Постанова

від 21.07.2020 по справі 702/717/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1056/20Головуючий по 1 інстанціїСправа №702/717/19 Категорія: 311010200 Мазай Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І.секретар Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач (скаржник) Комунальна установа «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради»,

третя особа - Монастирищенська районна рада Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.03.2020 (ухвалене о 15 год. 01 хв. у залі судових засідань Монастирищенського районного суду, повний текст складено 23.03.2020, суддя в суді першої інстанції Мазай Н.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Монастирищенська районна рада Черкаської області, про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в :

у серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, яким просив поновити його на роботі методиста комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради».

В обґрунтування заявлених вимог вказав на те, що він наказом №12-к/тр від 01.04.2019 прийнятий на роботу в комунальну установу «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» на посаду методиста. Відповідно до наказу №16-к/тр від 31.07.2019, в зв`язку із недофінансуванням освітньої галузі в цілому та скороченням штатних одиниць в установах і закладах загальної середньої освіти району, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та рішення Монастирищенської районної ради від 30.05.2019 №36-4/VII «Про внесення змін до рішення районної ради від 20.12.2018 №31-8/VII «Про погодження структури та чисельності працівників комунальної установи «Монастирищенськийрайоннийметодичнийкабінет Монастирищенської районної ради на 2019 рік», він був звільнений з вказаної посади. Це звільнення є незаконним, оскільки відповідно до ч.2 ст.49 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Крім того, відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнений у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Згідно п.5 ч.2 ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.02.2018 позивач являється учасником бойових дій, отже має переважне право на залишення на роботі, чого не врахував відповідач.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.03.2020 позов у справі задоволено та поновлено позивача на роботі з посиланням на те, що при звільненні позивача не проводився аналіз продуктивності праці і кваліфікації позивача в порівнянні з іншими методистами (працівниками на аналогічних посадах), отже роботодавець не встановив найнижчий рівень кваліфікації та продуктивності праці у звільненого працівника, та не врахував вимог, передбачених ч.2 ст.42 КЗпП України щодо переважного права позивача на залишення на роботі як учасника бойових дій, що не дає змогу припинити з ним трудові відносини з підстав скорочення чисельності або штату працівників.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 18.05.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та новим рішенням залишити без задоволення позовні вимоги у справі. В обґрунтування вказано на те, що суд не заслухав пояснення ОСОБА_2 , як керівника установи-відповідача, а допитав її в якості свідка, позбавивши її процесуальних прав представника відповідача на заперечення проти позовних вимог. Суд помилково вказав, що відповідач не проводив аналіз продуктивності праці та кваліфікації працівників, адже вказаний аналіз мав місце. При цьому позивач виявився працівником із найнижчим рівнем кваліфікації та продуктивності праці у порівнянні з іншими методистами з приводу чого суду надавалися докази та пояснення. Таким чином він не мав переважного права на залишення на роботі перед іншими працівниками. Позивача було попереджено про неможливість його переведення на іншу посаду у зв`язку з відсутністю вакансій, чим дотримано вимоги ч.2 ст.40 КЗпП України.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно наказу Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» №12-к/тр від 01.04.2019 «Про призначення ОСОБА_1 » призначено позивача ОСОБА_1 з 02.04.2019 на посаду методиста в комунальну установу «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» із заробітною платою відповідно тарифікації (т. 1 а.с. 24, 25).

Відповідно до посадової інструкції №1, затвердженої 02.04.2019, на ОСОБА_1 покладено обов`язки діяльності методиста районного методичного кабінету з суспільствознавства та естетичної культури (т. 1 а.с. 26-29).

Наказом №16-к/тр від 31.07.2019 Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку із недофінансуванням освітньої галузі в цілому та скороченням штатних одиниць в установах і закладах середньої освіти району, звільнено позивача ОСОБА_1 31.07.2019 з посади методиста комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради», посадові обов`язки якого включали предмети суспільствознавства та естетичної культури (т. 1 а.с.7).

Відповідні відомості були внесені до трудової книжки ОСОБА_1 , де підставою звільнення зазначено скорочення штатних одиниць, п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с.5 (зворотній бік)).

Позивач у справі вважає своє звільнення незаконним, оскільки в силу вимог п.5 ч.2 ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, до яких він відноситься.

При цьому необхідність скорочення посади позивача та його звільнення відповідач обґрунтовує тим, що згідно рішень Монастирищенської районної ради Черкаської області №31-2/VII від 20.12.2018, №31-3/VII від 20.12.2018, №30-11/VII від 07.12.2018, №30-7/VII від 07.12.2018, №30-8/VII від 07.12.2018 понижено ступінь Халаїдівського, Бачкуринського, Шабастівського, Сарнівського, Попуднянського закладу загальної освіти та змінено їх назви (т. 1 а.с. 30-38). Відповідно до рішення Монастирищенської районної ради Черкаської області №35-10/VII від 23.05.2019 понижено ступінь Лукашівського закладу загальної середньої освіти та змінено його назву (т. 1 а.с. 39). Згідно рішення Монастирищенської районної ради Черкаської області №35-12/VII від 23.05.2019 ліквідовано Петрівську початкову школу Монастирищенської районної ради Черкаської області (т. 1 а.с. 40).

Завідувач комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирмищенської районної ради» Залозна Н.Р. 28.05.2019 за №61 звернулась із питанням внесення змін до рішення сесії від 20.12.2018 №31-8/VII «Про погодження структури та чисельності працівників комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради», а саме: скорочення методиста з математики, методиста з суспільствознавства та естетичної культури з 01.08.2019 та перенесення можливої економії (видатки, які планувалися на виплату заробітної плати до кінця 2019 року) (т. 1 а.с. 41).

Відповідно до рішення Монастирищенської районної ради Черкаської області №36-4/VII від 30.05.2019 «Про внесення змін до рішення районної ради від 20.12.2019 №31-8/VII «Про погодження структури та чисельності працівників комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради на 2019 рік», вирішено внести зміни до зазначеного рішення районної ради, скоротивши посаду методиста з математики та посаду методиста з суспільствознавства та естетичної культури та викласти додаток до рішення у новій редакції. Завідувачу комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет» внести відповідні зміни до штатного розпису працівників комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет» та забезпечити дотримання чинного законодавства щодо скорочення посад в установлений законодавством порядок та термін ( т.1 а.с. 42).

Згідно додатку до рішення районної ради від 30.05.2019 року №36-4/VII в структурі Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет» Монастирищенської районної ради на 2019 рік відсутні посади методиста з суспільствознавства та естетичної культури та методиста з математики (т. 1 а.с. 42 на звороті).

Відповідно до наказу Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» №15-К/ТР від 31.05.2019 «Про скорочення посади методиста з математики та посади методиста з суспільствознавства та естетичної культури» скорочено посади методиста з математики та посади методиста з суспільствознавства та естетичної культури (т. 1 а.с.43).

Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються наступними правовими нормами.

Згідно ч.5ст.43Конституції Українигромадянам гарантуєтьсязахист віднезаконного звільнення,що такожпередбачено п.6ч.1ст.5-1 КЗпПУкраїни.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпПУкраїни трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до ч.1 ст.23 КЗпПУкраїни трудовий договір може бути:безстроковим, що укладається на невизначений строк;на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;таким, що укладається на час виконання певної роботи.

За обставин справи сторони перебували у трудових правовідносинах на підставі безстрокового трудового договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпПУкраїни трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Вказану правову норму визначено як підставу звільнення позивача.

Відповідно до п.19Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вірно вказав суд першої інстанції скорочення посади позивача відбулося згідно компетенції відповідача-роботодавця у порядку передбаченому законодавством, що сторонами під сумнів не ставиться (рішення Монастирищенської районної ради Черкаської області №36-4/VII від 30.05.2019 «Про внесення змін до рішення районної ради від 20.12.2019 №31-8/VII «Про погодження структури та чисельності працівників комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради на 2019 рік»).

При цьому факт скорочення посади позивача додатково підтверджується структурою комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» на 2019 рік, яка є додатком до рішення районної ради від 30.05.2019 №36-4/VІІ, підписаної керівником секретаріату виконавчого апарату районної ради Н. Шамрай (т. 1 а.с. 42 на звороті) згідно якого у штатному розписі установи-відповідача відсутня посада методиста з суспільствознавства, фізичної культури, Захисту Вітчизни, національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання, яку обіймав позивач ОСОБА_1 .

Одночасно, згідно типового штатного розпису на 01.04.2019 (т. 1 а.с. 50) посада позивача була включена до структури установи-відповідача у справі (усього 12 штатних одиниць), у той час як штатним розписом на 01.08.2019 (т. 1 а.с. 51) не передбачено посади методиста з суспільствознавства (усього 10 штатних одиниць).

Отже суд прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про фактичне скорочення посади позивача у справі, що сторонами у справі і не оспорюється .

Далі, відповідно до ч. 2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у, зокрема,пункті 1 цієїстатті,допускається,якщо неможливоперевести працівника,за йогозгодою,на іншуроботу.Згідно ч.1ст.49-2 КЗпПУкраїни про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до попередження про майбутнє вивільнення, ОСОБА_1 повідомлено про те, що посада, яку він займає, підлягає скороченню. Після закінчення 2-х місячного терміну ОСОБА_1 підлягає звільненню з роботи відповідно до ст. 49-2, п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства. Переведення на іншу посаду неможливе у зв`язку із відсутністю вакансій (т. 1 а.с.44).

Згідно акту №1 про відмову від підпису від 31.05.2019 №64, складеного колективом КУ «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради», 31.05.2019 о 14 год. 27 хв. в приміщенні КУ «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» методисту з суспільствознавства та естетичної культури ОСОБА_1 було вручено для ознайомлення наказ установи від 31.05.2019 №15-к/тр «Про скорочення посади методиста з математики та посади методиста з суспільствознавства та естетичної культури», персональне попередження про майбутнє вивільнення. ОСОБА_1 зафіксував відеокамерою документи та присутніх членів колективу, але від ознайомлення з даними документами і їх підпису відмовився (т. 1 а.с. 45).

Попередження про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 та Акт про відмову від підпису надіслано рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 31.05.2019 (т. 1 а.с.46, 47).

Вищезазначене свідчить про те, що позивача у встановленому законом порядку та строки повідомлено про майбутнє вивільнення, що також при апеляційному перегляді справи під сумнів не ставиться.

Перевіряючи фактичну наявність вакантних посад в установі-відповідачі, апеляційний суд приймає до уваги те, що згідно штатного розпису на момент звільнення позивача (т. 1 а.с. 51) в КУ «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» були відсутні будь-які вакантні посади.

Отже за таких обставин могло відбуватися звільнення працівника у зв`язку зі скороченням штату та за відсутності вакантних місць у роботодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч.1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається зокрема у випадках:звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

Згідно відповіді №1 від 03.01.2020 Монастирищенської районної ради профспілки працівників освіти станом на 31.05.2019 позивач ОСОБА_1 не є членом Монастирищенської районної організації профспілки працівників освіти і науки України (т. 2 а.с. 32).

За даними відповіді від 15.10.2019 №58 Монастирищенської районої ради профспілки працівників освти на інформаційний запит, при утворенні комунальної установи «Районний методичний кабінет» Монастирищенської районної ради, працівниками районного методичного кабінету не було створено первинної профспілкової організації і не проведено відповідної реєстрації у органах юстиції (т. 2 а.с. 14).

Таким чином звільнення позивача могло бути проведено без згоди профспілкової організації, так як він не є членом профспілки. Даний факт, що встановлений судом першої інстанції в своєму рішенні не оспорюється сторонами в апеляційному порядку.

Далі, частина 1статті 42КЗпП України встановлює, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частинами 2 та 3цієї ж передбачено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинністьЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

З системного аналізу вказаної норми матеріального права слідує, що у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.

Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. І тільки у разі, якщо вказані характеристики працівників є рівними (кваліфікація і продуктивність праці), переважне право на залишення на роботі мають працівники з якими пов`язано інші визначені законодавством обставини для наявності зазначеного переважного права, зокрема, які є учасниками бойових дій (п.5 ч.2 ст.42 КЗпП України), про що вказує позивач (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 15.02.2018 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 т. 1 а.с. 8).

Правильність таких висновків узгоджується з практикою ВС у справах №761/37179/16-ц постанова від 06.02.2020 та №753/3889/17 постанова від 22.05.2019.

При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи.

Поняття «кваліфікація» включає в себе не лише освітній рівень працівника, а і стаж роботи, здатність виконувати особливі доручення, які притаманні тій чи іншій посаді, володіти певними програмами, механізмами тощо.

Продуктивність вимірюється певними показниками, яких має досягати працівник. В даному випадку беруться до уваги виконання працівником своїх посадових обов`язків, дотримання трудової дисципліни, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, зауважень з боку керівництва щодо строків і якості виконуваної роботи, обсяг виконуваної роботи тощо.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №753/3889/17.

Відповідно до п.п. 14, 15, 23 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про освіту» кваліфікація - визнана уповноваженим суб`єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання); компетентність - динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність; рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівнюНаціональної рамки кваліфікацій.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Також повинні враховуватися і наявні дисциплінарні стягнення, застосовані до працівників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другійстатті 42 КЗпП України.

Для виявлення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі у разі скорочення посад, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен з`ясовувати сам роботодавець, приймаючи відповідне рішення.

При цьому, при проведенні вивільнення роботодавець вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Отже основним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. При вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Такі висновки слідують з постанови Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №818/410/16.

Законодавством не визначено вимог до форми проведення роботодавцем порівняльного аналізу кваліфікації та продуктивності праці працівників, які перебувають на аналогічних посадах, що підлягають скороченню. Отже такий аналіз міг бути проведений у довільній формі.

Оскільки суд не може проводити експертиз з метою визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, тому учасники спору вправі подавати будь - які допустимі докази, що підтверджують факт наявності у працівника, що звільняється більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Продуктивність праці та кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку суд при розгляді трудового спору повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

В даному випадку з матеріалів справи, показів свідків, допитаних судом першої інстанції та пояснень сторін у судових засіданнях слідує, що роботодавець позивача здійснював аналіз продуктивності праці та кваліфікації працівників, які обіймають посади методистів в Комунальній установі «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» - Кузьмінської Ю.М., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , що, зокрема, підтверджується поясненнями ОСОБА_2 (керівника установи-відповідача), наданими суду першої інстанції.

З наданих суду доказів по справі щодо кваліфікації працівників та продуктивності їх праці вбачається наступне.

Так позивач пропрацював на посаді методиста з 02.04.2019 по 31.07.2019. Рішення про його звільнення роботодавець прийняв 30.05.2019, отже порівняльний аналіз кваліфікації та продуктивності праці методистів установи-відповідача має стосуватися їх роботи за квітень-травень 2019 року, коли виконував свої трудові обов`язки позивач до моменту прийняття рішення про скорочення його посади.

ОСОБА_8 працює на посаді методиста 10 років, вища педагогічна освіта з 1996 року, загальний стаж педагогічної діяльності 28 років, згідно свідоцтва №000091 від 27.06.2014 підвищувала кваліфікацію, у 2016 році атестована на підтвердження займаній посаді (спеціаліст І категорії).

Методист з дошкільної освіти ОСОБА_8 за вказаний період підготувала, зокрема, два семінари і наради для директорів закладів дошкільної освіти, семінар-практикум у ЗДО «Росинка» с. Сатанівка, брала участь у районній виставці ППД «Інноваційний пошук освітян Монастирищина-2019».

ОСОБА_3 працює на посаді методиста 26 років, вища педагогічна освіта з 1981 року, загальний стаж педагогічної діяльності 38 років, згідно свідоцтва № НОМЕР_3 від 03.03.2017 підвищувала кваліфікацію, у 2017 році атестована на підтвердження вищої кваліфікаційної категорії методист вищої категорії та вчитель-методист.

Методист з початкової освіти ОСОБА_3 відповідає за впровадження Нової Української Школи (НУШ), проводила практичні занятті із заступниками директорів з навчально-виховної роботи по впровадженню освітніх технологій НУШ, була учасником сертифікації вчителів початкових класів, так як має сертифікат супервізора.

ОСОБА_4 працює на посаді методиста 9 років, вища педагогічна освіта з 1992 року, загальний стаж педагогічної діяльності 26 років, згідно свідоцтва НОМЕР_4 від 05.04.2017 підвищувала кваліфікацію, у 2017 році атестована на підтвердження вищої кваліфікаційної категорії вчителя-методиста.

Методист з природознавства та математики ОСОБА_4 забезпечувала впровадження районних програм «Поліпшення якості природничо-математичної освіти», «Сто відсотків» та «Шкільний автобус», організувала роботу системи електроноої звітності ІСУО, організовувала проведення у районі моніторингових досліджень та зовнішнього незалежного оцінювання, провела консультації з підготовки до участі в обласній виставці передових педагогічних технологій робіт педагогів району та освітніх цифрових ресурсів, організувала проведення пробного ЗНО на базі Монастирищенського ЗЗСО І-ІІІ ст. «Ліцей Ерудит», організувала проведення основної сесії ЗНО 2019.

ОСОБА_5 працює на посаді методиста 8 років, вища педагогічна освіта з 1997 року, загальний стаж педагогічної діяльності 15 років, вища кваліфікаційна категорія.

Методист з основ здоров`я, трудового навчання та технологій, предметів естетичного циклу, фізики, астрономії, бібліотечних фондів ОСОБА_5 підготовка команд до участі в обласних етапах Всеукраїнських олімпіад з астрономії, фізики, трудового навчання, інвентаризація бібліотечних фондів підручників на 2019-2020 н.р., організація участі матеріалів педагогів району в обласній виставці «Інноваційний пошук освітян Черкащини 2019», участь у Всеукраїнському конкурсі «Левеня».

ОСОБА_6 працює на посаді методиста 7 років, вища педагогічна освіта з 2004 року, загальний стаж педагогічної діяльності 7 років, підвищувала кваліфікацію в 2018 році на онлайн-платформі EDU-HUB та в 2020 році при КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», кваліфікаційна категорія спеціаліст, атестувалась в квітні 2020 році на ІІ кваліфікаційну категорію.

Методист з позашкільної освіти, виховної роботи, психологічної служби ОСОБА_6 впровадила в роботу шкіл району корекційно-розвивальні програми соціального педагога МЗЗСО І-ІІІ ст.№2 Монастирищенської районної ради ОСОБА_9 за темою «Підготовка випускників до соціалізації у дорослому самостійному житті», керує постійним психолого-педагогічним семінаром «Духовність та моральність особистості», організовано районні масові заходи фестиваль учнівської художньої творчості «Мистецький дивокрай», фестиваль «Дружин юних пожежників».

Методист з гуманітарних предметів ОСОБА_7 працює на посаді методиста 8 років, вища педагогічна освіта з 1986 року, загальний стаж педагогічної діяльності 27 років, підвищувала кваліфікацію в 2013 році (свідоцтво 12 СПВ 027872) та в 2019 році (свідоцтво НОМЕР_5 ), перша кваліфікаційна категорія, має подяки від творчого об`єднання «Соняшник» в 2016, 2017 роках, сертифікати за участь у професійних заходах від 28.11.2016 м. Умань, від 24.10.2017 м. Черкаси, від 20.05.2019.

За досліджуваний судом період часу ОСОБА_7 провела методичний тренінг для учителів української мови і літератури району, які працюють в 11 класах «Якісна підготовка учнів 11-х класів до проходження ЗНО», майстер-клас для учителів української мови і літератури району «Активізація науково-пізнавальної діяльності, пошукової науково-дослідницької роботи учнів на уроках української мови та літератури як один із шляхів підвищення якості освіти», організація участі учнів ЗЗСО у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник-2019», 2 районних методоб`єднання учителів англійської мови, обласний тренінг учителів англійської мови, навчальний семінар-тренінг учителів англійської мови, аукціон педагогічних ідей «Вивчення зарубіжної літератури як засіб плекання українства», круглий стіл «Література в умовах сучасного глобального світу», майстер-клас для вчителів історії та правознавства району «Використання інтернет-сервісу мультимедійних дидактичних вправ», організація участі учнів ЗЗСО в обласних олімпіадах з української мови і літератури, англійської, німецької мови, історії, правознавства, організація участі переможців районного етапу у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, організація проведення І туру обласного конкурсу «Знавці права», організація проведення районного свята «Крок до успіху 2019», аналіз та відбір робіт педагогів району для участі в обласній виставці «Інноваційний пошук освітян Черкащини 2019».

ОСОБА_1 працює на посаді методиста 2 місяці, вища педагогічна освіта з 1990 року, загальний стаж педагогічної діяльності 24 роки, не атестувався на кваліфікаційну категорію методиста та не проходив курси підвищення кваліфікації на посаді методиста.

Методист з суспільствознавства, фізичної культури, Захисту Вітчизни, національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання ОСОБА_1 (позивач) зустріч медпрацівників району з учасниками АТО та громадськістю району, навчально-польові збори учнів 11 класів та районний етап Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл», облаштовував кімнату-музей подій АТО.

Апеляційний суд враховує, що відсутність підвищення кваліфікації позивачем обумовлюється перебуванням на посаді методиста протягом короткого проміжку часу, отже не має визначального значення при оцінці його кваліфікації у порівнянні з іншими працівниками. Проте слід прийняти до уваги, що всі методисти, крім позивача, є атестованими на посадах методистів, що також свідчить про їх вищий рівень кваліфікації.

Такоюж, враховуючи обсяги виконаної методистами установи-відповідача роботи, є очевидним, що і продуктивність праці позивача є найнижчою серед усіх методистів Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради», про що надано докази відповідачем.

Таких висновків позивач не спростовує та відповідні докази суду не надає (щодо необ`єктивної оцінки продуктивності його праці чи праці інших методистів відповідача).

Отже при розгляді справи встановлено, що кваліфікація та продуктивність праці позивача є найнижчою порівняно з іншими працівниками відповдача, відповідно, він не має переважного права на залишення на роботі у разі скорочення посад перед іншими працівниками, а висновки суду першої інстанції з цього питання є такими, що не відповідають матеріалам справи та доказами у справі.

Вказівки районного суду на те, що посадові інструкції усіх методистів установи-відповідача мають ідентичні кваліфікаційні вимоги до усіх методистів за відповідними категоріями, незалежно від напрямку їх діяльності не спростовують факту найнижчої продуктивності праці у позивача, що встановлено на підставі наданих сторонами доказів.

Також апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів щодо проведення та результатів порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного працівника перед іншим на залишення на роботі за критеріями продуктивності праці і кваліфікації працівників, адже відповідач надав суду відповідні пояснення з приводу мотивів та підстав прийнятого рішення про звільнення позивача. З цих же підстав не можна погодитись із посиланням суду першої інстанції на те, що комісія з розгляду питань щодо скорочення штатної чисельності працівників у Комунальній установі «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» не створювалась, кваліфікація і продуктивність праці як позивача, так і інших методистів не порівнювалась.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не перевірив переважне право позивача на залишенні на роботі в порівнянні з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду та виконують тотожну роботу, обмежившись лише констатацією факту наявності в усіх працівників однакових вимог щодо права на зайняття вказаної посади методиста.

При цьому, колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та допустимим доказами наявність у нього вищого рівня кваліфікації та продуктивності праці порівняно з іншими працівниками відповідача за показниками, які враховувалися відповідачем при визначенні осіб, які мали переважене право на залишення на роботі, та також наявність підстав для застосування до нього вимог, передбачених ч.2 ст.42КЗпП України, щодо його преважного права на залишення на роботіперед іншимипрацівниками як учасника бойових дій, отже його позов не є законним та належним чином обґрунтованим, відповідно, до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.03.2020 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відповідачу за рахунок державного бюджету в порядку, встановленому КМУ, слід компенсувати витрати на оплату судового збору за розгляд справи апеляційним судом у сумі 1152,60 грн., оскільки позивача звільнено від таких витрат на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір». З цих же підстав витрати по сплаті судового збору за розгляд спавши судом першої інстанції також мають бути віднесені на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.03.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Монастирищенська районна рада Черкаської області, про поновлення на роботі скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» про поновлення на роботі залишити без задоволення.

Витрати по оплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції віднести на рахунок держави.

Судові витрати Комунальної установи «Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради» на оплату судового збору за розгляд справи апеляційним судом у сумі 1152,60 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.

Повну постанову складено 23.07.2020.

Суддя-доповідач

Судді