Ухвала

від 23.07.2020 по справі 477/1313/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1313/20

Провадження №2-з/477/25/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

23 липня 2020 року

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви позовної заяви заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Воскресенської Селищної Ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог: ДП Миколаївське лісове господарство , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної Ради, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання відповідачів до повернення державі земельних ділянок.

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2020 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави звернувся до суду із позовною заявою в інтересах Миколаївської обласної державної адміністрації до Воскресенської Селищної Ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення селищної Ради, від 25.06.2008 року №12, яким виділено у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га. з кадастровим №4823355300:07:017:0038, які він за договором купівлі-продажу продав в результаті чого утворилося три земельні ділянки з кадастровими №4823355300:07:017:00379, №4823355300:07:017:0080, №4823355300:07:017:0081, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки які утворилися у результаті поділу ЯК НОМЕР_1 930684, ЯК№930685, ЯК№930683 та зобов`язання відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 до повернення державі земельних ділянок. Вказані земельні ділянки розташовані на території Воскресенської селищної Ради Вітовського району Миколаївської області.

23 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та розпочато підготовче провадження.

Того ж дня (23.07.2020 р) прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вище вказані земельну ділянки, з забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, в тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками; заборони відповідачам вчиняти із спірною земельними ділянками дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельних ділянок, їх поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї. Мотивами такої заяви прокурор вказує можливість відповідачів, у власності яких0,0409нині перебуває спірне майно, та відповідно до ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України, та право останнього розпорядитись даним майном, ініціювати питання щодо зміни цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду із новим позовом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, п.2, п.3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту, забороною вчинення певних дій та забороною іншим особам вчиняти дії.

Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 (п. 1), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову є обґрунтованим та доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову та покладає на відповідачів обов`язок неухильного виконання даної ухали, а арешт об`єкта нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Стосовно питання про стягнення судового збору, то останнє, відповідно до ст.141 ЦПК України, вирішуватиметься із прийняттям рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області про забезпечення позову по цивільній справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_6 , задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0409га з кадастровим номером 4823355300:07:017:0079, розташовану в межах території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, належну ОСОБА_4 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , ) .

Заборонити управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області(м.Миколаїв, вул. Космонавтів 61, 54056) здійснювати реєстрацію дозвільних документів що до будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,0409га. з кадастровим номером 4823355300:07:017:00379, у межах території Воскресенської селищної Ради Вітовського району Миколаївської області.

Заборонити ОСОБА_4 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823355300:07:017:00379 дії, спрямовані на зміну цільового використання, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладання договорів щодо неї, вчинення інших правочинів щодо цього майна.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0433га з кадастровим номером 4823355300:07:017:0080, розташовану в межах території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, належну ОСОБА_3 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , ) .

Заборонити управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області( вул. Космонавтів 61,м. Миколаїв, 54056) здійснювати реєстрацію дозвільних документів що до будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,0433га. з кадастровим номером 4823355300:07:017:00380, у межах території Воскресенської селищної Ради Вітовського району Миколаївської області.

ОСОБА_7 петрівні вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823355300:07:017:00380 дії, спрямовані на зміну цільового використання, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладання договорів щодо неї, вчинення інших правочинів щодо цього майна.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0659га з кадастровим номером 4823355300:07:017:0081, розташовану в межах території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, належну ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , ) .

Заборонити управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ( вул. Космонавтів 61 м. Миколаїв,54056), здійснювати реєстрацію дозвільних документів що до будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,0659га. з кадастровим номером 4823355300:07:017:00381, у межах території Воскресенської селищної Ради Вітовського району Миколаївської області.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823355300:07:017:00381 дії, спрямовані на зміну цільового використання, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладання договорів щодо неї, вчинення інших правочинів щодо цього майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику та для виконання - державному реєстратору Вітовської РДА. Про накладення арешту негайно сповістити суд.

Після отримання даних про накладення арешту на вище вказане майно, копію даної ухвали направити відповідачам.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суд, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.М. Семенова