Постанова

від 02.11.2020 по справі 520/12905/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 р. Справа № 520/12905/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020, суддя Зоркіна Ю.В., повний текст складено 23.07.20 по справі № 520/12905/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 15.02.2019 № 0000131415, № 0000141415.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 15.02.2019 № 0000131415, № 0000141415.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт зазначає, що фактурна та митна вартість товару, заявлена при імпорті товару позивачем є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортному інвойсі, який наданий уповноваженим органом Італійської Республіки.

До судового засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за фактами митного оформлення товарів за митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459.

За результатами перевірки складено акт від 23.01.2019 № 181/20-40-14-15-06/40267881, яким зафіксовано порушення п. 2 ч. 2 ст. 52, гл. 8 р. ІІІ Митного кодексу України щодо заниження бази оподаткування (митної вартості) імпортованих товарів за митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 на загальну суму 266290,71 грн.; ч. 1, п. 5, 6 ч. 8 ст. 257, ст. 278, п. 1 ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 293, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита по імпортованим товарам за митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 на суму 470752,15 грн.; п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 56635,54 грн., в тому числі по ввізному миту на суму 470752,15 грн. по ПДВ 51928,02 грн.

На підставі висновків зазначеного акту Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 15.02.2019: № 0000131415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на 5884,5 грн., в тому числі основний платіж 4707,52 грн., штрафні санкції 1176,88 грн; № 000141415, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на суму 64910,03 грн, в тому числі основний платіж 51928,02 грн., штрафні санкції 12982,01 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги, за результатами розгляду якої рішенням від 10.05.2019 № 21442/6/99-99-11-06-03-25 скарга залишена без задоволення, рішення контролюючого органу без змін.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

В той же час, виходячи з положень ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 272 Митного кодексу України, п.п. в п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України, базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Згідно зі ст. 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Пунктом 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Так, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок податкового органу про заниження ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА" під час митного оформлення товару, митної вартості імпортованого товару № 1, 9, 19 (графа 32) оформлених митною декларацією від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 на суму 266290,71 грн.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В силу ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У ході судового розгляду встановлено, що між позивачем та LLC Comfort Zone (Грузія) укладено договір поставки товарів на умовах відтермінованого платежу від 23.03.2017 № 135.

На підставі МД від 24.07.2017 № UA125110/2017/412459 ввезено на митну територію України товари митною вартістю 514852,16 грн., при оформленні яких застосованих 6 метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим позивачем самостійно нараховано та сплачено митні платежі на суму 120257,34 грн.

Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України при здійсненні моніторингу митних оформлень товарів в частині контролю правильності визначення митної вартості виявлено оформлення митної декларації від 24.07.2017 № UA125110/2017/412459, яка може містити ознаки порушення вимог законодавства з питань державної митної справи.

Так, перевезення товару здійснено на підставі договору про міжнародні транспортні перевезення, укладеного з ТОВ Бар Авто № 07/06/07 від 07.06.2017 за маршрутом Італія-Україна, вантажним автомобілем НОМЕР_1 /АМ/ НОМЕР_2 .

Згідно з CMR від 21.07.2017 № 268379 ОСОБА_1 безпосередньо (графа 16 та 23) здійснено перевезення товарів ceramic tiles and house holding кількістю 145 місць та вагою брутто 18215,12 кг. на адресу ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА".

Відповідно до копій VOLET № 2 книжок МДП АХ77742464, наданих ТОВ "БЕККЕРМАНН УКРАЇНА» при митному оформлені товарів ceramic tiles and house holding кількістю 145 місць та вагою брутто 18215.12кг за митною декларацією від 24.07.2017 №UA125110/2017/412459, в графах 4,15 поставлено штамп ОСОБА_1

Італійська компанія-гарант SILVERSPED DI DI PAULI IRINA AUTOPORTO DI FERNETTI (митний агент) на ім`я ОСОБА_1 оформила для переміщення товарів ceramic tiles and house holdine по території EC до України TIR №12081 А від 21.07.2017 на підставі експортних митних декларацій країни відправлення.

Сумарна фактурна вартість товарів ceramic tiles and house holding за експортними митними деклараціями склала 1775467,60 грн (58905,74 євро), вага брутто 18215,12 кг та загальна кількість місць склала 145; CARNET TIR АХ77742464 від 21.07.2017 (згідно TIR №12081 А від 21.07.2017 44 графі).

Крім того, згідно TIR №12081 А від 21.07.2017 (графа 18), послуги по транспортуванню товарів за маршрутом Італія - Україна здійснював ОСОБА_1 вантажним автомобілем з державними номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .

Так, податковим органом на підставі документів, наданих до митного оформлення ТОВ БЕККЕРМАНН УКРАЇНА до митної декларації від 24.07.2017 № UA25110/2017/412459, встановлено внесення позивачем неправдивих даних до митної декларації від 24.07.2017 № UA 125110/2017/412459 стосовно особи, яка надавала послуги міжнародних перевезень товарів ceramic tiles and house holding за маршрутом Італія - Україна, а саме без урахування інформації зазначеної в графах 4,15 у CARNET TIR АХ77742464 від 21.07.2017 та у графах 16, 23 CMR від 21.07.2017 № 268379; декларування TOB БЕККЕРМАНН УКРАЇНА товарів ceramic tiles and house holding у кількості 145 місць, загальною вагою брутто 18215,12 кг, на підставі CARNET TIR АХ77742464 від 21.07.2017 та CMR від 21.07.2017 № 268379 здійснено на підставі документів, автентичність яких не підтверджена компетентними органами Італії.

З метою перевірки документального підтвердження організації та здійснення міжнародного перевезення товарів на умовах поставки FCA IT FERNETTI, за маршрутом Італія - Україна, контролюючим органом запитана відповідна інформація у митної адміністрації Італії.

Так, у відповідь на запит від Agenzia Delle Dogane E DEI Monopoli 35178 Rome 23/03/2018 отримані документи (а.с. 194-243, т. 1).

Відповідно до п. 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Таким чином, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Дослідивши зазначені документи колегія суддів звертає увагу, що останні складені італійською мовою та не містять відміток апостилю.

Отже, слід враховувати, що відповідно до ст. 13 Закону України Про міжнародне приватне право № 2709-IV від 23.06.2005, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22.12.2003 для України набула чинності Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961.

При застосуванні Конвенції виконується процедура проставлення апостиля на офіційних документах компетентними органами для представлення їх на території держав учасниць Конвенції. Апостиль це спеціальний штам у формі квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам, який засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписувала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплено документ. В Україні розмір спеціального штампу апостилю встановлено 10х10.

Статтею 4 Конвенції визначено, що апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Однак, апостиль може бути складений офіційною мовою оригіналу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок Apostille (Convention de la Haye du 5 october 1961) повинен бути викладений французькою мовою.

Враховуючи, що Італія є учасником Конвенції, офіційні документи цієї країни не потребують консульської легалізації, достатнім є лише проставлення апостилю.

Отже, документи, використані відповідачем для призначення та проведення перевірки, у тому числі лист митної агенції Італії, жодним чином не легалізований (відсутній апостиль), що унеможливлює підтвердження автентичності такого документа на предмет ідентифікації органу, що його видав та посадової особи, яка його підписала, та не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 02.07.2019 по справі № 821/2067/17.

До того ж, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем порушення платником податків вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 15.02.2019 № 0000131415, № 0000141415 є безпідставними та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 по справі № 520/12905/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 12.11.20.