача Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 15.02.2019 року № 0000131415, № 0000141415; стягнути на користь ТОВ "Беккерманн Україна" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1921.00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі порушень, зафіксованих в Акті перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог митного законодавства України в частині повноти декларування вартості товару за МД відповідно до листа митної агенції Італі. Однак, позивач не погоджується з висновками зробленими посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам позивача та вимогам діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 02.12.2019 у справі відкрито провадження та призанчено підготвоче судове засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у спарві замінено відповідача ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області та протокольною ухвалою від 12.02.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Пунктом 2 Прикінцевих положень КАС України (у ред.чинній на момент розгляду справи визначено), що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Позивач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже заслухавши думку представника відповідача про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника позивача, суд враховуючи положення ст.205 КАС України вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення з тих підстав, що співставленням даних про товар, які містяться в документах, наданих уповноваженим органом Італійської Республіки та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну за митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 дозволяє однозначно стверджувати, що фактурна та митна вартість товару, заявлена при імпорті товару є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортному інвойсі, який наданий уповноваженим органом Італійської Республіки.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 24 частини першої ст.4 МК України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23 та 29 частини першої ст. 4 МК України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною п`ятою ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Пунктом 7 частини першої ст. 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини першої ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Частиною третьої вказаної статті передбачено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі.

Відповідно до частини 1-4 ст.351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за фактами митного оформлення товарів за митної декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459.

За результатами перевірки складено акт від 23.01.2019 № 181/20-40-14-15-06/40267881, яким зафіксовано порушення п.2 ч.2 ст.52, гл.8 р.ІІІ МК України щодо заниження бази оподаткування (митної вартості) імпортованих товарів за митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 на загальну суму 266290.71 грн.; ч.1, п.5,6 ч.8 ст.257, ст.278, п.1 ч.1 ст.279, ч.1 ст.293, ч.1 ст.295 МК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита по імпортованим товарам за митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 на суму 470752.15 грн.; п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України , що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 56635.54 грн., в тому числі по ввізному миту на суму 470752.15 грн. по ПДВ 51928.02 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 15.02.2019 № 0000131415,я ким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари , що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 5884.50 грн., в тому числі основний платіж 4707.52 грн., штрафні санкції 1176.88 грн; № 000141415, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на суму 64910.03 грн, в тому числі основний платіж 51928.02 грн., штрафні санкції 12982.01 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги рішенням від 10.05.2019 № 21442/6/99-99-11-06-03-25 скарга залишена без задоволення, рішення контролюючого органу без змін.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що між позивачем та LLC Comfort Zone (Грузія) укладено договір поставки товарів на умовах відтермінованого платежу від 23.03.2017 №135.

В подальшому на підставі МД від 24.07.2017 UA 125110/2017/412459 ввезено на митну територію України товари митною вартістю 514852.16 грн. при оформленні яких застосованих 6 метод визначення митної вартості товарів.

Після чого за вказаною декларацією підприємством самостійно нараховано та сплачено митні платежі на суму 120257.34 грн., з них ввізне мито 14405.76 грн. ПДА 105851.58 грн.

Перевезення товару здійснено на підставі договору про міжнародні транспортні перевезення , укладеного з ТОВ Бар Авто № 07/06/07 від 07.06.2017 року за маршрутом Італія-Україна, вантажним автомобілем НОМЕР_1 .

Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України при здійсненні моніторингу митних оформлень товарів в частині контролю правильності визначення митної вартості виявлено оформлення митної декларації від 24.07.2017 № UA125110/2017/412459, яка може містити ознаки порушення вимог законодавства з питань державної митної справи.

Отриманими за запитами документами, які були використані під час перевірки податковим органом встановлено, що на підставі договору від 07.06.2017 № 07/06/07 , укладеного між ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА" та ТОВ "БАР АВТО" позивачу надані міжнародні транспортні послуги за маршрутом Італія - Україна. Перевезення здійснювалось вантажним автомобілем A08394AM/ НОМЕР_2 .

Згідно CMR від 21.07.2017 №268379 ОСОБА_1 безпосередньо (графа 16 та 23) здійснено перевезення товарів ceramic tiles and house holding кількістю 145 місць та вагою брутто 18 215,12 кг на адресу ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА".

Відповідно до копій VOLET №2 книжок МДП НОМЕР_3 , наданих ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА" при митному оформлені товарів ceramic tiles and house holding кількістю 145 місць та вагою брутто 18215.12кг за митною декларацією від 24.07.2017 №UA125110/2017/412459, в графах 4,15 поставлено штамп ОСОБА_1 .

Відповідно інформації отриманої від митної адміністрації Італії, італійська компанія- гарант SILVERSPED DI DI PAULI IRINA AUTOPORTO DI FERNETTI (митний агент) на ім`я ОСОБА_1 оформила для переміщення товарів ceramic tiles and house holdine по території EC до України TIR №12081 А від 21.07.2017.

Підставою для оформлення TIR №12081 А від 21.07.2017 стали:

експортні митні декларації країни відправлення: ЕХ А/126100/30631 від 06.07.2017 від компанії MOBILIFICIO SAN GIACOMO S.P.A; ЕХ А/126100/32908 від 17.07.2017 від компанії BARAUSSE S.P.A; ЕХ А/126100/32928 від 17.07.2017 від компанії OIKOS VENEZIA S.R.L; ЕХ А/126100/33750 від 20,07.2017 від компанії MIRAGE GRANITO CERAMICO S.P.A; EX A/126100/33751 від 20.07.2017 від компанії GALAS SIA S.P.A; EX A/126100/33769 від 20.07.2017 від компанії A.L.F UNO S.P.A. ;EX A/126100/33781 від 20.07.2017 від компанії GSG CERAMIC DESIGN S.R.L;EX A/126100/33784 від 20.07.2017 від компанії MONTANARI CERAMICHE S.R.L; EX A/126100/33800 від 20.07.2017 від компанії CERAMICA SANTAGOSTINO S.P.A; EX А/126100/3 3 801 від 20.07.2017 від компанії IL VE SPA; EX A/126100/33802 від 20.07.2017 від компанії CERAMICHE GARDENIA ORCHIDEA S.R.L. ; EX A/126100/33803 від 20,07.2017 від компанії EMILCERAMICA SRL A SOCIO UNICO; EX A/l26100/33806 від 20.07.2017 від компанії D.K.Z, SRL; EX A/126100/33810 від 20.07.2017 від компанії GLOBEXTRADE S.R.L; EX A/126100/33811 від 20.07.2017 від компанії ARNABOLDI ANGELO SRL; EX A/126100/33813 від 20.07.2017 від компанії CONTEMPORANEA SRL; EX A/l26100/33816 від 20.07.2017 від компанії BEBY ITALY S.R.L; EX А/126100/33819 від 20.07.2017 від компанії CERAMICHE MUTINA S.R.L.; EX А/126100/33844 від 20.07.2017 від компанії CERAMICHE MUTINA S.R.L; EX A/l 26100/33851 від 20.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL; EX A/126100/45831 від 19.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL; EX A/l26100/45832 від 19.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL; EX A/l26100/45834 від 19.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL. Сумарна фактурна вартість товарів ceramic tiles and house holding за вищезгаданими експортними митними деклараціями склала 1 775 467,60 грн (58 905.74 євро), вага брутто 18 215.12 кг та загальна кількість місць склала 145;

CARNET TIR АХ77742464 від 21.07.2017 (згідно TIR №12081 А від 21.07.2017 44 графі).

Крім того, згідно TIR №12081 А від 21.07.2017 (графа 18), послуги по транспортуванню товарів за маршрутом Італія - Україна здійснював ОСОБА_1 вантажним автомобілем з державними номерними знаками НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ,

Відповідно до TIR №12081 А від 21.07.2017 кількість місць товару склала 145 (графа 6) та вага брутто 18 215.12 кг (графа 35).

Отже під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що на підставі документів, наданих до митного оформлення ТОВ БЕККЕРМАНН УКРАЇНА до митної декларації від 24.07.2017 №UA25110/2017/412459 та документів, які передбачені пунктом 5 частини 1 статті 352 Митного кодексу України, а саме з документами отриманими від митної адміністрації Італії, встановлено:

внесення позивачем неправдивих даних до митної декларації від 24.07,2017 №UA 125110/2017/412459 стосовно особи яка надавала послуги міжнародних перевезень товарів ceramic tiles and house holding за маршрутом Італія - Україна, а саме без урахування інформації зазначеної в графах 4,15 у CARNET TIR АХ77742464 від 21.07.2017 та у графах 16, 23 CMR від 21.07.2017 № 268379;

декларування TOB БЕККЕРМАНН УКРАЇНА товарів ceramic tiles and house holding у кількості 145 місць, загальною вагою брутто 18215.12 кг, на підставі CARNET TIR АХ77742464 від 21.07.2017 та CMR від 21.07.2017 №268379 здійснено на підставі документів, автентичність яких не підтверджена компетентними органами Італії.

Отже, митна вартість товарів широкого асортименту за митною декларацією від 24.07.2017 № UA125110/2017/412459, після застосування резервного методу визначення митної вартості, склала 514 852,16 грн, а вартість товарів згідно документів, надісланих митною адміністрацією Італії становить 1775467.60 грн (за офіційним курсом Національного банка України на день оформлення МД від 24.07.2017 №UA125110/2017/412459, 1 евро. - 30,1408250 грн).

Крім того податковим органом в ході аналізу документів надісланих митною адміністрацією Італії встановлено, що:

за багатотоварними митними деклараціями ЕХ А 126100/30631 від 06.07.2017, ЕХ А 126100/33750 від 20.07.2017, ЕХ А 126100/33751 від 20.07.2017, ЕХ А 126100/33781 від 20.07.2017, ЕХ А 126100/33801 від 20.07.2017, ЕХ А 126100/33802 від 20.07.2017 та ЕХ А 126100/ 33819 від 20.07.2017 у зв`язку з наявністю тільки загальної вартості товарів (графа 22) обчислити вартість окремих товарів не можливо;

товари за експортними митними деклараціями ЕХ А/126100/32908 від 17.07.2017 від компанії BARAUSSE S.P.A, ЕХ А/126100/32928 від 17.07.2017 від компанії OIKOS VENEZIA S.R.L, ЕХ А/126100/33769 від 20.07.2017 від компанії A.L.F UNO S.P.A., ЕХ А/126100/33784 від 20.07.2017 від компанії MONTANARI CERAMICHE S.R.L, ЕХ А/126100/33803 від 20.07.2017 від компанії EMILCERAMICA SRL А SOCIO UNICO, ЕХ А/126100/33811 від 20.07.2017 від компанії ARNABOLDI ANGELO SRL, ЕХ А/126100/33813 від 20.07.2017 від компанії CONTEMPORANEA SRL, ЕХ А/126100/33844 від 20.07.2017 від компанії CERAMICHE MUTINA S.R.L., EX A/l26100/33851 від 20.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL, EX A/l 26100/45831 від 19.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL, EX A/126100/45832 від 19.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL, EX A/126100/45834 від 19.07.2017 від компанії MARAZZI GROUP SRL та EX А/126100/33810 від 20.07.2017 загальною кількістю 70 міць, вартістю 528 290,60 грн. (за офіційним курсом Національного банка України на день оформлення МД від 24.07.2017 № UA125110/2017/412459, 1 евро. - 30,1408250 грн) та вагою брутто 3807.25 кг неможливо ідентифікувати за кількістю, вагою та найменуванням товарів, що заявлені до митного оформлення ТОВ БЕККЕРМАНН УКРАЇНА на території України.

Положеннями статті 272 МК України, підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 МК України, базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Пунктом 190.1 статті 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (пункт 5 частини першої статті 352 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Таким чином, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

В судовому засіданні як на підставу відмови у задовленні позовних вимог відповідач посилаєтсья на документи отримані від Agenzia Delle Dogane E DEI Monopoli 35178 Rome 23/03/2018 (а.с.194-243, т.1) складені італійською мовою без відміток апостилю.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право №2709-IV від 23 червня 2005 року, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22.12.2003 року для України набула чинності Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року (далі - Конвенція).

При застосуванні Конвенції виконується процедура проставлення апостиля на офіційних документах компетентними органами для представлення їх на території держав учасниць Конвенції. Апостиль це спеціальний штам у формі квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам, який засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписувала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплено документ. В Україні розмір спеціального штампу апостилю встановлено 10х10.

Відповідно до вимог ст.4 Конвенції, апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак, апостиль може бути складений офіційною мовою оригіналу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок Apostille (Convention de la Haye du 5 october 1961) повинен бути викладений французькою мовою.

Судом також встановлено, що Італія є учасником Конвенції, а тому офіційні документи цієї країни не потребують консульської легалізації, достатнім є лише проставлення апостилю.

Таким чином, суд доходить до висновку, що документи, використані відповідачем для призначення та проведення перевірки, у тому числі лист митної агенції Італії, жодним чином не легалізований (відсутній апостиль), що унеможливлює підтвердження автентичності такого документа на предмет ідентифікації органу, що його видав та посадової особи, яка його підписала.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02 липня 2019 року по справі №821/2067/17 зазначив, що порушення відповідачем порядку проведення перевірки, що виразилось у призначенні перевірки на підставі документа органа іноземної держави, не перекладеного українською мовою та не легалізованого в установлений законом спосіб, та обґрунтування висновків перевірки на підставі документів, також отриманих від органа іноземної держави, не перекладених українською мовою та не легалізованих в установлений законом спосіб, призвело до незаконності як самої перевірки, так і її наслідків.

Надані податковим органом документи складені іноземною мовою на підтвердження правомірності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм законодавства не є допустимими, достовірними та належними, оскільки такі не перекладені українською мовою та не легалізовані в установлений законом спосіб, а відтак не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,

вирішив

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 15.02.2019 року № 0000131415, № 0000141415.

Стягнути на користь ТОВ "Беккерманн Україна" (м.Харків, пр.Московський, 129 а, ЄДРПОУ 40267881) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області (м.Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 43143704) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн.00 грн.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Строки оскарження, визначені у рішенні суду обчислюються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України.

У повному обсязі рішення виготовлено 23.07.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.