Рішення

від 24.07.2020 по справі 420/3864/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3864/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ до Одеської митниці ДМС про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ до Одеської митниці ДМС, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів, а саме:

№UA500020/2020/000010/2 від 05.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05.02.2020 року;

№UА500020/2020/000023/2 від 28.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082, за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.206110 від 27.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Одеською митницею Державної митної служби України в особі структурного підрозділу ВМО №1 митного посту Одеса прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05.02.2020 року та картку відмови та №UА500020/2020/000023/2 від 28.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації. В кожному з двох рішень відповідачем не зазначено, в яких саме документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні. Відповідачем не зазначено, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару. Відповідачем не доведено, що позивачем заявлені неповні, необ`єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару. Крім того, метод 6 (резервний) застосовується лише, якщо декларант не може визначити митну вартість, застосовуючи додаткові методи - 1-5, враховуючи вимоги частин 3-8 статті 57 МК України, згідно з якими кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Рішення про коригування митної вартості не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарської діяльності під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. На переконання позивача, Одеською митницею ДМС, з урахуванням приписів ст.ст.53-55 МК України, протиправно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідачем до суду 15.06.2020 року поданий відзив на адміністративний позов (а.с. 99-105), в якому представник відповідача зазначив, що До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від №2019ХJR1206, рахунок-фактура (інвойс) від 16.12.2019 року №2019ХJR1206 та інші документи. Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У наданому до митного оформлення прайс-листі Б/Н від 15.12.2019 року та комерційній пропозиції від 15.12.2019 року відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару. До митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідачем затребувано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару. Проте, декларант повідомив про неможливість подання інших затребуваних органом доходів і зборів документів. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, розбіжності, що були виявлені не спростовано. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 2,55 дол. США/кг нетто. (МД від 1.01.2020 № UA500020/2020/200271). Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються. Також, до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №FJН2001, рахунок-фактура (інвойс) від 11.01.2020 року №14412001 та інші документи. Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості. У наданому до митного оформлення прайс-листі, комерційній пропозиції відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару. До митного оформлення не надано рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до виставленого рахунка-фактури. декларанта повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості листом від 27.02.2020 року №14/20 декларант повідомив про неможливість подання інших затребуваних органом доходів і зборів документів. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, розбіжності, що були виявлені не спростовано. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною угоди щодо аналогічних товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 2,55 дол. США/кг нетто. (МД №UА500020/2020/200271).

Ухвалою суду від 26.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що між ТОВ ДЖЕМ та RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT & EXPORT CO., LTD 16.12.2019 року укладено контракт №2019XJR1206 відповідно до п.11.1 якого Продавець продає, а Покупець купляє продукцію (надалі Товар ), а саме мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені з поліетиленових смуг типу НDPE RASHEL BAGS , звичайні та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції та пряжа кручена, вибілена, неармовака, лінійною щільністю 2000 дтекс, у вигляді бобін у формі усіченого конусу, ціна намотка на пластиковий носій, масою 5 кг, кожна з яких складається з синтетичних штапельних поліефірних волокон. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього Контракту (а.с.39).

Статтею 2 вказаного контракту передбачені строки і умови поставки, зокрема: поставки здійснюються на умовах згідно ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту.

Продавець проводить поставку Товару партіями. Поставка кожної партії Товару здійснюється протягся 4 тижнів після отримання замовлення від Покупця. В замовленні вказується перелік та кількість Товару. Замовлення передасться по факсу чи електронною поштою Продавцю,

Продавець підтверджує отримання та прийняття замовлення, передавши підтвердження замовлення по факсу або електронною поштою.

При відправці кожної партії Товару Продавець передає по факсу чи електронною поштою копії інвойсу, СМR, сертифікат походження, а оригінали вищевказаних документів повинні бути доставлені; разом із вантажем.

Поставка здійснюється на митній території України.

Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться після митного оформлення та розміщення на склад Покупця. У випадку, коли виявляються недоліки (пошкодження частини чи всієї партії Товару, пересортиця, нестача, невідповідність маркування та інші), Покупець зобов`язаний повідомити про це Продавця в письмовій формі негайно (протягом 3 (трьох) робочих днів з дати приймання Товару), в іншому разі Продавець не несе відповідальності перед Покупцем за можливі збитки.

Датою поставки вважається дата передачі Товару для перевезення в Україну. Дата поставки визначається на основі відповідної календарної відмітки у супроводжуючих документах. Датою приймання Товару вважається дата розміщення на склад Покупця. Дата приймання визначається на основі календарної відмітки у документі про надходження товару на склад.

Поставка здійснюється на митну територію України.

Умови розрахунків передбачені ст.4 контракту №2019XJR1206 від 16.12.2019 року, в якій зазначено, що оплата відповідної партії Товару може бути здійснена як у формі передоплати, так і після отримання кожної партії Товару, протягом 30 днів після приймання на рахунок Продавця згідно реквізитів, що вказані в п.3.2 цього Контракту на суму, вказану в інвойсі, що супроводжує дану партію Товару. У випадку, якщо Покупець не може сплатити вартість поставленої продукції протягом 30 днів, гроші будуть перераховуватися до повного погашення заборгованості за поставлений Товар.

Статтею 3 вказаного контракту передбачені ціна та загальна вартість вказаного контракту, відповідно до якої ціни на Товар включають в себе: вартість вихідних матеріалів та сировини; експлуатацію обладнання при виробництві товарів; вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів; дизайнерські, інженерні та інші роботи; обробку Товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів (крім сертифікату походження); всі інші витрати пов`язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж Товару, маркетинговими дослідженнями і таке інше.

На виконання умов контракту №2019XJR1206 від 16.12.2019 року, відповідно до інвойсу від 16.12.2019 року здійснено замовлення товару, а саме мішки пакувальні сітчасті, виготовлені основов`яним трикотажним переплетенням машинного в`язання із стрічкових ниток з поліетилену, із м`яким корпусом, із верхом, що затягується за допомогою вставленої полімерної стрічки, призначенні для упаковки агрокультур (в асортименті) та мішки пакувальні сітчасті, виготовлені основов`яним трикотажним переплетенням машинного в`язання із стрічкових ниток чи поліетилену, із м`яким корпусом, у рулонах, призначенні для упаковки агрокультур (а.с.26).

Декларантом ТОВ ДЖЕМ подано до митного органу електронну митну декларацію №UА500020.2020.203326 від 05.02.2020 року, в якій митна вартість товару визначена в розмірі 49414,98 доларів США вагою 24630 кг (а.с.84).

До вказаної декларації декларантом додано:

пакувальний лист Б/Н від 16.12.2019 року;

коносамент №COSU6224405610 від 27.12.2019 року;

навантажувальний документ 23467782 від 31.01.2020 року;

декларація про походження товару 2019ХЛ10813 від 30.08.2019 року ;

рахунок-фактура (інвойс) №2019XJR1206 від 16.12.2019 року;

висновок за результатами дослідження експертного підрозділу центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142008700-0328 від 13.05.2017 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу №32664К8 від 05.02.2020 року;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15.12.2019 року;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 120-0114 від 3.01.2020 року;

ЗЕД контракт №2019XJR1206 від 16.12.2019 року;

договір про надання послуг митного брокера №10884 від 03.05.2017 року;

інші некласифіковані документи (акт зважування №РК-23 500654 від 03.02.2020 року, комерційна пропозиція від 15.12.2019 року, сертифікат №SHAEС1616947701 від 23.09.2016 року МД країни-виробника 310420190549195074 від 17.12.2019 року) (а.с.21, 86).

На запит митного органу щодо надання інформації, яка підтверджує числові значення складової митної вартості товару, позивачем, листом від 05.02.2020 року №7/20 на адресу митного органу направлено наступні додаткові документи до декларації №UА500020/2020/203326 від 05.02.2020 року, а саме: прайс-лист б/н від 15 грудня 2019 року, комерційну пропозицію б/н від 15 грудня 2019 року, експертний висновок №120-0114 від 31.01.2020 року, довідка про транспортні витрати №326648 від 05.02.2020 року, рахунок-фактура за транспортні витрати №LS-4263334 від 05/02.2020 року, експортна митна декларація від 17.12.2019 року та додатково зазначено, що всі необхідні додаткові документи надано в повному обсязі. В десятиденний термін більш ніякі додаткові документи надаватися не будуть (а.с.22).

Надалі, Одеською митницею Державної митної служби України 05.02.2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 (а.с.19), яким позивачу скореговано вартість за одиницю товару, а саме 2,55 доларів США та загальну суму - 62806,50 доларів США.

У вказаному рішенні, крім іншого, зазначено, що відповідно до п.п. в) п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.12.2019 року №2019XJR1206 ціни на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. До митного контролю та оформлення не подано сертифікат про походження товару. У наданому до митного оформлення прайс-листі Б/Н від 15.12.2019 року та комерційній пропозиції від 15.12.2019 року відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ. Декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та сумовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Листом від 05.02.2020 року №7/20 декларант повідомив про неможливість подання інших затребуваних органом доходів і зборів документів. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності, що були виявлені не спростовано. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод. митну вартість товару №1 скориговано до рівня 2,55 дол. США/кг нетто (з/б а.с.19).

Одеською митницею Державної митної служби України, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05.02.2020 року (а.с.21).

Також, судом встановлено, що між ТОВ ДЖЕМ та компанією YTNGTAN YIYA TRAIDING EXPORT СО LTD (Китай) 11.01.2020 року укладено контракт №FJH2001 (а.с.62-64), відповідно до предмету якого Продавець продає, а Покупець купляє продукцію (надалі - Товар ), а саме мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені з поліетиленових смуг тип HOPE RASHEL BAGS , звичайні та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції. Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього Контракту.

Статтею 2 вказаного контракту передбачені строки і умови поставки, зокрема поставки здійснюються на умовах згідно ( ІНКОТЕРМС ) за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту.

Продавець проводить поставку Товару партіями Поставка кожної партії Товару здійснюється протягом 4 тижнів після отримання замовлення від Покупця. В замовленні вказується перелік та кількість Товару. Замовлення передається по факсу чи електронною поштою Продавцю.

Продавець підтверджує отримання та прийняття замовлення, передавши підтвердження замовлення по факсу або електронною поштою.

При відправці кожної партії Товару Продавець передає по факсу чи електронною поштою копію інвойсу, CMR, а оригінали вищевказаних документів повинні бути доставлені разом із вантажем.

Поставка здійснюється на митній території України.

Датою поставки вважається дата передачі Товару для перевезення в Україну. Дата поставки ї визначається на основі відповідної календарної ї відмітки у супроводжуючих документах. Датою приймання Товару вважається дата розміщення на склад Покупця. Дата приймання визначається на основі календарної відмітки у документі про надходження товару на склад.

Поставка здійснюється на митну територію України.

Відповідно до п.3.3 розділу 3 вказаного договору ціни на Товар включають в себе: вартість вихідних матеріалів та сировини; експлуатацію обладнання при виробництві товарів; вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів; дизайнерські, інженерні та інші роботи; обробку Товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів (крім сертифікату походження); всі інші витрати пов`язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж Товару, маркетинговими дослідженнями і таке інше.

На виконання умов контракту №FJH2001 від 11.01.2020 року, відповідно до інвойсу від 11.01.2020 року здійснено замовлення товару, а саме мішки пакувальні сітчасті, виготовлені основов`яним трикотажним переплетенням машинного в`язаний із стрічкових ниток з поліетилену, із м`яким корпусом, із верхом, що затягується за допомогою вставленої полімерної стрічки, призначенні для упаковки агрокультур (в асортименті) (а.с.55).

Декларантом ТОВ ДЖЕМ подано до митного органу електронну митну декларацію №UА500020.2020.206110 від 27.02.2020 року, в якій митна вартість товару визначена в розмірі 47294,34 доларів США, вагою 25500 кг (а.с.88).

До вказаної декларації декларантом додано:

пакувальний лист Б/Н від 11.01.2020 року;

рахунок-фактура (інвойс) №FJH2001 від 11.01.2020 року;

коносамент №COSU6227704640 від 15.01.2020 року;

навантажувальний документ 23782554 від 19.02.2020 року;

декларація про походження товару №FJH2001 від 11.01.2020 року;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4263334 від 27.02.2020 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №328709 від 27.02.2020 року;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 10.01.2020 року;

висновок про вартісні характеристики товару №120-0189 від 19.02.2020 року;

ЗЕД контракт №FJH2001 від 11.01.2020 року;

договір про надання послуг митного брокера №10884 від 03.05.2017 року;

інші некласифіковані документи (акт зважування, №РК-23891308 від 26.02.2020 року, комерційна пропозиція від 10.01.2020 року) (а.с.50, 91).

На запит митного органу щодо надання інформації, яка підтверджує числові значення складової митної вартості товару, позивачем, листом від 27.02.2020 року №14/20 на адресу митного органу направлено наступні додаткові документи до декларації №UА500020/2020/206110 від 27.02.2020 року, а саме: прайс-лист б/н від 10.01.2020 року, комерційна пропозиція б/н від 10.01.2020 року, експертний висновок №120-0189 від 19.02.2020 року, довідка про транспортні витрати №328709 від 27.02.2020 року, рахунок-фактура за транспортні витрати №LS-4268467 від 27.02.2020 року та додатково зазначено, що всі необхідні додаткові документи надано в повному обсязі. В десятиденний термін більш ніякі додаткові документи надаватися не будуть (а.с.22).

Надалі, Одеською митницею Державної митної служби України 28.02.2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000023/2 (а.с.19), яким позивачу скореговано вартість за одиницю товару, а саме 2,55 доларів США та загальну суму - 63954,00 доларів США.

У вказаному рішенні, крім іншого, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.01.2020 року №FJH2001 ціни на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості. У наданому до митного оформлення прайс-листі, комерційній пропозиції відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару. До митного оформлення не надано документи підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ. 28.02.2020 року листом від 27.02.2020 року №14/20 декларант повідомив про неможливість подання інших затребуваних органом доходів і зборів документів. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, розбіжності, що були виявлені не спростовано. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною угоди щодо аналогічних товарів. Митну вартість товару №1 скориговано до рівня 2,55 дол. США/кг нетто (з/б а.с.48).

Одеською митницею Державної митної служби України, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082 за результатами перевірки митної декларації №UA500020.2020.206110 від 27.02.2020 року (а.с.50).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України, зокрема документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо оскаржуваного рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05.02.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05.02.2020 року.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

відповідно до п.п. в) п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.12.2019 року №2019XJR1206 ціни на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

до митного контролю та оформлення не подано сертифікат про походження товару.

у наданому до митного оформлення прайс-листі Б/И від 15.12.2019 року та комерційній пропозиції від 15.12.2019 року відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару.

для підтвердження витрат на транспортування декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ.

Так, відповідно до умов договору п.3.3 ст.3 контракту №2019XJR1206 ціни на Товар включають в себе зокрема вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу щодо у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, в оскаржуваному рішенні Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05.02.2020 року митним органом зазначено, що до митного контролю та оформлення не подано сертифікат про походження товару.

Як встановлено судом та вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05.02.2020 року пунктом 5 зазначено декларація про походження товару 2019ХЛ10813 від 30.08.2019 року .

Тобто, вказаний документ надавався декларантом позивача до митного контролю та оформлення, а тому зауваження митного органу з даних підстав є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, сертифікат про походження товару, не передбачений ч.2 ст.53 МК України, як документ що підтверджують митну вартість товару та не є обов`язковим для надання до митного контролю та оформлення.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що у наданому до митного оформлення прайс-листі Б/Н від 15.12.2019 року та комерційній пропозиції від 15.12.2019 року відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару.

Суд зазначає, що комерційна пропозиція - це, в першу чергу, текст, що продає певну послугу, свого роду продаж партнерства, метою якого є запросити перспективних постачальників до подачі своїх комерційних пропозицій для участі в процесі вибору постачальника відповідного типу матеріалу чи послуги.

Даний документ відсилається на підприємство до укладення договору, контракту а тому не може містити посилання на такий договір, контракт чи інвойс.

Аналогічною є ситуація з прайс-листом, який також не в обов`язковому порядку має містити посилання на договір, контракт чи інвойс, а тому той факт зауваження митного органу з даних підстав також є необґрунтованими та безпідставними.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05.02.2020 року наведено перелік документів, що додані декларантом до митного оформлення, серед яких п.7(а.с.21) казаний документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу №326648 від 05.02.2020 року (а.с.29).

Також, ТОВ ДЖЕМ надало лист №7/20 від 05.02.2020 року, в якому, серед інших документів також надано довідку про транспортні витрати на доставку №326648 від 05.02.2020 року, рахунок-фактуру на транспортні витрати №LS-4263334 від 05.02.2020 року, що підтверджується скріншотом екрану відправлених документів (а.с.86), а тому дане зауваження не є обґрунтованою підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05.02.2020 року.

Щодо оскаржуваного рішення №UА500020/2020/000023/2 від 28.02.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082, за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.206110 від 27.02.2020 року.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.01.2020 року №FJH2001 ціни на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості.

у наданому до митного оформлення прайс-листі, комерційній пропозиції від відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару.

до митного оформлення не надано документи підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ.

Так, відповідно до умов договору п.3.3 ст.3 контракту №FJH2001 від 11.01.2020 року ціни на Товар включають в себе, зокрема і вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів (з/б а.с.62).

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу щодо у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що у наданому до митного оформлення прайс-листі, комерційній пропозиції відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару.

Суд зазначає, що комерційна пропозиція - це, в першу чергу, текст, що продає певну послугу, свого роду продаж партнерства, метою якого є запросити перспективних постачальників до подачі своїх комерційних пропозицій для участі в процесі вибору постачальника відповідного типу матеріалу чи послуги.

Даний документ відсилається на підприємство до укладення договору, контракту а тому не може містити посилання на такий договір, контракт чи інвойс.

Аналогічною є ситуація з прайс-листом, який також не в обов`язковому порядку має містити посилання на договір, контракт чи інвойс, а тому той факт зауваження митного органу з даних підстав також є необґрунтованими та безпідставними.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.206110 від 27.02.2020 року наведено перелік документів, що додані декларантом до митного оформлення, серед яких п.7 (а.с.50) вказаний документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу №328709 від 27.02.2020 року (а.с.51).

Також, ТОВ ДЖЕМ надало лист №14/20 від 27.02.2020 року (а.с.51), в якому, серед інших документів також надано довідку про транспортні витрати на доставку №328709 від 27.02.2020 року, рахунок-фактуру на транспортні витрати №LS-4268467 від 27.02.2020 року, що підтверджується скріншотом екрану відправлених документів (а.с.91), а тому дане зауваження не є обґрунтованою підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000023/2 від 28.02.2020 року.

Суд зазначає, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей МК України сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З аналізу встановлених судом обставин суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем та протиправність оскаржених рішень та карток відмови.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Крім цього, згідно рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

При цьому вказані недоліки також жодним чином не впливають на визначення митної вартості імпортованого товару, за наявності належним чином оформлених документів, надання яких передбачено Митним кодексом України.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ до Одеської митниці ДМС про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05.02.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000023/2 від 28.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082, за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.206110 від 27.02.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позов товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ сплачений судовий збір у розмірі 7179,63 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ (код ЄДРПОУ 40862051, адреса:57212, Миколаївська область, Вітовський район, с. Калинівка, вул. Свободи, 66));

Відповідач: Одеська митниця ДМС (код ЄДРПОУ 43333459, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).

Суддя П.П.Марин

.