Постанова

від 15.07.2020 по справі 613/1159/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 613/1159/15-ц

провадження № 61-21779св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

(суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , Реєстраційна служба Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства у Харківській області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колєснік Ігор Анатолійович, на постанову Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ

(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (далі - ТОВ НВДЦ Агротех ), Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області (далі - РС Богодухівського РУЮ у Харківській області), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест (далі - ТОВ БКЗ-Інвест ), Державна інспекція сільського господарства у Харківській області (далі - ДІСГ у Харківській області), про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення у володіння земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7202 га, яка розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

30 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ БКЗ-Інвест укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого земельна ділянка площею 3,7202 га була передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років.

З 2013 року ТОВ БКЗ-Інвест припинило виконувати умови договору оренди землі, за цільовим призначенням земельна ділянка не використовувалася, орендна плата не виплачувалася, у зв`язку з чим позивач у січні-лютому 2015 року вимушений був направити товариству претензією щодо невиконання ним договору і запропонувати розірвати даний договір та додав до претензії примірники про розірвання договору оренди землі. Крім того, він звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Державної екологічної інспекції у Харківській області з проханням провести перевірку ТОВ БКЗ-Інвест на предмет дотримання законодавства при здійснені оренди землі. Внаслідок вжитих заходів було встановлено, що договір оренди землі був припинений на підставі угоди з ТОВ БКЗ-Інвест від 26 грудня 2013 року, а право оренди на земельну ділянку строком на 10 років набуло ТОВ НВДЦ Агротех на підставі договору оренди землі від 20 лютого 2014 року, укладеного між

ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех .

Також позивач вказував, що не мав жодних договірних правовідносин

з ТОВ НВДЦ Агротех щодо оренди даної земельної ділянки, його підпис

у даному договорі був підроблений, у результаті чого його волевиявлення на укладення спірного договору і передачу в оренду земельної ділянки

ТОВ НВДЦ Агротех відсутнє. ОСОБА_1 зазначав, що договір учинений без його реального волевиявлення на передачу в оренду земельної ділянки вказаному товариству, у зв`язку з чим порушені його права власника земельної ділянки.

На підставі вищевказаного, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати недійсним договір оренди землі

від 20 лютого 2014 року про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,7202 га, укладений між ним та ТОВ НВДЦ Агротех ; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 22 лютого 2014 року; повернути у володіння йому земельну ділянку площею 3,7202 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року (у складі судді Кузіної Н. П.) позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 20 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех , про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,7202 га.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно

РС Богодухівського РУЮ Харківської області від 08 травня 2014 року

№ 12919682 про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех земельної ділянки площею 3,7202 га.

Повернуто ОСОБА_1 у володіння земельну ділянку площею 3,7202 га.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент вчинення спірного договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех право оренди земельної ділянки за ТОВ БКЗ-Інвест припинено не було. Крім того, правомірність і дійсність правочину визначається на момент його укладення сторонами, обставина подальшого здійснення державної реєстрації припинення права оренди за попереднім договором, тобто з ТОВ БКЗ-Інвест , не скасовує невідповідність договору оренди з ТОВ НВДЦ Агротех вимогам закону, не впливає на дійсність спірного договору та не призводить до набуття сторонами зобов`язань з оренди землі.

Крім того, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що на підставі спірного договору між сторонами виникли та існували зобов`язально-договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, які б відповідали їх взаємним правам та обов`язкам, спільному волевиявленню і вимогам законодавства, та які б спростовували доводи сторони позивача про недійсність договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги про визнання договору оренди недійсним заявлені з тих підстав, що позивач не підписував спірний договір оренди. Разом з тим, апеляційний суд виходив

з того, що висновок судово-почеркознавчої експертизи від 10 червня

2016 року № 5351/5352 спростовує твердження позивача про те, що він не підписував оспорюваний ним договір оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Колєснік І. А., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції

і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження у справі, не звернув уваги на те, що ТОВ НВДЦ Агротех , обґрунтовуючи вказане клопотання, не зазначало, що товариство не було раніше обізнано з рішенням суду першої інстанції та/або про дану цивільну справу. При цьому, ТОВ НВДЦ Агротех вказувало в апеляційному суді, що його представник ознайомився з рішенням суду першої інстанції 26 червня 2019 року.

Крім того, того відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України

(у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, зазначена норма процесуального закону покладає на апеляційний суд обов`язок відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки зазначений строк є присічним та поновленню не підлягає.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що сам лише факт неотримання стороною у справі кореспонденції, яка направлена за належною адресою та яка повернулася у зв`язку з її неотриманням, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду.

Разом з тим, предметом спору в цій справі є право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення і відповідач, зважаючи на вид його діяльності і статус орендаря, не міг не знати про вкрай негативні наслідки довготривалого невикористання такої землі за її призначенням.

Доводи інших учасників справи

У січні 2020 року ТОВ НВДЦ Агротех подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колєснік І. А., на ухвалу Харківського апеляційного суду

від 08 серпня 2019 року у вказаній справі відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колєснік І. А., на постанову Харківського апеляційного суду

від 31 жовтня 2019 року у вказаній справі і витребувано цивільну справу .

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 27 квітня 2004 року, виданого Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,7202 га, розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 липня 2012 року між ТОВ БКЗ-Інвест та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого останній передав

ТОВ БКЗ-Інвест у строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 3,7202 га, строком на п`ять років. 17 серпня 2012 року зазначений договір зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 632088454000696.

05 січня 2015 року ОСОБА_1 направив ТОВ БКЗ-Інвест

лист-повідомлення про невиконання умов договору оренди землі

від 30 липня 2012 року з пропозицією про його розірвання за взаємною згодою сторін, разом з примірником проекту договору про розірвання договору оренди землі, запропонувавши розірвати даний договір за взаємною згодою сторін з 25 січня 2015 року та повернути йому у встановленому порядку його земельну ділянку. У разі незгоди з пропозицією просив повідомити його у встановленому порядку.

31 січня 2015 року позивач разом з іншими громадянами-власниками земельних ділянок, які передали в оренду свої земельні ділянки

ТОВ БКЗ-Інвест , звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, голови Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області зі зверненням щодо проведення перевірки дотримання ТОВ БКЗ-Інвест вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності щодо орендованої земельної ділянки з тих самих підстав, які складали зміст претензії позивача на адресу

ТОВ БКЗ-Інвест (а. с. 27, т. 1).

Розпорядженням Кленівського сільського голови від 10 лютого 2015 року

№ 3 створено комісію щодо розгляду зазначеного колективного звернення та встановлено, що у грудні 2013 року договір оренди землі

з ОСОБА_1 був достроково розірваний та на даний час на підставі укладеного у січні 2014 року договору оренди землі орендарем земельної ділянки є ТОВ НВДЦ Агротех (а. с. 50, т. 2).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 11 серпня 2015 року на земельній ділянці позивача площею 3,7202 га, у 2015 році засіяно і вирощено сільськогосподарську культуру - гречку.

З листа про розгляд запиту Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено, що ТОВ НВДЦ Агротех у 2015 році використовувало земельні ділянки з порушенням вимог статей 125, 126 ЗК України (а. с. 53, т. 2).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції

від 08 травня 2014 року № 12919682 внесено запис про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех на земельну ділянку згідно з договором від 22 лютого 2014 року.

У матеріалах справи наявний договір оренди землі площею 3,7202 га

від 20 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех , строком на 10 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 15, т. 1).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 10 червня 2016 року № 5351/5352 підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 20 лютого 2014 в графі Орендодавець , в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в акті приймання-передачі земельної ділянки від 20 лютого 2014 року згідно з договором оренди землі в графі: Орендодавець , - виконані рукописним способом за допомогою паст (пасти) для кулькових ручок без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, самим ОСОБА_1 (а. с. 155, т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судові рішення суду апеляційної інстанції не відповідають.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У справі, яка переглядається, Богодухівським районним судом Харківської області рішення було ухвалено 26 грудня 2016 року, апеляційна скарга

ТОВ НВДЦ Агротех подана 04 липня 2019 року (дата підписання апеляційної скарги 03 липня 2019 року), апеляційну скаргу подано із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с. 71-73, т. 2).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року клопотання ТОВ НВДЦ Агротех про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Богодухівського районного суду Харківської області

від 26 грудня 2016 року задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою

ТОВ НВДЦ Агротех на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року.

Таким чином, розгляд справи судом першої інстанції відбувся до набуття чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до підпункту 13 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України

у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 222 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.

Частиною першою статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною третьою статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною другою статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, виходячи з наведеної норми слід дійти висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 123 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З рішення суду першої інстанції вбачається, що дата складення повного тексту не зазначена. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції обчислюється з урахуванням вимог статті 123 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції), тобто з 26 грудня 2016 року.

Також у резолютивній частині рішення суду першої інстанції роз`яснено, що особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга зареєстрована апеляційним судом 04 липня 2019 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. Останній день подання апеляційної скарги (з урахуванням вихідних і святкових

днів) - 05 січня 2017 року.

Відповідно до частини першої 223 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня

2010 року).

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого

2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, копію повного тексту рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року направлено рекомендованим листом на адресу відповідача - директору ТОВ НВДЦ Агротех (вулиця Демидова, 7, село Примірне, Кам`янсько-Дніпровський район, Запорізька область), яка зазначена у позовній заяві про часткову зміну і доповнення підстав та предмета позову, змісту позовних вимог (а. с. 201-208, т. 1). Крім того, вказана адреса також зазначена у клопотанні ТОВ НВДЦ Агротех про відкладення розгляду справи як єдина адреса (а. с. 82, т. 1).

Поштове відправлення було повернуто товариством з відміткою пошти - за адресою не проживає , тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин. При цьому в апеляційній скарзі ТОВ НВДЦ Агротех зазначило іншу адресу для листування, яка не була відома суду першої інстанції ( АДРЕСА_1 (а. с. 71-73, т. 2)).

Зазначеному суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки та не зробив висновку про належне/неналежне отримання ТОВ НВДЦ Агротех копії повного тексту рішення суду першої інстанції.

04 червня 2019 року ТОВ НВДЦ Агротех звернулося до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а .с. 67, т. 2).

Відповідно до статті 126 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції вищенаведеного також не врахував і у порушення вказаних вимог поновив ТОВ НВДЦ Агротех пропущений строк на апеляційне оскарження зі спливом значного періоду часу (з 26 грудня

2016 року до 04 липня 2019 року, тобто майже на два з половиною роки) без наведення відповідних підстав. При цьому, апеляційний суд залишив поза увагою, що ТОВ НВДЦ Агротех з вересня 2015 року достеменно знало про те, що ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області

від 23 вересня 2015 року цивільну справу призначено до розгляду

(а. с. 65, т. 1). Таким чином, апеляційний суд не врахував, що неотримання ТОВ НВДЦ Агротех копії рішення суду у зв`язку зі зміною адреси, про яку суд першої інстанції не був повідомлений, не є поважною причиною пропуску строку, що порушує принцип правової визначеності (res judicata).

Крім того, апеляційний суд не надав правової оцінки тому, що рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень

(далі - ЄДРСР) 27 грудня 2016 року, зареєстровано - 27 грудня 2016 року, оприлюднено - 30 грудня 2016 року, а також не навів доводів про неможливість ознайомлення заявника, який є юридичною особою, з рішенням суду першої інстанції після його оприлюднення в ЄДРСР.

Отже, зазначені обставини апеляційний суд залишив поза увагою, всупереч вищенаведеним вимогам цивільного процесуального закону відкрив апеляційне провадження та розглянув по суті апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд вийшов за межі своєї компетенції, що потягло порушення цим судом норм процесуального права і дає Верховному Суду підстави для направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

За таких обставин обґрунтованими є доводи касаційної скарги в частині того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВДЦ Агротех на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року.

Доводи касаційної скарги щодо суті спору не підлягають оцінці судом касаційної інстанції, оскільки апеляційний суд дійшов висновків щодо вирішення спору без належного обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВДЦ Агротех , за результатами розгляду якої ухвалено оскаржуване в касаційному порядку судове рішення.

Суд, здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, та враховуючи баланс суспільного та приватного інтересу, дійти висновку про можливість (неможливість) відновлення строку на апеляційне оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, а саме для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, то постанова Харківського апеляційного суду

від 31 жовтня 2019 року відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з переданням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колєснік Ігор Анатолійович, задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська

С. П. Штелик