Рішення від 24.07.2020 по справі 910/6489/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2020Справа № 910/6489/20 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доТовариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Бізнес 2000" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення 120 928,62 грн Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Бізнес 2000" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (надалі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 190 076, 64 грн, пені в сумі 75 640, 66 грн, 3% річних в сумі 11 071, 63 грн та інфляційних втрат в сумі 14 411, 69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови п. 7.4. договору № ФС-27/04/18 про надання охоронних послуг від 27.04.2018 та частково оплатив надані йому за період з квітня 2018 - до листопада 2019 послуги і станом на 03.05.2020 борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно вказаного договору складає 190 076, 64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 відкрито провадження у справі №910/6489/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило, при цьому про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Натомість 09.06.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що позивачем здійснено помилковий розрахунок штрафних санкцій, зокрема - не враховано від`ємні значення інфляції у власному розрахунку та невірно розраховано 3 % річних, а відтак вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, відповідач зазначив, що згідно приписів 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність у 1 (один) рік, у зв`язку із чим відповідач просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача в частині стягнення пені.

Поряд із тим, 15.06.2020 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій він зазначив, що відповідачем було частково сплачено суму основного боргу, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача 19 804,62 грн основного боргу, а також заявлену раніше суму штрафних санкцій.

Водночас, суд зауважує, що приписами статі 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, а також положень статті 46 ГПК України, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України визначає, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Таким чином, з огляду на припис п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України, суд приходить до висновку, що у наданій позивачем заяві про уточнення позовних вимог фактично було заявлено про зменшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення основного боргу.

При цьому, з огляду на обставини даної справи, вбачається, що дана заява позивача є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ГПК України (зокрема - ч. 5 ст. 46 ГПК України), а відтак, приймається судом до розгляду, у зв`язку із чим новою ціною позову є 120 928, 62 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека Бізнес 2000" (надалі за договором - Виконавець, Охоронне агентство) та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії "Старовірівська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (надалі за договором - Замовник) було укладено договір №ФС-27/04/18 про надання охоронних послуг (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1. Договору), Охоронне агентство зобов`язується забезпечити недоторканність об`єкту охорони, що передається Замовникам під охорону згідно акту прийняття об`єкту під охорону (Додаток 4 до Договору), а Замовник зобов`язуєся щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим Договором плату.

Пунктом 7.5. Договору сторони обумовили, що Охоронне агентство зобов`язано надати Замовникові Акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В Акті про надання охоронних послуг Охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої Замовникові неналежним виконанням умов Договору. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів розглянути поданий акт підписати його або налати заперечення (претензію) щодо викладеного в Акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання Замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

При цьому пунктом 7.4. Договору визначено, що оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Відтак, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг, при цьому Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України).

Так, на виконання умов Договору, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 1 209 516,64 грн, що підтверджується наступними актами виконаних робіт та актами наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи:

- № 1ФО від 30.04.2018 на суму 8 640,00 грн;

- № 2ФО від 31.05.2018 на суму 66 960,00 грн;

- № 54 від 29.06.2018 на суму 64 800,00 грн;

- № 68 від 31.07.2018 на суму 66 960,00 грн;

- № 75 від 31.08.2018 на суму 66 960,00 грн;

- № 89 від 30.09.2018 на суму 63 000,00 грн;

- № 106 від 31.10.2018 на суму 63 460,00 грн;

- № 119 від 30.11.2018 на суму 64 800,00 грн;

- № 132 від 31.12.2018 на суму 66 960,00 грн;

- № 14 від 31.01.2019 на суму 71 424,00 грн;

- № 25 від 28.02.2019 на суму 64 512,00 грн;

- № 33 від 31.03.2019 на суму 71 424,00 грн;

- № 50 від 30.04.2019 на суму 69 120,00 грн;

- № 67 від 31.05.2019 на суму 71 424,00 грн;

- № 92 від 30.06.2019 на суму 46 080,00 грн;

- № 108 від 31.07.2019 на суму 59 520,00 грн;

- № 118 від 31.08.2019 на суму 49 920,00 грн;

- № 148 від 30.09.2019 на суму 52 208,64 грн;

- № 170 від 31.10.2019 на суму 71 424,00 грн;

- № 195 від 30.11.2019 на суму 49 920,00 грн.

Разом із тим, в матеріалах справи містяться копії заключних виписок про надходження коштів з банківського рахунку позивача за періоди з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 03.03.2020 по 03.03.2020, з 12.03.2020 по 12.03.2020, з 15.04.2020 по 15.04.2020, з 23.04.2020 по 24.04.2020, 13.05.2020 по 13.05.2020, з 18.05.2020 по 18.05.2020, з 05.06.2020 по 05.06.2020, з 09.06.2020 по 09.06.2020, із яких вбачається, що відповідачем було сплачено відповідачеві вартість наданих послуг згідно умов договору на загальну суму 1 142 864,00 грн в наступному порядку:

- 12.07.2018 сплачено грошові кошти в сумі 67 000,00 грн;

- 18.07.2018 сплачено грошові кошти в сумі 8 640,00 грн;

- 29.08.2018 сплачено грошові кошти в сумі 64 800,00 грн;

- 16.10.2018 сплачено грошові кошти в сумі 50 000,00 грн;

- 31.10.2018 сплачено грошові кошти в сумі 16 960,00 грн.

- 15.11.2018 сплачено грошові кошти в сумі 40 000,00 грн;

- 27.11.2018 сплачено грошові кошти в сумі 26 960,00 грн;

- 30.11.2018 сплачено грошові кошти в сумі 32 000,00 грн;

- 14.12.2018 сплачено грошові кошти в сумі 62 820,00 грн;

- 21.12.2018 сплачено грошові кошти в сумі 6 980,00 грн;

- 11.01.2019 сплачено грошові кошти в сумі 34 900,00 грн

- 18.01.2019 сплачено грошові кошти в сумі 17 450,00 грн;

- 25.01.2019 сплачено грошові кошти в сумі 17 450,00 грн;

- 15.02.2019 сплачено грошові кошти в сумі 35 000,00 грн;

- 11.03.2019 сплачено грошові кошти в сумі 46 848,00 грн;

- 15.03.2019 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 11.04.2019 сплачено грошові кошти в сумі 46 848,00 грн;

- 02.05.2019 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 14.06.2019 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 05.07.2019 сплачено грошові кошти в сумі 20 000,00 грн;

- 08.08.2019 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 13.09.2019 сплачено грошові кошти в сумі 46 848,00 грн;

- 19.09.2019 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 11.10.2019 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 29.11.2019 сплачено грошові кошти в сумі 46 848,00 грн;

- 03.03.2020 сплачено грошові кошти в сумі 50 000,00 грн;

- 12.03.2020 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 15.04.2020 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн;

- 23.04.2020 сплачено грошові кошти в сумі 25 000,00 грн;

- 24.04.2020 сплачено грошові кошти в сумі 21 848,00 грн;

- 13.05.2020 сплачено грошові кошти в сумі 50 000,00 грн;

- 18.05.2020 сплачено грошові кошти в сумі 50 000,00 грн;

- 05.06.2020 сплачено грошові кошти в сумі 46 848,00 грн;

- 09.06.2020 сплачено грошові кошти в сумі 23 424,00 грн.

Таким чином, з наданих позивачем доказів, а саме - означених вище актів виконаних робіт та виписок з банківського рахунку позивача, вбачається, що він виконав взяті на себе зобов`язання надання відповідачеві послуг з охорони згідно умов Договору на загальну суму 1 209 516, 64 грн, а відповідач, у свою чергу, виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості наданих послуг не в повному обсязі, чим порушив права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду із даним позовом.

Доказів сплати заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 804, 62 грн суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 804, 62 грн є обґрунтованими, а відтак вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі та в межах розміру заявлених вимог.

Поряд із тим, за змістом положень ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв`язку порушенням відповідачем термінів оплати послуг, що встановлений пунктом 7.4. Договору, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 11 071, 63 грн та інфляційні втрати в сумі 14 411, 69 грн, що були нараховані позивачем відповідно до наданого ним розрахунку станом на 03.05.2020 по кожному акту приймання-передачі, з урахуванням періодичних оплат заборгованості відповідачем відповідно до банківських виписок, які були означені вище.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, у зв`язку із чим, позов у частині вимог про стягнення 3% річних підлягає задоволенню, за розрахунком позивача, який здійснений відповідно до вимог закону, в межах розміру заявлених позивачем вимог - в сумі 11 071, 63 грн.

Разом із тим, в частині позову щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 14 411, 69 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з роз`ясненннями, що викладені у пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

З урахуванням вищевикладеного та перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд зауважує, що позивачем здійснено розрахунок не враховуючи місяці, у яких була дефляція, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат є обґрунтованими частково - на суму 13 362, 43 грн відповідно до розрахунку суду та в межах розміру заявлених позивачем позовних вимог, у зв`язку із чим позов у зазначеній частині вимог підлягає частковому задоволенню, на суму 13 362, 43 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 75 640, 66 грн суд вказує наступне.

В силу приписів ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.9. Договору, у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Охоронного агентства згідно Договору, Замовник зобов`язаний сплатити Охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє Замовника від сплати заборгованості

Так, на підставі зазначеного п. 5.9. Договору позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 75 640, 66 грн за періоди прострочення, що визначені позивачем у розрахунку за кожний місяць надання послуг з посиланням на відповідні акти приймання-передачі, з урахуванням періодичних оплат заборгованості відповідачем відповідно до банківських виписок, які були означені вище.

Разом із тим, відповідачем у своєму відзиві було заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача в частині стягнення пені.

Так, за змістом приписів ст. ст. 256, 258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому частиною 1 ст. 261 ГПК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із розрахунку позивача, до стягнення заявлено, зокрема, пеню за прострочення зобов`язання зі сплати послуг за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року по актам №25 від 28.02.2019, №33 від 31.03.2019, №50 від 30.04.2019, №67 від 31.05.2019, №92 від 30.06.2019, №108 від 31.07.2019, №118 від 31.08.2019, №148 від 30.09.2019, №170 від 31.10.2019 та №195 від 30.11.2019.

При цьому, як зазначалося вище, відповідно до п. 7.4. Договору оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Тобто факт порушення прав позивача, у даному випадку, настає у разі несплати відповідачем вартості послуг по відповідному акту протягом 10 днів з моменту складання такого акту. Наприклад, по акту наданих послуг №195 від 30.11.2019 за листопад, 2019 року кінцевим терміном оплати з урахуванням п. 7.4. Договору є 10.12.2019 (включно), а отже у разі несплати вартості послуг - порушення прав позивача настає 11.12.2019 та відповідно - кінцевим терміном позовної давності щодо стягнення пені є 11.12.2020.

При цьому суд приймає до уваги, що днем подання позову, окрім іншого, слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява. А відтак, з огляду на конверт та квитанцію про поштове відправлення № 1800102572769 від 06.05.2020, якими позов було направлено до суду засобами поштового зв`язку, вбачається, що позов у даній справі було подано до суду 06.05.2020.

З урахуванням вищенаведеного, вимоги щодо стягнення пені, термін нарахування якої виник до 06.05.2019, зокрема - по акту №25 від 28.02.2019 на суму 64 512,00 грн (термін оплати до 10.03.2019) а саме - за період з 11.03.2019 по 01.05.2019 та в сумі 5 393,62 грн, заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності, а також по акту №33 від 31.03.2019 на суму 71 424,00 грн (термін оплати до 10.04.2019) заявлені з пропуском позовної давності частково - за період з 10.04.2019 по 05.05.2019 та натомість починаючи з 06.05.2019 (день подання позову) по 07.08.2019, тобто на суму 6 398,81 грн, відповідно до розрахунку суду, заявлені позивачем без пропуску позовної давності.

З урахуванням вищевикладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим частково - на суму 68 274,07 грн, без урахування пені на суму 6 398, 81 грн, вимоги щодо стягнення якої подано з пропуском терміну позовної давності. А відтак позов у частині стягнення пені підлягає задоволенню частково - на суму 68 274, 07 грн.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Бізнес 2000" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд.121-В; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 01200244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Бізнес 2000" (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд.266/1, офіс 408-В; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38646388) основний борг в сумі 19 804, 62 грн, 3 % річних в сумі 11 071, 63 грн, інфляційні втрати в сумі 13 362,43 грн, пеню в сумі 68 274, 07 грн, та судовий збір в сумі 1 955, 71 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Бізнес 2000" в частині стягнення інфляційних втрат та пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24.07.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко