Рішення

від 22.07.2020 по справі 367/514/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/514/19

Провадження №2/367/1697/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Бабаковій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Нерухомість Ірпеня , третя особа: ОСОБА_2 про визнання безпідставності факту набуття і збереження грошових коштів та стягнення цих коштів як безпідставно отриманих і збережених,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до Приватного підприємства Нерухомість Ірпеня , третя особа: ОСОБА_2 про визнання безпідставності факту набуття і збереження грошових коштів та стягнення цих коштів як безпідставно отриманих і збережених, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом липня-жовтня 2016 року Приватне підприємство Нерухомість Ірпеня (далі - Відповідач) в особі директора Пєшого Олексія Валерійовича, отримало від нього готівкою грошові кошти на загальну суму в розмірі 2 239 325,00 грн. про що складено відповідні письмові розписки, а саме:

1. розписка від 20.07.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 61 000,00 доларів США (що було еквівалентно 1 514 325,00 грн.);

2. розписка від 26.07.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 4 000,00 доларів США (що було еквівалентно 100 000,00 грн.);

3. розписка від 01.08.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 5 000,00 доларів США (що було еквівалентно 125 000,00 грн.);

4. розписка від 12.10.2016 про отримання грошових коштів в сумі 500 000,00 грн.

2 239 325,00 грн=1 514 325,00 грн.+ 100 000,00 грн.+ 125 000,00 грн.+ 500 000,00 грн.

Передання зазначених грошових коштів у володіння Відповідача здійснювалось Позивачем у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказує, що метою передачі грошових коштів Відповідачу було отримання в майбутньому права власності на об`єкти нерухомості належні Відповідачу. Перехід вказаних майнових прав мав бути окремо оформлений між сторонами належним чином.

До моменту передачі грошових коштів між Позивачем та Відповідачем (в особі директора ОСОБА_2 ) існувало лише усне порозуміння щодо потенційних майнових інтересів та можливих зобов`язань. Гарантіями дотримання зазначених усних домовленостей зі сторони Відповідача були усні обіцянки та запевнення директора (засновника та єдиного учасника) - ОСОБА_2 . Який, окрім іншого, гарантував Позивачу особисто здійснювати отримання коштів від імені Відповідача та зараховувати ці кошти в рахунок оплати за права власності нерухомістю, що будуть передані Позивачу в майбутньому.

Ні до моменту передачі грошових коштів, ні після чого (до цього часу включно) між Позивачем та Відповідачем не було укладено жодного договору чи належно оформлено будь-якого іншого правочину, за яким Відповідач передав би Позивачу право власності на об`єкти нерухомості, грошові кошти за які були попередньо внесені Позивачем ще у 2016 році.

На даний час, між Позивачем та Відповідачем не ведуться жодні переговори чи перемовини з приводу укладення договору про перехід від Відповідача на користь Позивача прав власника нерухомості.

Зважаючи на такі фактичні обставини, враховуючи необхідність здійснення витрат для задоволення власних соціально-економічних потреб, а також відсутність правових підстав для подальшого збереження грошових коштів у володінні Відповідача - Позивачем було направлено вимогу про повернення коштів протягом 7-ми днів з моменту її отримання як таких, що отримані ним та збережені без достатньої правової підстави. У відповідь на зазначену вимогу Відповідач направив лист із змісту якого стало очевидним, що Відповідач в особі директора (засновника та єдиного учасника приватного підприємства) намагається ввести Позивача в оману та не визнає майнові права Позивача.

Станом на сьогодні положення вимоги про повернення коштів Відповідачем не виконано. Усні переговори між сторонами щодо позасудового врегулювання спірної ситуації результатів не дали, внаслідок чого між Позивачем та Відповідачами виник спір про право, що потребує вирішення в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд визнати безпідставним факт набуття і збереження Відповідачем права власності на грошові кошти в розмірі 2 239 325,00 грн., отримані ним відповідно до розписок, а саме:

1. розписка від 20.07.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 61 000,00 доларів США (що було еквівалентно 1 514 325,00 грн.);

2. розписка від 26.07.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 4 000,00 доларів США (що було еквівалентно 100 000,00 грн.);

3. розписка від 01.08.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 5 000,00 доларів США (що було еквівалентно 125 000,00 грн.);

4. розписка від 12.10.2016 про отримання грошових коштів в сумі 500 000,00 грн.

Стягнути з Відповідача на його користь 2 239 325,00 грн. як безпідставно отриманих та збережених.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Під час розгляду справи позивачем 11.07.2019 було подано заяву про збільшення позовних вимог, за змістом якої вказує, що за період з 12.10.2016 по 10.07.2019 проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ становить:

2 339 325,00 грн. х 15,3%/100%/365 днів х 1002 (днів) = 982 555,00 грн.

За період з 12.10.2016 по 10.07.2019 індекс інфляції становить:

2 339 325,00 грн. х 1,4197= 3 321 139,70 грн.

2 321 139,70 грн. - 2 339 325,00 грн. = 981 814,70 грн.

За період з 12.10.2016 по 10.07.2019 три відсотки річних становлять:

2 339 325,00 грн. х 3%/100%/365 днів х 1002 (днів) = 192 615,28 грн.

Саме тому обґрунтована ціна позову з урахування зазначеного уточнення становить: 2 339 325,00 грн. + 982 555,00 грн. +192 615,28 грн. = 4 496 309,98 грн.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд стягнути з Відповідача на його користь 4 496 309,98 грн. (з яких сума коштів отриманих без достатньої правової підстави в сумі 2 339 325,00 грн., індекс інфляції - 981 814,70 грн., три відсотки річних - 192 615,28 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ 982 555,00 грн.

Судові витрати покласти на Відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі і просив задовольнити.

Представник відповідача - Приватного підприємства Нерухомість Ірпеня приймав участь в розгляді справи на підготовчому судовому засіданні, однак в подальшому на розгляд справи не з`являвся, повідомивши про розірвання договору з відповідачем на представництво інтересів. Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи, про що в матеріалах справи є відповідні розписки та заяви директора Приватного підприємства Нерухомість Ірпеня . До матеріалів справи подано відзив та заперечення на збільшення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, судом неодноразово викликався для участі в розгляді справи, про що свідчать розписки.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що протягом липня-жовтня 2016 року Приватне підприємство Нерухомість Ірпеня в особі директора Пєшого Олексія Валерійовича, отримало від ОСОБА_1 готівкою грошові кошти на загальну суму в розмірі 2 239 325,00 грн. про що складено відповідні письмові розписки, а саме:

1. розписка від 20.07.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 61 000,00 доларів США (що було еквівалентно 1 514 325,00 грн.);

2. розписка від 26.07.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 4 000,00 доларів США (що було еквівалентно 100 000,00 грн.);

3. розписка від 01.08.2016 про отримання грошових коштів в розмірі 5 000,00 доларів США (що було еквівалентно 125 000,00 грн.);

4. розписка від 12.10.2016 про отримання грошових коштів в сумі 500 000,00 грн.

2 239 325,00 грн=1 514 325,00 грн.+ 100 000,00 грн.+ 125 000,00 грн.+ 500 000,00 грн.

Передання зазначених грошових коштів у володіння Відповідача здійснювалось Позивачем у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Метою передачі Позивачем грошових коштів Відповідачу було отримання в майбутньому права власності на об`єкти нерухомості належні Відповідачу. Перехід вказаних майнових прав мав бути окремо оформлений між сторонами належним чином.

До моменту передачі грошових коштів між Позивачем та Відповідачем (в особі директора ОСОБА_2 ) існувало лише усне порозуміння щодо потенційних майнових інтересів та можливих зобов`язань. Гарантіями дотримання зазначених усних домовленостей зі сторони Відповідача були усні обіцянки та запевнення директора (засновника та єдиного учасника) - ОСОБА_2 . Який, окрім іншого, гарантував Позивачу особисто здійснювати отримання коштів від імені Відповідача та зараховувати ці кошти в рахунок оплати за права власності нерухомістю, що будуть передані Позивачу в майбутньому.

Ні до моменту передачі грошових коштів, ні після чого (до цього часу включно) між Позивачем та Відповідачем не було укладено жодного договору чи належно оформлено будь-якого іншого правочину, за яким Відповідач передав би Позивачу право власності на об`єкти нерухомості, грошові кошти за які були попередньо внесені Позивачем ще у 2016 році.

На даний час, між Позивачем та Відповідачем не ведуться жодні переговори чи перемовини з приводу укладення договору про перехід від Відповідача на користь Позивача прав власника нерухомості.

Зважаючи на такі фактичні обставини, враховуючи необхідність здійснення витрат для задоволення власних соціально-економічних потреб, а також відсутність правових підстав для подальшого збереження грошових коштів у володінні Відповідача - Позивачем було направлено вимогу про повернення коштів протягом 7-ми днів з моменту її отримання як таких, що отримані ним та збережені без достатньої правової підстави. У відповідь на зазначену вимогу Відповідач направив лист із змісту якого стало очевидним, що Відповідач в особі директора (засновника та єдиного учасника приватного підприємства) намагається ввести Позивача в оману та не визнає майнові права Позивача.

Станом на сьогодні положення вимоги про повернення коштів Відповідачем не виконано. Усні переговори між сторонами щодо позасудового врегулювання спірної ситуації результатів не дали, внаслідок чого між Позивачем та Відповідачами виник спір про право, що потребує вирішення в порядку цивільного судочинства.

Станом на 2016 рік між сторонами як не існувало належним чином оформлених договірних зобов`язань по відчуженню Відповідачем об`єкту нерухомості у власність Позивача, так і не існує до цього часу. Жодного відповідного договору між сторонами за увесь час укладено не було, оскільки між сторонами не було досягнуто жодної згоди.

Таким чином, виходячи з обставини відсутності укладеного між сторонами договору (договорів), можливо дійти висновку про безпідставність отримання Відповідачем від ОСОБА_1 суми грошових коштів у розмірі 2 239 325,00 грн., та про обов`язок Відповідача повернути Позивачу вказану суму грошових коштів.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до п.2 статті 1214 ЦК України відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості наданий Позивачем з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Таким чином, стягненню підлягають грошові кошти в сумі 4 496 309,98 грн. (з яких сума коштів отриманих без достатньої правової підстави в сумі 2 339 325,00 грн., індекс інфляції - 981 814,70 грн., три відсотки річних - 192 615,28 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ 982 555,00 грн.

За вказаних обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. ст. 509, 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 4 , 12 , 81 , 141, 247, 263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , - задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства НЕРУХОМІСТЬ ІРПЕНЯ на користь ОСОБА_1 4 496 309,98 гри, (з яких сума коштів отримана в сумі 2 339 325,00 гри., індекс інфляції - 981 814,70 гри., три відсотка річних - 192 615,28 гри., проценти за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ - 982 555,00 гри.).

Стягнути з Приватного підприємства НЕРУХОМІСТЬ ІРПЕНЯ на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 9605 грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк