Постанова

від 02.12.2020 по справі 420/3864/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3864/20 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ (далі - ТОВ ДЖЕМ ) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05 лютого 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 від 05 лютого 2020 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000023/2 від 28 лютого 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082 від 27 лютого 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у суб`єкта владних повноважень законодавчо визначених підстав для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, яка зазначена у контракті та інвойсі.

Товариство пояснило, що надані митному органу документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містили всі відомості, що підтверджують числові значення її складових та відомості щодо ціни, яка підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, митний орган дійшов неправильного висновку про неможливість застосувати метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту та необґрунтовано вимагав від декларанта додаткові документи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року позов ТОВ ДЖЕМ задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 від 05 лютого 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від 05 лютого 2020 року.

Визнав протиправними та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000023/2 від 28 лютого 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082, за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.206110 від 27 лютого 2020 року.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, таким чином митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість товару.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Одеська митниця Держмитслужби, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У доводах апеляційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на неврахування судом його доводів про те, що діяв на підставі та в межах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Зокрема, скаржник зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, не встановив, що подані документи для розмитнення товару містили розбіжності, неточності та не містили інформації щодо складових митної вартості товару, зокрема:

- у наданому до митного оформлення прайс-листі від 15 грудня 2019 року та комерційній пропозиції від 15 грудня 2019 року відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару;

- до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, яка входить до складової митної вартості.

ТОВ ДЖЕМ , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про необґрунтованість її доводів та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача вказує на те, що апелянт лише перелічує статті законодавства та не зазначає в чому полягає неправильність їх застосування, яким є правильним, на його думку, тлумачення цих норм або які інші норми мали б бути застосовані до спірних правовідносин.

На думку представника позивача, митний орган не довів належними та допустимими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

Між ТОВ ДЖЕМ та RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT & EXPORT CO., LTD 16 грудня 2019 року укладено контракт №2019XJR1206, відповідно до п.11.1 якого Продавець продає, а Покупець купляє продукцію (надалі - Товар), а саме мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені з поліетиленових смуг типу НDPE RASHEL BAGS , звичайні та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції та пряжа кручена, вибілена, неармована, лінійною щільністю 2000 дтекс, у вигляді бобін у формі усіченого конусу, ціна намотка на пластиковий носій, масою 5 кг, кожна з яких складається з синтетичних штапельних поліефірних волокон. Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього Контракту (а.с.39).

Статтею 2 вказаного контракту передбачені строки і умови поставки, зокрема: поставки здійснюються на умовах згідно ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту.

Продавець проводить поставку Товару партіями. Поставка кожної партії Товару здійснюється протягся 4 тижнів після отримання замовлення від Покупця. В замовленні вказується перелік та кількість товару. Замовлення передасться по факсу чи електронною поштою Продавцю,

Продавець підтверджує отримання та прийняття замовлення, передавши підтвердження замовлення по факсу або електронною поштою.

При відправці кожної партії Товару Продавець передає по факсу чи електронною поштою копії інвойсу, СМR, сертифікат походження, а оригінали вищевказаних документів повинні бути доставлені, разом із вантажем.

Поставка здійснюється на митній території України.

Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться після митного оформлення та розміщення на склад Покупця. У випадку, коли виявляються недоліки (пошкодження частини чи всієї партії Товару, пересортиця, нестача, невідповідність маркування та інші), Покупець зобов`язаний повідомити про це Продавця в письмовій формі негайно (протягом 3 (трьох) робочих днів з дати приймання Товару), в іншому разі Продавець не несе відповідальності перед Покупцем за можливі збитки.

Датою поставки вважається дата передачі Товару для перевезення в Україну. Дата поставки визначається на основі відповідної календарної відмітки у супроводжуючих документах. Датою приймання Товару вважається дата розміщення на склад Покупця. Дата приймання визначається на основі календарної відмітки у документі про надходження Товару на склад.

Поставка здійснюється на митну територію України.

Умови розрахунків передбачені ст. 4 контракту №2019XJR1206 від 16 грудня 2019 року, в якій зазначено, що оплата відповідної партії Товару може бути здійснена як у формі передоплати, так і після отримання кожної його партії, протягом 30 днів після приймання на рахунок Продавця згідно реквізитів, що вказані в п.3.2 цього Контракту на суму, вказану в інвойсі, що супроводжує дану партію Товару.

У випадку, якщо Покупець не може сплатити вартість поставленої продукції протягом 30 днів, гроші будуть перераховуватися до повного погашення заборгованості за поставлений Товар.

Статтею 3 вказаного контракту передбачено, що ціни на Товар включають в себе: вартість вихідних матеріалів та сировини; експлуатацію обладнання при виробництві товарів; вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів; дизайнерські, інженерні та інші роботи; обробку товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів (крім сертифікату походження); всі інші витрати пов`язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж товару, маркетинговими дослідженнями і таке інше.

На виконання умов контракту №2019XJR1206 від 16 грудня 2019 року, відповідно до інвойсу від 16 грудня 2019 року позивач придбав товар, а саме мішки пакувальні сітчасті, виготовлені основов`яним трикотажним переплетенням машинного в`язання із стрічкових ниток з поліетилену, із м`яким корпусом, із верхом, що затягується за допомогою вставленої полімерної стрічки, призначенні для упаковки агрокультур (в асортименті) та мішки пакувальні сітчасті, виготовлені основов`яним трикотажним переплетенням машинного в`язання із стрічкових ниток чи поліетилену, із м`яким корпусом, у рулонах, призначенні для упаковки агрокультур (а.с.26).

Декларант, в особі ТОВ Ламан Шиппінг , подав до митного органу електронну митну декларацію №UА500020.2020.203326 від 05 лютого 2020 року, в якій митна вартість товару визначена в розмірі 49 414,98 доларів США, вага 24 630 кг (а.с.84).

До вказаної декларації декларант додав:

пакувальний лист Б/Н від 16 грудня 2019 року;

коносамент №COSU6224405610 від 27 грудня 2019 року;

навантажувальний документ 23467782 від 31 січня 2020 року;

декларація про походження товару 2019ХЛ10813 від 30 серпня 2019 року ;

рахунок-фактура (інвойс) №2019XJR1206 від 16 грудня 2019 року;

висновок за результатами дослідження експертного підрозділу центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142008700-0328 від 13 травня 2017 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу №32664К8 від 05 лютого 2020 року;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15 грудня 2019 року;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 120-0114 від 03 січня 2020 року;

ЗЕД контракт №2019XJR1206 від 16 грудня 2019 року;

договір про надання послуг митного брокера №10884 від 03 травня 2017 року;

інші некласифіковані документи: акт зважування №РК-23 500654 від 03 лютого 2020 року, комерційна пропозиція від 15 грудня 2019 року, сертифікат №SHAEС1616947701 від 23 вересня 2016 року, МД країни-виробника №310420190549195074 від 17 грудня 2019 року (а.с.21, 86).

05 лютого 2020 року позивач, на запит митного органу щодо надання додаткових документів, направив наступні документи:

прайс-лист б/н від 15 грудня 2019 року, комерційну пропозицію б/н від 15 грудня 2019 року, експертний висновок №120-0114 від 31 січня 2020 року, довідка про транспортні витрати №326648 від 05 лютого 2020 року, рахунок-фактуру щодо транспортних витрат №LS-4263334 від 05 лютого 2020 року, експортна митна декларація від 17 грудня 2019 року. Також декларант зазначив, що всі необхідні додаткові документи надані в повному обсязі. В десятиденний термін більш ніякі додаткові документи надаватися не будуть (а.с.22).

05 лютого 2020 року Одеською митницею Держмитслужби, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00032 за результатами перевірки митної декларації UA500020.2020.203326 від (а.с.21).

Того ж дня, Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000010/2 за резервним методом, в якому визначена вартість за одиницю товару, а саме: 2,55 доларів США та його загальна сума - 62 806,50 доларів США (а.с.19).

У вказаному рішенні зазначено про неможливість застосування, для розмитнення товару, основного методу, з таких підстав.

1. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16 грудня 2019 року №2019XJR1206 ціни на товар включають в себе вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2. До митного контролю та оформлення не подано сертифікат про походження товару.

3. У наданому до митного оформлення прайс-листі від 15 грудня 2019 року та комерційній пропозиції від 15 грудня 2019 року відсутня інформація на який період дійсна дана цінова пропозиція, а також відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару.

4. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

Далі, фактичні обставини справи свідчать про те, що між ТОВ ДЖЕМ та компанією YTNGTAN YIYA TRAIDING EXPORT СО LTD (Китай) 11 січня 2020 року укладено контракт №FJH2001 (а.с.62-64), за умовами якого, Продавець продає, а Покупець купляє продукцію (надалі - Товар ), а саме: мішки пакувальні текстильні (трикотажні), виготовлені з поліетиленових смуг тип HOPE RASHEL BAGS , звичайні та у рулонах для пакування сільськогосподарської продукції. Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього Контракту.

Статтею 2 вказаного контракту передбачено, що поставка здійснюються на умовах ( ІНКОТЕРМС ), за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту.

Продавець проводить поставку Товару партіями. Поставка кожної партії Товару здійснюється протягом 4 тижнів після отримання замовлення від Покупця. В замовленні вказується перелік та кількість Товару. Замовлення передається по факсу чи електронною поштою Продавцю.

Продавець підтверджує отримання та прийняття замовлення, передавши підтвердження замовлення по факсу або електронною поштою.

При відправці кожної партії Товару, Продавець передає по факсу чи електронною поштою копію інвойсу, CMR, а оригінали вищевказаних документів повинні бути доставлені разом із вантажем.

Датою поставки вважається дата передачі Товару для перевезення в Україну. Дата поставки ї визначається на основі відповідної календарної ї відмітки у супроводжуючих документах. Датою приймання Товару, вважається дата розміщення на складі Покупця. Дата приймання визначається на основі календарної відмітки у документі про надходження товару на склад.

Поставка здійснюється на митну територію України.

Відповідно до п.3.3 розділу 3 вказаного договору ціни на Товар включають в себе: вартість вихідних матеріалів та сировини; експлуатацію обладнання при виробництві товарів; вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів; дизайнерські, інженерні та інші роботи; вартість обробки Товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів (крім сертифікату походження); всі інші витрати пов`язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж Товару, маркетинговими дослідженнями і таке інше.

На виконання умов контракту №FJH2001 від 11 січня 2020 року, позивач замовив товар, відповідно до інвойсу від 11 січня 2020 року, а саме мішки пакувальні сітчасті, виготовлені основов`яним трикотажним переплетенням машинного в`язаний із стрічкових ниток з поліетилену, із м`яким корпусом, із верхом, що затягується за допомогою вставленої полімерної стрічки, призначенні для упаковки агрокультур (в асортименті) (а.с.55).

Декларантом, ТОВ Ламан Шиппінг подано до митного органу електронну митну декларацію №UА500020.2020.206110 від 27 лютого 2020 року, в якій митна вартість товару визначена за основним методом, в розмірі 47 294,34 доларів США, вагою 25 500 кг (а.с.88).

В якості додатків до декларації надано:

пакувальний лист Б/Н від 11 січня 2020 року;

рахунок-фактура (інвойс) №FJH2001 від 11 січня 2020 року;

коносамент №COSU6227704640 від 15 січня 2020 року;

навантажувальний документ 23782554 від 19 лютого 2020 року;

декларація про походження товару №FJH2001 від 11 січня 2020 року;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4263334 від 27 лютого 2020 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №328709 від 27 лютого 2020 року;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10 січня 2020 року;

висновок про вартісні характеристики товару №120-0189 від 19 лютого 2020 року;

ЗЕД контракт №FJH2001 від 11 січня 2020 року;

договір про надання послуг митного брокера №10884 від 03 травня 2017 року;

інші некласифіковані документи: акт зважування, №РК-23891308 від 26 лютого 2020 року, комерційна пропозиція від 10 січня 2020 року (а.с.50, 91).

На запит митного органу щодо надання інформації, яка підтверджує числові значення складової митної вартості товару, позивач, листом від 27 лютого 2020 року №14/20 направив: прайс-лист б/н від 10 січня 2020 року, комерційну пропозицію б/н від 10 січня 2020 року, експертний висновок №120-0189 від 19 лютого 2020 року, довідку про транспортні витрати №328709 від 27 лютого 2020 року, рахунок-фактуру за транспортні витрати №LS-4268467 від 27 лютого 2020 року (а.с.22).

27 лютого 2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00082 за результатами перевірки митної декларації №UA500020.2020.206110 від (а.с.50).

28 лютого 2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000023/2 (а.с.19), яким позивачу за резервним методом скоригована вартість одиниці товару в сумі 2,55 доларів США та визначена його загальна сума - 63 954,00 доларів США.

Підставою для прийняття такого рішення стало:

невизначеність ціни товару, з урахуванням вартості упаковки та витрачених розхідних матеріалів;

відсутність в прайс-листі та комерційній пропозиції інформації щодо періоду дії даної цінової пропозиції, а також відсутність, в них, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару;

відсутність документів, що підтверджують витрати на транспортування.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги митного органу, з огляду на таке.

Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини(ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5ст. 53 Митного кодексу України).

Стаття 58 Митного кодексу України унормовує визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Зокрема, частина 1 даної статті встановлює, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщонемає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів.

Далі, частини з 2 по 5 даної статті встановлюють, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частина 10ст.58 Митного кодексу України встановлює, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем, зокрема:

вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Частина 11 Митного кодексу України забороняє при визначенні митної вартості включати до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, ніякі інші витрати, крім тих, що передбачені у цій статті.

Одним із доводів апеляції є відсутність в прайс-листі та комерційній пропозиції інформації щодо строку дії цінової пропозиції, а також посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, що не дає можливість встановити зв`язок між вказаним документом та поставкою товару, з огляду на таке.

Колегія суддів вважає, що вказаний довід суперечить суті даних документів.

Так, комерційна пропозиція - це документ, в якому чітко сформульовані умови потенційного співробітництва, його переваги та очікуваний результат. Такий документ допомагає донести до потенційного клієнта переваги продукту, умови співпраці, ознайомитися з асортиментом товарів або переліком послуг, тому направляється на підприємство до укладення договору, контракту. Очевидно, в комерційній пропозиції, не може міститися посилання на договір, контракт чи інвойс.

Що стосується прейскуранта (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №825/2255/16 (провадження К/9901/38488/18) вказав, що положеннями п.4 ч. 1ст.3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Касаційний суд відзначив, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо періоду дії цін, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що до митного оформлення позивач не надав транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У матеріалах справи є скріншот екрану відправлених на адресу митного органу в електронному вигляді документів, де наявна довідка про транспортні витрати на доставку товару №326648 від 05 лютого 2020 року, рахунок-фактуру на транспортні витрати №LS-4263334 від 05 лютого 2020 року (а.с.86).

Аналізуючи довід апеляції, що в наданих до розмитнення товару документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме: вартості упаковки та витрачених розхідних матеріалів, яка за зовнішньоекономічним контрактом входить до ціни товару, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як випливає з матеріалів справи товар, який отримував позивач, поставлявся в одноразовій тарі, що отримується разом з товарами і поверненню не підлягає (паперова, картонна, поліетиленова тощо). Таку тару включають до складу первісної вартості таких товарів, та окремо іі вартість не визначають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що декларантом, в особі ТОВ Ламан Шиппінг , надано для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню. Вказані документи підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, згідно з вимогами ч. ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

При цьому, згідно висновків щодо застосування норм права, викладених зокрема у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №814/2659/16), однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не обґрунтував своє рішення щодо неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору.

Відтак, виходячи з привила, встановленого ч.3 ст. 57 Митного кодексу України, застосування відповідачем другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) визначення митної вартості товару є протиправним, що правильно встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.3 ч.6 ст. 12 КАС України до справ незначної складності відносяться справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 02.12.2020 року.